ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Життєві афоризми Еміля Золя
Жизненные афоризмы Эмиля Золя
https://archive.smiruponitke.info/article/zhiznennie-aforizmi-emilya-zolya
29 сентября – день памяти выдающегося французского писателя Эмиля Золя.

За свою жизнь Золя создал множество романов, которые навсегда вошли в классику мировой литературы.

Писатель был одним из основоположников «реализма». В своих книгах он всегда пытался показать жизнь без прикрас, такой, какой видел ее в своем окружении.

«Буржуазия именно такова, как я ее рисую в своих романах; если в моих сочинениях много грязи, так это потому, что ее в жизни столько же», - уверял писатель.

В этом материале собраны самые острые цитаты Золя, которые лучше всего передают идеалы и настроения общества.

Весь смысл жизни заключается в бесконечном завоевании неизвестного, в вечном усилии познать больше.

Воля к жизни, участие в выполнении ее далекой и таинственной цели оправдывает саму жизнь.

Гнев является всегда плохим советником.

Даже ничтожный прогресс требует долгих лет мучительного вызревания.

Деятельность заключает награду в самой себе.

Действовать, создавать, вступать в борьбу с обстоятельствами, побеждать их или чувствовать себя побежденным, вот вся радость; все человеческое здоровье заключается в этом!

Единственное счастье в жизни - это постоянное стремление вперед.

Если вы скроете правду и зароете ее в землю, она непременно вырастет и приобретет такую силу, что однажды вырвется и сметет все на своем пути.

Мысль - тоже действие; нет ничего плодотворнее ее влияния на мир.

Надо идти вперед, все вперед, с жизнью, которая никогда не останавливается.

Ненавидеть - значит любить, ощущать свою горячую, великодушную натуру, жить в презрении к постыдным и дурным вещам...

Я ненавижу никчемных и беспомощных людей... Ненавижу тех, кто следует за стадом... Если я чего-нибудь и стою, то потому, что одинок и ненавижу.

Никогда еще люди не относились друг к другу с таким ожесточением, никогда еще не были в такой степени ослеплены, как в наше время, когда они стали воображать, что знают все.

Остроумие часто граничит с полной глупостью.

Писатель является одновременно исследователем и экспериментатором.

Пока супругов соединяет страсть, они всегда будут в мире, несмотря на серьезные размолвки.

Произведение искусства - это уголок мироздания, увиденный сквозь призму определенного темперамента.

Смех - это сила, которой вынуждены покоряться великие мира сего.

Страдания правого - приговор неправому.

Суеверие опасно, допускать его существование - в этом даже есть известная трусость.

Относиться к нему терпимо - не значит ли это навсегда примириться с невежеством, возродить мрак средневековья?

Суеверие ослабляет, оглупляет.

Художественное произведение есть кусок природы, профильтрованный сквозь темперамент художника.

Честность, порядочность - это уже половина счастья.
Перевела на украинский язык 2.05.20 8.00


Життєві афоризми Еміля Золя
https://archive.smiruponitke.info/article/zhiznennie-aforizmi-emilya-zolya
29 вересня – день пам'яті видатного французького письменника Еміля Золя.

За своє життя Золя створив безліч романів, які назавжди увійшли в класику світової літератури.

Письменник був одним з основоположників «реалізму». У своїх книгах він завжди намагався показати життя без прикрас, такою, якою бачив її у своєму оточенні.

«Буржуазія саме така, як я її малюю у своїх романах; якщо в моїх творах багато бруду, так це тому, що її в житті стільки ж», - запевняв письменник.

У цьому матеріалі зібрані найбільш гострі цитати Золя, які найкраще передають ідеали і настрої суспільства.

Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше.

Воля до життя, участь у виконанні її далекою і таємничої мети виправдовує саму життя.

Гнів є завжди поганим радником.

Навіть незначний прогрес вимагає довгих років болісного визрівання.

Діяльність укладає нагороду в самій собі.

Діяти, створювати, вступати в боротьбу з обставинами, перемагати їх або відчувати себе переможеним, ось вся радість; все людське здоров'я полягає в цьому!

Єдине щастя в житті - це постійне прагнення вперед.

Якщо ви приховаєте правду і зароете її в землю, вона неодмінно виросте і придбає таку силу, що колись вирветься і змете все на своєму шляху.

Думка - теж дія; немає нічого плідніше її впливу на світ.

Треба йти вперед, все вперед, з життям, яка ніколи не зупиняється.

Ненавидіти - значить любити, відчувати свою гарячу, м'якший натуру, жити в презирстві до ганебним і поганим речам...

Я ненавиджу ницих і безпорадних людей... Ненавиджу тих, хто слідує за стадом... Якщо я чого-небудь і стою, то тому, що самотній і ненавиджу.

Ніколи ще люди не ставилися один до одного з такою жорстокістю, ніколи ще не були в такій мірі засліплені, як у наш час, коли вони стали уявляти, що знають все.

Дотепність часто межує з повною дурістю.

Письменник є одночасно дослідником і експериментатором.

Поки подружжя з'єднує пристрасть, вони завжди будуть в світі, незважаючи на серйозні сварки.

Твір мистецтва - це куточок всесвіту, побачений крізь призму певного темпераменту.

Сміх - це сила, якою вимушені підкорятися великі світу цього.

Страждання правого - вирок неправому.

Марновірство небезпечно, допускати його існування - в цьому навіть є відома боягузтво.

Ставитися до нього терпимо - чи не означає це назавжди примиритися з невіглаством, відродити морок середньовіччя?

Марновірство послаблює, оглупляет.

Художній твір є шматок природи, профільтрований крізь темперамент художника.

Чесність, порядність - це вже половина щастя.
Переклала на українську мову 2.05.20 8.00




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-02 08:08:37
Переглядів сторінки твору 286
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 18:46
Автор у цю хвилину відсутній