Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.09
19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
2026.01.09
19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
2026.01.09
18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
2026.01.09
16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
2026.01.09
15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
2026.01.09
13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
2026.01.09
11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
2026.01.09
10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
2026.01.09
07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом.
Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога.
На той час (після Другої світової) ув армії служили
2026.01.08
22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
2026.01.08
19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
2026.01.08
17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
2026.01.08
16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
2026.01.08
12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
2026.01.08
12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
2026.01.08
10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Ромео & Джульєтта постфактум
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ромео & Джульєтта постфактум
***маленька андеграундна сюреалістична гумористично - іронічна поема**
Верона це не макарони.
Спитай, хто не знає! Катма...
Принишкли на вітах ворони,
Бо ніч. І бояться примар.
Є привід... Солідне склепіння
"а-ля монументоупир"...
Там привидів дивні шипіння
Підслухав Великий Шекспір...
.................................................
- а знаєш, Ромео... Аби ти
У дім мій тоді не зайшов,
Тібальту б не бути убитим,
І з нас не робили би шоу...
Щасливої долі з Парісом
Нам шал дарував молодий
Зі свіжонасадженим лісом
Малечі, що я народи-
ла... Гладила ніжно голівки
І пестила їх рученя-
та... Фільмів заюзані плівки
Про наше кохання щодня
Піарять і важчає дихан-
ня пилом облізлих куліс...
На лихо закохана втіха ...
Пробач... Утомилася... Пліз!..
.................................................
- а знаєш, Джульєтто... Аби я
Тобі у вікно не заліз,
Пішов би тоді до повії,
Екскюз мі, зізнАюся... Пліз!..
З роками "рішалою" клану
Я став... Одружився... Знуднів...
Але залишився тим самим
Лихим авантюрником... Ні!..
Я був би господарем дому
І, втомлений станом сімей-
ним, трохи гетеросодому
Подалі завів од очей...
Без тебе нічого не значу
У п"єсі, що в вічності грать...
...аби на світанку не бачи-
ли, привидам варто поспать!..)))
.............................................
...а поряд тримає у хащах
Меркуціо п"яний Тібальт
Обіймами братніми. - нАщо
Ота недолуга журба
Акторів переднього плану,
Цей штучнорозіграний щем?
Ніяк не вгамуються!... А!.. Ну,
Налий-но отрути іще!..
....................................................
...у вічнозмораленім небі
Дзвенять неземні голоси,
Що зеленолітнім не треба
Довчасно скидати труси,
Хапатися гострих предметів,
Отрутою сьорбати чай...
...Та тільки Ромео, Джульєтти
Дорослішають зазвичай,
Рахуючи чи не до ста лі-
та... Знаєш!.. Коли молодий,
Того, хто читає моралі,
Відправиш відомо куди.
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120062106571
Верона це не макарони.
Спитай, хто не знає! Катма...
Принишкли на вітах ворони,
Бо ніч. І бояться примар.
Є привід... Солідне склепіння
"а-ля монументоупир"...
Там привидів дивні шипіння
Підслухав Великий Шекспір...
.................................................
- а знаєш, Ромео... Аби ти
У дім мій тоді не зайшов,
Тібальту б не бути убитим,
І з нас не робили би шоу...
Щасливої долі з Парісом
Нам шал дарував молодий
Зі свіжонасадженим лісом
Малечі, що я народи-
ла... Гладила ніжно голівки
І пестила їх рученя-
та... Фільмів заюзані плівки
Про наше кохання щодня
Піарять і важчає дихан-
ня пилом облізлих куліс...
На лихо закохана втіха ...
Пробач... Утомилася... Пліз!..
.................................................
- а знаєш, Джульєтто... Аби я
Тобі у вікно не заліз,
Пішов би тоді до повії,
Екскюз мі, зізнАюся... Пліз!..
З роками "рішалою" клану
Я став... Одружився... Знуднів...
Але залишився тим самим
Лихим авантюрником... Ні!..
Я був би господарем дому
І, втомлений станом сімей-
ним, трохи гетеросодому
Подалі завів од очей...
Без тебе нічого не значу
У п"єсі, що в вічності грать...
...аби на світанку не бачи-
ли, привидам варто поспать!..)))
.............................................
...а поряд тримає у хащах
Меркуціо п"яний Тібальт
Обіймами братніми. - нАщо
Ота недолуга журба
Акторів переднього плану,
Цей штучнорозіграний щем?
Ніяк не вгамуються!... А!.. Ну,
Налий-но отрути іще!..
....................................................
...у вічнозмораленім небі
Дзвенять неземні голоси,
Що зеленолітнім не треба
Довчасно скидати труси,
Хапатися гострих предметів,
Отрутою сьорбати чай...
...Та тільки Ромео, Джульєтти
Дорослішають зазвичай,
Рахуючи чи не до ста лі-
та... Знаєш!.. Коли молодий,
Того, хто читає моралі,
Відправиш відомо куди.
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120062106571
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
