Чому, Боже, відстоїш так далеко?
В годину лиху віддаляєшся?
Нечестивець пихатий женеться за вбогим.
Та схоплені будуть всі ті, хто мав наміри злісні.
Ось вихваляється нечестивий,
І користолюбець ганить Бога.
Мерзотник, задравши носа, міркує:
«Не дістане мене Всевишній.
Промишляю я всюди і повсякчас,
Ворогів своїх, мов порох, здмухую.
Божий суд зависоко від мене.
Не зазнаю я кари і не схитнуся».
Прокляттям виповнений його рот,
Облудою й фальшю, а під язиком –
Несправедливість й омана.
Сидить у засідці в безлюдних місцях,
Убива безвинних.
Очиська його назирають нещасних.
Сидить у криївці, мов лев,
Щоб схопить бідолаху.
І хапає, і тягне в свою барлогу.
І хилиться жертва, і пада в знемозі.
А він радіє в серці своєму:
«Забув Бог про них, одвернувсь,
Не хоче бачить довіку».
Встань, Господе Боже, здійми Свою руку,
Не забувай сумирних!
Чому проклинає Тебе нечестивий
Та ще й похваляється: «Не дістане мене Він!»?
Бачиш Ти, бо споглядаєш
На неправедність й злобу,
Аби відомстить Своєю рукою.
На Тебе надія нещасних,
Сиротам Ти ж помагаєш.
Розчави нечестивого силу,
Бо злого шукатимеш –
Не знайдеш його безчестя.
Господе-царю на віки вічні!
З краю Твого стільки щезло народів...
Бажання сумирних Ти чув,
Утверди ж їх серця.
Хай чує їх вухо Твоє,
Щоб дати суд гнобленим і сиротам.
І хай на землі не буде тиранів.

Цей Псалом відсутній у Псалтирі, виданім Московським патріархатом, і є в Псалтирі І.Огієнка, де також збережено й івритську нумерацію.