ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Жити
Надихатись так - надихати.
Любити - в любові померти.
Воскреснути в слові, і стати
Прозрінням небес, чи мольбертом.

І пам`ять будити сумлінням,
Ввійти, мов повітря, замліти,
Впустити глибоко коріння,
Стук серця підняти, чи вітер.

Пройтись ще незораним полем,
Обняти, мов матір, ідею.
Розвіятись в леготі болем,
Упасти зерном, чи зорею.

Пробачити кривди, інтриги,
Побачити в іскрі бажання,
Розлитись рікою з відлиги,
Улитись у вірш, чи кохання.

Надумати віру та вирій,
Ховати повадки та вади,
Хапатись руками за щирість,
Давати від серця, чи раду.

Не в камінь, не в лід отвердіти,
Не карликом білим палати,
Радіти, як тішаться діти.
Гортати події, чи дати.

Зійти перед Сонцем росою,
Осипатись в попелі плинно,
Не осінь зігріти весною,
А янгола спів, чи причинну...

9 Жовтня 2007




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-09 18:45:23
Переглядів сторінки твору 3462
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:24
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-09 18:56:58 ]
Так гарно, Юрцю, а ось це: "Не осінь зігріти весною,
А янгола спів чи причинну..." то взагалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-09 19:06:20 ]
Дякую Варварцю,
Хто, як не ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-09 19:07:57 ]
Так, звісно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-09 21:41:50 ]
Надзвичайно красиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 00:20:58 ]
Додав екстра у вірш - гадаю на краще.
Дякую Тарасе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-10 13:45:51 ]
Юрію, а поясни мені, будь ласка, сенс цього рядка: "Не карликом білим палати" - білий карлик - це якийсь образ відомий?
Діти "тішАться". ;)
"Радіти, як тішаться діти, (що)
Барвінок росте коло хати." - взагалі-то зрозуміло, ти опустив "що", що дозволяється і приймається, але якщо прочитати без належної інтонації (а перший раз я читала, шукаючи потрібну і саме так вийшло), то не сприймається. Тобто, я пропоную якось увиразнити поєднання. Наприклад,
Радіти, як тішаться діти
Вінком із барвінку та м'яти.
Але якщо ти закладав інший зміст, то тим більше маєш нести роз'яснення.

Загалом - дуже гарно і легко! Ось так би і жити! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 16:12:17 ]
Привіт Миросе,
Я думаю, що образ "білого карлика" є досить відомим.
Це зірка, яка колись була "сонцем", і не втрачаючи маси - досягла об`єму "землі",
втрачаючи при цьому здатність випроміювати ефективно світло...
Я виправив "тішаться" і замінив "," на "-" - гадаю, що тепер воно
стало все на свої місця:
"Радіти - як тішаться діти,
Барвінок росте коло хати."
Подяка ВЕЛИКА Тобі за увагу!
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-10 16:29:04 ]
Вибач, але то не суттєва зміна. В тому рядку і з комою було все нормально. Саме поєднання двох рядків цієї строфи в контексті всього вірша вирізняються. Ти не помічаєш? Тобто, поєднання візуальне є, але не для всіх. Якщо люди не зважають на розділові знаки, а це досить часто трапляється, то зміст не зрозумілий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 16:46:31 ]
Так - шось дійсно не так.
Вирвав під корінь барвінок... :)))
Як тепер?
***
Радіти, як тішаться діти.
Гортати події, чи дати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-11 07:31:39 ]
Так - чудово! Так не виділяється з вірша, а йде плавно і зрозуміло, стилістично не випадає з побудови і змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 21:03:25 ]
!!!!
З побажанням:

Не спинитись — злетіти у пісню,
Серпантиновим сном у вітрах,
Тривоги забути золисті —
Зоріти зорею у свічах!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:13:43 ]
Дякую за експромт, Людмило.
Приймно що заходите у мої "хащі"...
ЛЮ