1.06.19
Цілком можливо, що цю ганьбу ми заробили – закляття це в собі носили.
Самі ганьбу цю заробили, як наговори ці (наклепи оці) зносили.

4.06.19
Прожив життя - нема вороття.
Про долю злючу говорючі, про дні життя всі проклятучі, бо срака повна жопи неминуче перегортала майбуття. За те усе, що вдіяли падлюче та болюче - щоб руки ваші були завжди повні від гімна і не тримали би ніколи ніякого добра.

6.06.19
Так працює, що ні мати, ні батька не бачить й не чує.

14.06.19
Дивує, що таке дратує.
Не те дивує, що життя марнує, а що від цього дратує.

18.06.19
Ото ми їм понадавали.. ми ще б не так їм наваляли, якби вони нас наздогнали.
Кожне слівце має своє денце, як його дістанеш – розумніше станеш.
Скрізь бідує - у полі ходить і то міркує: куди б це покласти, щоб потім не впасти.
Весь день (усе життя) шукає, а чого - і сам не знає.
Сам не знає, чого бажає, а інших наставляє.
Пекуче слівце на вітер пустити – себе занапастити.

30.06.19
Когда гориш ты в ежечасии экстаза, представь ее с запором сидящей на унитазе..

2.07.19
Кабы кто меня любил,
Он бы все меня молил,
Чтоб я вечно говорил,
Никуда не уходил.
Кабы я была нужна,
То не ведала б рожна,
Я б была мила, дружна
И хороша, и нежна.
Каб тебя я повстречал,
Милу душу привечал,
Все б лелеял, целовал –
Никого б не замечал.

4.07.19
Отыскать ее по делу, отыметь ее по праву.

22.07.19
Дай, Боже, щоб до нас пригорнулося все гоже та відсахнулось вороже. (30.03.19)

23.07.19
Як спочатку повелося, так і жити довелося.
На що вродилося - до того й прихилилося.
З таким як здибався - від такого й здибився.
Із чим здибався - від того й здибився.

26.07.19
Життя перетворилося на жах, а жах життя нас спонукає жити довше (далі).

29.07.19
Хай жарти і недоречні, але події – незаперечні.
Хоча жарти і недоречні, визначення – незаперечні.
Не спалося, бо життя не вдалося.
З того й не спалося, що життя не вдалося.

1.08.19
Скажіть мені, чому таке життя, і я скажу, навіщо воно здалось.

2.08.19
Якщо потрапив до водоспаду – не до обраду; коли потрапив у чорторий – не ний.

13.08.19
Наче старе, а як молоде: все світом дивується - ніяк не вгамується.

14.08.19
Серпень збігає, літо минає, життя триває.
Себе пантрує – нічого не чує.

15.08.19
В останню нічку – остання свічка.
В останню нічку згоріла і остання свічка.
Життя прожили (ити), як свічку спалили (ити).
Не чемне не буває приємне.

15.08.19
З кожним кроком життя поміркованим кроком в небуття.
Довершеність різця лише у Творця, не досягти того вінця.

18.08.19
Люба теща, не вдалося дещо.. на чужій сторонці, передайте донці (жонці), щоб не плакала під віконцем.

20.08.19
Усе не те, усі не ті.. навколо скрізь чи дурні всі, чи блазні ті. (до 22.12.17)
Така їх ржака – гола срака.
Такі часи настали, цікаві та веселі.. не знайдеш правди ні в хаті, ні в оселі.

21.08.19
За кожним кроком життя приховується своє майбуття.

22.08.19
Не всяке смішне є утішне
Коли слова втішні і вікується успішно.
З такого прибутку залишимося (хіба що) у смутку.
Те польське «od morza do morza» перекладає мо‘: від морга до морга..
Від може до може – нічого не може..

23.08.19
Звідки воно береться, що над нами отак сміється, звідки воно взялося, що від сміху аж зайшлося.
Хто нічого не робить у того нічого й не виходить.
Якщо на інших сподіватися, можна нічим не перейматися.
Розумні речі можновладцям говорити – не довго жити.

28.08.19
Старий мотлох непотрібний - ні друзям, ні рідним.

30.08.19
З такою цяцею поговорити, що на Місяці води попити.

3.09.19
Його не чемно виправляли і тим у душу смутку наштовхали.
Нехай життя і буремне, аби прожити не даремно.

5.09.19
Хоч і смішно, та не втішно. (21.03.18)
Наче людям і смішно, та Бігу не втішно.
Аби себе не згубити треба працювати, а не робити.
Як зібрати зі світу до нитки нитку – то і маєш собі на нову свитку.
Допоки є кому сказати: прощавай, – у відчай не впадай.
Якщо не здатен ти любити – не варто й жити.. як не спроможне ти кохати – навіщо жартувати (ґвалтувати)?
Не маю слів, бо слив не їв (не маю).

Цой – не Ной, не Ной Цой.
В раздумьях тягостных и дней не много радостных.
Итожа жизнь в раздумьях тягостных, ты дней не много насчитаешь радостных.

Чудову свитку одягають світу свідку
Ще й чудернацьку свиту споряджають.
Чи то на прощу, чи то для збитку.
Не всі те знають, що і споглядають.

Чудовий світе у дурні аж квітне..
Веселі, ченчику, часи настали?
Хоча часи веселі завжди і були..
Зненацька нас оці часи застали,
Ще й так, що й дні і роки загули.

Чудовий світ – зчудовані й ті люди,
Не те, щоб де-не-де – повсюди.
Чудову свитку одягають влітку,
Вона завжди придатна для ужитку.

12.09.19
Що поробиш з таким, воно з кожним кроком, а все скаче боком.
Яку б не звелів загадку (згадку) – не має порядку, на дії будь-якого ґатунку – не має порятунку.
Воно отак сміється, наче лихо в‘ється.
Усе не так, її балує він і так, і так, а все не так: з такої милуватися, що з горем (з лихом) побрататися.
Її балує він і так, і так, а все не так..
Як не балуй її: і так, і так – а все не так.

14.09.19
Кто есть добро, а что есть мировое зло, пожалуй, до конца понять нам не дано.

17.09.19
Оголтелый цинизм: в рабочее время в койке лежит.. да еще не один – голого тела настоящий цинизм.
Оголтелый цинизм – голого тела цинизм.

23.09.19
Було, було, усе було.. Колись і так було, хоч півень і прокукурікав, а сонце не зійшло.
Було, було, колись усе було.. колись і півень вже прокукурікав, а сонце так і не зійшло.

24.09.19

Что было нами так искомо – до горя всем знакомо.
Блудняк та розводняк у сьогоденні – це наше рівнодення.

26.09.19
На те і плаває рибка, щоб виростала наша ріпка.
На те і плаває рибка, щоб рибак стояв дибки.
Про те і рибка плава у пруду, бо не знає про рибальську біду.
Рибка плава у пруду, та не зна свою біду.
Не скуштує той уху, хто плаває рибкою у прудку.
Як ніколи рибка не спробує юшки, так і меду не нанесуть мушки.

27.09.19
Дива твОряться, а Творця соромляться.
Дива твОряться, а ім‘я Ора-Творця (Отця-Творця) соромляться.
По іншому зробити міг, та себе не переміг.
Зробити краще міг, та себе не переміг.

10.10.19
Мию як умію, атож і помив, як вмів.

17.10.19
Усім гарна ручка, оце ніц не пише.

18.10.19
У кожної людини свої причини, що добре чи дурне чине.

25.10.19
Марна справа, ходити по юдолі та шукати собі долі.
Відкрились очі на світ Божий, та побачити Його (того) не гожий.

30.10.19
Розумний вибір.. вірний намір – сприяти цьому дуже важко, а протидіяти легко.
Все життя у похід збирався, та так з ліжка і не піднявся.
У них погляди захмарні, та сподівання їхні марні.
Наші погляди захмарні, та сподівання марні.
Зголоднілі мої, милі? - покуштуйте зілля.. Як вам зілля те не миле, їжте хоч бадилля.

07.11.19
Хоч і доля всіх нас водить - успіх поспіхом не ходить.
Гарна доля - на своєму полі, на чужому полі - пропаща доля.
Гарна доля всіх нас водить, а пропаща сама ходить.

8.11.19
Хоч спочатку була кава, потім стало цього мало..

12.11.19
Гетьмани.. гетьмани. . Звідки ви взялись такі?.. наче висрали вас мами.
Серед буденності не помічати споконвічне – з цього воно і пересічне.
Не питайте, добрий люде, чом я схожий (а) на приблуду.
15.11.19
Хто зна.. хто знає, чому нещастя нас долає?.. а хтось же знає. .
Ахура-гура мишку вродила, тай та вже здохла - так і не ходила (так нікуди й не сходила).

18.11.19
Книжок багато прочитало, та зрозуміли мало.

19.11.19
Не варто того чинити, за що сам себе будеш ганьбити. (винити, гудити)

20.11.19
Сам собі сподобався, що на таке сподобив ся.
Кожний кулик у своєму болоті сидить і з того болота про своє кувікає (квакає).
Усе забулося, як воно і збулося.
Владико мій мене сподобив – як згодив, так і зводив.

21.11.19
Нескорені отці.. лише питання в наголосі: чи стАрці, чи старцІ.
Горе нам та лихо: прийшли старці до нас бігцем, а посіли (сидять всі) тихо.
Таки здається, що і воно туди припреться.
У нашому селі здавна всі люди оце знали і так собі й усім розповідали.

22.11.19
Відлетіли наші сили наче ми їх й не носили.

26.11.19
Шатер поставил,
Арык прорыл,
Барашек кушал,
Кумыс испил.

27.11.19
Ліз вверх наперекір всьому і долі.. На тій горі й спіткало його горе..
На тій горі, о тій порі тебе торкнуться (на груди ляжуть) зорі.
Піднявши ся у гору зустрів своє там горе.

28.11.19
Як дурне пишеться, то й дурне тішиться.
Коли дурня пишеться, то дурне і тішиться.
Дурне тішиться, як дурня пишеться.

30.11.19
Якщо джерел не очистити, здоровим (ніколи не бути) себе не помислити.

3.12.19
Одне робить, інше гробить.

3.12.19
У кожної людини свої глибини, у кожного ідіота своя робота. (29.05.18)
У кожної людини свої глибини, якщо не застрягне у трясовині.

4.12.19
Таку думку надумав, що аж сам плюнув.
Але, але, але.. життя своє бере.
Бренный мир сей так непрочен.. заебало (задолбало) это очень.

5.12.19
Колись і ми були привабливі й грайливі.. хоча ніколи не були красиві.
Хто зна, від чого та причинка, що все життя вікую наче та пилинка (билинка).
Хто знає, звідки та причина, що все вікую наче та пилина. (билина)

6.12.19
Така біда - суцільне скніння.. хоча це, може, не біда – таке вже наше животіння.
Прийшли спалити горе – зустріли його море.
Воліли спалити горе, а його – ціле море.

10.12.19
Хто інших питає – себе шукає. Хто знає, чого чекає, - нікого не питає.

17.12.19
Для кожного порятунку свої ґатунки.

24.12.19
Усе було замало, з того і краще не ставало.
В житті їм краще не ставало, бо все було замало.

25.12.19
Наша воля - наша доля.

26.12.19
Рано радовалась Маша, говоря, что жизнь пропаща.
Мати казала, та вуха нам позакладало.
Оце зустрілися та язиками зчепилися: одна - вередлива, друга – привередлива.

27.12.19
Отака виросла дитина на лиху годину: світ губить, бо нікого не любить.
Не в ту хату ходила та мати, не з того тину злізла і та дитина.
Сиротинка-дитинка, сива чупринка - світом нудить, бо ніхто її не любить.
Світом нудить ся, бо ні з ким не любить ся.
У нашої Маланки великі (дурні) забаганки.

8.01.2020