Де не глянь брехня забралась
По собі усіх судила,
Смутком в душах оселялась,
Недовіру породила!

З вуст лилася, наче мед..
Чвар гніздо для себе звила,
Спланувала наперед,
Правду хвойдою зробила!

За безцінок продала,
По руках її пустила,
Та глумилась, як могла
І за ніс усіх водила!

По оселях, ніби вдома
Де хотіла - там ходила.
Як то кажуть скрізь була,
Лізла всюди і без мила.

У такі місця залізе,
Де не всунеш навіть шила!
З киснем в мізки потрапляла
Та гойдались на могилах.

Не шукай її далеко
І даремно не ходи!
У політиці та владі
Видно всі її труди!

Це для неї рідна хата
І керує всім завжди.
Там один закон існує-
Оббреши та обкради!

Все заплутане, розмите
З каламутної води.
Не знайдеш кінця і краю
І в законах не блуди.

А як з'явиться там правда
Не минути їй біди.
Так її цькують відразу
Арештують та в суди!

Правосуддя теж убоге,
Ваги брешуть в один бік.
Витирає в правду ноги,
Так триває з року в рік!

Меч закинутий на плечі,
Слід кровавий ще не стік.
Голова лежить невинна,
Хтось збрехав, а меч відсік.

Той хто винен - тут немає,
Вже давно з країни втік!
Зажурилася Феміда,
Лиш платком махає в слід.

І шукають люди правду
Не одну вже сотню літ.
Щиро вірять, не згасають,
Б'ють словами кривди лід!

Віднайдуть та переможуть,
І добрішим стане світ!
Буде правда панувати,
А брехні пропаде слід!
04.09.2019.
by Штука Ярослав