Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
139. Для диригента. Псалом Давидів
Ти пізнав і вивчив мене, Господе,
Знаєш, коли сідаю і коли встаю,
Наміри знаєш мої оддалік.
Ще слова немає на язиці моїм,
А Ти уже, Господе, все знаєш.
Позаду і спереду Ти осягаєш мене
І кладеш на мене Свою долоню.
Дивовижна мудрість Твоя -
Недосяжна для мене.
Куди подінусь од Духа Твого
І куди втечу від лиця Твойого?
Підіймусь в небеса – там уже Ти,
Постелюся в пеклі – і там Ти.
Здіймуся на крилах зорі,
Оселюсь на краю моря,-
Там також Твоя рука,
Поведе мене й утрима Твоя правиця.
І сказав я: «Тільки імла сховає мене
І ніч, як день, для мене».
Але й імла не сховає од Тебе.
І ніч, як день, світить, імла – як світло.
Ти нирки створив мої,
Зіткав мене в череві материнськім.
Славлю Тебе, бо дивно створений я.
Дивовижні діла Твої,
І душа моя віда про це напевне.
Не сховалась од Тебе і суть моя,
Хоч і в таїні мене створено,
В глибинах землі надано форму.
Бовваном бачили мене очі Твої
І в книзі Твоїй записано всі дні,
Що створені будуть,
І один Ти призначив мені.
Які дорогі мені Твої помисли, Боже,
Яка ж їх сила-силенна!..
Намагаюся полічить,
А їх набагато більше, аніж піску.
Прокидаюсь – це значить, що я з Тобою.
Якби нечестивого Ти, Боже, вбив.
Кровожерці, одступіться од мене!
Злі речі вони говорять,
Вимовляють ім’я Твоє всує.
Тих, хто ненавидить Тебе,
Ненавиджу й я.
Хто ж виступа проти Тебе, з тим б’юся.
Лютою ненавистю ненавиджу їх,
Бо вони вороги й для мене.
Випробуй мене, Боже,
Пізнай моє серце й помилуй мене.
Пізнай і думки мої та побач,
Чи не йду шляхом печалі?
На вічну настанови дорогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
139. Для диригента. Псалом Давидів
Ти пізнав і вивчив мене, Господе,
Знаєш, коли сідаю і коли встаю,
Наміри знаєш мої оддалік.
Ще слова немає на язиці моїм,
А Ти уже, Господе, все знаєш.
Позаду і спереду Ти осягаєш мене
І кладеш на мене Свою долоню.
Дивовижна мудрість Твоя -
Недосяжна для мене.
Куди подінусь од Духа Твого
І куди втечу від лиця Твойого?
Підіймусь в небеса – там уже Ти,
Постелюся в пеклі – і там Ти.
Здіймуся на крилах зорі,
Оселюсь на краю моря,-
Там також Твоя рука,
Поведе мене й утрима Твоя правиця.
І сказав я: «Тільки імла сховає мене
І ніч, як день, для мене».
Але й імла не сховає од Тебе.
І ніч, як день, світить, імла – як світло.
Ти нирки створив мої,
Зіткав мене в череві материнськім.
Славлю Тебе, бо дивно створений я.
Дивовижні діла Твої,
І душа моя віда про це напевне.
Не сховалась од Тебе і суть моя,
Хоч і в таїні мене створено,
В глибинах землі надано форму.
Бовваном бачили мене очі Твої
І в книзі Твоїй записано всі дні,
Що створені будуть,
І один Ти призначив мені.
Які дорогі мені Твої помисли, Боже,
Яка ж їх сила-силенна!..
Намагаюся полічить,
А їх набагато більше, аніж піску.
Прокидаюсь – це значить, що я з Тобою.
Якби нечестивого Ти, Боже, вбив.
Кровожерці, одступіться од мене!
Злі речі вони говорять,
Вимовляють ім’я Твоє всує.
Тих, хто ненавидить Тебе,
Ненавиджу й я.
Хто ж виступа проти Тебе, з тим б’юся.
Лютою ненавистю ненавиджу їх,
Бо вони вороги й для мене.
Випробуй мене, Боже,
Пізнай моє серце й помилуй мене.
Пізнай і думки мої та побач,
Чи не йду шляхом печалі?
На вічну настанови дорогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
