ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Прощання з музою
Ще торік писав і день, і ніч,
Сонечком обарвлював сторінку.
Нині ж - фарби й строфи - з потойбіч,
От і вмовк, щоб не лякати жінку.

Бачу правду, чорну та гірку,
Виорану кривдою та смутком.
Муза ж - у глухий загнала кут,
Бгає лжу у вірші контрапунктом.

От і б'ється серце через раз,
Удихну, а видихнуть несила.
- Геть від мене, зраднице, на Марс!
Ось, тримай Пегасові вудила.

І шукай деінде хлопака
Для рожево-теплих пасторалей...
Бач, на круп коняці клумака
Почепив. Тепер "крути педалі".

Важко, та зробила перший крок,
Попрощалась мовчечки, без крику.
В мене ж - творча пауза, амок.
А чи довго? Певно що, довіку.

03.01.2021 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-01-03 09:54:34
Переглядів сторінки твору 1372
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.919 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.226 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.30 02:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-01-03 11:04:02 ]
Сашо, не зучоч сам себе! Натхнення тобі, хай Муза повертається!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-01-03 11:12:45 ]
Дякую, Таню. Але не мені це вирішувати. Строчити про кохання та природу день і ніч - це страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-01-03 14:57:18 ]
Це він про мене, Таню! Йому Чорногуз жити не дає, бо все Природу і Кохання пише! Так тим ми і цікаві, що різні. Ти пишеш громадянську лірику, Сашко, і ще тут кілька чоловік. На здоров'я! А Чорногуз має свою нішу, тему. Чим погано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-01-03 17:04:17 ]
Так, головне не про що писати, а як писати. Тему кожен вибирає свою. Чомусь Ахматова запам'яталася своєт любовною лірикою, Тютчев пейзажною, Маяковський гражданською поезією. Про них теж можна сказати, що мусолили одну й ту ж тему, але вони ввійшли в історію літератури. У Ярослава кожен вірш, як новий день. Він описує неповторно прояви природи до найменших відтінків, в його віршах звучати музика і це приваблює любителів поезії. Мене також, бо природа і любов,це вічне, а війни, як не дивно, теж виходять з моди, бо рано, чи пізно закінчуються. Хіба ми часто зараз читаємо Симонова? А в свій час він гримів. Тож давайте, друзі, не вказувати один одному, як писати і про що, лише час нас розсудить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-01-03 17:04:17 ]
Так, головне не про що писати, а як писати. Тему кожен вибирає свою. Чомусь Ахматова запам'яталася своєт любовною лірикою, Тютчев пейзажною, Маяковський гражданською поезією. Про них теж можна сказати, що мусолили одну й ту ж тему, але вони ввійшли в історію літератури. У Ярослава кожен вірш, як новий день. Він описує неповторно прояви природи до найменших відтінків, в його віршах звучати музика і це приваблює любителів поезії. Мене також, бо природа і любов,це вічне, а війни, як не дивно, теж виходять з моди, бо рано, чи пізно закінчуються. Хіба ми часто зараз читаємо Симонова? А в свій час він гримів. Тож давайте, друзі, не вказувати один одному, як писати і про що, лише час нас розсудить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-01-04 08:58:00 ]
Таню! Навіть найпрекрасніший сон, якщо він сниться надто довго - перетворюється на жахіття. Це стосується і творчості. В усьому повинна бути міра. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-01-04 09:06:52 ]
Та ні, Ярославе, не про тебе. Це повальне явище - квецяння рожевих пасторалей. Та й віри такій поезії у переважної більшості митців немає. Поет бреше жінці, зраджує їй - і тут же пише розлогі оди про кохання. Ця внутрішня невідповідність викликає огиду від писанини. Як я можу відноситися до творів такого митця? Хвалити?