Ор. 19 (Шість пісень) No 3

Ф.Мендельсон

Мій сину, темно надворі.
Не час у ліс одному.
Не допоможеш ти сестрі,
О, синку, будьмо вдома!

Там люта холоднеча скрізь,
І вітер виє сильно;
Тому у цей дрімучий ліс
Не йди, моя дитино!

О мамо, мамо, втри свої
Сльозою вкриті очі.
Я знаю, що знайду її
І викраду у ночі.

Не буде ні спокійних снів,
Ні радості самому;
Я звик до снігу та вітрів,
Чекай обох додому.

Дивилась довго у вікно
Зажурена матуся;
Та син із ночі все одно
У хату не вернувся.

Розтанув сніг, і вітер стих,
І засіяло сонце,
А мати жде дітей своїх
Весною у віконці.

січень, 2021 року

_____________________Felix Mendelssohn (1809 - 1847), "Winterlied",
_______________________________________op. 19 (Sechs Gesänge) Nr. 3
Mein Sohn, wo willst du hin so spät?
Geh' nicht zum Wald hinaus,
Die Schwester find'st du nimmermehr,
O bleib' bei mir im Haus!

Da draußen ist's so kalt, so rauh,
Und heftig weht der Wind;
Bist ganz allein im weiten Wald,
O bleib' bei mir, mein Kind!

O Mutter, Mutter, laß mich zieh'n,
Trockne die Trän im Blick,
Die Schwester find' ich ganz gewiß
Und bring' sie uns zurück.

Bis ich sie find', ist doch kein' Rast,
Ist doch kein' Ruhe hier;
Den Schnee und Wind bin ich gewohnt,
Bald kehr' ich heim zu dir.

Die Mutter sah ihm lange nach,
Er ging zum Wald hinaus;
Der Wind ward still, die Nacht verging,
Doch er kehrt' nicht zum Haus.

Und der Schnee zerschmolz, der Wind verweht',
Kam wieder Sonnenschein
Und Blüt' und Blätter überall:
Die Mutter blieb allein.