
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.15
10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
2025.09.15
09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
2025.09.15
05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
2025.09.15
00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом.
Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться.
Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий.
Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.
2025.09.14
21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
2025.09.14
16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
2025.09.14
15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
2025.09.14
15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
2025.09.13
22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
2025.09.13
22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
2025.09.13
13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
2025.09.13
05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
2025.09.12
22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
2025.09.12
21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
2025.09.12
08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
2025.09.12
05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.
І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.
І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Лоботомія
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лоботомія
Сьогодні уранці зробив трансорбітальну лоботомію Рабіновичу, а увечері громадянинові Шарієві. Обох доправили в мою клініку зі столичної психлікарні імені академіка Павлова. Там видатні лікарі довго билися над їхньою біснуватістю, але все марно: як розмовляли скаженці російською мовою - так і розмовляють, як кусалися та плювалися - так і плюються, як кидалився екскрементами одне в одного - так і продовжували у тому ж дусі.
А завтра на полегшення від мук одержимості від моїх рук очікує пан Медведчук. Усі ця “свята трійця” має одні і ті ж симптоми хвороби: люто ненавидить Україну, бреше на неї де тільки може, водить дружбу з кремлівським сатаною.
Пан Шарій - керівник ютуб-каналу “Здохніть українці!” прикрився громадянством Іспанії та статусом біженця. Нині вельми модно ставати біженцями, спочатку натоптавши європейські банки украденою готівкою, аби потім було на що жити і вести підривну діяльність проти держави, яка їх і спородила.
Колеги переконували, аби зробив префронтальну лоботомію. Але я гуманіст, вважаю некоректним свердлити череп пацієнта. Хворий може несвідомо сіпатися, з отвору буде сочитися кров, та й звук під час свердління кістки неблагозвучний. А от трансорбітальна лоботомія - саме те: устромив шило для довбання льоду в кутик очниці, акуратно цюкнув молоточком, легесенько провернув на 40 градусів і ще раз цюкнув. І всьо! Пацієнт уже ніколи не буде буйним, навісним. А російську мову забуде до гробу. Їстиме що даватимуть, сидітиме сумирно та без гамівної сорочки.
За цей блискучий медичний винахід його автору - португальцю Антонію Егаш Монішу в 1949 році була присуджена Нобелівська премія. А першу операцію провели ще в далекому 1936 році. Тільки у Великій Британії до 1970 року зробили понад 20 тисяч лоботомій. А всього у світі - близько мільйона. Правда, останнім часом, цього намагаються не робити, хіба що буйним збоченцям-рецидивістам. Отаким от як цій трійці. Бо залишати їх сам-на-сам зі своїми болячками - це шкодити суспільству. Повинна бути надійна форма соціального захисту від отаких от типсусів.
А оскільки ми прямуємо семимильними кроками до Євросоюзу, то і гуманізм повинен бути на висоті. В Америці таких садовлять на електричний стілець, в інших країнах розстрілюють чи вішають. В Китаї щорічно розстрілюють більше тисячі осіб, не відстає від них і Іран. Там трохи менше тисячі. А Україна, незадовго до вступу до Ради Європи ввела мораторій на виконання смертних вироків, інакше б їй закрили туди дорогу назавжди.
Дехто каже, що краще призначати довічне ув“язнення. Але, скажімо, людині доведеться провести у стінах пенітенціарної установи до своєї смерті ще 40 років. Щорічні витрати на її утримання в Україні сягають 20 тисяч доларів. Чи можемо ми собі таке дозволити, якщо не вистачає грошей на багатотисячні зарплати державним чиновникам? Звичайно ж, ні! Краще провести лоботомію і подарувати родині безпечний овоч, аби вони їм опікувалися довічно. І дешево - і сердито.
І статут Ради Європи не порушується. А це святе. Бо людське життя - найвища цінність. Наче.
Є й обернена сторона медалі цієї благородної екзекуції.
Щойно прийшов, утомлений, з роботи - в двері нечемно погрюкали. Відчиняю, а там гурточок народних депутатів. Самий пузатий зняв капелюха, привітався і одразу взяв мене за роги.
- Бачили на ютубі, як ви проводили лоботомію ворогам України. У нас пропозиція: ми вносимо цього тижня законопроект, яким передбачимо таку процедуру щодо всіх зрадників України.
- Тобто?
- Ну, зловлять диверсанта чи людину, яка працює на ворожу розвідку - і одразу лоботомія. Гарантую: назбираємо потрібні 226 голосів для ухвалення поправок до Кримінально-процесуального кодексу. Створимо відповідний орган при Міністерстві охорони здоров’я, а вас призначимо туди на головну посаду.
- А як щодо злодіїв, які грабують Україну? Я б, наприклад, хотів, аби так чинили з усіма державними чиновниками, які мають яхти, літаки, багатогектарні маєтки та рахунки в закордонних банках і офшорних компаніях. Бо державний службовець повинен бути бідним як церковна миша і думати виключно про свою батьківщину. А якщо чиновник чи народний обранець ходить у золоті, то його - думки виключно про власне збагачення...
Мою пропозицію гості зустріли гробовою мовчанкою, парламентські мармизи скисли, Не встиг кліпнути оком - делегація розсілася по крутих ексклюзивних авто і чкурнула в сторону Конча-Заспи...
Ранок зустрів багатоголосим співом шпаків, які прилетіти в мій садок вити гнізда. В їхнє мелодійне сюрчання впліталася безкінечна дзюркітлива пісня жайвора в піднебессі. В ліжку, поруч зі мною, кублилася дружина, намагаючись знайти пульта від плазми. Клацнула, зайшла на ютуб, а там... Шарій!
Живий-здоровий, варнякає про погану владу в Україні та нахваляє Медведчука з Рабіновичем. І зрозумів, що і лоботомія, і гості-депутати - це тільки сон, марення розпаленої уяви. А винувата в усьому кумова бормотуха, якою він мене учора увечері почастував на риболовлі. Я коли прийшов додому, то необачно хекнув у сторону дружини, то вона зомліла і снопом упала на мої руки. Поклав її обережно на ліжко, зняв капці з натруджених ніг, накрив ковдрою аби мухи не кусали, а сам улігся дивитися передачу Шарія і задрімав...
- Жінко! - звертаюся до мого ясного сонечка.- Давай домовимося.
- Ну, кажи.
- Обіцяю тобі, що з кумом на риболовлю більше ніколи не піду. Але й ти мені теж дещо пообіцяй...
- І що?
- Не дивися програму Шарія, І мені не показуй. Інакше буде біда.
Вельми здивувалася моя берегиня, але згідливо труснула гривою. Відтоді пройшов уже рік. І ні вона, ні я свого слова не порушили. От що значить слово справжнього чоловіка!
05.03.2021р.
А завтра на полегшення від мук одержимості від моїх рук очікує пан Медведчук. Усі ця “свята трійця” має одні і ті ж симптоми хвороби: люто ненавидить Україну, бреше на неї де тільки може, водить дружбу з кремлівським сатаною.
Пан Шарій - керівник ютуб-каналу “Здохніть українці!” прикрився громадянством Іспанії та статусом біженця. Нині вельми модно ставати біженцями, спочатку натоптавши європейські банки украденою готівкою, аби потім було на що жити і вести підривну діяльність проти держави, яка їх і спородила.
Колеги переконували, аби зробив префронтальну лоботомію. Але я гуманіст, вважаю некоректним свердлити череп пацієнта. Хворий може несвідомо сіпатися, з отвору буде сочитися кров, та й звук під час свердління кістки неблагозвучний. А от трансорбітальна лоботомія - саме те: устромив шило для довбання льоду в кутик очниці, акуратно цюкнув молоточком, легесенько провернув на 40 градусів і ще раз цюкнув. І всьо! Пацієнт уже ніколи не буде буйним, навісним. А російську мову забуде до гробу. Їстиме що даватимуть, сидітиме сумирно та без гамівної сорочки.
За цей блискучий медичний винахід його автору - португальцю Антонію Егаш Монішу в 1949 році була присуджена Нобелівська премія. А першу операцію провели ще в далекому 1936 році. Тільки у Великій Британії до 1970 року зробили понад 20 тисяч лоботомій. А всього у світі - близько мільйона. Правда, останнім часом, цього намагаються не робити, хіба що буйним збоченцям-рецидивістам. Отаким от як цій трійці. Бо залишати їх сам-на-сам зі своїми болячками - це шкодити суспільству. Повинна бути надійна форма соціального захисту від отаких от типсусів.
А оскільки ми прямуємо семимильними кроками до Євросоюзу, то і гуманізм повинен бути на висоті. В Америці таких садовлять на електричний стілець, в інших країнах розстрілюють чи вішають. В Китаї щорічно розстрілюють більше тисячі осіб, не відстає від них і Іран. Там трохи менше тисячі. А Україна, незадовго до вступу до Ради Європи ввела мораторій на виконання смертних вироків, інакше б їй закрили туди дорогу назавжди.
Дехто каже, що краще призначати довічне ув“язнення. Але, скажімо, людині доведеться провести у стінах пенітенціарної установи до своєї смерті ще 40 років. Щорічні витрати на її утримання в Україні сягають 20 тисяч доларів. Чи можемо ми собі таке дозволити, якщо не вистачає грошей на багатотисячні зарплати державним чиновникам? Звичайно ж, ні! Краще провести лоботомію і подарувати родині безпечний овоч, аби вони їм опікувалися довічно. І дешево - і сердито.
І статут Ради Європи не порушується. А це святе. Бо людське життя - найвища цінність. Наче.
Є й обернена сторона медалі цієї благородної екзекуції.
Щойно прийшов, утомлений, з роботи - в двері нечемно погрюкали. Відчиняю, а там гурточок народних депутатів. Самий пузатий зняв капелюха, привітався і одразу взяв мене за роги.
- Бачили на ютубі, як ви проводили лоботомію ворогам України. У нас пропозиція: ми вносимо цього тижня законопроект, яким передбачимо таку процедуру щодо всіх зрадників України.
- Тобто?
- Ну, зловлять диверсанта чи людину, яка працює на ворожу розвідку - і одразу лоботомія. Гарантую: назбираємо потрібні 226 голосів для ухвалення поправок до Кримінально-процесуального кодексу. Створимо відповідний орган при Міністерстві охорони здоров’я, а вас призначимо туди на головну посаду.
- А як щодо злодіїв, які грабують Україну? Я б, наприклад, хотів, аби так чинили з усіма державними чиновниками, які мають яхти, літаки, багатогектарні маєтки та рахунки в закордонних банках і офшорних компаніях. Бо державний службовець повинен бути бідним як церковна миша і думати виключно про свою батьківщину. А якщо чиновник чи народний обранець ходить у золоті, то його - думки виключно про власне збагачення...
Мою пропозицію гості зустріли гробовою мовчанкою, парламентські мармизи скисли, Не встиг кліпнути оком - делегація розсілася по крутих ексклюзивних авто і чкурнула в сторону Конча-Заспи...
Ранок зустрів багатоголосим співом шпаків, які прилетіти в мій садок вити гнізда. В їхнє мелодійне сюрчання впліталася безкінечна дзюркітлива пісня жайвора в піднебессі. В ліжку, поруч зі мною, кублилася дружина, намагаючись знайти пульта від плазми. Клацнула, зайшла на ютуб, а там... Шарій!
Живий-здоровий, варнякає про погану владу в Україні та нахваляє Медведчука з Рабіновичем. І зрозумів, що і лоботомія, і гості-депутати - це тільки сон, марення розпаленої уяви. А винувата в усьому кумова бормотуха, якою він мене учора увечері почастував на риболовлі. Я коли прийшов додому, то необачно хекнув у сторону дружини, то вона зомліла і снопом упала на мої руки. Поклав її обережно на ліжко, зняв капці з натруджених ніг, накрив ковдрою аби мухи не кусали, а сам улігся дивитися передачу Шарія і задрімав...
- Жінко! - звертаюся до мого ясного сонечка.- Давай домовимося.
- Ну, кажи.
- Обіцяю тобі, що з кумом на риболовлю більше ніколи не піду. Але й ти мені теж дещо пообіцяй...
- І що?
- Не дивися програму Шарія, І мені не показуй. Інакше буде біда.
Вельми здивувалася моя берегиня, але згідливо труснула гривою. Відтоді пройшов уже рік. І ні вона, ні я свого слова не порушили. От що значить слово справжнього чоловіка!
05.03.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію