Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Лоботомія
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лоботомія
Сьогодні уранці зробив трансорбітальну лоботомію Рабіновичу, а увечері громадянинові Шарієві. Обох доправили в мою клініку зі столичної психлікарні імені академіка Павлова. Там видатні лікарі довго билися над їхньою біснуватістю, але все марно: як розмовляли скаженці російською мовою - так і розмовляють, як кусалися та плювалися - так і плюються, як кидалився екскрементами одне в одного - так і продовжували у тому ж дусі.
А завтра на полегшення від мук одержимості від моїх рук очікує пан Медведчук. Усі ця “свята трійця” має одні і ті ж симптоми хвороби: люто ненавидить Україну, бреше на неї де тільки може, водить дружбу з кремлівським сатаною.
Пан Шарій - керівник ютуб-каналу “Здохніть українці!” прикрився громадянством Іспанії та статусом біженця. Нині вельми модно ставати біженцями, спочатку натоптавши європейські банки украденою готівкою, аби потім було на що жити і вести підривну діяльність проти держави, яка їх і спородила.
Колеги переконували, аби зробив префронтальну лоботомію. Але я гуманіст, вважаю некоректним свердлити череп пацієнта. Хворий може несвідомо сіпатися, з отвору буде сочитися кров, та й звук під час свердління кістки неблагозвучний. А от трансорбітальна лоботомія - саме те: устромив шило для довбання льоду в кутик очниці, акуратно цюкнув молоточком, легесенько провернув на 40 градусів і ще раз цюкнув. І всьо! Пацієнт уже ніколи не буде буйним, навісним. А російську мову забуде до гробу. Їстиме що даватимуть, сидітиме сумирно та без гамівної сорочки.
За цей блискучий медичний винахід його автору - португальцю Антонію Егаш Монішу в 1949 році була присуджена Нобелівська премія. А першу операцію провели ще в далекому 1936 році. Тільки у Великій Британії до 1970 року зробили понад 20 тисяч лоботомій. А всього у світі - близько мільйона. Правда, останнім часом, цього намагаються не робити, хіба що буйним збоченцям-рецидивістам. Отаким от як цій трійці. Бо залишати їх сам-на-сам зі своїми болячками - це шкодити суспільству. Повинна бути надійна форма соціального захисту від отаких от типсусів.
А оскільки ми прямуємо семимильними кроками до Євросоюзу, то і гуманізм повинен бути на висоті. В Америці таких садовлять на електричний стілець, в інших країнах розстрілюють чи вішають. В Китаї щорічно розстрілюють більше тисячі осіб, не відстає від них і Іран. Там трохи менше тисячі. А Україна, незадовго до вступу до Ради Європи ввела мораторій на виконання смертних вироків, інакше б їй закрили туди дорогу назавжди.
Дехто каже, що краще призначати довічне ув“язнення. Але, скажімо, людині доведеться провести у стінах пенітенціарної установи до своєї смерті ще 40 років. Щорічні витрати на її утримання в Україні сягають 20 тисяч доларів. Чи можемо ми собі таке дозволити, якщо не вистачає грошей на багатотисячні зарплати державним чиновникам? Звичайно ж, ні! Краще провести лоботомію і подарувати родині безпечний овоч, аби вони їм опікувалися довічно. І дешево - і сердито.
І статут Ради Європи не порушується. А це святе. Бо людське життя - найвища цінність. Наче.
Є й обернена сторона медалі цієї благородної екзекуції.
Щойно прийшов, утомлений, з роботи - в двері нечемно погрюкали. Відчиняю, а там гурточок народних депутатів. Самий пузатий зняв капелюха, привітався і одразу взяв мене за роги.
- Бачили на ютубі, як ви проводили лоботомію ворогам України. У нас пропозиція: ми вносимо цього тижня законопроект, яким передбачимо таку процедуру щодо всіх зрадників України.
- Тобто?
- Ну, зловлять диверсанта чи людину, яка працює на ворожу розвідку - і одразу лоботомія. Гарантую: назбираємо потрібні 226 голосів для ухвалення поправок до Кримінально-процесуального кодексу. Створимо відповідний орган при Міністерстві охорони здоров’я, а вас призначимо туди на головну посаду.
- А як щодо злодіїв, які грабують Україну? Я б, наприклад, хотів, аби так чинили з усіма державними чиновниками, які мають яхти, літаки, багатогектарні маєтки та рахунки в закордонних банках і офшорних компаніях. Бо державний службовець повинен бути бідним як церковна миша і думати виключно про свою батьківщину. А якщо чиновник чи народний обранець ходить у золоті, то його - думки виключно про власне збагачення...
Мою пропозицію гості зустріли гробовою мовчанкою, парламентські мармизи скисли, Не встиг кліпнути оком - делегація розсілася по крутих ексклюзивних авто і чкурнула в сторону Конча-Заспи...
Ранок зустрів багатоголосим співом шпаків, які прилетіти в мій садок вити гнізда. В їхнє мелодійне сюрчання впліталася безкінечна дзюркітлива пісня жайвора в піднебессі. В ліжку, поруч зі мною, кублилася дружина, намагаючись знайти пульта від плазми. Клацнула, зайшла на ютуб, а там... Шарій!
Живий-здоровий, варнякає про погану владу в Україні та нахваляє Медведчука з Рабіновичем. І зрозумів, що і лоботомія, і гості-депутати - це тільки сон, марення розпаленої уяви. А винувата в усьому кумова бормотуха, якою він мене учора увечері почастував на риболовлі. Я коли прийшов додому, то необачно хекнув у сторону дружини, то вона зомліла і снопом упала на мої руки. Поклав її обережно на ліжко, зняв капці з натруджених ніг, накрив ковдрою аби мухи не кусали, а сам улігся дивитися передачу Шарія і задрімав...
- Жінко! - звертаюся до мого ясного сонечка.- Давай домовимося.
- Ну, кажи.
- Обіцяю тобі, що з кумом на риболовлю більше ніколи не піду. Але й ти мені теж дещо пообіцяй...
- І що?
- Не дивися програму Шарія, І мені не показуй. Інакше буде біда.
Вельми здивувалася моя берегиня, але згідливо труснула гривою. Відтоді пройшов уже рік. І ні вона, ні я свого слова не порушили. От що значить слово справжнього чоловіка!
05.03.2021р.
А завтра на полегшення від мук одержимості від моїх рук очікує пан Медведчук. Усі ця “свята трійця” має одні і ті ж симптоми хвороби: люто ненавидить Україну, бреше на неї де тільки може, водить дружбу з кремлівським сатаною.
Пан Шарій - керівник ютуб-каналу “Здохніть українці!” прикрився громадянством Іспанії та статусом біженця. Нині вельми модно ставати біженцями, спочатку натоптавши європейські банки украденою готівкою, аби потім було на що жити і вести підривну діяльність проти держави, яка їх і спородила.
Колеги переконували, аби зробив префронтальну лоботомію. Але я гуманіст, вважаю некоректним свердлити череп пацієнта. Хворий може несвідомо сіпатися, з отвору буде сочитися кров, та й звук під час свердління кістки неблагозвучний. А от трансорбітальна лоботомія - саме те: устромив шило для довбання льоду в кутик очниці, акуратно цюкнув молоточком, легесенько провернув на 40 градусів і ще раз цюкнув. І всьо! Пацієнт уже ніколи не буде буйним, навісним. А російську мову забуде до гробу. Їстиме що даватимуть, сидітиме сумирно та без гамівної сорочки.
За цей блискучий медичний винахід його автору - португальцю Антонію Егаш Монішу в 1949 році була присуджена Нобелівська премія. А першу операцію провели ще в далекому 1936 році. Тільки у Великій Британії до 1970 року зробили понад 20 тисяч лоботомій. А всього у світі - близько мільйона. Правда, останнім часом, цього намагаються не робити, хіба що буйним збоченцям-рецидивістам. Отаким от як цій трійці. Бо залишати їх сам-на-сам зі своїми болячками - це шкодити суспільству. Повинна бути надійна форма соціального захисту від отаких от типсусів.
А оскільки ми прямуємо семимильними кроками до Євросоюзу, то і гуманізм повинен бути на висоті. В Америці таких садовлять на електричний стілець, в інших країнах розстрілюють чи вішають. В Китаї щорічно розстрілюють більше тисячі осіб, не відстає від них і Іран. Там трохи менше тисячі. А Україна, незадовго до вступу до Ради Європи ввела мораторій на виконання смертних вироків, інакше б їй закрили туди дорогу назавжди.
Дехто каже, що краще призначати довічне ув“язнення. Але, скажімо, людині доведеться провести у стінах пенітенціарної установи до своєї смерті ще 40 років. Щорічні витрати на її утримання в Україні сягають 20 тисяч доларів. Чи можемо ми собі таке дозволити, якщо не вистачає грошей на багатотисячні зарплати державним чиновникам? Звичайно ж, ні! Краще провести лоботомію і подарувати родині безпечний овоч, аби вони їм опікувалися довічно. І дешево - і сердито.
І статут Ради Європи не порушується. А це святе. Бо людське життя - найвища цінність. Наче.
Є й обернена сторона медалі цієї благородної екзекуції.
Щойно прийшов, утомлений, з роботи - в двері нечемно погрюкали. Відчиняю, а там гурточок народних депутатів. Самий пузатий зняв капелюха, привітався і одразу взяв мене за роги.
- Бачили на ютубі, як ви проводили лоботомію ворогам України. У нас пропозиція: ми вносимо цього тижня законопроект, яким передбачимо таку процедуру щодо всіх зрадників України.
- Тобто?
- Ну, зловлять диверсанта чи людину, яка працює на ворожу розвідку - і одразу лоботомія. Гарантую: назбираємо потрібні 226 голосів для ухвалення поправок до Кримінально-процесуального кодексу. Створимо відповідний орган при Міністерстві охорони здоров’я, а вас призначимо туди на головну посаду.
- А як щодо злодіїв, які грабують Україну? Я б, наприклад, хотів, аби так чинили з усіма державними чиновниками, які мають яхти, літаки, багатогектарні маєтки та рахунки в закордонних банках і офшорних компаніях. Бо державний службовець повинен бути бідним як церковна миша і думати виключно про свою батьківщину. А якщо чиновник чи народний обранець ходить у золоті, то його - думки виключно про власне збагачення...
Мою пропозицію гості зустріли гробовою мовчанкою, парламентські мармизи скисли, Не встиг кліпнути оком - делегація розсілася по крутих ексклюзивних авто і чкурнула в сторону Конча-Заспи...
Ранок зустрів багатоголосим співом шпаків, які прилетіти в мій садок вити гнізда. В їхнє мелодійне сюрчання впліталася безкінечна дзюркітлива пісня жайвора в піднебессі. В ліжку, поруч зі мною, кублилася дружина, намагаючись знайти пульта від плазми. Клацнула, зайшла на ютуб, а там... Шарій!
Живий-здоровий, варнякає про погану владу в Україні та нахваляє Медведчука з Рабіновичем. І зрозумів, що і лоботомія, і гості-депутати - це тільки сон, марення розпаленої уяви. А винувата в усьому кумова бормотуха, якою він мене учора увечері почастував на риболовлі. Я коли прийшов додому, то необачно хекнув у сторону дружини, то вона зомліла і снопом упала на мої руки. Поклав її обережно на ліжко, зняв капці з натруджених ніг, накрив ковдрою аби мухи не кусали, а сам улігся дивитися передачу Шарія і задрімав...
- Жінко! - звертаюся до мого ясного сонечка.- Давай домовимося.
- Ну, кажи.
- Обіцяю тобі, що з кумом на риболовлю більше ніколи не піду. Але й ти мені теж дещо пообіцяй...
- І що?
- Не дивися програму Шарія, І мені не показуй. Інакше буде біда.
Вельми здивувалася моя берегиня, але згідливо труснула гривою. Відтоді пройшов уже рік. І ні вона, ні я свого слова не порушили. От що значить слово справжнього чоловіка!
05.03.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
