ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Колискова для коханої
Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…
Спи, моє сонце кохане,
Спи, моє диво із див.

Спи, моя радосте ніжна,
Спи, моє щастя ясне.
Пролісок подихом свіжим
Думи сумні прожене.

Спи, моя люба, хай Леля
Кучері пестить твої,
Хай засміються веселим
Співом своїм солов»ї.

Диво явлю тобі в хату,
Казкою стане у сні –
Взимку почнеш засинати,
Ранок прийде – навесні.

Спи… О Яриле, дай чудо -
Хмелю кохання вином –
Хай все життя твоє буде
Щастя омріяним сном.

3. 03. 7518 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:46:16
Переглядів сторінки твору 662
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.330 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.330 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 15:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:47:05 ]
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2011-03-03 18:59:03 ] - відповісти

Гарна колискова. Чуйні, ніжні, красиві й обережні слова для коханої.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:03:13 ] - відповісти

Дякую, дорогий Василю. Натхнення тобі, козаче!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 19:13:50 ] - відповісти

Хай би кохана проспала
Аж до початку весни!..
Ні. Пробудилась. Сказала:
"Проліску любий, дихни!.." :))

Підозрюю, що така довга, ніжна, гіпнотизуюча колискова писалася Ведмедиці (хто ж іще взимку засинає, а навесні прокидається?) :))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:18:58 ] - відповісти

- Ану дихни, вона впритул сказала.
Він взяв, дихнув, ну а вона - упала. (заснула, як ведмедиця). Ну і тоді він її, самі розумієте...
Пестив замість Лелі, як вірно підмітила Тамара Шевченко.
Ви знаєте, мушу Вас розчарувати, вірш присвячений не Ведмедиці, моя муза у житті значно вродливіша.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 20:16:10 ] - відповісти

Трохи підозріло, що літгерой так ревно намагається приспати кохану... Чи не має він, бува, наміру чкурнути до іншої?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:35:04 ] - відповісти

Ні, такого наміру він не має. Просто має намір зробити її щасливою, шановна Любове. Дякую Вам за незмінну увагу до моєї писанини.


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 20:27:57 ] - відповісти

Мелодійно все так і романтично, що справді неважко буде приспати кохану...
Чудова колискова тобі вдалася, правда!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:38:22 ] - відповісти

Дякую, дорогий колего! Дуже радий, бо це перша моя
колискова. Бажаю натхнення і всього найкращого.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-03 22:05:01 ] - відповісти

Ага, приспати легко, що ж це за присипання? Весна надворі!
http://maysterni.com/publication.php?id=59051

Колискова вже й співається, Ярославе?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:42:46 ] - відповісти

Тамарочко, а може це присипання після кохання?
Дуже хочу її заспівати сам, якщо прийде музична муза, або ж віддам тим, хто уміє компонувати.
Дякую за пародію. Це Ваш дебют у цьому жанрі?
Досить вдало, я б сказав, тільки трохи якась досада є у Вашої ЛГ. Краще не зв"язуватися з цими бандуристами-поетами. У них стільки муз...


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 22:50:51 ] - відповісти

Дівчата! Цю колискову Ярослав співатиме коханій тільки в ніч з 28-го лютого на перше березня. А на всі інші ночі - будуть нові колискові! Хіба ні, Ярославе?
З Днем письменника тебе! І всіх-всіх-всіх! Натхнення і толерантності, нових текстів і вдячних читачів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:54:41 ] - відповісти

Ні, друже, поки буде одна колискова, доки не покладу я або хтось її на музику. І буде одна кохана у мого ЛГ. Отакий він збоченець.
Приємно, що родив першу колискову у день письменника. І тебе з цим днем сердечно вітаю, зичу натхнення, чудових книг, захоплених читачів і щоб я заспівав у тебе вечорі на презентації твоєї нової книжки.
І з нашим улюбленим місяцем року тебе вітаю, дорогий брате-коте! Мяу! І тримаймо хвости трубами завжди!


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:15:45 ] - відповісти

Ярославе, така щира ніжність в Вашій колисковій.
Кохана спить, цілуй їй очі.
Зі святом Вас!!! Натхнення та любові!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:59:28 ] - відповісти

Танечко, спасибі, радий, що Ви згадали одного з моїх улюблених поетів Павла Тичину. У нього вірші страшенно музичні, бо сам був чудовим музикою. Дякую сердечно за вітання й побажання!
Вітаю Вас навзаєм, бажаю щастя, любові, добра і світла в житті! І може, будемо на поетичній сцені пліч-о-пліч, не в березні, то пізніше, бо вечір Сашка Зубрія, здається переносять. Я це з"ясую і Вам повідомлю.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:32:45 ] - відповісти

Вмієш, вмієш заколисувати, Ярославе! Колискова співається, щоб чимшвидше приспати - але хоч би кохана відразу не заснула - слова до кінця пісні дуже гарні!Має почути все. Файно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 01:02:27 ] - відповісти

Дякую, Іване! Це мене уперше потягло заколисувати.
Певно, скоро стану дідом, то треба тренуватися поки що на дорослих.
Хай слухає мила і спить у щасливому сні. Дякую, за твою незмінну підтримку. Хай пишеться у день письменника. Будьмо.


Отправить
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 00:28:48 ] - відповісти
Гарна колискова.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 01:03:28 ] - відповісти

Дякую, Ігоре! Бажаю Вам натхнення і вітаю з днем письменника!


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 08:13:10 ] - відповісти

Чолом Вам, пане Ярославе! Розчулений і задоволений, що не пропустив повз увагу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:56:13 ] - відповісти

Дорогий Ігоре, щиро дякую, натхнення Вам і гарних поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:47:39 ]
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 13:21:15 ] - відповісти

Заздрю Вашій коханій,що чує такі колискові...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:40:27 ] - відповісти

Дякую, Маріє, вітаю Вас із світом весни і сподіваюсь, і бажаю щоб настав такий час, коли і Вам писатимуть ще кращі колискові, серенади і вінки сонетів...


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 15:21:28 ] - відповісти

Пане Ярославе, це вже не колискова. Даруйте, але хіба від неї заснеш ? Це величальна ода жінці, яка випливає з-під пера Ніжного Майстра.
Дуже гарно !


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 00:11:03 ] - відповісти

Я не знав, що я, на Вашу думку, ідіот, який не розуміє, щО він написав. Я не знав, що Ви настільки розумний і проникливий, що здатні перевтілитися в жінку і розписуватися за неї в її відчуттях, і не знав, що я настільки дурний, що не помітив цього.
Я, даруйте, довіряю в даному питанні більше жінкам, які пишуть, що ця колискова навіть гіпнотизуюча, колискова, повторюю, а не величальна.
Ви себе вважаєте великим розумником, то стосовно величальної загляньте на сторінки поезії
чудового поета з португальської діаспори Ігоря Федчишина, там справді конкретно йде возвеличення
в узагальненому вигляді жінки, яка є найбільшою мрією чоловіка. В моєму ж скромному творі йдеться
про силу почуття мого ЛГ до коханої, а елемент величальності хоч і присутній, але вторинний.
Звісно, кожен має право на власну думку, але я її не поділяю.
Дякую за увагу, пане Василю.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 00:16:49 ] - відповісти

А я відчула у Вашій колисковій, Ярославе, велику любов та ніжність до жінки. Як до дитини. Колискова настільки цнотлива, кришталева, що боїшся до неї доторкнутись прозовим словом.
Дякую ще раз!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 12:05:04 ] - відповісти

Якщо велика любов, то цей вірш - таки величальна?
Але ж Ви ж сама пишете, що це колискова
Я вже сам не знаю, може я таки даремно розсердився на Василя, Вам читачам збоку видніше.
Бо жінки дуже точно відчувають, часто тонше, ніж ми, чоловіки.
Дякую, Таню, за небайдужість.


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 17:31:16 ] - відповісти

Для коханої не має значення, що це - колискова чи щось інше. Головне, що їй подобається, і коли вона чує це, то розцвітає, як квітка! =)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 22:45:09 ] - відповісти

Дякую, Лілечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-14 10:48:50 ]
Ніжна колискова для коханої! Сонячно, дякую,Ярославе!