Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Великодні дні...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Великодні дні...
Экскурс по написанным ранее стихам, размышлениям о весне…
Великодні дні настали,все навколо розквітає,трави зеленіють,очищені ранковою росою,сонечко промінням землю обіймає,лагідно цілує,всіх ласкає,соловейко голосно співає. Зійшло на землю Всевишнього благословіння, зачаровує весняна нас краса, душі очищає і серця, настрій піднімає і дає надії на щасливе,мирне і наповнене щедротами природи життя!
7.04.18 10.00
Природа оживает
Каждый год весной
Души наши наполняет
Любовью и теплом
Солнышко восходит
Лучики блестят
Листья зеленеют
Благодать…
Природа оживает
Весеннею порой
Каждый рад
Открыть ей дверь
И пустить в свой дом
Небо голубое
И поля в соку
Хочется дышать прохладой
Погулять в лесу
Природа оживает
Придает нам сил
Чтобы каждый человек
В гармонии с ней жил
Радуга восходит
Мостик в другой мир
И роса ложится
Травку оживить… 18.06.17(написаны в больнице)
Лісова пісня!
Як це мило!
Почуття моє тремтіло!
На поляні сонце грає!
Променем мене ласкає!
І не байдуже мені,
І ні вдень, і ні вночі !
Чи будуть гарні почуття!
І чи не прийде забуття!
Продовжувати житии!
Джерельну воду питии!
Цвітом, шелестом лісів,
Любуватись цим усім!
Бути впевнегим у тому,
Що вгамуєш в лісі втому !2009
Обраний шлях...
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками,всім, що Всевишній в неї вклав....
На погляд мій, всі наші дії,вчинки, мрії, бажання і думки не бувають випадкові, ні, у кожного на цій Землі напевно відведена Всевишнім особлива роль і доля, яка допомогає по життю нам йти...
Оточуючий нас світ це, як берега ріки, який впливає і залишає на кожному із нас свої сліди...
Любов до життя, гармонія в душі, стосунки щирі між людьми допоможуть впевнено і з оптимізмом по обраному шляху йти...
Висловила такі свої думки, доброго всім дня, будьте здорові і нехай щастить!!!
23.05.19 8.02
Скарб природи-
Сонце, земля,повітря-
Дарунок Божий !
24.05.19 9.25
Весна чарівниця,
Цвіте, росте, піклує -
Людство годує!!!
27.05.19 7.30
Весняні справи
Посів, полив, уборка,
Надихає гордо!!!
27.05.19 7.40
Швец Т.В.
7.05.21
Великодні дні настали,все навколо розквітає,трави зеленіють,очищені ранковою росою,сонечко промінням землю обіймає,лагідно цілує,всіх ласкає,соловейко голосно співає. Зійшло на землю Всевишнього благословіння, зачаровує весняна нас краса, душі очищає і серця, настрій піднімає і дає надії на щасливе,мирне і наповнене щедротами природи життя!
7.04.18 10.00
Природа оживает
Каждый год весной
Души наши наполняет
Любовью и теплом
Солнышко восходит
Лучики блестят
Листья зеленеют
Благодать…
Природа оживает
Весеннею порой
Каждый рад
Открыть ей дверь
И пустить в свой дом
Небо голубое
И поля в соку
Хочется дышать прохладой
Погулять в лесу
Природа оживает
Придает нам сил
Чтобы каждый человек
В гармонии с ней жил
Радуга восходит
Мостик в другой мир
И роса ложится
Травку оживить… 18.06.17(написаны в больнице)
Лісова пісня!
Як це мило!
Почуття моє тремтіло!
На поляні сонце грає!
Променем мене ласкає!
І не байдуже мені,
І ні вдень, і ні вночі !
Чи будуть гарні почуття!
І чи не прийде забуття!
Продовжувати житии!
Джерельну воду питии!
Цвітом, шелестом лісів,
Любуватись цим усім!
Бути впевнегим у тому,
Що вгамуєш в лісі втому !2009
Обраний шлях...
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками,всім, що Всевишній в неї вклав....
На погляд мій, всі наші дії,вчинки, мрії, бажання і думки не бувають випадкові, ні, у кожного на цій Землі напевно відведена Всевишнім особлива роль і доля, яка допомогає по життю нам йти...
Оточуючий нас світ це, як берега ріки, який впливає і залишає на кожному із нас свої сліди...
Любов до життя, гармонія в душі, стосунки щирі між людьми допоможуть впевнено і з оптимізмом по обраному шляху йти...
Висловила такі свої думки, доброго всім дня, будьте здорові і нехай щастить!!!
23.05.19 8.02
Скарб природи-
Сонце, земля,повітря-
Дарунок Божий !
24.05.19 9.25
Весна чарівниця,
Цвіте, росте, піклує -
Людство годує!!!
27.05.19 7.30
Весняні справи
Посів, полив, уборка,
Надихає гордо!!!
27.05.19 7.40
Швец Т.В.
7.05.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
