 ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
 ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
    2025.10.31
    17:23
    Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.
Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.
Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
    2025.10.31
    14:49
    А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить
    2025.10.31
    11:03
    Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю
    2025.10.30
    21:33
    Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
    2025.10.30
    20:00
    А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
    2025.10.30
    18:21
    Землетруси,  повені,  цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
    2025.10.30
    11:18
    Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
    2025.10.30
    10:52
    «На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
    2025.10.30
    10:03
    Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
    2025.10.29
    22:28
    Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
    2025.10.29
    21:47
    Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
    2025.10.29
    18:32
    Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
    2025.10.29
    17:54
    Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
    2025.10.29
    13:15
    А для мене негода - вона у замащених берцях 
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
    2025.10.29
    11:51
    Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
    2025.10.29
    06:04
    Пообіді в гастрономі 
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Останні надходження:  7 дн | 30 дн | ...Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
 Нові автори (Проза):
 Нові автори (Проза): 
    2025.09.04
    2025.08.19
    2025.04.30
    2025.04.24
    2025.03.18
    2025.03.09
    2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 
Автори /
  Тамара Швець (1953) /
    Проза
  
  
Іриси з дитинства...
  
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Іриси з дитинства...
Іриси з дитинства...
Сьогодні зранку читала цікаві факти, історії про іриси, які навіяли теплі спогади з дитинства, повязані з цими квітами.
Будинок мами, де ми жили знаходився поряд з будинком бабусі Орисі і дідуся Онисіма, де я проводила мабудь більше часу, ніж вдома. Їх любов, тепло,турбота до мене супроводжують мене як щасливі, незабутні спогади про дитинство.
Бабуся була мудра, чуйна, турботлива , гарна господиня, уміла дуже смачно готувати і поратися по господарству, на городі і в саду.
Бабусю всі поважали, калітка до двору завжди була відкрита – приходили часто сусіди , знайомі, а кожні вихідні до неї приїзжали родичі, сестри з Таромського, Кайдак, Діївки і Сухачівки. Вона уміло пригощала гостей, спілкувалася з ними... Я любила сидіти в цей час тихенько і слухати їх спогади за ті непрості часи, які вони пережили, на жаль, в той час не записала ці цікаві спогади.
Бабуся любила квіти, вона саджала і розводила їх. Росли різні квіти-- бузок, ромашки,півонія, георгіни, чорнобривці,..
Будучи ще зовсім маленькою, гріючись на сонечку біля будинку на лавочці, де росли ряд синіх, фіолетових,білих ірисів.. – любила там проводити час і милуватись цими квітами. .
Всеж, які щедрі наші українські землі, дякуючи Всевишньому, який посилає на землю сонячні промені, які її зігрівають і вологу, в вигляді дощів, щоб всі посіяні в землю зерна і рослини росли і радували нас, людей , а щедрі плоди давали цінну і поживну їжу!!!
16.06.19 11.49
Вирішила намалювати іриси.
Ирисы с детства ...
Сегодня утром читала интересные факты, истории о ирисах , которые навеяли теплые воспоминания из детства, связанные с этими цветами.
Дом мамы, где мы жили находился рядом с домом бабушки Арины и дедушки Онисима, где я проводила больше времени, чем дома. Их любовь, тепло, забота ко мне сопровождают меня, как счастливые , незабываемые воспоминания о детстве.
Бабушка была мудрая, отзывчивая, заботливая , хорошая хозяйка, умела очень вкусно готовить и хлопотать по хозяйству, на огороде и в сада.
Бабушку все уважали, калитка во двор всегда была открыта - приходили часто соседи, знакомые, а каждые выходные к ней приезжали родственники, сестры с Таромского, Кайдак, Диевки и Сухачевки. Она умело угощала гостей, общалась с ними ... Я любила сидеть в это время тихонько и слушать их воспоминания о тех непростых временах, которые они пережили, к сожалению, в то время не записала эти интересные воспоминания.
Бабушка любила цветы, она сажала и разводила их . Росли разные цветы -- сирень, ромашки, пионы, георгины, бархатцы, ..
Еще совсем маленькой, греясь на солнышке возле дома на лавочке, где росли ряд синих, фиолетовых, белых ирисов .. – любила там проводить время и любоваться этими цветами. .
Какие щедрые наши украинские земли, благодаря Всевышнему, который посылает на землю солнечные лучи, ее согревают и влагу, в виде дождей, чтобы все посеянные в землю зерна и растения росли и радовали нас, людей, а щедрые плоды давали ценную и питательную пищу !!! 16.06.19 11.49
Решила нарисовать ирисы.
Сьогодні зранку читала цікаві факти, історії про іриси, які навіяли теплі спогади з дитинства, повязані з цими квітами.
Будинок мами, де ми жили знаходився поряд з будинком бабусі Орисі і дідуся Онисіма, де я проводила мабудь більше часу, ніж вдома. Їх любов, тепло,турбота до мене супроводжують мене як щасливі, незабутні спогади про дитинство.
Бабуся була мудра, чуйна, турботлива , гарна господиня, уміла дуже смачно готувати і поратися по господарству, на городі і в саду.
Бабусю всі поважали, калітка до двору завжди була відкрита – приходили часто сусіди , знайомі, а кожні вихідні до неї приїзжали родичі, сестри з Таромського, Кайдак, Діївки і Сухачівки. Вона уміло пригощала гостей, спілкувалася з ними... Я любила сидіти в цей час тихенько і слухати їх спогади за ті непрості часи, які вони пережили, на жаль, в той час не записала ці цікаві спогади.
Бабуся любила квіти, вона саджала і розводила їх. Росли різні квіти-- бузок, ромашки,півонія, георгіни, чорнобривці,..
Будучи ще зовсім маленькою, гріючись на сонечку біля будинку на лавочці, де росли ряд синіх, фіолетових,білих ірисів.. – любила там проводити час і милуватись цими квітами. .
Всеж, які щедрі наші українські землі, дякуючи Всевишньому, який посилає на землю сонячні промені, які її зігрівають і вологу, в вигляді дощів, щоб всі посіяні в землю зерна і рослини росли і радували нас, людей , а щедрі плоди давали цінну і поживну їжу!!!
16.06.19 11.49
Вирішила намалювати іриси.
Ирисы с детства ...
Сегодня утром читала интересные факты, истории о ирисах , которые навеяли теплые воспоминания из детства, связанные с этими цветами.
Дом мамы, где мы жили находился рядом с домом бабушки Арины и дедушки Онисима, где я проводила больше времени, чем дома. Их любовь, тепло, забота ко мне сопровождают меня, как счастливые , незабываемые воспоминания о детстве.
Бабушка была мудрая, отзывчивая, заботливая , хорошая хозяйка, умела очень вкусно готовить и хлопотать по хозяйству, на огороде и в сада.
Бабушку все уважали, калитка во двор всегда была открыта - приходили часто соседи, знакомые, а каждые выходные к ней приезжали родственники, сестры с Таромского, Кайдак, Диевки и Сухачевки. Она умело угощала гостей, общалась с ними ... Я любила сидеть в это время тихонько и слушать их воспоминания о тех непростых временах, которые они пережили, к сожалению, в то время не записала эти интересные воспоминания.
Бабушка любила цветы, она сажала и разводила их . Росли разные цветы -- сирень, ромашки, пионы, георгины, бархатцы, ..
Еще совсем маленькой, греясь на солнышке возле дома на лавочке, где росли ряд синих, фиолетовых, белых ирисов .. – любила там проводить время и любоваться этими цветами. .
Какие щедрые наши украинские земли, благодаря Всевышнему, который посылает на землю солнечные лучи, ее согревают и влагу, в виде дождей, чтобы все посеянные в землю зерна и растения росли и радовали нас, людей, а щедрые плоды давали ценную и питательную пищу !!! 16.06.19 11.49
Решила нарисовать ирисы.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію 
 



