Вареники с вишнями ...
Первыми в нашем саду поспели чудо-вишни, очень вкусные ягоды, внукам муж отвез, и нам еще остались. Вчера муж работал в саду, зашел в дом отдохнуть и при разговоре намекнул, что хотел бы вареников с вишнями. А я знала, что муки было только половина пакета... Понимаю, что этого будет недостаточно... Думаю попробую, ведь раньше, что я только не готовила из теста, исправно получалось. Перебираю в памяти свои рецепты, и начинаю готовить... Не буду вдаваться в подробности, получилось почти так, как в сказке про колобка, по "сусекам поскребла»... Сделала заварное тесто, высыпала почти всю муку из пакета, замешиваю и, как малое дитя плачу...Хочется приготовить, но не уверена, что получится. Муж с улицы, в окно зовет, ну, что может чем помочь, а я молчу, слезы не могу остановить... Затем, успокоилась и думаю про себя, все получится, продукты все качественные (еще и сливки домашние в тесто были добавлены ) закутываю тесто полотенцами, пусть подойдет ... Перебираю вишню,удаляю косточки и начинаю выкладывать тесто кусочками на доску и леплю ... А тут и младшая сестра в гости к нам пришла . Муж ей и говорит, ты вовремя пришла, будем вареники с вишнями есть. Все удалось, вареники были вкусные, ели все вместе с удовольствием. Поэтому следует всегда, в любой добром начинании не сдаваться ...
Благодаря дарам щедрой природы, мы можем наслаждаться ценной и полезной пищей. 11.06.18 6.30
Вареники з вишнями ...
Першими в нашому саду достигли чудо-вишні, дуже смачні ягоди, онукам чоловік відвіз, і нам ще залишилися. Вчора чоловік працював в саду, зайшов в будинок відпочити і при розмові натякнув, що хотів би вареників з вишнями. А я знала, що муки було тільки половина пакета ... Розумію, що цього буде недостатньо ... Думаю спробую, адже раніше, що я тільки не готувала з тіста, справно виходило. Перебираю в пам'яті свої рецепти, і починаю готувати... Не буду вдаватися в подробиці, вийшло майже так, як у казці про колобка, по "засіках поскребла» ... Зробила заварне тісто, висипала майже всю муку з пакета, замішую і, як мале дитя плачу...Хочеться зробити і не впевнена, що вийде. Чоловік з вулиці, в вікно кличе, ну, що може чимось допомогти, а я мовчу, сльози не можу зупинити ... Потім, заспокоїлася і думаю про себе, все вийде, продукти всі якісні (ще й вершки домашні в тісто були додані), закутую тісто рушниками, нехай підійде ... Перебираю вишню, видаляю кісточки і починаю викладати тісто шматочками на дошку і ліплю ... А тут і молодша сестра в гості до нас прийшла. Чоловік їй і каже, ти вчасно прийшла, будемо вареники з вишнями їсти. Все вдалося, вареники були смачні, їли всі разом із задоволенням. Тому слід завжди, в будь-доброму починанні не здаватися ...
Завдяки дарам щедрої природи , ми можемо насолоджуватися цінною і корисною їжею. 11.06.18 6.30