Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.29
07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,
2026.10.28
23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва
2026.10.28
19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.
За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.
За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,
2026.10.28
17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з
2026.10.28
15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
2026.10.28
13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
2026.10.28
11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших.
Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ.
Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки.
Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями.
«Де
2026.10.28
11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
2026.10.28
07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Івченко (1978) /
Вірші
Дорога. (РЕДАКЦІЯ)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дорога. (РЕДАКЦІЯ)
у дитинстві—зав'язувались банти, як у ляльки Мальвіни,
училились уроки, до школи носились квіти, збивались коліна,
купалося в річці, пахло згущеним молоком, шкодувася чорне вухо Біма,
кожен день— безтурботнісь, люди ніколи не здавалися злими,
у дитинстві, взагалі, не става сумним Новий рік і сніжні зими…
у дитинстві—принц і принцеса, казковий замок на волоссі—корона,
у дитинстві ще у тобі не оселились вогняні дракони.
в юності цілувалось солодко, рослось солодкою, вірилося у дива,
мріялось легко, мірялись сукні, казались найкращі дієслівні слова,
завивались кучері на бігуді, на хлопців смолиста кривилась брова,
із дискотеки падалось на канапу— сон міцнющий качав права.
в юності—бал випусний, універ, зітхання, незагрубіла кора ,
побачення, степ, мотоцикл, мода, море та погляд-кинджал,
якби до всього того іще, хоч трохи була із розумом голова!
в зрілості—чоловік, діти, робота, поспіх, на кухні смачні борщі,
гості на свято, прибирання, фестивалі, кіно, вникнення в суть віршів,
сварка примирення, розлучення, проблеми, як зливи літніх дощів,
самодостатність, впливовість, знову заміжжя, діти ( та Боже!), знову борщі!
час, що спливає помітно—ось тобі тільки літо, а вже-- набридла зима…
врешті, якась стабільність, сміливість, автомобільні права…
знову—до того усього, якби, хоч трохи із розумом була голова!
що буде в старості? страшно, не хочеться... та дідька з два!
внуків любов безмежна, ностальгія, дача, докучливість, настанов слова,
кросворди, консервація, корвалол, пасьянси, мудрості натягнута тятива,
біс у ребро, витівки плюшкіна, у думках заварена кропива… ти моя кропива…
мабуть, на той вже час і буде, хоч якась із розумом голова?
видаси книжку, розставиш у строгім порядку: втрати, здобутки, дати...
можливо, її навіть, цікаво буду комусь читати?
училились уроки, до школи носились квіти, збивались коліна,
купалося в річці, пахло згущеним молоком, шкодувася чорне вухо Біма,
кожен день— безтурботнісь, люди ніколи не здавалися злими,
у дитинстві, взагалі, не става сумним Новий рік і сніжні зими…
у дитинстві—принц і принцеса, казковий замок на волоссі—корона,
у дитинстві ще у тобі не оселились вогняні дракони.
в юності цілувалось солодко, рослось солодкою, вірилося у дива,
мріялось легко, мірялись сукні, казались найкращі дієслівні слова,
завивались кучері на бігуді, на хлопців смолиста кривилась брова,
із дискотеки падалось на канапу— сон міцнющий качав права.
в юності—бал випусний, універ, зітхання, незагрубіла кора ,
побачення, степ, мотоцикл, мода, море та погляд-кинджал,
якби до всього того іще, хоч трохи була із розумом голова!
в зрілості—чоловік, діти, робота, поспіх, на кухні смачні борщі,
гості на свято, прибирання, фестивалі, кіно, вникнення в суть віршів,
сварка примирення, розлучення, проблеми, як зливи літніх дощів,
самодостатність, впливовість, знову заміжжя, діти ( та Боже!), знову борщі!
час, що спливає помітно—ось тобі тільки літо, а вже-- набридла зима…
врешті, якась стабільність, сміливість, автомобільні права…
знову—до того усього, якби, хоч трохи із розумом була голова!
що буде в старості? страшно, не хочеться... та дідька з два!
внуків любов безмежна, ностальгія, дача, докучливість, настанов слова,
кросворди, консервація, корвалол, пасьянси, мудрості натягнута тятива,
біс у ребро, витівки плюшкіна, у думках заварена кропива… ти моя кропива…
мабуть, на той вже час і буде, хоч якась із розумом голова?
видаси книжку, розставиш у строгім порядку: втрати, здобутки, дати...
можливо, її навіть, цікаво буду комусь читати?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
