Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Івченко (1978) /
Вірші
Дорога. (РЕДАКЦІЯ)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дорога. (РЕДАКЦІЯ)
у дитинстві—зав'язувались банти, як у ляльки Мальвіни,
училились уроки, до школи носились квіти, збивались коліна,
купалося в річці, пахло згущеним молоком, шкодувася чорне вухо Біма,
кожен день— безтурботнісь, люди ніколи не здавалися злими,
у дитинстві, взагалі, не става сумним Новий рік і сніжні зими…
у дитинстві—принц і принцеса, казковий замок на волоссі—корона,
у дитинстві ще у тобі не оселились вогняні дракони.
в юності цілувалось солодко, рослось солодкою, вірилося у дива,
мріялось легко, мірялись сукні, казались найкращі дієслівні слова,
завивались кучері на бігуді, на хлопців смолиста кривилась брова,
із дискотеки падалось на канапу— сон міцнющий качав права.
в юності—бал випусний, універ, зітхання, незагрубіла кора ,
побачення, степ, мотоцикл, мода, море та погляд-кинджал,
якби до всього того іще, хоч трохи була із розумом голова!
в зрілості—чоловік, діти, робота, поспіх, на кухні смачні борщі,
гості на свято, прибирання, фестивалі, кіно, вникнення в суть віршів,
сварка примирення, розлучення, проблеми, як зливи літніх дощів,
самодостатність, впливовість, знову заміжжя, діти ( та Боже!), знову борщі!
час, що спливає помітно—ось тобі тільки літо, а вже-- набридла зима…
врешті, якась стабільність, сміливість, автомобільні права…
знову—до того усього, якби, хоч трохи із розумом була голова!
що буде в старості? страшно, не хочеться... та дідька з два!
внуків любов безмежна, ностальгія, дача, докучливість, настанов слова,
кросворди, консервація, корвалол, пасьянси, мудрості натягнута тятива,
біс у ребро, витівки плюшкіна, у думках заварена кропива… ти моя кропива…
мабуть, на той вже час і буде, хоч якась із розумом голова?
видаси книжку, розставиш у строгім порядку: втрати, здобутки, дати...
можливо, її навіть, цікаво буду комусь читати?
училились уроки, до школи носились квіти, збивались коліна,
купалося в річці, пахло згущеним молоком, шкодувася чорне вухо Біма,
кожен день— безтурботнісь, люди ніколи не здавалися злими,
у дитинстві, взагалі, не става сумним Новий рік і сніжні зими…
у дитинстві—принц і принцеса, казковий замок на волоссі—корона,
у дитинстві ще у тобі не оселились вогняні дракони.
в юності цілувалось солодко, рослось солодкою, вірилося у дива,
мріялось легко, мірялись сукні, казались найкращі дієслівні слова,
завивались кучері на бігуді, на хлопців смолиста кривилась брова,
із дискотеки падалось на канапу— сон міцнющий качав права.
в юності—бал випусний, універ, зітхання, незагрубіла кора ,
побачення, степ, мотоцикл, мода, море та погляд-кинджал,
якби до всього того іще, хоч трохи була із розумом голова!
в зрілості—чоловік, діти, робота, поспіх, на кухні смачні борщі,
гості на свято, прибирання, фестивалі, кіно, вникнення в суть віршів,
сварка примирення, розлучення, проблеми, як зливи літніх дощів,
самодостатність, впливовість, знову заміжжя, діти ( та Боже!), знову борщі!
час, що спливає помітно—ось тобі тільки літо, а вже-- набридла зима…
врешті, якась стабільність, сміливість, автомобільні права…
знову—до того усього, якби, хоч трохи із розумом була голова!
що буде в старості? страшно, не хочеться... та дідька з два!
внуків любов безмежна, ностальгія, дача, докучливість, настанов слова,
кросворди, консервація, корвалол, пасьянси, мудрості натягнута тятива,
біс у ребро, витівки плюшкіна, у думках заварена кропива… ти моя кропива…
мабуть, на той вже час і буде, хоч якась із розумом голова?
видаси книжку, розставиш у строгім порядку: втрати, здобутки, дати...
можливо, її навіть, цікаво буду комусь читати?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
