ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
***
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
* * *
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
* * *
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Нестямний час (Jefferson Airplane)
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
По-англійськи
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
У чистоти політ
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
Кишеня
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
***
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
-- Путіну за обстріли --
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Зміни
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Хоча б...
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Прозріння
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Теорія зради
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ольга Анноун / Вірші

 Її комедія...
Танцювала так легко й невпинно
Сміх і флірт, конфетті луска...
Легковажна, пуста Коломбіна,
Від котрої ніхто не чекав
Сліз і слів
Про самотність нестерпну,
Простирадел холодний віск,
І печалі,
Що усміх стерла,
Невблаганний, жорстокий стиск.
Хто повірить зажурам субрети?
Світло рампи усіх разить.
Триб життя у веселих куплетах,
Бутафорія, реквізит.
Не питають її, чого варта
Легкість та,
Що несе на кін,
Та відсутній в актриси dell'arte
Всмерть закоханий Арлекін.
А в гримерній,
Ніж душу спаплюжать,
Відраховує серце такт...
Стук у двері, й "На сцену!" байдуже -
"Починаємо другий акт!"




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-23 14:41:18
Переглядів сторінки твору 7444
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.211 / 5.5  (4.439 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.330 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.652
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.09.21 09:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 15:23:48 ]
Дуже гарно, Ольго, лишехотіла запитати а як то:"Простирадел холодний віск"? Вітаю!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-23 15:29:36 ]
:)
Віск простирадел - це коли коли доторкаєшся до холодного простирадла в ліжку самотньої жінки, не зігріті теплом двох тіл, не зім"яті їх рухами, сумно-ідеально гладкі і натягнуті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 15:41:49 ]
Цікаво... Не дай Бог комусь таких простирадел...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Світлячок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-23 22:45:21 ]
Ольго, мило і сумно... Як у казці, яку дехто називає життям...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:43:54 ]
І чого б то отак прибіднятися?! Самотність - річ минуща! Шукайте - і знайдете!
Хоча не втямив одного специфічного терміну (потім з*ясую) та цього фрагмента "А в гримерній,
Ніж душу спаплюжать", але віршик свідчить про високий потенціал авторки і її добре усвідомлену жіночість. Театр мені видався ляльковим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:46:44 ]
:)
В той час час, поки актрисі заздрять її славу, сумнівне багатство і вигадані кохання, її серцю бракує звичайного жіночого щастя - бути коханою, ним, Єдиним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 11:08:06 ]
О, ті заздрісники! А скільки їх тут!!! Не зважайте на них. Впевненість у собі, в своєму таланті, в своєму покликанні - ось, що рятує від наврочення поганих очей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 11:21:47 ]
:)
Дякую за побажання. Проте не думаю, що заздрість може врікти. Талант - він або є, або його нема, як у мене, так і у заздрісника...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 11:34:53 ]
У тім то й річ, що талант то ніби є, але його вперто ігнорують інші, котрі переконані у протилежному.
Коротенький анекдот.
Чоловікові здавалося що він став малентким зернятком і його від цього довго лікували. Вилікували. Питають: - Ви хто? Ну, він, не довго замислюючись, каже, що людина. Вийшов за ворота і прибігає захеканий назад: - Там півень стоїть! Його знову питають:- А ви хто? - Та людина, людина! Але ж півень про це не знає!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 12:15:32 ]
Олю, ви розумієте, сенс коментування і зваженого оцінювання і в тому, аби не вплинути на особистісне автора, бо кожен має стати тільки самим собою.
Тому, рекомендуючи вам звертати максимальну увагу на красу кожного рядка, говорю про ваше відчуття краси, відчуття, в якому ви щодо кожного свого рядка повинні бути переконані.
Є багато авторів, яких не тягне перечитувати ними ж і написані твори. Думаю, що це з-за негараздів з красою. І це стосується всіх нас, і тільки у цьому мені бачаться основні наші проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 12:30:28 ]
:)
Я не ставлю під сумнів способи оцінювання, всього лиш хотіла б більше оцінок саме редакторських.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 12:46:03 ]
Олю, як ан мене, якби були вирішені проблеми з милозвучністю, то композиція цілком тягнула би на 5,5. Здебільшого, редактори, я так розумію, у таких ситуаціях вичікують, коли ж нарешті автор дрібниці дотягне.
"Невблаганно-жорстокий стиск?
Та кому до зажури субрети?

І тут щось "Ніж душу спаплюжать," ?
взагалі, бажано "душу" зайвий раз не використовувати, бо настільки заїжджений термін, що без неймовірно-високого звучання всієї композиції краще не вживати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 12:59:01 ]
:)
Авторам вартує підказувати, що і де дотягувати, ось як зараз :)))
Сідаю, буду думати, дотягувати...
Дякую!