ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,

Охмуд Песецький
2026.04.22 14:43
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом хоч якоїсь дози.

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Анноун / Вірші

 Її комедія...
Танцювала так легко й невпинно
Сміх і флірт, конфетті луска...
Легковажна, пуста Коломбіна,
Від котрої ніхто не чекав
Сліз і слів
Про самотність нестерпну,
Простирадел холодний віск,
І печалі,
Що усміх стерла,
Невблаганний, жорстокий стиск.
Хто повірить зажурам субрети?
Світло рампи усіх разить.
Триб життя у веселих куплетах,
Бутафорія, реквізит.
Не питають її, чого варта
Легкість та,
Що несе на кін,
Та відсутній в актриси dell'arte
Всмерть закоханий Арлекін.
А в гримерній,
Ніж душу спаплюжать,
Відраховує серце такт...
Стук у двері, й "На сцену!" байдуже -
"Починаємо другий акт!"




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-23 14:41:18
Переглядів сторінки твору 7774
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.211 / 5.5  (4.439 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.330 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.652
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.09.21 09:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 15:23:48 ]
Дуже гарно, Ольго, лишехотіла запитати а як то:"Простирадел холодний віск"? Вітаю!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-23 15:29:36 ]
:)
Віск простирадел - це коли коли доторкаєшся до холодного простирадла в ліжку самотньої жінки, не зігріті теплом двох тіл, не зім"яті їх рухами, сумно-ідеально гладкі і натягнуті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 15:41:49 ]
Цікаво... Не дай Бог комусь таких простирадел...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Світлячок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-23 22:45:21 ]
Ольго, мило і сумно... Як у казці, яку дехто називає життям...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:43:54 ]
І чого б то отак прибіднятися?! Самотність - річ минуща! Шукайте - і знайдете!
Хоча не втямив одного специфічного терміну (потім з*ясую) та цього фрагмента "А в гримерній,
Ніж душу спаплюжать", але віршик свідчить про високий потенціал авторки і її добре усвідомлену жіночість. Театр мені видався ляльковим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:46:44 ]
:)
В той час час, поки актрисі заздрять її славу, сумнівне багатство і вигадані кохання, її серцю бракує звичайного жіночого щастя - бути коханою, ним, Єдиним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 11:08:06 ]
О, ті заздрісники! А скільки їх тут!!! Не зважайте на них. Впевненість у собі, в своєму таланті, в своєму покликанні - ось, що рятує від наврочення поганих очей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 11:21:47 ]
:)
Дякую за побажання. Проте не думаю, що заздрість може врікти. Талант - він або є, або його нема, як у мене, так і у заздрісника...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 11:34:53 ]
У тім то й річ, що талант то ніби є, але його вперто ігнорують інші, котрі переконані у протилежному.
Коротенький анекдот.
Чоловікові здавалося що він став малентким зернятком і його від цього довго лікували. Вилікували. Питають: - Ви хто? Ну, він, не довго замислюючись, каже, що людина. Вийшов за ворота і прибігає захеканий назад: - Там півень стоїть! Його знову питають:- А ви хто? - Та людина, людина! Але ж півень про це не знає!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 12:15:32 ]
Олю, ви розумієте, сенс коментування і зваженого оцінювання і в тому, аби не вплинути на особистісне автора, бо кожен має стати тільки самим собою.
Тому, рекомендуючи вам звертати максимальну увагу на красу кожного рядка, говорю про ваше відчуття краси, відчуття, в якому ви щодо кожного свого рядка повинні бути переконані.
Є багато авторів, яких не тягне перечитувати ними ж і написані твори. Думаю, що це з-за негараздів з красою. І це стосується всіх нас, і тільки у цьому мені бачаться основні наші проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 12:30:28 ]
:)
Я не ставлю під сумнів способи оцінювання, всього лиш хотіла б більше оцінок саме редакторських.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-05 12:46:03 ]
Олю, як ан мене, якби були вирішені проблеми з милозвучністю, то композиція цілком тягнула би на 5,5. Здебільшого, редактори, я так розумію, у таких ситуаціях вичікують, коли ж нарешті автор дрібниці дотягне.
"Невблаганно-жорстокий стиск?
Та кому до зажури субрети?

І тут щось "Ніж душу спаплюжать," ?
взагалі, бажано "душу" зайвий раз не використовувати, бо настільки заїжджений термін, що без неймовірно-високого звучання всієї композиції краще не вживати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 12:59:01 ]
:)
Авторам вартує підказувати, що і де дотягувати, ось як зараз :)))
Сідаю, буду думати, дотягувати...
Дякую!