ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.02.14 07:18
ЯйцеПісяць, ЯйцеПісяць --
Це -- гидоти літописець.
У чорнильницю вмоча
Він перо, в якім с.ча!

Сатана дав аксельбанти,
Обсцикає лиш таланти.
Каже: пишуть всі брехню!

Віктор Кучерук
2025.02.14 05:18
Ніжнотонна, безмежна, прозора
І манлива така далечінь
Знову настіж розкрилася зору,
Хоч дими ледь накинули тінь.
Тонуть очі в глибинах безкраїх
Позолочених сонцем полів, –
І усмішка з лиця не зникає,
І вчуваю свій радісний спів.

Микола Соболь
2025.02.14 05:14
Горобину доклювали сойки,
тиснуться до вікон снігурі,
якась птаха невідома зойкне
в посинілий скипень на зорі,
розійшовся до безмежжя лютий,
випалив морозом геть усе,
сонячне проміння, наче труту,
поміж срібла інею несе,

Борис Костиря
2025.02.13 20:23
Зло безсмертне,
воно переходить
в інші форми,
як і добро.
Хоч би скільки
ми намагалися
його викорчовувати,
зло однаково залишиться

Козак Дума
2025.02.13 20:15
Вона несла пакет за копійчину,
немовби саквояж від Valentino.
Атакували погляди дівчину,
та упирались в елегантну… спину!

У натовпі лебідка пропливала,
схиливши долу карі оченята,
а бісики із них і гострі жала –

Ніна Виноградська
2025.02.13 20:03
Слова Ніни Виноградської
Музика Павла Якимчука

Очі сині мрію розтривожили,
Мов досвітнє небо, молоду.
Сколихнули все і насторожили,
Бо зустрілись вранці у саду.

Ніна Виноградська
2025.02.13 19:54
Я дуже схожа на свойого діда,
Така ж уперта, до роботи зла.
Коли болить, то не подам і виду,
Й не по мені чужинська кабала.

Усе пройду, ніхто не вбачить сліду,
Що щось мені було не до душі.
Мені відомі муки болю й стиду,

Олена Побийголод
2025.02.13 19:35
День 39-й далі. Вправи з луком)

1.
Учта тяглася – як гумова,
з хати не йшли женишеньки,
тож Пенелопа придумала
бахурам конкурс новенький.

Євген Федчук
2025.02.13 19:21
Сидять діди попід грушу стару та високу.
Така стара, що давно вже і грушок не родить.
Сюди парубки вечорами дівок своїх водять,
А вдень діди засідають у неї під боком.
Густе листя їх від сонця гарно укриває,
А вітерець прохолодний заліта, куйовдить

Володимир Каразуб
2025.02.13 18:58
І в очах прочитаю я,
Скільки болю було у них,
Скільки горя і бід здійняв,
Буревісник над схлипом хвиль.
Світле небо в твоїх очах
Убирається в сукню з туч,
І танцює у нім гроза,
Осипаючи камінь з круч.

Артур Курдіновський
2025.02.13 18:54
В траві сидить гундарик,
Гортає календарик.
Ось грудень, січень, лютий...
В кого б лайном жбурнути?

До нього ледве диба
Обіженка шеліба,
На одязі лівреї.

Козак Дума
2025.02.13 16:19
Навіщо треба свідки Ієгові?
Кому потрібно свідчити і що?
Якщо у світі першим було слово,
воно можливо розповість про щось?

Хто вимовив його та і до кого?
Була у чому слова того суть?
Коли на щастя бережем підкови,

Юрій Гундарєв
2025.02.13 13:03
«Крендель» перший чомусь був вилучений, хоча там не було жодного прізвища, жодної образи на кшталт: «ти, лисе чмо»… Отже, одним дозволено все, а іншим треба мовчки все ковтати - таке ось «рівноправ‘я» на порталі…
Але читачі все одно встигають прочитати і

Ярослав Чорногуз
2025.02.13 11:46
Знову словеса брудні течуть,
То вмочає в бруд перо достоту
Нанависник мій графоманчук -
Пожирач талантів чорноротий.

Ви питаєте, у чому річ?
Що в душі його шкребуться миші?
Давить заздра жаба кожну ніч -

Леся Горова
2025.02.13 11:06
Я варю тобі зілля, і пару по вітру розвію,
Щоб вона долетіла в далекі твої болотА,
Придавила тебе, утопила в твоїм божевіллі,
І у горлі, як олово, стала каховська вода.

Я - то мавка херсонського степу, я - ласка*,
Для якої не лИшилось місця у плині

Володимир Каразуб
2025.02.13 09:31
В руках прокрутивши ціпок із галкою пуделя,
Він раптом замовк і поглянув на бельведер
Що в стилі ампір був завершенням дивного дому
Де діва в одній наготі появилась тепер.
Це прекрасна Ліліт, він направивши галку із пуделем,
Промовив туристам, що бу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Сікорський
2025.02.13

Антіох Відлюдник
2025.02.13

Костянтин Козачок
2025.02.09

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

Владислав Скринник
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Епістолярний жанр

 Літня естафета

« Не об’їдеш долю на коні...»

Прислів’я

Образ твору « Я ще літо...» – осені не пара,
та ніяк її не омину,
і не заховаюся за хмари
обрієм у сиву далину.

Он і місяць звечора до ранку
має меркантильний інтерес –
устеляє росяні серпанки
пеленою зоряних небес.

Озолочує зелені шати
і кидає осені на шлях...
хай не ходить до моєї хати,
і шукає вітер у полях.

У самотині не одинокий...
білий світ попереду широкий
і сьогодні – як було торік.
Як не є, а я іще на волі
почекаю на завзяту долю,
що не оминає цілий вік.

08/21




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-08-27 09:03:42
Переглядів сторінки твору 428
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.210 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.224 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.018
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2025.01.31 14:22
Автор у цю хвилину відсутній