Таню! Пирій - це і є бур'ян. Виходить тавтолонія. Напиши " В полі виріс осот і пирій".
По другу,- немає у цих рослин зловорожої сутності. Ця земля для них - рідна. Якби не було пирію - планеті прийшла б хана. Це накорисніша з усіх існуючих рослин. Нею харчується усе живе: коні, корови тощо. Коти і собаки чистять шлунки, птахи в'ють гнізда. Саме в корінні пирію живуть дощові черви. Там де пирій - там кроти і миші.
Пирій - це символ життя. Якщо помирає він - помирає усе живе.
Далі. У подвійному запереченні, перед та - потрібна кома.
Далі...краще "Через гордощі переступала".
Далі... Купала з великої. Івана взагалі не варто згадувати, оскільки це християннське свято. А вінки пускають на язичницьке. Краще напиши "По ріці гомінкій на Купала"
Далі..."Розберемось самі, без поради".
Далі... Після "тих" кома зайва.
Далі ... "Ласа ягода" - не те словосполучення. "Спіла ягода, знАдна ягода, зріла ягода тощо.

Дякую, Олександре, не зі всіма правками погоджуюся. На Івна Купайла ми завше пускали віночки по воді, тут християнське свято і язичницьке поєдналися. Я це пам'ятаю з дитинства.Пирій завше пололи з городів і в суниці також, бо рослина, може і корисна але в городі зайва і шкодить поживним рослинам. Невже ти не полеш бур'яни і пирії на городі? Перед та кома
не потрібна. Ласа ягода, це смачна ягода, тож не бачу помилки, саме те слово, що підходить. Над іншим подумаю!

Ой на Івана, та й на Купала
Там дівчинонька квіти збирала.

Квіти збирала, в пучечки клала,
До річки несла, в воду пускала

"Ой світи, сонце, світи та й не грій,
Щоб мій віночок та й не згорів.

Щоб мій віночок живим зостався
Та й миленькому в руки дістався".

Пливи, віночку, по синій хвилі
До тої хати, де жиє милий.

Поплив віночок та й за водою,
Серце дівоче забрав з собою.
Поділитись сторінкою:

Народна пісня

Пирій — злісний бур'ян у посівах і посадках культурних рослин. Використовується у медицині як лікарська рослина.

Дякую, Сашо,що тобі не байдуже, виправила дещо!)))

Після "обпеклася" взагалі можна поставити крапку, чи три крапки.

Та як йому не байдуже? А хорошого цей горе-педагог нічого і вірші не знайшов! Йому аби блохи в кожусі вигризати і все!
Горе-редактор! Треба знаходити хороше у вірші, писати спершу про це, а потім уже про блохи говорити в другу чергу.
Оскільки блохи вже знайдені, то я буду виправляти ситуацію в педагогіці, яка Сушку абсолютно невідома.

Якраз оця глибока філософія парадоксів кохання і закладена у цих словах:

Жалить боляче тих кропива,
хто шукає у ній полуниці.

Обпеклася, хоч дуже болить —
ласа ягода варта і болю.
Полікує коханий умить
шипахи* на долонях— любов'ю.

Отож, і в коханні людина іде через терни до зірок. Сильна думка, і вона варта високих оцінок.

Ярославе, після всього, не знаю, чи варто ставити шістки? Звичайно дякую, дорогий друже,але чомусь боляче!

Шістки ставляться, насамперед, за глибокий зміст, а блохи, половина з яких невірні, значення художнього вірша не применшують, як на мене, Таню!)))

Таню! Я тобі і в приват пишу також. І тут - на пм. Але якщо не хочеш - не буду підказувати. У тебе багато хороших редакторів, які зроблять це краще за мене. Один Ярослав чого вартий! І педагог з нього чудовий, і друг. Не те що я - опецьок неграмотний. Згодна?