Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Вірші
Осіння прогулянка ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Осіння прогулянка ...
Осенняя прогулка…
Осенняя прогулка во дворе,
Опавшие ореховые листья на земле,
Орешки -ценный хлебушек для всех.
Лежат и тут и там, везде.
Куст калины усыпан гроздями – не счесть!
Золотая осень. прекрасная пора!!!
Овчарка Лада рядом , ласки ждет,
Поглажу, успокоюсь, она встряхнется.
И только лишь тогда, мне лапу подает.
За день накоплен негатив, ведь это факт.
Животные – психологи ,помощники,
Умеют различать людей,
Настроение от них свое не скрыть.
Всего лишь искренне их попросить,
Помочь и поддержать ,
Они ведь преданы так нам,
Сомнений нет – помогут , снимут стресс,
Тем самым самочуствие улучшиться,
Взбодрится, улыбнется человек.
Главное ценить минуты жизни,
Подаренные свыше !
Всевышнего благодарить,
Благодарить, благодарить!!!
4.10.21 Швец Т.В.
Осіння прогулянка ...
Осіння прогулянка у дворі,
Опале горіхове листя на землі,
Горішки -цінний хліб для всіх.
Лежать і тут і там, скрізь.
Кущ калини усипаний гронами !
Золота осінь. прекрасна пора !!!
Вівчарка Лада поруч, ласки чекає,
Поглажу, заспокоюся, вона струхнеться,
І тільки лише тоді, мені лапу подає.
За день накопичений негатив, адже це факт.
Тварини - психологи, помічники,
Уміють розрізняти людей,
Настрій від них свій не приховати.
Лише щиро їх попросити,
Допомогти і підтримати,
Адже вони віддані так нам,
Сумнівів немає - допоможуть, знімуть стрес,
Тим самим самопочуття покращиться,
Підбадьориться, посміхнеться людина.
Головне цінувати хвилини життя,
Подаровані Всесвітом!
Всевишнього дякувати,
Дякувати, дякувати !!!
4.10.21 Швець Т.В.
Осенняя прогулка во дворе,
Опавшие ореховые листья на земле,
Орешки -ценный хлебушек для всех.
Лежат и тут и там, везде.
Куст калины усыпан гроздями – не счесть!
Золотая осень. прекрасная пора!!!
Овчарка Лада рядом , ласки ждет,
Поглажу, успокоюсь, она встряхнется.
И только лишь тогда, мне лапу подает.
За день накоплен негатив, ведь это факт.
Животные – психологи ,помощники,
Умеют различать людей,
Настроение от них свое не скрыть.
Всего лишь искренне их попросить,
Помочь и поддержать ,
Они ведь преданы так нам,
Сомнений нет – помогут , снимут стресс,
Тем самым самочуствие улучшиться,
Взбодрится, улыбнется человек.
Главное ценить минуты жизни,
Подаренные свыше !
Всевышнего благодарить,
Благодарить, благодарить!!!
4.10.21 Швец Т.В.
Осіння прогулянка ...
Осіння прогулянка у дворі,
Опале горіхове листя на землі,
Горішки -цінний хліб для всіх.
Лежать і тут і там, скрізь.
Кущ калини усипаний гронами !
Золота осінь. прекрасна пора !!!
Вівчарка Лада поруч, ласки чекає,
Поглажу, заспокоюся, вона струхнеться,
І тільки лише тоді, мені лапу подає.
За день накопичений негатив, адже це факт.
Тварини - психологи, помічники,
Уміють розрізняти людей,
Настрій від них свій не приховати.
Лише щиро їх попросити,
Допомогти і підтримати,
Адже вони віддані так нам,
Сумнівів немає - допоможуть, знімуть стрес,
Тим самим самопочуття покращиться,
Підбадьориться, посміхнеться людина.
Головне цінувати хвилини життя,
Подаровані Всесвітом!
Всевишнього дякувати,
Дякувати, дякувати !!!
4.10.21 Швець Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Кава"
• Перейти на сторінку •
"Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)"
• Перейти на сторінку •
"Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)"
Про публікацію
