Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.16
00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
2026.07.15
23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©
2026.07.15
16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно
і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно
і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , «Гармонія»
Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , «Гармонія»
В жовтні 2018 року одержала запрошення з видавництва « Лілія» :
Запрошення
Чи є важливою гармонія у нашому житті? Гармонія слів, почуттів, стосунків між людьми, гармонія в творчості.
Запрошуємо Вас взяти участь у новому літературному альманасі «Гармонія», подавши публікації, присвячені поняттям гармонії, життєвої мудрості, осмисленню відносин між людьми, кохання, любові до батьків, дітей, родини та Батьківщини – усім поняттям, які роблять нас мудрішими, мужнішими і дорослішими.
До цього альманаху ввійшли також мої роздуми:
Тамара Швець м. Дніпро
Мамина молитва
Пам’ятаю, не раз матуся
Мене вчила, щоб я запам’ятала
Виходиш з дому – про себе
Тихенько повторяй
«Я іду у мир Хрещений
Сонце мені в вічі
Місяць мені в спину
Звьоздами підпережуся
Я нічого не боюся тя
Ангели по боках
Матір Божа в переді
Що Матері Божій
Те й мені… Амінь » 21.06.17 (написані в лікарні)
Рідний дім ти Україно
Хто живе, хто народився
І з тобою поріднився
То вже, мабуть на роки
З тобою зв'язані стежки
Як мріють всі про процвітання
Про силу, міць – без коливання
Про те що будеш як колись
Своєю величчю гордись
Потрібні всіх порозуміння
Для кого рідна Україна
Бо вона мабуть як дитя
Яке від кожного чека
Поваги, ласки, допомоги
Щоб не залишилось тривоги…2009
***
Перше вересня – день знань
Перший дзвоник – для вітань
Як врочисто і святково
З кожним роком завжди ново
На клас, на курс ти вже підріс
Також підтвердження твій ріст
І відчуття є, і бажання
А з ними разом хвилювання
За ті знання що є і будуть
Студенти, школярі добудуть
Що їх дадуть викладачі
Шановної професії творці
І кожен з нас цей шлях пройшов
Одержав атестат, диплом
Ті зерна знань дали ростки
І для майбутнього стежки…2009
***
Шахтар – професія героїв
Без перевершення скажу
Щоб чорне золото добути
Треба глибин землі сягнути
І кожну мить ризикувати
І не боятись лаву брати
Ті відчуття і почуття
Які свідомо в кожну мить
Тому й душа його тремтить
І що не раз допомагає
Терпіння, сили добавляє
Те що сім'я завжди чекає
І Боженьку про це благає… 31.08.2009
***
Мені онуки – це життя
Моє найкраще почуття
І думка в мене завжди є
Хай їм здоров’я Бог дає
Про все що мріють, хай здійсниться
А з мріями, надія сниться
І завжди щастя нехай мають
Хай люди їм, добра бажають 2009
***
Любити все що навкруги
Радіти доброму завжди
Джерельну воду пити
В гармонії і згоді жити
На краще завжди сподіватись
І в рішеннях не коливатись
Все що є гарне – переймати
Добробут в домі завжди мати
Щаслива доля хай спіткає
І злагода хай обіймає…2009
***
Почуття не приховаєш
Бережи все те, що маєш,
Добре слово серце гріє,
Віддавай тому хто діє,
Хто не ліниться ніколи,
Зволікає все довкола,
Ставить цілі – досягає,
І достаток в домі має…2009
***
Слова, як зерна силу мають
Завжди про щось повідомляють
Є добре слово і лихе
Ти пам’ятай завжди про це... 2009
***
Мрії, мрії хай присняться
І в житті моїм здійсняться
Мрії кожну мить приходять
З нами поряд завжди ходять
Викликають сподівання
Не потрібні тут вагання... 2009
***
Хмари, як пушинки
Пливуть наді мною,
Парад краси, не менше,
І вітерець працює,
Колише трави і гілки,
Дає живильну силу,
І тим росткам,
Що показались із землі,
Така краса й благодать
Що нам дає природа
Нетреба спати…
Поглянь навколо
Не байдужим зором,
И зрозумій, що кожний день
Тобі дарован Богом…13.05.17(написані в лікарні)
***
Які чудові літні ранки, голубки навкруги воркують, повітря свіже, м'ята пахне, зелені колосяться трави, розквітли квіти, смачні плоди звисають на деревах і новий день це простір для здійснення мрій бажань, подякую Всевишнього за все, з любов'ю і натхненням справами займусь, така можливість старанно працювати, цікаве щось дізнатись, комусь допомогти, поспілкуватись, помріяти, музику улюблену послухати, та хіба можна все перерахувати, можливості безмежні ...не буду гаяти хвилини і часи... 26.06.18 9.00
***
Великодні дні настали, все навколо розквітає, трави зеленіють, очищені ранковою росою, сонечко промінням землю обіймає, лагідно цілує, всіх ласкає, соловейко голосно співає. Зійшло на землю Всевишнього благословіння, зачаровує весняна нас краса, душі очищає і серця, настрій піднімає і дає надії на щасливе, мирне і наповнене щедротами природи життя! 7.04.18 10.00
***
Квіти життя - діти, онуки. Ми їх народжуємо і виховуємо. Душею своєю і серцем їх любимо, цінуємо. Постійно думаємо, піклуємося про них. Те, що ми в них вкладемо, дасть відбиток і на наше життя.
Як, Андерсен сказав, «що потрібно нам для життя – сонце, свобода і маленька квітка», над якою ми свою голову схиляємо - милуємося, доглядаємо, бережемо... 19.06.17 (написані в лікарні) 3.05.18 6.00
На нашій совісті...
Соковиті і смачні абрикоси «Київський красний» із нашого саду я вчора скуштувала, дякую Всевишній я Тобі, що нашу землю сонцем зігріваєш , дощі помірні посилаєш. Це все підтвердження того, що Ти нас любиш, лише добра всім нам бажаєш. В той час, як ми поводимось на цій землі, на нашій совісті, і ми всі це добре знаємо... 25.06.18 8.00
Посмішки дітей щасливих...
Яка щедра в нас земля, які сади розкішні, плодовиті, це, мабуть рай,а все інше, що брудне, то вже нашого, людей втручання, дії. Замислитися нам потрібно всім, в чому є дійсні на землі скарбниці, це сонця промені яскраві, свіже повітря, де дихати нам легко, чисті і джерельні води, відношення, стосунки ширі і відверті між людьми і посмішки дітей щасливих... 25.06.18 8.20
***
Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги... Кожний новий день надає нам неймовірну кількість можливостей, чим зайнятись, з ким спілкуватись, чому навчитись, що зробити для себе і для інших.
Кожний новий день - це частинка нашого життя, це іспит наших почуттів і ємоцій. Кожний новий день - кожен шукає відповіді на життєві питання, як в собі, так і навколо, де тільки можливо (в інтереті, в книгах, порадах оточуючих, в роздумах і інтуіції).
Здається, як сладно розібратись, та всеж, на особистому досвіді, впевнена, що головне почати свій день з позитивних думок і почуттів, любові до ближніх, навколишнього світу, розкрити нову цікаву сторінку свого житєвого світу і впевненно, з натхненням діяти, діяти, розкриваючи свій досвід, таланти і можливості...
6.11.18 9.18
Природа осені...
Природа осені вражає своєю красою і непередбаченністю. Різнобарвні кольори дерев і рослин, зміни погоди і настрою, впливають на самопочуття, яке так важливо зберегти в робочій формі, щоб насолоджуватися дарами природи і всіми можливостями для повноцінного і щасливого життя. 28.10 18 9.45
***
На календарі – День матері сьогодні, а як же завтра, мати вже не та...Можливо і потрібна ця присвята, проте, не знаю, сумно на душі...А думаю, що тому, що учора, я прочитала однієї матері вірш, яка рідненького синочка схоронила навесні...Не можу й зараз, я втриматись від сліз...Поки є війни, і стріляють – свята, присвяти –« падають в ціні»...За дії кожного із нас, якщо живі батьки, то є і їх провина – допущені помилки в вихованні, чи не так...Старше покоління те із нас, повинні пам’ятати, що перш ніж інших нам судити, чи ганьбити, уважніше до себе прислухайся, поглянь...І кожен з нас - чиясь дитина, от як до своєї – слід ставитись і до других...Можливо, ставлення таке і зрушить камінь байдужості, непорозуміння...Зробити кожному крок миру – вибачити всіх... Другого виходу нема – ворожнеча тягне всіх назад...
Достойний приклад для життя, повага – ось про що потрібно думати кожному із нас!!!13.05.18 11.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , «Гармонія»
Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , «Гармонія»
В жовтні 2018 року одержала запрошення з видавництва « Лілія» :
Запрошення
Чи є важливою гармонія у нашому житті? Гармонія слів, почуттів, стосунків між людьми, гармонія в творчості.
Запрошуємо Вас взяти участь у новому літературному альманасі «Гармонія», подавши публікації, присвячені поняттям гармонії, життєвої мудрості, осмисленню відносин між людьми, кохання, любові до батьків, дітей, родини та Батьківщини – усім поняттям, які роблять нас мудрішими, мужнішими і дорослішими.
До цього альманаху ввійшли також мої роздуми:
Тамара Швець м. Дніпро
Мамина молитва
Пам’ятаю, не раз матуся
Мене вчила, щоб я запам’ятала
Виходиш з дому – про себе
Тихенько повторяй
«Я іду у мир Хрещений
Сонце мені в вічі
Місяць мені в спину
Звьоздами підпережуся
Я нічого не боюся тя
Ангели по боках
Матір Божа в переді
Що Матері Божій
Те й мені… Амінь » 21.06.17 (написані в лікарні)
Рідний дім ти Україно
Хто живе, хто народився
І з тобою поріднився
То вже, мабуть на роки
З тобою зв'язані стежки
Як мріють всі про процвітання
Про силу, міць – без коливання
Про те що будеш як колись
Своєю величчю гордись
Потрібні всіх порозуміння
Для кого рідна Україна
Бо вона мабуть як дитя
Яке від кожного чека
Поваги, ласки, допомоги
Щоб не залишилось тривоги…2009
***
Перше вересня – день знань
Перший дзвоник – для вітань
Як врочисто і святково
З кожним роком завжди ново
На клас, на курс ти вже підріс
Також підтвердження твій ріст
І відчуття є, і бажання
А з ними разом хвилювання
За ті знання що є і будуть
Студенти, школярі добудуть
Що їх дадуть викладачі
Шановної професії творці
І кожен з нас цей шлях пройшов
Одержав атестат, диплом
Ті зерна знань дали ростки
І для майбутнього стежки…2009
***
Шахтар – професія героїв
Без перевершення скажу
Щоб чорне золото добути
Треба глибин землі сягнути
І кожну мить ризикувати
І не боятись лаву брати
Ті відчуття і почуття
Які свідомо в кожну мить
Тому й душа його тремтить
І що не раз допомагає
Терпіння, сили добавляє
Те що сім'я завжди чекає
І Боженьку про це благає… 31.08.2009
***
Мені онуки – це життя
Моє найкраще почуття
І думка в мене завжди є
Хай їм здоров’я Бог дає
Про все що мріють, хай здійсниться
А з мріями, надія сниться
І завжди щастя нехай мають
Хай люди їм, добра бажають 2009
***
Любити все що навкруги
Радіти доброму завжди
Джерельну воду пити
В гармонії і згоді жити
На краще завжди сподіватись
І в рішеннях не коливатись
Все що є гарне – переймати
Добробут в домі завжди мати
Щаслива доля хай спіткає
І злагода хай обіймає…2009
***
Почуття не приховаєш
Бережи все те, що маєш,
Добре слово серце гріє,
Віддавай тому хто діє,
Хто не ліниться ніколи,
Зволікає все довкола,
Ставить цілі – досягає,
І достаток в домі має…2009
***
Слова, як зерна силу мають
Завжди про щось повідомляють
Є добре слово і лихе
Ти пам’ятай завжди про це... 2009
***
Мрії, мрії хай присняться
І в житті моїм здійсняться
Мрії кожну мить приходять
З нами поряд завжди ходять
Викликають сподівання
Не потрібні тут вагання... 2009
***
Хмари, як пушинки
Пливуть наді мною,
Парад краси, не менше,
І вітерець працює,
Колише трави і гілки,
Дає живильну силу,
І тим росткам,
Що показались із землі,
Така краса й благодать
Що нам дає природа
Нетреба спати…
Поглянь навколо
Не байдужим зором,
И зрозумій, що кожний день
Тобі дарован Богом…13.05.17(написані в лікарні)
***
Які чудові літні ранки, голубки навкруги воркують, повітря свіже, м'ята пахне, зелені колосяться трави, розквітли квіти, смачні плоди звисають на деревах і новий день це простір для здійснення мрій бажань, подякую Всевишнього за все, з любов'ю і натхненням справами займусь, така можливість старанно працювати, цікаве щось дізнатись, комусь допомогти, поспілкуватись, помріяти, музику улюблену послухати, та хіба можна все перерахувати, можливості безмежні ...не буду гаяти хвилини і часи... 26.06.18 9.00
***
Великодні дні настали, все навколо розквітає, трави зеленіють, очищені ранковою росою, сонечко промінням землю обіймає, лагідно цілує, всіх ласкає, соловейко голосно співає. Зійшло на землю Всевишнього благословіння, зачаровує весняна нас краса, душі очищає і серця, настрій піднімає і дає надії на щасливе, мирне і наповнене щедротами природи життя! 7.04.18 10.00
***
Квіти життя - діти, онуки. Ми їх народжуємо і виховуємо. Душею своєю і серцем їх любимо, цінуємо. Постійно думаємо, піклуємося про них. Те, що ми в них вкладемо, дасть відбиток і на наше життя.
Як, Андерсен сказав, «що потрібно нам для життя – сонце, свобода і маленька квітка», над якою ми свою голову схиляємо - милуємося, доглядаємо, бережемо... 19.06.17 (написані в лікарні) 3.05.18 6.00
На нашій совісті...
Соковиті і смачні абрикоси «Київський красний» із нашого саду я вчора скуштувала, дякую Всевишній я Тобі, що нашу землю сонцем зігріваєш , дощі помірні посилаєш. Це все підтвердження того, що Ти нас любиш, лише добра всім нам бажаєш. В той час, як ми поводимось на цій землі, на нашій совісті, і ми всі це добре знаємо... 25.06.18 8.00
Посмішки дітей щасливих...
Яка щедра в нас земля, які сади розкішні, плодовиті, це, мабуть рай,а все інше, що брудне, то вже нашого, людей втручання, дії. Замислитися нам потрібно всім, в чому є дійсні на землі скарбниці, це сонця промені яскраві, свіже повітря, де дихати нам легко, чисті і джерельні води, відношення, стосунки ширі і відверті між людьми і посмішки дітей щасливих... 25.06.18 8.20
***
Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги... Кожний новий день надає нам неймовірну кількість можливостей, чим зайнятись, з ким спілкуватись, чому навчитись, що зробити для себе і для інших.
Кожний новий день - це частинка нашого життя, це іспит наших почуттів і ємоцій. Кожний новий день - кожен шукає відповіді на життєві питання, як в собі, так і навколо, де тільки можливо (в інтереті, в книгах, порадах оточуючих, в роздумах і інтуіції).
Здається, як сладно розібратись, та всеж, на особистому досвіді, впевнена, що головне почати свій день з позитивних думок і почуттів, любові до ближніх, навколишнього світу, розкрити нову цікаву сторінку свого житєвого світу і впевненно, з натхненням діяти, діяти, розкриваючи свій досвід, таланти і можливості...
6.11.18 9.18
Природа осені...
Природа осені вражає своєю красою і непередбаченністю. Різнобарвні кольори дерев і рослин, зміни погоди і настрою, впливають на самопочуття, яке так важливо зберегти в робочій формі, щоб насолоджуватися дарами природи і всіми можливостями для повноцінного і щасливого життя. 28.10 18 9.45
***
На календарі – День матері сьогодні, а як же завтра, мати вже не та...Можливо і потрібна ця присвята, проте, не знаю, сумно на душі...А думаю, що тому, що учора, я прочитала однієї матері вірш, яка рідненького синочка схоронила навесні...Не можу й зараз, я втриматись від сліз...Поки є війни, і стріляють – свята, присвяти –« падають в ціні»...За дії кожного із нас, якщо живі батьки, то є і їх провина – допущені помилки в вихованні, чи не так...Старше покоління те із нас, повинні пам’ятати, що перш ніж інших нам судити, чи ганьбити, уважніше до себе прислухайся, поглянь...І кожен з нас - чиясь дитина, от як до своєї – слід ставитись і до других...Можливо, ставлення таке і зрушить камінь байдужості, непорозуміння...Зробити кожному крок миру – вибачити всіх... Другого виходу нема – ворожнеча тягне всіх назад...
Достойний приклад для життя, повага – ось про що потрібно думати кожному із нас!!!13.05.18 11.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Приезд внучат."
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , «Оберіг»"
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , «Оберіг»"
Про публікацію
