ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2023.12.11 19:33
Ця осінь забере мене з собою,
Покриє душу саваном жури.
На схилі потойбічної гори
Через один - тривоги та відбої.

Пофарбувавши жовтим цілий світ,
Ця осінь забере мене з собою.
Вона іде величною ходою,

Артур Курдіновський
2023.12.11 19:33
Ця осінь забере мене з собою,
Покриє душу саваном жури.
На схилі потойбічної гори
Через один - тривоги та відбої.

Пофарбувавши жовтим цілий світ,
Ця осінь забере мене з собою.
Вона іде величною ходою,

Наталія Кравченко
2023.12.11 13:47
сліпуче сонячне світло, відбиваючись від білих стін печер Душа була ясною і чистою, подібно до тонко налаштованого музичного інсирументу, і вона відгукнеться на звучання природи... Глибока туга зазвучала у ній. То чорне дзеркало вирви втратило синій

Тетяна Левицька
2023.12.11 11:48
Дорогі друзі, відгукніться, будь ласка, не будьте байдужими ті, хто мене знає добре, чи хоч раз бачив в житті, був на моїх презентаціях, чи виступах, щоб розвіяти сумніви Теді Ем! Бо Ваше мовчання лише тідтверджує його слова. Ось, що він під своєю публіка

Олександр Сушко
2023.12.11 11:42
Призів і премій нині - повна хата!
На серці щем, в очу сльоза гірка....
Стріла ж сатири нову ціль шука,
Бо істина ховається за жартом.

Тетяна Левицька
2023.12.11 11:05
Загрузла людяність в багні,
В колючих стеблах.
"А я тобі, а ти мені" —
Це не про тебе!
Святе добро завжди твори
На благо людям.
За безкорисливі дари —
Господь не судить.

Олена Побийголод
2023.12.11 09:54
Із Данила Хармса

Шукала бабуся комашок в кущах
і спритно ловила комашок сачком.
Та міцно тримала бабуся в руках
пігулки, і ключик, і кий із крючком.

Вовтузилась якось бабуся в кущах –

Іван Потьомкін
2023.12.11 09:15
Підготовка
Я кричав: «Ви що там, подуріли?-
Загубили шаховий престиж!»-
А мені сказали в нашому спортвідділі:
«От і чудово – ти і захистиш!
Лиш врахуй, що Фішер – та ще цяця,-
З дошкою вночі він, як удень.
Чисто грає, нізащо чіпляться...»

Світлана Бур
2023.12.11 09:15
А день пройшовся холодом і сумом.
Мороз пробрав, сльоза німа замерзла.
Шукала...не знайшла його у тлумі.
Не вийти взимку знову на Говерлу.

Сніжить довкола. Ось висить бурулька.
На серце впала снігова лавина.
Це не повітряна літає кулька -

Леся Горова
2023.12.11 08:53
Невідомість завжди залишає надію і шанси,
Хоч вона і густа , як туман на долоні боліт,
Непробудно в'язка, як безмісячна ніч, і щоразу
В ній зникає протоптаний звечора росяний слід.

Невідомість стискає, і час , зупинившись,
тісниться
Поміж сходом

Микола Соболь
2023.12.11 07:07
Під обстрілом ракет столиця.
По вінця горя та біди.
росіє, клята дияволице,
згори скоріш у пеклі ти!
Нехай твої байстрючі діти
нап’ються досхочу смоли.
Скільки людей у цьому світі
зараз невбитими були б.

Віктор Кучерук
2023.12.11 05:35
У кімнатнім куточку щодня,
По властивій котам всім охоті, –
Чепуриться мале кошеня,
Простягаючи лапку до рота.
Прикрашає свій вигляд отак,
Мов щоразу це робить назовсім, –
Мов мені пропонує з ним в такт
Гладить зріджене віком волосся.

Юрій Лазірко
2023.12.11 05:13
ще не день
що ранимий ритмами
потоками свідомості

не опалений
болем відстані
сталеним поглядом
не омитий

Юрій Лазірко
2023.12.11 05:11
так ніщо
не підноситься стрімко
як знамена
в гарячих руках
а свобода
яка ж дивна жінка
не міняється вкотре
в роках

Артур Курдіновський
2023.12.10 19:07
Мій кожний подих, осередок болю,
Для інших - надихаюче кіно.
Сьогодні, попри все, собі дозволю
Махнуть рукою! Розіллять вино!

Троянда у снігу не проросте!
Від марних слів я затуляю вуха.
Моє бажання - дивне та просте:

Юрій Гундарєв
2023.12.10 18:48
Вікна нашої квартири виходять прямо на Дніпро. Уявляєте, яка краса з висоти двадцять першого поверху: смарагдові пагорби, Лавра, мости... Коли вранці на День Києва від Подолу на вас насуваються спочатку зовсім маленькі, як крапки, а потім все більші й біл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артур Курдіновський
2023.12.07

Ігор Білецький Академік
2023.11.24

Дмитро Крейда
2023.11.10

Галина Шибко
2023.11.06

Олександр БУЙ
2023.11.01

Мамутова Кістка
2023.10.26

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нічия Муза (1969) / Вірші / Метаморфози

 Що-небудь від себе

« Хто мовчить,
той трьох навчить.»

Прислів’я

Образ твору А я мовчу,
не маю слова
і не лечу,
не до любові,
немає крикнути кому, –
ей, люди, ви ще у диму
чужих ідей,
чужої мови...
всихає ґлей,
одні промови
про ювілеї
із трибун,
та не єднається табун,
немає нам
що обіцяти...
за огорожею телята,
а свині там,
де місце свято.
До перемог
усе.. про-себе*...
бо, не дай Бог,
почує небо.

* – діалект, мовчки

Жовтень, рік 2021-





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-10-31 21:14:59
Переглядів сторінки твору 259
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.885 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.775 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.958
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.12.08 15:29
Автор у цю хвилину відсутній