ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.27 08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:

Ірина Вовк
2026.06.27 06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ «Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій

Юрій Лазірко
2026.06.26 16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine

С М
2026.06.26 16:36
Боже Мій

Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили

Він є богом анічого

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...


Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Ангіна
Чекати по черзі: канікул, снігів, Миколая…
Різдвяна зоря догорає. І світ догорає –
Такий різнобарвний! Такий мандариновий ще!
Гірчичників зграя кислотним вогнем пропече
Застуджене тіло – бурульок смачне ескімо
Далося взнаки… Чорно-біле життя, як кіно,
І очі з-під ковдри – дві вишні – такі,
як у мами,-
Пантрують дорослу любов. І любов з голубами
Злітає до неба – і меншає пляма щомить -
І падає долу! І в серці незвично щемить –
Важке усвідомлення часу, минучість одвічна
Ангіни, дитинства, кохання, холодного січня.
І тане у горлі знайомий
гіркий стрептоцид…
І ліжко тече за водою по річці Коцит…
І сльози – гарячі. Гарячка налипла плющем,
Пролізла – прогризла – і ще догризає, і ще,
І чорне волосся на білій подушці згорає…
- Ми всі помремо?
- Ні, маленька… Бо смерті немає…




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Овчаренко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-29 14:38:35
Переглядів сторінки твору 4405
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.298 / 5.75  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.059 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-29 14:51:05 ]
Ух, Ганно, такі образи, просто вражена, вірш трохи похмурий, а кінцівка така ніжна. Дитячі думки, образи
чергуються з суто-дорослими. Мої шанування!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-29 15:16:41 ]
Гарної поезії багато не буває. Тому вона тут. І більше додати нічого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-30 18:59:42 ]
Окрім фотки :)
Гарна світлина завжди пасує гарним словам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-11-01 11:50:08 ]
Є тільки по черзі: холодних снігів ескімо,
Закутана в трави квітчаста рубашечка літа,
І осінь....
Отих мандаринів розмаєм жовтавим налита,
Що ляжуть на стіл під Різдво.
Над гілкою, бачиш? ( вона розцвіла мадарином)
Видніється плямка мала, і щомить
Зростає в очах тріпотінням сердечка голубки.
Вертається все!
Жаром спечені губки,
Морозива холод і річка Коцит....
Вертаємось ми! На озер краєвид
Спускаючи вранці думок невловимий туман.
І світ поринає у вогкий обман осіннього сну.
А потім - в весну... О, так!..
Я забула… Ще є пора року прегарна
Як сад розцвітає -- долонею здавна
Відроджує Всесвіт стеблину буття…
І ми те життя!
Де падає долу, і в серці незвично щемить -
Важке усвідомлення часу, минучість одвічна
Ангіни, дитинства, кохання, холодного січня.
І тане у горлі знайомий
Гіркий стрептоцид…
І ліжко тече за водою по річці Коцит…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 19:41:31 ]
Аню, Аню... Ви пишете своєрідно. Вас ні з ким і ніколи не сплутаєш. Вірші викликають зливи, зорепади, шторми і веселки емоцій!
Ще вони викликають священні сльози. А священні, бо на смак вони як ті, що їх ллють у храмі під час сповіді...
Ви фантастична, Аню!:)
І ніякі це не лестощі. Бо що мені з того? Лестощі завжди чогось хочуть. А я хочу тільки одного: бути дотичною до прекрасної, справжньої Поезії. Та в цьому ніякі лестощі не допоможуть:)

З любов"ю, повагою і щирою вдячністю, Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 19:50:49 ]
Гарячка налипла плющем, - гарячка мені чомусь з плющем не вяжеться. Мо це щось регіональне. Знаю, що при болях голови досить добре допомагає лисятя свіжої капусти. Вірш хороший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 20:22:16 ]
Насамперед, дякую за реанімацію давнього віршика - певно, саме час, актуально - у школі карантин і карантин...І тобі, Ніко, дякую - за прихильність і добрі слова - мені надзвичайно приємно, потішила втомлену жінку надвечір... І з приводу плюща - ти права. Бо ж порівняння грунтується не на якійсь певній ознаці:) Приміром, плющ тут - саме як липочо-приставучий. Адже коли плющ огортає дерево - то капут дереву - задушить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 20:43:14 ]
Оце ж Ви так просікли, пане Валентине:) Ага, звідти... З часів бурхливої УНСОвської юності:)