Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.17
17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
2026.03.17
12:43
І
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
2026.03.17
12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
2026.03.17
11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
2026.03.17
09:33
«Ой, під горою, під Сучавою,
Там козак Тиміш лежить із славою.
Там не били в дзвони, там не грали сурми,
Тільки лиш Розанда мовить так над мурами...
– Ой, мій соколе, ясний муженьку,
чом не кличеш мене, мій под
2026.03.17
06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
2026.03.17
01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2026.03.17
00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії.
Мало повернути державність, треба повернути ще й історію.
Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого.
Найліпше захищати інт
2026.03.16
23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна?
Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
2026.03.16
19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза,
На білеє личенько впала сльоза.
Лишилась вдовиця у Рашківській тиші,
Де вітер холодний легенди колише.
Ні перли коштовні, ні княжий поріг
Від лиха і згуби її не вберіг.
Розтанули мрії, мов замок з піску,
Лишивши
2026.03.16
18:13
МАГІСТРАЛ
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
2026.03.16
10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
2026.03.16
05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
2026.03.15
17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
2026.03.15
16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
2026.03.15
16:17
І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *
Плин думок пов'язаний з роботами Дар’ї Хрісанфової
Творчість художника і письменника в дечому подібна, але і відрізняється за певними ознаками. І перших, і других можна іменувати художниками: живописці з пензлем в руках, чи мастихіном і художники слова. У будь – якій творчій праці цінується відданість своїй справі, вміння знайти власний стиль письма, багато іншого.
«Щоденники» Стефана Жеромського – це започаткування письменницького шляху. Перебуваючи в нестерпних умовах, він запізнався з голодом і холодом, зазнав нестатків і розчарувань. Попри всілякі перешкоди збагачувався знаннями, створював свій власний світ. Міг відмовитися від їжі, заради відвідин театру або виставки. Віддавав перевагу більше духовному спожитку. Йшов за покликанням. Така жертовність, відданість письменництву як способу життя, викликає щонайменше повагу, радше, захват. Хто багатий внутрішньо, не поженеться за зовнішнім багатством і владою.
Вплив батьків найперший фактор від якого залежить формування я – концепції дитини. Окрім родини є немало систем підтримки, що сприяють розвитку дитини. Але, жодна з них не замінить родини в створенні її образу як особистості.
Розповідь художниці (частина 1), фрагменти дитячих спогадів: «Сад. Я виросла в ньому, тоді дерева здавалися такими великими…, неподалік виднівся дах маленького будинку, оповитий лозою і зігрітий сонцем. Знала назви різних сортів яблук, але неправильні, сама їх називала, а бабуся підтримувала.. Білі стіни будинку, який збудувала бабця, бо дідусь був без руки. Скриня в домі, в ній – рушники. Як рибалили з батьком на світанку. Річка, течія, вітерець, спостерігала як ходить риба.
Мала свої маленькі секрети, схованки, в яких - дитячі скарби».
В міру розвитку наук наш світ стає все менш людяним. Особа відчуває себе ізольованою в космосі, оскільки її зв’язки з природою розірвані, емоційне «підсвідоме єднання» з явищами природи втрачено. Останні поступово втратили своє символічне значення. Грім більше не є голосом Бога, що гнівається, а блискавка – не зброя його відплати. В річках немає водяних, в деревах не таїться життєва сила, змії не являються втіленням мудрості… Немає більше зв’язку з природою, немає і тієї глибокої емоційної енергії, яка виникає від цього символічного єднання. Ця колосальна втрата компенсується образами, котрі приходять до нас в сновидіннях. Вони відтворюють нашу первозданну природу, її інстинкти і особливий образ мислення. На жаль, вони говорять на мові природи, дивній і незрозумілій для нас, що змушує до перекладу цієї мови на доступні і раціональні поняття притаманні сучасній мові, вільній від такого дикунського «тягаря», як містичне з’єднання з описуваним предметом.
Оточуючий нас світ ніби очистили від усього ірраціонального і забобонного. Одначе,чи очищений подібним чином від дикості наш внутрішній світ (реальний, а не той, що ми вигадуємо, видаючи бажане за дійсне) – це ще питання, - за К. Г. Юнгом.
Сучасний митець людина високої освіти. Скільки живемо, стільки і триває процес пізнання. Пані Дар’я народжена в Дніпродзержинську (нині Кам’янське). Нагороджена Срібною медаллю по завершенню школи, згодом, студіювання наук в Харківському художньому училищі, під керівництвом педагога Володимира Висікайла (1991 – 1995 рр.) В 2001 році завершила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ), магістр з монументального живопису. Працювала викладачем і старшим викладачем у вищих учбових закладах, в числі яких – ХДАДМ, ХНУМГ (Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова). Приймала участь в мистецьких проєктах як в Україні, так і за кордоном. 2010 – 2012 рр. – персональні виставки в Харкові: «Напівтінь», «Забута мелодія дитинства». 2018-й рік – арт проєкт LOOK WEST, місто Торунь (Польща), куратор і учасниця. 2019-й – куратор проєкту муралістів, випускників ХДАДМ, STREET ART FEST, місто Нюрнберг (Німеччина). 2021 рік - міжнародне стажування VIA LUCIS в Австрії, за підтримки платформи TOGETHER…
Дещо про філософію малярства… Східні сенси. Ті індивіди, що живуть справжнім життям, пізнають сутність буття. Адже якщо живеш правильно, з роками приходить велич і краса, стають доступними – безкінечність і вічність. Життя – це еволюція. Проте, якщо мислити винятково категоріями духовними, то життя духовне буде занадто повним. Якщо вибрати земний світ, втрачаємо щось важливе, тоді мислимо категоріями земними, а духовне буде збідненим. Бажано поєднувати порожнечу стосовно зовнішнього світу, та повноту і цілісність внутрішнього буття. Життя тече, ви пливете в потоці, здавшись на милість Природи. Сама природа є досконала техніка…
Ми являємося самі собою, коли робимо щось некорисне, малюємо не на продаж, займаємося садівництвом для задоволення…
Розповідь художниці (частина 2): «Світ цілісний, ми його частина. Світ дотичний… Легкість – виразна і візуальна, ходить немов туман, схожа на доторк Сонця, та не пекучого, а теплого, на шепіт листя, подих вітру. Велич не в дзеркалі, а в чутті іншого, назвемо навколишній простір на ім’я: Сонце, Вода, Вітер, Дерева. Філософія Сходу – любомудрствіє тиші.
Є теорія про душі рослин, сприймаю її; геометрія числа – то мистецькі речі; філософія дороги; люблю, коли речі звільняють від практичного змісту; праця О. Шпенглера «Присмерк Европи», інше… Певним способом це відображається в мистецтві.
Для мене важлива картина Світу, не відділяю мистецтво окремо. Люблю і слово, і музику, і фото, все говорить, робить Світ цілісним і теплим… Посеред улюблених авторів книжок (наукових і художніх) назву наступних – від Аристотеля до І. Канта, від Е. Гуссерля до У. Еко, а ще – Х. Кортасар, К. Абе, Г. Гессе…
З митців різних епох і часів, близькими за певними ознаками є: Леонардо да Вінчі, Джотто, Сандро Ботічеллі (доба Відродження), Рембрандт ван Рейн, Ян Вермер, Василь Кандинський, Рене Магрітт, з сучасних художників України – Павло Маков, Тиберій Сільваші».
На картинах Дар’ї Хрісанфової нерідко можна угледіти дерево. Дерево пізнання, дерево премудрості, дерево родоводу… Згідно найдавніших уявлень люди походять від дерев і рослин. Дерево – щось на зразок проміжної форми людини в процесі перетворення, оскільки воно, з одного боку, виростає з Першолюдини, а з другого – загалом перетворюється в людину.
Під терміном дерево можна мати на увазі життєвий процес взагалі. Дерево поєднується не лише з якоюсь жіночою сутністю, але й зі змією, драконом, іншими тваринами. Його можуть зображати металевим, здебільшого золотим. Співвіднесеність з семи металами означає зв'язок з сімкою планет, що робить його Світовим деревом, чиї виблискуючі плоди – світила небесні. Філософське древо росте, як правило, в самотності. Інше місце дерева (або чудової рослини) – вершина гори.
Дуже важливим для феноменології символу дерева, виступає саме його смисловий аспект. Дерево, людина, камінь, виступають центральними символами алхімії, - за К. Г. Юнгом.
Роботи авторки наділені жіночою вишуканістю … Микола Бердяєв і його оригінальна думка: «Від статі залежить світогляд людини. Стать – джерело буття: статева полярність – основа творіння. Почуття буття, його інтенсивність і його забарвлення має свій корінь у статі.
… Стать відноситься не до частини Людини, а до її цілості. Стать – космічна сила, і лише в космічному аспекті її можна збагнути… Стать є не тільки точка перетину двох світів у Людини, але і точка перетину Людини з космосом, мікрокосмосу з макрокосмосом. Людина скріплена з космосом через стать».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва)
*Народний Оглядач: інтернет - портал стратегічних новин
На фото - картина Дар'ї Хрісанфової "Сад".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *
Плин думок пов'язаний з роботами Дар’ї ХрісанфовоїТворчість художника і письменника в дечому подібна, але і відрізняється за певними ознаками. І перших, і других можна іменувати художниками: живописці з пензлем в руках, чи мастихіном і художники слова. У будь – якій творчій праці цінується відданість своїй справі, вміння знайти власний стиль письма, багато іншого.
«Щоденники» Стефана Жеромського – це започаткування письменницького шляху. Перебуваючи в нестерпних умовах, він запізнався з голодом і холодом, зазнав нестатків і розчарувань. Попри всілякі перешкоди збагачувався знаннями, створював свій власний світ. Міг відмовитися від їжі, заради відвідин театру або виставки. Віддавав перевагу більше духовному спожитку. Йшов за покликанням. Така жертовність, відданість письменництву як способу життя, викликає щонайменше повагу, радше, захват. Хто багатий внутрішньо, не поженеться за зовнішнім багатством і владою.
Вплив батьків найперший фактор від якого залежить формування я – концепції дитини. Окрім родини є немало систем підтримки, що сприяють розвитку дитини. Але, жодна з них не замінить родини в створенні її образу як особистості.
Розповідь художниці (частина 1), фрагменти дитячих спогадів: «Сад. Я виросла в ньому, тоді дерева здавалися такими великими…, неподалік виднівся дах маленького будинку, оповитий лозою і зігрітий сонцем. Знала назви різних сортів яблук, але неправильні, сама їх називала, а бабуся підтримувала.. Білі стіни будинку, який збудувала бабця, бо дідусь був без руки. Скриня в домі, в ній – рушники. Як рибалили з батьком на світанку. Річка, течія, вітерець, спостерігала як ходить риба.
Мала свої маленькі секрети, схованки, в яких - дитячі скарби».
В міру розвитку наук наш світ стає все менш людяним. Особа відчуває себе ізольованою в космосі, оскільки її зв’язки з природою розірвані, емоційне «підсвідоме єднання» з явищами природи втрачено. Останні поступово втратили своє символічне значення. Грім більше не є голосом Бога, що гнівається, а блискавка – не зброя його відплати. В річках немає водяних, в деревах не таїться життєва сила, змії не являються втіленням мудрості… Немає більше зв’язку з природою, немає і тієї глибокої емоційної енергії, яка виникає від цього символічного єднання. Ця колосальна втрата компенсується образами, котрі приходять до нас в сновидіннях. Вони відтворюють нашу первозданну природу, її інстинкти і особливий образ мислення. На жаль, вони говорять на мові природи, дивній і незрозумілій для нас, що змушує до перекладу цієї мови на доступні і раціональні поняття притаманні сучасній мові, вільній від такого дикунського «тягаря», як містичне з’єднання з описуваним предметом.
Оточуючий нас світ ніби очистили від усього ірраціонального і забобонного. Одначе,чи очищений подібним чином від дикості наш внутрішній світ (реальний, а не той, що ми вигадуємо, видаючи бажане за дійсне) – це ще питання, - за К. Г. Юнгом.
Сучасний митець людина високої освіти. Скільки живемо, стільки і триває процес пізнання. Пані Дар’я народжена в Дніпродзержинську (нині Кам’янське). Нагороджена Срібною медаллю по завершенню школи, згодом, студіювання наук в Харківському художньому училищі, під керівництвом педагога Володимира Висікайла (1991 – 1995 рр.) В 2001 році завершила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ), магістр з монументального живопису. Працювала викладачем і старшим викладачем у вищих учбових закладах, в числі яких – ХДАДМ, ХНУМГ (Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова). Приймала участь в мистецьких проєктах як в Україні, так і за кордоном. 2010 – 2012 рр. – персональні виставки в Харкові: «Напівтінь», «Забута мелодія дитинства». 2018-й рік – арт проєкт LOOK WEST, місто Торунь (Польща), куратор і учасниця. 2019-й – куратор проєкту муралістів, випускників ХДАДМ, STREET ART FEST, місто Нюрнберг (Німеччина). 2021 рік - міжнародне стажування VIA LUCIS в Австрії, за підтримки платформи TOGETHER…
Дещо про філософію малярства… Східні сенси. Ті індивіди, що живуть справжнім життям, пізнають сутність буття. Адже якщо живеш правильно, з роками приходить велич і краса, стають доступними – безкінечність і вічність. Життя – це еволюція. Проте, якщо мислити винятково категоріями духовними, то життя духовне буде занадто повним. Якщо вибрати земний світ, втрачаємо щось важливе, тоді мислимо категоріями земними, а духовне буде збідненим. Бажано поєднувати порожнечу стосовно зовнішнього світу, та повноту і цілісність внутрішнього буття. Життя тече, ви пливете в потоці, здавшись на милість Природи. Сама природа є досконала техніка…
Ми являємося самі собою, коли робимо щось некорисне, малюємо не на продаж, займаємося садівництвом для задоволення…
Розповідь художниці (частина 2): «Світ цілісний, ми його частина. Світ дотичний… Легкість – виразна і візуальна, ходить немов туман, схожа на доторк Сонця, та не пекучого, а теплого, на шепіт листя, подих вітру. Велич не в дзеркалі, а в чутті іншого, назвемо навколишній простір на ім’я: Сонце, Вода, Вітер, Дерева. Філософія Сходу – любомудрствіє тиші.
Є теорія про душі рослин, сприймаю її; геометрія числа – то мистецькі речі; філософія дороги; люблю, коли речі звільняють від практичного змісту; праця О. Шпенглера «Присмерк Европи», інше… Певним способом це відображається в мистецтві.
Для мене важлива картина Світу, не відділяю мистецтво окремо. Люблю і слово, і музику, і фото, все говорить, робить Світ цілісним і теплим… Посеред улюблених авторів книжок (наукових і художніх) назву наступних – від Аристотеля до І. Канта, від Е. Гуссерля до У. Еко, а ще – Х. Кортасар, К. Абе, Г. Гессе…
З митців різних епох і часів, близькими за певними ознаками є: Леонардо да Вінчі, Джотто, Сандро Ботічеллі (доба Відродження), Рембрандт ван Рейн, Ян Вермер, Василь Кандинський, Рене Магрітт, з сучасних художників України – Павло Маков, Тиберій Сільваші».
На картинах Дар’ї Хрісанфової нерідко можна угледіти дерево. Дерево пізнання, дерево премудрості, дерево родоводу… Згідно найдавніших уявлень люди походять від дерев і рослин. Дерево – щось на зразок проміжної форми людини в процесі перетворення, оскільки воно, з одного боку, виростає з Першолюдини, а з другого – загалом перетворюється в людину.
Під терміном дерево можна мати на увазі життєвий процес взагалі. Дерево поєднується не лише з якоюсь жіночою сутністю, але й зі змією, драконом, іншими тваринами. Його можуть зображати металевим, здебільшого золотим. Співвіднесеність з семи металами означає зв'язок з сімкою планет, що робить його Світовим деревом, чиї виблискуючі плоди – світила небесні. Філософське древо росте, як правило, в самотності. Інше місце дерева (або чудової рослини) – вершина гори.
Дуже важливим для феноменології символу дерева, виступає саме його смисловий аспект. Дерево, людина, камінь, виступають центральними символами алхімії, - за К. Г. Юнгом.
Роботи авторки наділені жіночою вишуканістю … Микола Бердяєв і його оригінальна думка: «Від статі залежить світогляд людини. Стать – джерело буття: статева полярність – основа творіння. Почуття буття, його інтенсивність і його забарвлення має свій корінь у статі.
… Стать відноситься не до частини Людини, а до її цілості. Стать – космічна сила, і лише в космічному аспекті її можна збагнути… Стать є не тільки точка перетину двох світів у Людини, але і точка перетину Людини з космосом, мікрокосмосу з макрокосмосом. Людина скріплена з космосом через стать».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва)
*Народний Оглядач: інтернет - портал стратегічних новин
На фото - картина Дар'ї Хрісанфової "Сад".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Бум! Бум! Брама Українського мистецтва, як її відчиняли ?... "
• Перейти на сторінку •
"Стоїть. Немає в світі більше града, щоб так тримавсь за пагорби свої..."
• Перейти на сторінку •
"Стоїть. Немає в світі більше града, щоб так тримавсь за пагорби свої..."
Про публікацію
