Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
2025.10.28
12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
2025.10.28
11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
2025.10.28
06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
2025.10.27
21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
2025.10.27
09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
2025.10.27
08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
2025.10.27
06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
2025.10.27
00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
2025.10.26
22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
2025.10.26
21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
2025.10.26
21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться
(Що взяти з того, в кого не всі дома?),
Зійшов Корній на гору край села
І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує.
«Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.-
А де ж обіцяні хліб-сіль?»
«Та ж хліб ми вже здал
2025.10.26
18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
2025.10.26
17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *
Плин думок пов'язаний з роботами Дар’ї Хрісанфової
Творчість художника і письменника в дечому подібна, але і відрізняється за певними ознаками. І перших, і других можна іменувати художниками: живописці з пензлем в руках, чи мастихіном і художники слова. У будь – якій творчій праці цінується відданість своїй справі, вміння знайти власний стиль письма, багато іншого.
«Щоденники» Стефана Жеромського – це започаткування письменницького шляху. Перебуваючи в нестерпних умовах, він запізнався з голодом і холодом, зазнав нестатків і розчарувань. Попри всілякі перешкоди збагачувався знаннями, створював свій власний світ. Міг відмовитися від їжі, заради відвідин театру або виставки. Віддавав перевагу більше духовному спожитку. Йшов за покликанням. Така жертовність, відданість письменництву як способу життя, викликає щонайменше повагу, радше, захват. Хто багатий внутрішньо, не поженеться за зовнішнім багатством і владою.
Вплив батьків найперший фактор від якого залежить формування я – концепції дитини. Окрім родини є немало систем підтримки, що сприяють розвитку дитини. Але, жодна з них не замінить родини в створенні її образу як особистості.
Розповідь художниці (частина 1), фрагменти дитячих спогадів: «Сад. Я виросла в ньому, тоді дерева здавалися такими великими…, неподалік виднівся дах маленького будинку, оповитий лозою і зігрітий сонцем. Знала назви різних сортів яблук, але неправильні, сама їх називала, а бабуся підтримувала.. Білі стіни будинку, який збудувала бабця, бо дідусь був без руки. Скриня в домі, в ній – рушники. Як рибалили з батьком на світанку. Річка, течія, вітерець, спостерігала як ходить риба.
Мала свої маленькі секрети, схованки, в яких - дитячі скарби».
В міру розвитку наук наш світ стає все менш людяним. Особа відчуває себе ізольованою в космосі, оскільки її зв’язки з природою розірвані, емоційне «підсвідоме єднання» з явищами природи втрачено. Останні поступово втратили своє символічне значення. Грім більше не є голосом Бога, що гнівається, а блискавка – не зброя його відплати. В річках немає водяних, в деревах не таїться життєва сила, змії не являються втіленням мудрості… Немає більше зв’язку з природою, немає і тієї глибокої емоційної енергії, яка виникає від цього символічного єднання. Ця колосальна втрата компенсується образами, котрі приходять до нас в сновидіннях. Вони відтворюють нашу первозданну природу, її інстинкти і особливий образ мислення. На жаль, вони говорять на мові природи, дивній і незрозумілій для нас, що змушує до перекладу цієї мови на доступні і раціональні поняття притаманні сучасній мові, вільній від такого дикунського «тягаря», як містичне з’єднання з описуваним предметом.
Оточуючий нас світ ніби очистили від усього ірраціонального і забобонного. Одначе,чи очищений подібним чином від дикості наш внутрішній світ (реальний, а не той, що ми вигадуємо, видаючи бажане за дійсне) – це ще питання, - за К. Г. Юнгом.
Сучасний митець людина високої освіти. Скільки живемо, стільки і триває процес пізнання. Пані Дар’я народжена в Дніпродзержинську (нині Кам’янське). Нагороджена Срібною медаллю по завершенню школи, згодом, студіювання наук в Харківському художньому училищі, під керівництвом педагога Володимира Висікайла (1991 – 1995 рр.) В 2001 році завершила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ), магістр з монументального живопису. Працювала викладачем і старшим викладачем у вищих учбових закладах, в числі яких – ХДАДМ, ХНУМГ (Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова). Приймала участь в мистецьких проєктах як в Україні, так і за кордоном. 2010 – 2012 рр. – персональні виставки в Харкові: «Напівтінь», «Забута мелодія дитинства». 2018-й рік – арт проєкт LOOK WEST, місто Торунь (Польща), куратор і учасниця. 2019-й – куратор проєкту муралістів, випускників ХДАДМ, STREET ART FEST, місто Нюрнберг (Німеччина). 2021 рік - міжнародне стажування VIA LUCIS в Австрії, за підтримки платформи TOGETHER…
Дещо про філософію малярства… Східні сенси. Ті індивіди, що живуть справжнім життям, пізнають сутність буття. Адже якщо живеш правильно, з роками приходить велич і краса, стають доступними – безкінечність і вічність. Життя – це еволюція. Проте, якщо мислити винятково категоріями духовними, то життя духовне буде занадто повним. Якщо вибрати земний світ, втрачаємо щось важливе, тоді мислимо категоріями земними, а духовне буде збідненим. Бажано поєднувати порожнечу стосовно зовнішнього світу, та повноту і цілісність внутрішнього буття. Життя тече, ви пливете в потоці, здавшись на милість Природи. Сама природа є досконала техніка…
Ми являємося самі собою, коли робимо щось некорисне, малюємо не на продаж, займаємося садівництвом для задоволення…
Розповідь художниці (частина 2): «Світ цілісний, ми його частина. Світ дотичний… Легкість – виразна і візуальна, ходить немов туман, схожа на доторк Сонця, та не пекучого, а теплого, на шепіт листя, подих вітру. Велич не в дзеркалі, а в чутті іншого, назвемо навколишній простір на ім’я: Сонце, Вода, Вітер, Дерева. Філософія Сходу – любомудрствіє тиші.
Є теорія про душі рослин, сприймаю її; геометрія числа – то мистецькі речі; філософія дороги; люблю, коли речі звільняють від практичного змісту; праця О. Шпенглера «Присмерк Европи», інше… Певним способом це відображається в мистецтві.
Для мене важлива картина Світу, не відділяю мистецтво окремо. Люблю і слово, і музику, і фото, все говорить, робить Світ цілісним і теплим… Посеред улюблених авторів книжок (наукових і художніх) назву наступних – від Аристотеля до І. Канта, від Е. Гуссерля до У. Еко, а ще – Х. Кортасар, К. Абе, Г. Гессе…
З митців різних епох і часів, близькими за певними ознаками є: Леонардо да Вінчі, Джотто, Сандро Ботічеллі (доба Відродження), Рембрандт ван Рейн, Ян Вермер, Василь Кандинський, Рене Магрітт, з сучасних художників України – Павло Маков, Тиберій Сільваші».
На картинах Дар’ї Хрісанфової нерідко можна угледіти дерево. Дерево пізнання, дерево премудрості, дерево родоводу… Згідно найдавніших уявлень люди походять від дерев і рослин. Дерево – щось на зразок проміжної форми людини в процесі перетворення, оскільки воно, з одного боку, виростає з Першолюдини, а з другого – загалом перетворюється в людину.
Під терміном дерево можна мати на увазі життєвий процес взагалі. Дерево поєднується не лише з якоюсь жіночою сутністю, але й зі змією, драконом, іншими тваринами. Його можуть зображати металевим, здебільшого золотим. Співвіднесеність з семи металами означає зв'язок з сімкою планет, що робить його Світовим деревом, чиї виблискуючі плоди – світила небесні. Філософське древо росте, як правило, в самотності. Інше місце дерева (або чудової рослини) – вершина гори.
Дуже важливим для феноменології символу дерева, виступає саме його смисловий аспект. Дерево, людина, камінь, виступають центральними символами алхімії, - за К. Г. Юнгом.
Роботи авторки наділені жіночою вишуканістю … Микола Бердяєв і його оригінальна думка: «Від статі залежить світогляд людини. Стать – джерело буття: статева полярність – основа творіння. Почуття буття, його інтенсивність і його забарвлення має свій корінь у статі.
… Стать відноситься не до частини Людини, а до її цілості. Стать – космічна сила, і лише в космічному аспекті її можна збагнути… Стать є не тільки точка перетину двох світів у Людини, але і точка перетину Людини з космосом, мікрокосмосу з макрокосмосом. Людина скріплена з космосом через стать».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва)
*Народний Оглядач: інтернет - портал стратегічних новин
На фото - картина Дар'ї Хрісанфової "Сад".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *
Плин думок пов'язаний з роботами Дар’ї ХрісанфовоїТворчість художника і письменника в дечому подібна, але і відрізняється за певними ознаками. І перших, і других можна іменувати художниками: живописці з пензлем в руках, чи мастихіном і художники слова. У будь – якій творчій праці цінується відданість своїй справі, вміння знайти власний стиль письма, багато іншого.
«Щоденники» Стефана Жеромського – це започаткування письменницького шляху. Перебуваючи в нестерпних умовах, він запізнався з голодом і холодом, зазнав нестатків і розчарувань. Попри всілякі перешкоди збагачувався знаннями, створював свій власний світ. Міг відмовитися від їжі, заради відвідин театру або виставки. Віддавав перевагу більше духовному спожитку. Йшов за покликанням. Така жертовність, відданість письменництву як способу життя, викликає щонайменше повагу, радше, захват. Хто багатий внутрішньо, не поженеться за зовнішнім багатством і владою.
Вплив батьків найперший фактор від якого залежить формування я – концепції дитини. Окрім родини є немало систем підтримки, що сприяють розвитку дитини. Але, жодна з них не замінить родини в створенні її образу як особистості.
Розповідь художниці (частина 1), фрагменти дитячих спогадів: «Сад. Я виросла в ньому, тоді дерева здавалися такими великими…, неподалік виднівся дах маленького будинку, оповитий лозою і зігрітий сонцем. Знала назви різних сортів яблук, але неправильні, сама їх називала, а бабуся підтримувала.. Білі стіни будинку, який збудувала бабця, бо дідусь був без руки. Скриня в домі, в ній – рушники. Як рибалили з батьком на світанку. Річка, течія, вітерець, спостерігала як ходить риба.
Мала свої маленькі секрети, схованки, в яких - дитячі скарби».
В міру розвитку наук наш світ стає все менш людяним. Особа відчуває себе ізольованою в космосі, оскільки її зв’язки з природою розірвані, емоційне «підсвідоме єднання» з явищами природи втрачено. Останні поступово втратили своє символічне значення. Грім більше не є голосом Бога, що гнівається, а блискавка – не зброя його відплати. В річках немає водяних, в деревах не таїться життєва сила, змії не являються втіленням мудрості… Немає більше зв’язку з природою, немає і тієї глибокої емоційної енергії, яка виникає від цього символічного єднання. Ця колосальна втрата компенсується образами, котрі приходять до нас в сновидіннях. Вони відтворюють нашу первозданну природу, її інстинкти і особливий образ мислення. На жаль, вони говорять на мові природи, дивній і незрозумілій для нас, що змушує до перекладу цієї мови на доступні і раціональні поняття притаманні сучасній мові, вільній від такого дикунського «тягаря», як містичне з’єднання з описуваним предметом.
Оточуючий нас світ ніби очистили від усього ірраціонального і забобонного. Одначе,чи очищений подібним чином від дикості наш внутрішній світ (реальний, а не той, що ми вигадуємо, видаючи бажане за дійсне) – це ще питання, - за К. Г. Юнгом.
Сучасний митець людина високої освіти. Скільки живемо, стільки і триває процес пізнання. Пані Дар’я народжена в Дніпродзержинську (нині Кам’янське). Нагороджена Срібною медаллю по завершенню школи, згодом, студіювання наук в Харківському художньому училищі, під керівництвом педагога Володимира Висікайла (1991 – 1995 рр.) В 2001 році завершила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ), магістр з монументального живопису. Працювала викладачем і старшим викладачем у вищих учбових закладах, в числі яких – ХДАДМ, ХНУМГ (Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова). Приймала участь в мистецьких проєктах як в Україні, так і за кордоном. 2010 – 2012 рр. – персональні виставки в Харкові: «Напівтінь», «Забута мелодія дитинства». 2018-й рік – арт проєкт LOOK WEST, місто Торунь (Польща), куратор і учасниця. 2019-й – куратор проєкту муралістів, випускників ХДАДМ, STREET ART FEST, місто Нюрнберг (Німеччина). 2021 рік - міжнародне стажування VIA LUCIS в Австрії, за підтримки платформи TOGETHER…
Дещо про філософію малярства… Східні сенси. Ті індивіди, що живуть справжнім життям, пізнають сутність буття. Адже якщо живеш правильно, з роками приходить велич і краса, стають доступними – безкінечність і вічність. Життя – це еволюція. Проте, якщо мислити винятково категоріями духовними, то життя духовне буде занадто повним. Якщо вибрати земний світ, втрачаємо щось важливе, тоді мислимо категоріями земними, а духовне буде збідненим. Бажано поєднувати порожнечу стосовно зовнішнього світу, та повноту і цілісність внутрішнього буття. Життя тече, ви пливете в потоці, здавшись на милість Природи. Сама природа є досконала техніка…
Ми являємося самі собою, коли робимо щось некорисне, малюємо не на продаж, займаємося садівництвом для задоволення…
Розповідь художниці (частина 2): «Світ цілісний, ми його частина. Світ дотичний… Легкість – виразна і візуальна, ходить немов туман, схожа на доторк Сонця, та не пекучого, а теплого, на шепіт листя, подих вітру. Велич не в дзеркалі, а в чутті іншого, назвемо навколишній простір на ім’я: Сонце, Вода, Вітер, Дерева. Філософія Сходу – любомудрствіє тиші.
Є теорія про душі рослин, сприймаю її; геометрія числа – то мистецькі речі; філософія дороги; люблю, коли речі звільняють від практичного змісту; праця О. Шпенглера «Присмерк Европи», інше… Певним способом це відображається в мистецтві.
Для мене важлива картина Світу, не відділяю мистецтво окремо. Люблю і слово, і музику, і фото, все говорить, робить Світ цілісним і теплим… Посеред улюблених авторів книжок (наукових і художніх) назву наступних – від Аристотеля до І. Канта, від Е. Гуссерля до У. Еко, а ще – Х. Кортасар, К. Абе, Г. Гессе…
З митців різних епох і часів, близькими за певними ознаками є: Леонардо да Вінчі, Джотто, Сандро Ботічеллі (доба Відродження), Рембрандт ван Рейн, Ян Вермер, Василь Кандинський, Рене Магрітт, з сучасних художників України – Павло Маков, Тиберій Сільваші».
На картинах Дар’ї Хрісанфової нерідко можна угледіти дерево. Дерево пізнання, дерево премудрості, дерево родоводу… Згідно найдавніших уявлень люди походять від дерев і рослин. Дерево – щось на зразок проміжної форми людини в процесі перетворення, оскільки воно, з одного боку, виростає з Першолюдини, а з другого – загалом перетворюється в людину.
Під терміном дерево можна мати на увазі життєвий процес взагалі. Дерево поєднується не лише з якоюсь жіночою сутністю, але й зі змією, драконом, іншими тваринами. Його можуть зображати металевим, здебільшого золотим. Співвіднесеність з семи металами означає зв'язок з сімкою планет, що робить його Світовим деревом, чиї виблискуючі плоди – світила небесні. Філософське древо росте, як правило, в самотності. Інше місце дерева (або чудової рослини) – вершина гори.
Дуже важливим для феноменології символу дерева, виступає саме його смисловий аспект. Дерево, людина, камінь, виступають центральними символами алхімії, - за К. Г. Юнгом.
Роботи авторки наділені жіночою вишуканістю … Микола Бердяєв і його оригінальна думка: «Від статі залежить світогляд людини. Стать – джерело буття: статева полярність – основа творіння. Почуття буття, його інтенсивність і його забарвлення має свій корінь у статі.
… Стать відноситься не до частини Людини, а до її цілості. Стать – космічна сила, і лише в космічному аспекті її можна збагнути… Стать є не тільки точка перетину двох світів у Людини, але і точка перетину Людини з космосом, мікрокосмосу з макрокосмосом. Людина скріплена з космосом через стать».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва)
*Народний Оглядач: інтернет - портал стратегічних новин
На фото - картина Дар'ї Хрісанфової "Сад".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Бум! Бум! Брама Українського мистецтва, як її відчиняли ?... "
• Перейти на сторінку •
"Стоїть. Немає в світі більше града, щоб так тримавсь за пагорби свої..."
• Перейти на сторінку •
"Стоїть. Немає в світі більше града, щоб так тримавсь за пагорби свої..."
Про публікацію
