Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
2026.06.16
06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
2026.06.16
02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба.
Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії.
Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили.
Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
2026.06.15
20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
2026.06.15
13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
2026.06.15
10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.06.15
09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
2026.06.15
08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
2026.06.15
06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
2026.06.14
23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
2026.06.14
21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *
Плин думок пов'язаний з роботами Дар’ї Хрісанфової
Творчість художника і письменника в дечому подібна, але і відрізняється за певними ознаками. І перших, і других можна іменувати художниками: живописці з пензлем в руках, чи мастихіном і художники слова. У будь – якій творчій праці цінується відданість своїй справі, вміння знайти власний стиль письма, багато іншого.
«Щоденники» Стефана Жеромського – це започаткування письменницького шляху. Перебуваючи в нестерпних умовах, він запізнався з голодом і холодом, зазнав нестатків і розчарувань. Попри всілякі перешкоди збагачувався знаннями, створював свій власний світ. Міг відмовитися від їжі, заради відвідин театру або виставки. Віддавав перевагу більше духовному спожитку. Йшов за покликанням. Така жертовність, відданість письменництву як способу життя, викликає щонайменше повагу, радше, захват. Хто багатий внутрішньо, не поженеться за зовнішнім багатством і владою.
Вплив батьків найперший фактор від якого залежить формування я – концепції дитини. Окрім родини є немало систем підтримки, що сприяють розвитку дитини. Але, жодна з них не замінить родини в створенні її образу як особистості.
Розповідь художниці (частина 1), фрагменти дитячих спогадів: «Сад. Я виросла в ньому, тоді дерева здавалися такими великими…, неподалік виднівся дах маленького будинку, оповитий лозою і зігрітий сонцем. Знала назви різних сортів яблук, але неправильні, сама їх називала, а бабуся підтримувала.. Білі стіни будинку, який збудувала бабця, бо дідусь був без руки. Скриня в домі, в ній – рушники. Як рибалили з батьком на світанку. Річка, течія, вітерець, спостерігала як ходить риба.
Мала свої маленькі секрети, схованки, в яких - дитячі скарби».
В міру розвитку наук наш світ стає все менш людяним. Особа відчуває себе ізольованою в космосі, оскільки її зв’язки з природою розірвані, емоційне «підсвідоме єднання» з явищами природи втрачено. Останні поступово втратили своє символічне значення. Грім більше не є голосом Бога, що гнівається, а блискавка – не зброя його відплати. В річках немає водяних, в деревах не таїться життєва сила, змії не являються втіленням мудрості… Немає більше зв’язку з природою, немає і тієї глибокої емоційної енергії, яка виникає від цього символічного єднання. Ця колосальна втрата компенсується образами, котрі приходять до нас в сновидіннях. Вони відтворюють нашу первозданну природу, її інстинкти і особливий образ мислення. На жаль, вони говорять на мові природи, дивній і незрозумілій для нас, що змушує до перекладу цієї мови на доступні і раціональні поняття притаманні сучасній мові, вільній від такого дикунського «тягаря», як містичне з’єднання з описуваним предметом.
Оточуючий нас світ ніби очистили від усього ірраціонального і забобонного. Одначе,чи очищений подібним чином від дикості наш внутрішній світ (реальний, а не той, що ми вигадуємо, видаючи бажане за дійсне) – це ще питання, - за К. Г. Юнгом.
Сучасний митець людина високої освіти. Скільки живемо, стільки і триває процес пізнання. Пані Дар’я народжена в Дніпродзержинську (нині Кам’янське). Нагороджена Срібною медаллю по завершенню школи, згодом, студіювання наук в Харківському художньому училищі, під керівництвом педагога Володимира Висікайла (1991 – 1995 рр.) В 2001 році завершила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ), магістр з монументального живопису. Працювала викладачем і старшим викладачем у вищих учбових закладах, в числі яких – ХДАДМ, ХНУМГ (Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова). Приймала участь в мистецьких проєктах як в Україні, так і за кордоном. 2010 – 2012 рр. – персональні виставки в Харкові: «Напівтінь», «Забута мелодія дитинства». 2018-й рік – арт проєкт LOOK WEST, місто Торунь (Польща), куратор і учасниця. 2019-й – куратор проєкту муралістів, випускників ХДАДМ, STREET ART FEST, місто Нюрнберг (Німеччина). 2021 рік - міжнародне стажування VIA LUCIS в Австрії, за підтримки платформи TOGETHER…
Дещо про філософію малярства… Східні сенси. Ті індивіди, що живуть справжнім життям, пізнають сутність буття. Адже якщо живеш правильно, з роками приходить велич і краса, стають доступними – безкінечність і вічність. Життя – це еволюція. Проте, якщо мислити винятково категоріями духовними, то життя духовне буде занадто повним. Якщо вибрати земний світ, втрачаємо щось важливе, тоді мислимо категоріями земними, а духовне буде збідненим. Бажано поєднувати порожнечу стосовно зовнішнього світу, та повноту і цілісність внутрішнього буття. Життя тече, ви пливете в потоці, здавшись на милість Природи. Сама природа є досконала техніка…
Ми являємося самі собою, коли робимо щось некорисне, малюємо не на продаж, займаємося садівництвом для задоволення…
Розповідь художниці (частина 2): «Світ цілісний, ми його частина. Світ дотичний… Легкість – виразна і візуальна, ходить немов туман, схожа на доторк Сонця, та не пекучого, а теплого, на шепіт листя, подих вітру. Велич не в дзеркалі, а в чутті іншого, назвемо навколишній простір на ім’я: Сонце, Вода, Вітер, Дерева. Філософія Сходу – любомудрствіє тиші.
Є теорія про душі рослин, сприймаю її; геометрія числа – то мистецькі речі; філософія дороги; люблю, коли речі звільняють від практичного змісту; праця О. Шпенглера «Присмерк Европи», інше… Певним способом це відображається в мистецтві.
Для мене важлива картина Світу, не відділяю мистецтво окремо. Люблю і слово, і музику, і фото, все говорить, робить Світ цілісним і теплим… Посеред улюблених авторів книжок (наукових і художніх) назву наступних – від Аристотеля до І. Канта, від Е. Гуссерля до У. Еко, а ще – Х. Кортасар, К. Абе, Г. Гессе…
З митців різних епох і часів, близькими за певними ознаками є: Леонардо да Вінчі, Джотто, Сандро Ботічеллі (доба Відродження), Рембрандт ван Рейн, Ян Вермер, Василь Кандинський, Рене Магрітт, з сучасних художників України – Павло Маков, Тиберій Сільваші».
На картинах Дар’ї Хрісанфової нерідко можна угледіти дерево. Дерево пізнання, дерево премудрості, дерево родоводу… Згідно найдавніших уявлень люди походять від дерев і рослин. Дерево – щось на зразок проміжної форми людини в процесі перетворення, оскільки воно, з одного боку, виростає з Першолюдини, а з другого – загалом перетворюється в людину.
Під терміном дерево можна мати на увазі життєвий процес взагалі. Дерево поєднується не лише з якоюсь жіночою сутністю, але й зі змією, драконом, іншими тваринами. Його можуть зображати металевим, здебільшого золотим. Співвіднесеність з семи металами означає зв'язок з сімкою планет, що робить його Світовим деревом, чиї виблискуючі плоди – світила небесні. Філософське древо росте, як правило, в самотності. Інше місце дерева (або чудової рослини) – вершина гори.
Дуже важливим для феноменології символу дерева, виступає саме його смисловий аспект. Дерево, людина, камінь, виступають центральними символами алхімії, - за К. Г. Юнгом.
Роботи авторки наділені жіночою вишуканістю … Микола Бердяєв і його оригінальна думка: «Від статі залежить світогляд людини. Стать – джерело буття: статева полярність – основа творіння. Почуття буття, його інтенсивність і його забарвлення має свій корінь у статі.
… Стать відноситься не до частини Людини, а до її цілості. Стать – космічна сила, і лише в космічному аспекті її можна збагнути… Стать є не тільки точка перетину двох світів у Людини, але і точка перетину Людини з космосом, мікрокосмосу з макрокосмосом. Людина скріплена з космосом через стать».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва)
*Народний Оглядач: інтернет - портал стратегічних новин
На фото - картина Дар'ї Хрісанфової "Сад".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *
Плин думок пов'язаний з роботами Дар’ї ХрісанфовоїТворчість художника і письменника в дечому подібна, але і відрізняється за певними ознаками. І перших, і других можна іменувати художниками: живописці з пензлем в руках, чи мастихіном і художники слова. У будь – якій творчій праці цінується відданість своїй справі, вміння знайти власний стиль письма, багато іншого.
«Щоденники» Стефана Жеромського – це започаткування письменницького шляху. Перебуваючи в нестерпних умовах, він запізнався з голодом і холодом, зазнав нестатків і розчарувань. Попри всілякі перешкоди збагачувався знаннями, створював свій власний світ. Міг відмовитися від їжі, заради відвідин театру або виставки. Віддавав перевагу більше духовному спожитку. Йшов за покликанням. Така жертовність, відданість письменництву як способу життя, викликає щонайменше повагу, радше, захват. Хто багатий внутрішньо, не поженеться за зовнішнім багатством і владою.
Вплив батьків найперший фактор від якого залежить формування я – концепції дитини. Окрім родини є немало систем підтримки, що сприяють розвитку дитини. Але, жодна з них не замінить родини в створенні її образу як особистості.
Розповідь художниці (частина 1), фрагменти дитячих спогадів: «Сад. Я виросла в ньому, тоді дерева здавалися такими великими…, неподалік виднівся дах маленького будинку, оповитий лозою і зігрітий сонцем. Знала назви різних сортів яблук, але неправильні, сама їх називала, а бабуся підтримувала.. Білі стіни будинку, який збудувала бабця, бо дідусь був без руки. Скриня в домі, в ній – рушники. Як рибалили з батьком на світанку. Річка, течія, вітерець, спостерігала як ходить риба.
Мала свої маленькі секрети, схованки, в яких - дитячі скарби».
В міру розвитку наук наш світ стає все менш людяним. Особа відчуває себе ізольованою в космосі, оскільки її зв’язки з природою розірвані, емоційне «підсвідоме єднання» з явищами природи втрачено. Останні поступово втратили своє символічне значення. Грім більше не є голосом Бога, що гнівається, а блискавка – не зброя його відплати. В річках немає водяних, в деревах не таїться життєва сила, змії не являються втіленням мудрості… Немає більше зв’язку з природою, немає і тієї глибокої емоційної енергії, яка виникає від цього символічного єднання. Ця колосальна втрата компенсується образами, котрі приходять до нас в сновидіннях. Вони відтворюють нашу первозданну природу, її інстинкти і особливий образ мислення. На жаль, вони говорять на мові природи, дивній і незрозумілій для нас, що змушує до перекладу цієї мови на доступні і раціональні поняття притаманні сучасній мові, вільній від такого дикунського «тягаря», як містичне з’єднання з описуваним предметом.
Оточуючий нас світ ніби очистили від усього ірраціонального і забобонного. Одначе,чи очищений подібним чином від дикості наш внутрішній світ (реальний, а не той, що ми вигадуємо, видаючи бажане за дійсне) – це ще питання, - за К. Г. Юнгом.
Сучасний митець людина високої освіти. Скільки живемо, стільки і триває процес пізнання. Пані Дар’я народжена в Дніпродзержинську (нині Кам’янське). Нагороджена Срібною медаллю по завершенню школи, згодом, студіювання наук в Харківському художньому училищі, під керівництвом педагога Володимира Висікайла (1991 – 1995 рр.) В 2001 році завершила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ), магістр з монументального живопису. Працювала викладачем і старшим викладачем у вищих учбових закладах, в числі яких – ХДАДМ, ХНУМГ (Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова). Приймала участь в мистецьких проєктах як в Україні, так і за кордоном. 2010 – 2012 рр. – персональні виставки в Харкові: «Напівтінь», «Забута мелодія дитинства». 2018-й рік – арт проєкт LOOK WEST, місто Торунь (Польща), куратор і учасниця. 2019-й – куратор проєкту муралістів, випускників ХДАДМ, STREET ART FEST, місто Нюрнберг (Німеччина). 2021 рік - міжнародне стажування VIA LUCIS в Австрії, за підтримки платформи TOGETHER…
Дещо про філософію малярства… Східні сенси. Ті індивіди, що живуть справжнім життям, пізнають сутність буття. Адже якщо живеш правильно, з роками приходить велич і краса, стають доступними – безкінечність і вічність. Життя – це еволюція. Проте, якщо мислити винятково категоріями духовними, то життя духовне буде занадто повним. Якщо вибрати земний світ, втрачаємо щось важливе, тоді мислимо категоріями земними, а духовне буде збідненим. Бажано поєднувати порожнечу стосовно зовнішнього світу, та повноту і цілісність внутрішнього буття. Життя тече, ви пливете в потоці, здавшись на милість Природи. Сама природа є досконала техніка…
Ми являємося самі собою, коли робимо щось некорисне, малюємо не на продаж, займаємося садівництвом для задоволення…
Розповідь художниці (частина 2): «Світ цілісний, ми його частина. Світ дотичний… Легкість – виразна і візуальна, ходить немов туман, схожа на доторк Сонця, та не пекучого, а теплого, на шепіт листя, подих вітру. Велич не в дзеркалі, а в чутті іншого, назвемо навколишній простір на ім’я: Сонце, Вода, Вітер, Дерева. Філософія Сходу – любомудрствіє тиші.
Є теорія про душі рослин, сприймаю її; геометрія числа – то мистецькі речі; філософія дороги; люблю, коли речі звільняють від практичного змісту; праця О. Шпенглера «Присмерк Европи», інше… Певним способом це відображається в мистецтві.
Для мене важлива картина Світу, не відділяю мистецтво окремо. Люблю і слово, і музику, і фото, все говорить, робить Світ цілісним і теплим… Посеред улюблених авторів книжок (наукових і художніх) назву наступних – від Аристотеля до І. Канта, від Е. Гуссерля до У. Еко, а ще – Х. Кортасар, К. Абе, Г. Гессе…
З митців різних епох і часів, близькими за певними ознаками є: Леонардо да Вінчі, Джотто, Сандро Ботічеллі (доба Відродження), Рембрандт ван Рейн, Ян Вермер, Василь Кандинський, Рене Магрітт, з сучасних художників України – Павло Маков, Тиберій Сільваші».
На картинах Дар’ї Хрісанфової нерідко можна угледіти дерево. Дерево пізнання, дерево премудрості, дерево родоводу… Згідно найдавніших уявлень люди походять від дерев і рослин. Дерево – щось на зразок проміжної форми людини в процесі перетворення, оскільки воно, з одного боку, виростає з Першолюдини, а з другого – загалом перетворюється в людину.
Під терміном дерево можна мати на увазі життєвий процес взагалі. Дерево поєднується не лише з якоюсь жіночою сутністю, але й зі змією, драконом, іншими тваринами. Його можуть зображати металевим, здебільшого золотим. Співвіднесеність з семи металами означає зв'язок з сімкою планет, що робить його Світовим деревом, чиї виблискуючі плоди – світила небесні. Філософське древо росте, як правило, в самотності. Інше місце дерева (або чудової рослини) – вершина гори.
Дуже важливим для феноменології символу дерева, виступає саме його смисловий аспект. Дерево, людина, камінь, виступають центральними символами алхімії, - за К. Г. Юнгом.
Роботи авторки наділені жіночою вишуканістю … Микола Бердяєв і його оригінальна думка: «Від статі залежить світогляд людини. Стать – джерело буття: статева полярність – основа творіння. Почуття буття, його інтенсивність і його забарвлення має свій корінь у статі.
… Стать відноситься не до частини Людини, а до її цілості. Стать – космічна сила, і лише в космічному аспекті її можна збагнути… Стать є не тільки точка перетину двох світів у Людини, але і точка перетину Людини з космосом, мікрокосмосу з макрокосмосом. Людина скріплена з космосом через стать».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва)
*Народний Оглядач: інтернет - портал стратегічних новин
На фото - картина Дар'ї Хрісанфової "Сад".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Бум! Бум! Брама Українського мистецтва, як її відчиняли ?... "
• Перейти на сторінку •
"Стоїть. Немає в світі більше града, щоб так тримавсь за пагорби свої..."
• Перейти на сторінку •
"Стоїть. Немає в світі більше града, щоб так тримавсь за пагорби свої..."
Про публікацію
