* * *
Любов – почуття Христове.

* * *
Любов – це тривке джерело.

* * *
Де ти, щастя?! Золоте причастя?
Молоде кохання, перше і останнє?

* * *
Щастя від горя рятує.

* * *
Чекаєш долі золотої, на ранок випестившись скною.

* * *
О, доле, ти – то даль, то дуля.
О, доле, ти – вершина й діл.
Свята, мов німб, земна, як куля!
Для душ – мембрана з тіл!

* * *
Мов літній джміль в осінній айстрі,
даремно трудиться людина
в музеї щастя і нещастя.

* * *
Диво народження слова «люблю» –
у таїні неймовірно глибокій.

* * *
Любов – золота, а кохання – червінне.

* * *
Коли коханню – край, любові – са́ме час.

* * *
Любове, ти ж.., ти не сліпа, а зряча.

* * *
Любов – наш міст.
Він лиш тоді впаде,
коли по ньому інший хтось пройде.

* * *
В садах любові біль це насолода.

* * *
Любов від впливом – не просте злодійство –
панічний час з преображенним гадом.

* * *
Обряд прощання – світлий не кінець,
а тільки крок до звільнення сердець.

* * *
Святі – Любов у Злі й Блаженство у Стражданні.

Цитати з поетичної збірки Сергія Губурначука «Усім тобі завдячую, Любове...»