ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ідан Мерол
2024.03.03 15:43
починатися там звідки стелиться небо як дим
звідки сотні доріг поведуть тебе строго туди
де чекають давно там є стіл і накрито на стіл
невблаганно далекі й такі невимовно прості

звідки видно міста у яких ти ніколи не був
де про грішне мовчать адж

Євген Федчук
2024.03.03 14:27
Вийшов дядько Петро з хати, потилицю чуха
Та жінчине буркотіння слуха краєм вуха:
- Дожилися, вже у хаті і кусника хліба!
А він ходить спокійненько, то не знає ніби.
- Та ж немає в магазині! Не завозять, кляті!
Де ж я маю тобі хліба, скажи мені, взя

Володимир Бойко
2024.03.03 12:53
Відповідатимуть за все!
Горітимуть в огні геєни
За всіх невинно убієнних –
Ніщо від кари не спасе.

І буде суд. І буде кара.
І людський суд. І Божий суд.
І буревії занесуть

Олена Побийголод
2024.03.03 11:32
Жартуна – керувати собою
обирали зі сміхом дядьки;
і коли уже йшлося до бою –
він усім обіцяв шашлики.

А дядьки – геть наївні, як діти!
Рахувати їм щось – не з руки...
От і йдуть – за свій кошт боронити

Козак Дума
2024.03.03 11:03
Одними «пише Бог», «у сні приходить» іншим,
та заповіді нам кладе у їх уста,
а я пишу свої, не заповіти, вірші.
Там натяку нема на авторство Христа…

І пафосу катма, все більше із натури,
про хамство і війну, підступність і цинізм.
Відверто, без пр

Світлана Пирогова
2024.03.03 10:53
Суцільна чорнота. Ніхто не відав,
Що нелюди пришлють кривавий вітер.
Одеса плаче і нема спокою.
Який мерзотник злодіяння скоїв
У березневу першу нічку сонну,
В будинок запустивши смерті дрони.
Руїни і завали - сон навічно,
Ніколи діти не розплющать

Тетяна Левицька
2024.03.03 09:22
присвячується народній артистці України Світлані Мирводі)

Королева романсів
В такт кружляє у танці
І несе людям радість,
Раювання душі.
Сонцем лагідним світить
І дарують чар-квіти,

Микола Соболь
2024.03.03 08:46
Таких ночей, напевно, вже не буде.
Переплелися руки, мов лоза.
І крапельки роси лягли на груди…
На жаль тоді не все тобі сказав.

Слова пусті, коли говорить тіло,
коли знемога утомила плоть.
У той момент були ми надто смілі

Іван Потьомкін
2024.03.03 08:12
А що коли усе це –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –

Віктор Кучерук
2024.03.03 06:00
Рудіє сонце золотаве
І синє небо меркне теж, –
Дніпро відсвічує заграви
Незатухаючих пожеж.
Вода тьмяніє неохоче,
Хоч сутеніє навкруги, –
Бо колір змінювать не хочуть
Червонобокі береги.

Артур Сіренко
2024.03.02 23:27
У долину анемон білих
Повернусь я весняним вітром,
Холодним як вічна Істина.
У долину очитку квітучого
Повернусь диким каменем,
Важким, наче мої спогади.
У долину весняних вишень
Повернусь сірим птахом –

Володимир Бойко
2024.03.02 22:29
Гречні гречку поважають.
Гречні в гречку не стрибають,
Увіходять поволеньки
І кохаються легенько.

Гречні гречку не толочать,
Гречні гречно залоскочуть,
Гречні люди діють гречно,

Вікторія Лимар
2024.03.02 21:50
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
Тож хто заперечить їх цінність та якість?
Хто наслідки візьме на себе вини?

Ми різні наскільки, що інколи розум
не може сприйняти окремих речей,
які викликають обурення й суд.

Наталія Кравченко
2024.03.02 14:18
Мені мама свої сльози передала, Ось так вилив, з глибини душі! Сльозами вона багато не забудить і не пробачить: За Забране життя ворогом, І за Брехливу історію За Зруйновані мрії, І за Знищені церкви Наскрізь проплаканими маминими сльозами не проб

Юрко Бужанин
2024.03.02 13:48
Органна музика звучить...
Зі сфер далеких, з–понад хмари…
З глибини сивої століть
До нас вона волає марно…

А людство слухає “попсу”,
Легалізує лихослів’я;
Над Божим світом чинить суд

Леся Горова
2024.03.02 12:02
Ранковий промінь у долоні.
Лоскоче березневий подих.
Незатишно і сіро поки.
Та рушили по вітах соки,
І сірокрилки невгомонні
Розтрушують зимовий спокій.

Він опадає м'яко, тихо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Запорошена Скринька

 Вишиванка
Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка - дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.

Вишиванка - писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.

Вишиванка - біль на п`ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.

Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь -
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколіннь.

Колисанки не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши...
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.

13 Травня 1989




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-31 20:49:28
Переглядів сторінки твору 16560
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.846 / 5.5  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.02 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 20:50:43 ]
Дух давнього Лазірка блукає по ПіеМі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 21:43:46 ]
То наше українське.Вірш юнака але щирий.Хотілося б більше на Самвидаві віршів патріотичних з подібною тематикою.Дякую Юрію.Мабуть у слові ,,сльозою,, пропущена буква ,,л,,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 22:10:44 ]
О так - то я не додивився - дякую Михайле...
Тоді Україна пробуджувалась - пробуджувались і ми...
Продовжу епопею...
Дякую,
Підписуюсь за тодішнього юнака :)
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 23:04:17 ]
Надзвичайно гарний вірш - щирий і світлий, дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 23:09:23 ]
Дякую Тарасе,
А пригадуєш, яким був цей дух самоусвідомлення, пробудження, надій і радості...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 23:38:59 ]
Так, Юрію, це був дійсно незабутній час. Зрештою, ми, напевне, ще не до кінця оцінили всю значимість його, адже тоді, власне через самоусвідомлення та пробудження, заклався фундамент безкровного відновлення незалності України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Дяків (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 14:46:19 ]
Тема переспівана не раз, але вона вартує сотень віршів. Ви молодець, що написали це! Бо доки не пробудиться цікавість і шана, а не здивованість до наших рідних вишиванок, доти треба писати. Колись рима допоможе комусь розбудитись. Вибачте за неоригінальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 20:49:58 ]
Юрцю,
вибач що користуюся нагодою висловити прохання до чоловіків, які люблять вишиванки, на стрічці відгуків до ТВОГО ЧУДОВОГО ВІРША.
Шановні панове, в пориві патріотизму не забувайте про повагу до вишиванки і не знущайтеся над стилем! Вишиванка носиться без піджака! В крайньому разі можна одягати киптарика поверх вишиванки, або свитку.
Стиль одягу, коли вишиванка виглядає з-під піджака, свідчить, що ця людина не має елементарного відчуття смаку і стилю.
І будь-ласка, не приводбте в якості арґументу портрет Івана Франка у вишиванці і піджаку.

З повагою до автора і ВИШИВАНКИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-01 21:05:28 ]
Привіт, люблю і я в вишиванці повишивати Львовом, тому віршик твій сподобався. :)
Знайшов один лише слабенький, як на мене, рядочок (що ти тим хтів сказати?):
Серце щоби вишити б віддав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-01 21:06:39 ]
Святославе, я не знаю чи то було звернення про сорочку (вишиванку) до Лазірка, та в тих словах я трохи себе упізнав. Не виправдовуюсь, але свою думку скажу. Вишиванки ношу багато років. І навіть до тих "памятних" днів носив. Зараз маю дві "дорогущі"! "Дорогущі" бо есклюзивні, максимально наближені покроєм, матеріалом, нитками, використаними узорами та формами до сорочок які віками носили на Житомирщині. Мені під замовлення (за великі гроші) робив іх майстер, котрих одиниці на Україні. І ношу я іноді свої вишиванки під піджак. І буду сперечатись правильно це чи ні. Запрошую до себе у гості в Житомирський обласний Центр народної творчості і я Вам покажу фото як носилась сорочка. Для мене сорочка чи не найбільший символ України, та все ж вигадок, домислів, і "казочок" довкола сорочки і українського одягу було і є багато. Кажу Вам це як спеціаліст (який-не-який).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 21:47:38 ]
Дякую Сергіє,
Дай Боже щоби більше авторів хотіло написати про нашу реліквію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 21:49:47 ]
Панове,
Це цікава дискусія - я щиро кажучи ніколи не задумувався над цим, як вишиванку носити... Гммм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 22:08:32 ]
Славцю - підправив, дякую за заувагу!