Щастя

Тамара Маршалова


Промінь Сонечка яснОго
Хмари розганяє,
Від погIдливих долоньок
Дощ колькИй тікає.

Кішка-хмара відлітає,
Прихопивши зливу.
Людям щастя розсипає
Сонечко грайливо!


В нашого малятка

Тамара Маршалова

В нашого малятка
Сині оченятка,
Щічки - червоненькі ,
Носичок - гарненький,
Ручки - вправні,
Нiжки - жвавi.
Побігли?
- Побігли!


Котився клубочок

Тамара Маршалова

Котився клубочок
З гірки на місточок,
З місточка - на стежку,
Далi - до Олежки,
Від Олежки - до Даринки,
Від Даринки - до плетiнки.
Пряжу матiнка взяла,
Рукавички всiм сплела.


Чаювання

Тамара Маршалова

Ганна на ґанку п'є липовий чай.
З гарної п'є філіжанки!
Має до чаю пирiг, калача,
Пряники, наче рум'янки.

***

Ганна на ґанку п'є липовий чай.
З гарної барвної чашки!
Має до чаю пирiг, калача,
Пряники, наче ромашки.


Ладоньки-ладусi!

Тамара Маршалова

ЛАдоньки-ладусi!
Що пече бабуся?
А пече оладки
Для онуки Натки!
Iз сиром, сметаною,
Суницею гарною,
Духмяною малиною,
Солодкою ожиною,
Медком квiтковим,
Дуже здоровим!
Їж, маленька Натко,
Запашні оладки.


Ластовинки

Тамара Маршалова

Як на носику Іллюшки
Є весняночки-окрушки,
Наче сонечка руденькi,
Дуже-дуже веселенькi.

Промовляють до хлопчинки:
- Ми - казкові ластовинки -
Привітання Сонця
Просто з пiдвiконця.


Налякав

Тамара Маршалова

Пообіді на осонні
Дід Панас сів на ослоні,
Натягнув бриля на очі,
Відпочити наче хоче.

Ледь старенький задрімав,
Як онучок галас зняв,
Налякав малу сусідку:
- Бриль зодяг Панаса свитку!


У городі

Тамара Маршалова

У городі бурячок,
Сапка чокає - чок-чок...
ГрядочкИ дівча пололо,
Білі рученьки скололо!
Росою їх мило,
На сонці сушило.


Півник

Тамара Маршалова

Півник, спершись на цiпок,
Гартував свій голосок:
-Кхе-кхе-кхе! Ку-ка-рi-ку!
Йой, простиг я на току-у-у!

Масла б свiжого шматок,
Щоб зцiлити голосок...
Ним змащУ я горлечко,
Привiтаю сонечко.


Кашоїди

Тамара Маршалова

Качка Атя, стрій* - латаття,
Кашу вранцi готувала.

Качка Атя, стрій - латаття,
каченяток годувала.

Перше хлебче з миски нишком,
Намальовані там кішки

Друге тягне з фiлiжанки,
Баранцi там у пiжамках.

Третє дзьОбає з тарілки,
По краях - руденькi білки.

А четверте з ложки жваво
Все до крихти позбирало.

П'яте каші не схоті́ло,
Горобцям її лишило.

Кашу їм презентувало
Та щасливе почвалало.

*одяг


Песик

Тамара Маршалова

Він - "господар" у дворі,
Спить незмiнно в конурi.
Вдень чужих лякає,
Гавкотом спиняє:

- Гав-гав-гав! Мерщiй тiкай!
Бо вкушу, не зачiпай!
Я постiйно на посту,
Не прокрастися й коту!

Бойова мишка

Тамара Маршалова

Кішка сіла край віконця,
За віконцем сяє сонце.
Мишка стежкой біжить,
Кішці хвостиком грозить:

- Но-но! Но-но, кішко!
Не дивись на мишку!
На сонечку дрiмай,
Мене не переймай.

Я – мишка польова
І вельми бойова.


Зупинімось на хвилинку...

Тамара Маршалова

У садочку по стежинці
Хатка їхала на спинці
(У малого власника).
Звісно, це у... Равлика!
***
Зупинімось на хвилинку...
Осiдлала хатка спинку
(У малого власника)
Звicно, це у... Равлика!


Прогулянка

Тамара Маршалова

Равленя пішло гуляти,
Натягло на плечі хату.
Хоч маленьку, та все ж хату!
Почало іще співати.

- Ось гуляю я, гуляю,
Та хатини не втрачаю -
Бо далеко не відходжу.
Я ж носити хатку можу!


Бреде ведмідь

Тамара Маршалова

Бреде ведмідь лiсочком -
Туп-топ...
Пеньок обходить, корчик -
Гоп-гоп...
Гілки ламають лапи -
Хрусть-хрусть...
Біжу скорiш до тата.
Боюсь!


Лісова кравчиня

Тамара Маршалова

У ялиночки-кравчині
Є замовлень повні скрині.
Ліс пишається весь нею,
Бо майстриня ця зелена
Зшила мишці сарафан,
А ведмедику - каптан,
Білочці - спідничку,
Платтячко - лисичці,
Вовчику - жилетку,
Дятлові - беретик,
Сіру свитку - горобцю,
Модні шорти - кабанцю,
Ну, а зайчику - штанці,
Всім синичкам - комірці.
Ось така майстриня
Лісова кравчиня!


На узліссі

Тамара Маршалова

На узліссі ген ялинка -
Зеленесенька хустинка.
Край ялиночки - грибок.
При грибочку - козубок,

З бЕресту боки й кути.
Я ховаюсь, водиш ти.


Боровик

Тамара Маршалова

Щоб позбавитися скуки,
Боровик придбав перуку,
Начепив її під шляпку,
Прихопивши квіт із грядки,
Поспiшив до оболонi,
Привiтати матір й доню -
Давнiх друзiв-сироїжок,
Тих що в сукнях бiлоснiжних.
Як узріли з бугорка
Сироїжки бiляка,
То одразу ж звеселились,
В барвні шляпки нарядились,
Загукали радо дуже:
- Де придбав перуку, друже?
Де бував, кого спіткав?
Чом до нас не зазирав?


Подружки

Тамара Маршалова

На узліссі, біля річки,
Пиріжки пече лисичка,
Ще й складає їх у ринку,
Пригостити хоче білку.

Бо в хатинці біля річки
Білка подруга й лисичка
Будуть разом чаювати,
Пиріжками смакувати.


Що це?

Тамара Маршалова

Шур-шур-шур - голки в травичці!
- На сосні чи на яличці?!
На голках отих листочки!
- Де, на вІльсі чи дубочку?!

Чмих-пих-пих - зачмихав носик!
- Може, їде паровозик?!
Ось сліди від лапок, так?
- Ну, звичайно, це їжак!


Їжачки! Га, їжачки!

Тамара Маршалова

Їжачки! Га, їжачки,
Настовбурчте голочки.
Ви такі пригожі!
Ще й на когось схожі...
- Схожі на тата.
- Схожі на маму.
- Гуртом же одразу
Геть на "дикобразу"!


Зайчику!

Тамара Маршалова

Зайчику з галявинки!
Де посіяв валянки?
- В лісі край ялички.
Зiйдуть черевики!
В лісі під дубочком.
Зiйдуть чобіточки!
Сонечко пригріє...
Урожай дозріє!


Лопотуньки-топотушки

Тамара Маршалова

Лопотуньки-топотушки -
ПіднеслИ, зайчата, вушка.
Хто бiжить? Лисиця!
Куцi, не баріться!

Забігли до нірки,
Недалечко гiрки.
Лисиця прийшла...
Зайчат не знайшла!


Пралі

Тамара Маршалова

На горі, з урвистим схилом,
Дві синиці хмари мили.
Прали хмари, полоскали...
Синьку щедро добавляли!

Добавляли, полоскали...
В небi блискавки палали!
Припустився дощ чимАлий...
Пралі хмари віджимали!


Промениста загадка

Тамара Маршалова

Дзвоник, квіт синенький,
Продзвенів: Комашко,
- Ти скажи, рідненька,
Що там за ромашка
Розцвіла над хмаркою
Жовта, промениста,
В золотім серпанкові,
Дуже вже іскриста?
- Це, синесенький, не квіт, -
Та відповідає. -
Це світило, що весь світ
Сонцем називає.

Бусел та жабеня

Тамара Маршалова

Бусел ставно походжає
Та в болотi щось шукає.
Ну, а той, що зветься "щось" -
З переляку в мул - шубовсть.
Не бажає непосида
Стати бусловi обідом
За гучний невинний "квак" -
Дорожить житттям, однак.


Безсоння

Тамара Маршалова

Не зімкне очей до ранку
Бабка, сидячи на ґанку.
Нiччю їй не спиться -
Вслiд бесоння мчиться.

І сказала їй Коза:
- Я двома рогами "за",
Щоб безсоння гнати.
Тож, даю пораду -

Молочка йому налий,
Та, гляди, не пожалiй.
Вмить засне безсоннячко
Аж до сходу сонечка.


Вечірня лічилочка

Тамара Маршалова

Якось гном, залізши в ліжко,
Сон мiцний раптово втратив,
І тому надумав трішки
Баранів порахувати.

Раз - баранчик чисто-білий.
Два - напроти, темно-сірий.
Три - стрибучий, наче зайчик.
А чотири - ніби м'ячик.
П'ять - задира, всіх дратує,
Шість - слонів, як спить, рахує,
Сім - до байдикiв охочий,
Вісім - казку на нiч хоче.
Дев'ять - вголос ані слова.
Десять - спить. Рахуймо знову!


Спати час!

Тамара Маршалова

Свинка сiла край корита,
На жердинi - курка.
- Спати час! - сичить сердито
Гусеня з провулку.

От із випасу корова
До хлівА звернула.
Нічка день змінЯє знову,
Зорі зодягнула.


Ласа хатина

Тамара Маршалова

Сир наснився мишеняті,
Жовтий наче сонечко,
В тому сирі, як у хаті, -
Дірочки-віконечка.

Визирає тож сіреньке
З ласої хатини,
А у небі, у синенькім, –
Гріночки-хмарини.


Майстриня

Тамара Маршалова

Що плете майстриня Киця?
Файні, теплі рукавиці!
Вовни їй дала вівця
За смачний стіжок сінцЯ.

Котик сіна накосив,
Баранця ним пригостив.
Хто пряв пряжу? Баранець!
От і казочці кінець!

***

Що плете майстриня Киця?
Файні, теплі рукавиці!
Вовни їй дала овечка
За мішечок гарний гречки.

Котик гречку молотив,
Баранця тож пригостив.
Хто пряв пряжу? Баранець!
От і казочці кінець!


Тиха пісенька

Тамара Маршалова

Нічка зорі гаптувала,
Тихо пісеньку співала:
- Спи в барлозі, ведмежатко,
В нірці жваве мишенятко,
Спи в гніздечку, горобцю,
А в ставочку, окунцю...
Баю-бай...

Спіть, усі, хто де вмостився,
Сон-казкар до вас явився -
У дупло до білченяти,
В тепле лігво до вовчати,
До зайчати, що в кущах,
Та в мурашник до мурах.
Баю-бай...

Ну, а в нього... У торбині -
Казочки всілякі дивні
Для зайчати й ведмежати,
Для вовчати й мишеняти,
Білченяті й горобцю,
Ще мурасі й окунцю.
Баю-бай...


Осінь

Тамара Маршалова

Осінь шаркає по листі,
Капці в неї з моху,
Окуляри тре імлисті,
Запітніли трохи.

Має двері відчиняти
Зимоньці, малята.
Прийде та хазяйнувати,
Осінь ляже спати.


Напрочуд ніжне

Тамара Маршалова

Кошеня напрочуд ніжне,
Біло-біло-білосніжне,
Край вікна сидить, муркоче,
Під сніжок іти не хоче.

Муркотить: Свербить у лапці,
Принесіть тепленькі капці.
А іще свербить у вушку,
Принесіть бодай подушку....


Совушко! Га, Совушко!

Тамара Маршалова

Совушко! Га, Совушко!
Мисляча головушко!
Діток спатоньки вкладай,
Колискову заспівай.
Заспівай про край дивин,
Море зоряних перлин,
Де ночами Сон гуляє,
Всім уклін свій посилає:
- Баю-бай


Казкова ніч

Тамара Маршалова

Небо зорями рясніє,
Гасне світло по хатах...
Ніч казки в дрімоту сіє,
Щоб посходили у снах.


Вишиванка

Тамара Маршалова

Якось крихітка Оксанка,
Пробудившись спозаранку,
Подивилась у віконце.
Білий сніг блищить на сонці!

Вкрив садочок, вкрив альтанку,
Вкрив калину біля ганку...
Гроно ягід аж палає -
Вишиванку день вдягає.


Зимове щастя

Тамара Маршалова

Щастя в білій шубці
Йшло по парку сніжному,
Червоненькi губки,
В тон рум'янцю ніжному.

Оченята сині -
Колір неба чистого,
В Усмішці проміння
Сонця золотистого.


В ІГРАШКОВОМУ КУТОЧКУ

Тамара Маршалова

Ведмежатко з плюшу
Колисати мушу,
Щось мале белькоче,
Спатоньки не хоче.

***
Іграшкове зайченя
Бешкетує вже півдня -
Все стрибає та стрибає,
Бо ніхто не вимикає.

***
Лялька йде на іменини
До маленької Аліни.
Гарну сукню одягає,
В коси бантики вплітає.

***
Є у мене їжачок,
Без колючих голочок -
Голочки його м’якенькі,
Мов із хутра, шовковенькі.

***
Коник-гойдалка сумує,
Як у снах маля мандрує.
А як виспиться маленьке -
Коник скаче веселенько.

***
У дитячому куточку -
Пірамідка, наче квочка.
Забавка чудова,
Різнокольорова!

***
У яскравому авто
Слоненя сидить, Тото.
Їде він до мавпеняти
Пазли різні поскладати.

***
Барабанчик не дрімає,
Із сопілкою співає.
Запросили ще цимбали,
Щоб їм гучно підіграли.

***
Дзига музику як чує,
Так одразу вже танцює.
Закружляє дуже швидко,
Ще й розквітне, наче квітка.

***
Покиван - це справжнє чудо!
- Не чіпай! – кричить. - Не буду
В іграшковім ліжку спати!
Бо весь час я звик стояти!

***
Потяг їде - чух-чух-чух,
Промайнули поле й луг.
Ген видніється вокзал.
Діток потяг привітав:
- Ту-ту-у-у...

***
М'яч дитячий - скік-поскік.
Синій бік! Червоний бік!
Лиш поглянь, який спортовий
М'ячик цей двокольоровий!


ПІРАМІДКА-ВЕСЕЛКА

Тамара Маршалова

У куточку - пірамідка!
Різнобарвна диво-квітка!
Сім кілець, сім барв на ній.
Пригадати всі зумій.

ЧЕРВОНИЙ, друже, – помідор,
ЖОВТОГАРЯЧИЙ – морква,
Ще ЖОВТИЙ – сонях. Огірок?
ЗЕЛЕНИЙ буде! От як!

БЛАКИТНИЙ – неба височінь,
СИНЕНЬКИЙ – це волошка.
У ФІОЛЕТОВІЙ ночі
Цвіте фіалка. Отже...

У куточку - пірамідка!
Різнобарвна диво-квітка!
Сім кілець, сім барв на ній.
Пригадати всі зумій.