ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *

Я не співець чудовної природи
З холодною байдужістю її...

Зелений гай, пахуче поле
В тюрмі приснилися мені,
І луг широкий, наче море,
І тихий сум по кружині...

Павло Грабовський

Люблю природи справжньої скульптури
Захопленим я словом малювать,
Де всі дуби, неначе ті Буй-Тури,
Могутні розпросторені стоять.

Люблю німу печаль дібров кармінну,
Де вічність, наче хмари, проплива,
А час - мов зупинився на хвилину,
Від захвату забувши всі слова.

Де квіти й душі людські - не зів"ялі,
Де справжні, не надумані жалі,
Де є реалії без віртуалій...
Як мало вас лишилось на землі!

7510 р. (від Трипілля) (2002)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:41:48
Переглядів сторінки твору 262
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:42:20 ]

Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 20:52:55 ] - відповісти

не сумно сумується, дивно
не спішно співається, плинно
чи душу обтяжує, легко
чи думу відтінює, світло..

вітання, пане Ярославе
із початком прекрасного сезону Вас

С*


Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:02:42 ] - відповісти

Я дуже люблю українських класиків.
У вас написався гарний світлий вірш хоч і давно, але тут час немає значення.
Ні для вас, ні для Грабовського


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 21:04:18 ] - відповісти

Дякую, радий що завітали. Вітаю і Вас із осінню. Може, вдасться зустрітись у Львові. Ви будете на ярмарку 10-13 вересня, як мені повідомила пані Чорі? Я спробую вирватись.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:05:50 ] - відповісти

квитки вже куплено, пане Ярославе



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:15:45 ] - відповісти

круті всі тіпа... издателі...
я й дома пива вип'ю (тю я ж його не люблю)
А якщо серйозно, то не зважайте, то я за вас так радію :)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 22:24:05 ] - відповісти

От де співець чудовної природи
Словами окармінює любов!.. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:42:42 ] - відповісти

Юлю, дякую, що завітали. Радий, що любите класиків. Це - ознака гарного смаку. Навчаючись у них, ми відшукуємо власну неповторність. Шкода, що Вас не буде на ярмарку.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 23:44:06 ] - відповісти

Співець чудовної природи... А це про Вас, пане Ярославе! Прочитала Вашу поезію і нагадала свій давній (дуже давній) вірш - недосконалий, але я його публікую, відчуваючи спорідненість душ
(і тем :-) ).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:48:45 ] - відповісти

Ваша поетична світлосте, Світлано! Дякую. Після таких відгуків хочеться стати співцем чудовної Світлани.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 00:21:37 ] - відповісти

Дякую, Олесю, що відгукнулися віршем на вірш. Ланцюгова поетична реакція.