ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *

Я не співець чудовної природи
З холодною байдужістю її...

Зелений гай, пахуче поле
В тюрмі приснилися мені,
І луг широкий, наче море,
І тихий сум по кружині...

Павло Грабовський

Люблю природи справжньої скульптури
Захопленим я словом малювать,
Де всі дуби, неначе ті Буй-Тури,
Могутні розпросторені стоять.

Люблю німу печаль дібров кармінну,
Де вічність, наче хмари, проплива,
А час - мов зупинився на хвилину,
Від захвату забувши всі слова.

Де квіти й душі людські - не зів"ялі,
Де справжні, не надумані жалі,
Де є реалії без віртуалій...
Як мало вас лишилось на землі!

7510 р. (від Трипілля) (2002)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:41:48
Переглядів сторінки твору 203
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:42:20 ]

Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 20:52:55 ] - відповісти

не сумно сумується, дивно
не спішно співається, плинно
чи душу обтяжує, легко
чи думу відтінює, світло..

вітання, пане Ярославе
із початком прекрасного сезону Вас

С*


Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:02:42 ] - відповісти

Я дуже люблю українських класиків.
У вас написався гарний світлий вірш хоч і давно, але тут час немає значення.
Ні для вас, ні для Грабовського


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 21:04:18 ] - відповісти

Дякую, радий що завітали. Вітаю і Вас із осінню. Може, вдасться зустрітись у Львові. Ви будете на ярмарку 10-13 вересня, як мені повідомила пані Чорі? Я спробую вирватись.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:05:50 ] - відповісти

квитки вже куплено, пане Ярославе



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:15:45 ] - відповісти

круті всі тіпа... издателі...
я й дома пива вип'ю (тю я ж його не люблю)
А якщо серйозно, то не зважайте, то я за вас так радію :)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 22:24:05 ] - відповісти

От де співець чудовної природи
Словами окармінює любов!.. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:42:42 ] - відповісти

Юлю, дякую, що завітали. Радий, що любите класиків. Це - ознака гарного смаку. Навчаючись у них, ми відшукуємо власну неповторність. Шкода, що Вас не буде на ярмарку.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 23:44:06 ] - відповісти

Співець чудовної природи... А це про Вас, пане Ярославе! Прочитала Вашу поезію і нагадала свій давній (дуже давній) вірш - недосконалий, але я його публікую, відчуваючи спорідненість душ
(і тем :-) ).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:48:45 ] - відповісти

Ваша поетична світлосте, Світлано! Дякую. Після таких відгуків хочеться стати співцем чудовної Світлани.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 00:21:37 ] - відповісти

Дякую, Олесю, що відгукнулися віршем на вірш. Ланцюгова поетична реакція.