ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *

Я не співець чудовної природи
З холодною байдужістю її...

Зелений гай, пахуче поле
В тюрмі приснилися мені,
І луг широкий, наче море,
І тихий сум по кружині...

Павло Грабовський

Люблю природи справжньої скульптури
Захопленим я словом малювать,
Де всі дуби, неначе ті Буй-Тури,
Могутні розпросторені стоять.

Люблю німу печаль дібров кармінну,
Де вічність, наче хмари, проплива,
А час - мов зупинився на хвилину,
Від захвату забувши всі слова.

Де квіти й душі людські - не зів"ялі,
Де справжні, не надумані жалі,
Де є реалії без віртуалій...
Як мало вас лишилось на землі!

7510 р. (від Трипілля) (2002)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:41:48
Переглядів сторінки твору 379
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:42:20 ]

Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 20:52:55 ] - відповісти

не сумно сумується, дивно
не спішно співається, плинно
чи душу обтяжує, легко
чи думу відтінює, світло..

вітання, пане Ярославе
із початком прекрасного сезону Вас

С*


Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:02:42 ] - відповісти

Я дуже люблю українських класиків.
У вас написався гарний світлий вірш хоч і давно, але тут час немає значення.
Ні для вас, ні для Грабовського


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 21:04:18 ] - відповісти

Дякую, радий що завітали. Вітаю і Вас із осінню. Може, вдасться зустрітись у Львові. Ви будете на ярмарку 10-13 вересня, як мені повідомила пані Чорі? Я спробую вирватись.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:05:50 ] - відповісти

квитки вже куплено, пане Ярославе



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:15:45 ] - відповісти

круті всі тіпа... издателі...
я й дома пива вип'ю (тю я ж його не люблю)
А якщо серйозно, то не зважайте, то я за вас так радію :)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 22:24:05 ] - відповісти

От де співець чудовної природи
Словами окармінює любов!.. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:42:42 ] - відповісти

Юлю, дякую, що завітали. Радий, що любите класиків. Це - ознака гарного смаку. Навчаючись у них, ми відшукуємо власну неповторність. Шкода, що Вас не буде на ярмарку.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 23:44:06 ] - відповісти

Співець чудовної природи... А це про Вас, пане Ярославе! Прочитала Вашу поезію і нагадала свій давній (дуже давній) вірш - недосконалий, але я його публікую, відчуваючи спорідненість душ
(і тем :-) ).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:48:45 ] - відповісти

Ваша поетична світлосте, Світлано! Дякую. Після таких відгуків хочеться стати співцем чудовної Світлани.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 00:21:37 ] - відповісти

Дякую, Олесю, що відгукнулися віршем на вірш. Ланцюгова поетична реакція.