ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *

Я не співець чудовної природи
З холодною байдужістю її...

Зелений гай, пахуче поле
В тюрмі приснилися мені,
І луг широкий, наче море,
І тихий сум по кружині...

Павло Грабовський

Люблю природи справжньої скульптури
Захопленим я словом малювать,
Де всі дуби, неначе ті Буй-Тури,
Могутні розпросторені стоять.

Люблю німу печаль дібров кармінну,
Де вічність, наче хмари, проплива,
А час - мов зупинився на хвилину,
Від захвату забувши всі слова.

Де квіти й душі людські - не зів"ялі,
Де справжні, не надумані жалі,
Де є реалії без віртуалій...
Як мало вас лишилось на землі!

7510 р. (від Трипілля) (2002)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:41:48
Переглядів сторінки твору 281
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 14:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:42:20 ]

Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 20:52:55 ] - відповісти

не сумно сумується, дивно
не спішно співається, плинно
чи душу обтяжує, легко
чи думу відтінює, світло..

вітання, пане Ярославе
із початком прекрасного сезону Вас

С*


Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:02:42 ] - відповісти

Я дуже люблю українських класиків.
У вас написався гарний світлий вірш хоч і давно, але тут час немає значення.
Ні для вас, ні для Грабовського


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 21:04:18 ] - відповісти

Дякую, радий що завітали. Вітаю і Вас із осінню. Може, вдасться зустрітись у Львові. Ви будете на ярмарку 10-13 вересня, як мені повідомила пані Чорі? Я спробую вирватись.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:05:50 ] - відповісти

квитки вже куплено, пане Ярославе



Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 21:15:45 ] - відповісти

круті всі тіпа... издателі...
я й дома пива вип'ю (тю я ж його не люблю)
А якщо серйозно, то не зважайте, то я за вас так радію :)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 22:24:05 ] - відповісти

От де співець чудовної природи
Словами окармінює любов!.. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:42:42 ] - відповісти

Юлю, дякую, що завітали. Радий, що любите класиків. Це - ознака гарного смаку. Навчаючись у них, ми відшукуємо власну неповторність. Шкода, що Вас не буде на ярмарку.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 23:44:06 ] - відповісти

Співець чудовної природи... А це про Вас, пане Ярославе! Прочитала Вашу поезію і нагадала свій давній (дуже давній) вірш - недосконалий, але я його публікую, відчуваючи спорідненість душ
(і тем :-) ).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:48:45 ] - відповісти

Ваша поетична світлосте, Світлано! Дякую. Після таких відгуків хочеться стати співцем чудовної Світлани.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 00:21:37 ] - відповісти

Дякую, Олесю, що відгукнулися віршем на вірш. Ланцюгова поетична реакція.