ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.

Вячеслав Руденко
2026.09.03 07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить

Віктор Кучерук
2026.09.03 06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Олег Чорногуз Прощальний романс*
Плаче скрипка в старенькій таверні,
Пада лист із дощем за вікном,
Я ж пригадую лавочку в сквері
Й запиваю кохання вином.

Зустрічались з тобою ще вчора,
Ми заходили в Зоряний бар,
І в обіймах солоного моря
Нам всміхався Приморський бульвар.

ПРИСПІВ:
Не цінив, не любив і не бачив,
Доки в мареві синім пливла,
І кохав й не кохав я неначе,
Доки ти ще моєю була.

Відпливла ти тепер від причалу,
Я ж в незвідані далі пливу,
Ти ж колись на причалі стрічала
І казала: «Для тебе живу!»

Не заходжу в омріяну гавань,
Не тримаю в руках я штурвал,
І чому непривітний, не знаю,
Наш друзяка Приморський бульвар.

ПРИСПІВ:
Не цінив, не любив і не бачив,
Доки в мареві синім пливла,
І кохав й не кохав я неначе,
Доки ти ще моєю була.

Посіріло життя, а з ним небо,
Бачу в сні я тебе й наяву,
Знаю тільки що жив я для тебе,
А без тебе уже не живу.

Тільки пізно в старенькій таверні
Плаче скрипка і дощ за вікном,
Я ж цілую ту лавочку в сквері,
А любов запиваю вином.

ПРИСПІВ:

Не цінив, не любив і не бачив,
Доки в мареві синім пливла,
І кохав й не кохав я неначе,
Доки ти ще моєю була.

7507 р. (Від Трипілля) (1999)

* Я був присутній при народженні цього твору, ми з батьком Олегом Чорногузом були у Олександра Білаша вдома і Олександр Іванович особисто грав і співав цей романс нам. І ми були просто вражені музикою. А я мріяв заспівати цей романс і ось мрія стала реальністю.
Отож, музика Олександра Білаша, слова Олега Чорногуза, аранжування Євгена Клименка, відео - Олексія Тичка, звукозапис - Олександра Салицького, виконання - моє - Ярослава Чорногуза.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-06 21:57:05
Переглядів сторінки твору 646
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.310 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.310 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:57:41 ]

Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 22:49:15 ] - відповісти

А любов запиваю вином...

(дуже щиро про сум)


Ви щасливі батьком. Щасливі й тим творчим оточенням, у якому нині. Це живий скарб.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 23:01:08 ] - відповісти

Так, Ірино, це ізюминка образна в батькових словах. Ви вловили! Дякую Вам щиро! Бути сином такого батька - це і щастя і водночас - велика відповідальність!))


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 23:49:28 ] - відповісти

Гарна творче напрацювання, а ще і спогадне! Вітаю усіх, хто долучився до запису романсу. Хай летить у світ легким крилом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 19:06:01 ] - відповісти

Щиро дякую, Роксолано! Натхнення Вам!))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-09 10:08:51 ] - відповісти

Гарно! Нехай кохається і цілується (тільки не з лавочкою;) )


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 19:07:20 ] - відповісти

Таю, щиро дякую за реалістичне побажання! Усіх благ!))


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:19:01 ] - відповісти

Пригадалась фраза - "запий водою"...
О Ярославе, Ви неперевершений романтик... і романсист )


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 19:09:12 ] - відповісти

Любо, спасибі! Од Вас похвалу заслужити нелегко і почесно! Натхнення Вам високого!))


Отправить
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:47:45 ] - відповісти

Дуже гарне виконання, Ярославе! А також - робота усієї творчої команди, все злагоджено і органічно. Є у пісні і деяка інтрига: що ж це було для ЛГ - кохання чи, як говорять психологи, комплекс втраченого шанса? Але, мабуть, неважливо, якщо народився такий чудовий твір...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 19:26:56 ] - відповісти

Олено, щиро дякую від усієї команди! Це приємно, що романс ще й інтригує читача! Для мене це - теж таємниця, бо не все дітям батьки розповідають! Справді, немає лиха без добра! Нерозділене чи втрачене кохання породжує високоталановиті твори!))


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:09:47 ] - відповісти
Бюджет (а хто нині не рахує гроші?) Вашого музично-візуального твору виправдає його успіх. Краєвиди, яких я, на жаль, я не впізнав (бо, може, засумував би в унісон і про своє, бо хто не козакував навіть у місцях лікування, вже не кажучи про місця масового відпочинку?), найнятий скрипаль, орендований бар. Плач скрипки, як і, напевне, мало бути, розчинився у басі виконавця. Що є - то є: соковитий (яскравий, чистого тону), і якщо якась нота тягнеться - то тягнеться як слід.
Щоправда, я уявляв собі справжній зоряний бар - з зірками, планетними парадами тощо. Тим більше, що в тексті назва подана без лапок.
Також так само до перегляду я очікував на інші акценти. мені здавалось, що буде "кохання вином" як досить вправна інверсія. А що вийшло насправді - бачимо самі. Втопилося те кохання у вині - і виникли згадки, сум, штурвал і інші непересічні образи.
Не можу не подякувати за пісню. Вона красовитою була б і сама по собі.

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:16:41 ] - відповісти

Дякую за такий розлогий аналітичний коментар. Не буду вдаватися в усі деталі, скажу тільки, що багато чого - майже все в цій праці робилося на громадських засадах. Батько підняв колись у розмові тему про те, що мало у нас гарних справжніх українських романсів, а Олександр Білаш серцем відгукнувся на цей заклик - і зробив музику чудову. Факт створення відзначили доброю чаркою - оце Вам і бюджет. Відео робилося у знайомих у барі, із своїх запасів відео після відвідин курортів і т.д. Платилося тільки аранжувальнику і звукорежисеру і то вони взяли як з друзів дуже по-божому. Виконання я зробив, як подарунок батькові. Олексій Тичко, хоч і відеоаматор, але нині вже співпрацює з телебаченням професійним, причому, я сам чув, телевізійники його називають генієм цього виду роботи. Так що це визнання з часом окупить, гадаю, те, що тут зробив на громадських засадах. Ось такі пироги. Буває, що сюжет має справді великий бюджет, а зроблено недолуго, а тут - усе навпаки, як на мене. Секрет - у любові до своєї праці і в патріотизмі, які творять чудеса.


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 19:32:07 ] - відповісти

Коли окремий цінитель справжнього мистецтва аж зі шкіри випинається аби показати всім, що міг би щось, але не зрозуміло що показати краще, а я бачу і чую те, що в даному варіанті краще не буває, то як же не оцінити цей твір найвищим у моєму розпорядженні балом?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:21:48 ] - відповісти

Щиро дякую, Ігорю за відгук і високе поцінування! Натхення Вам невичерпного!)))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 12:02:07 ] - відповісти

Вітаю! Це добре, коли мрії збуваються)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-01 23:07:52 ] - відповісти

Щиро дякую, Світлано, будьмо!))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-07 11:00:18 ]
Прекрасний романс! Дуже зворушливі слова, чуйна музика, виконання! Ярославе, у тебе неповторний голос!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-04-10 00:16:04 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Розчулений! Усіх тобі благ і любові взаємної!)))