ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Полон лісів
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
* 127 *
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 9)
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Зустрічне чтиво
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
* * *
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Маонака - " Нестертими слідами"
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Анжеліка
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 8)
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
* * *
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
* 126 *
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
* * *
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
Мертві квіти (The Rolling Stones)
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Білий сон
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Січнева відлига
Замети тануть так невчасно,
Іскринка снігова згаса.
Як тінь бліда сумного насту –
Зими розмитая краса.

Майнула згадка знов про весну,
У сніжки грать рука звика.
Для скульптора пора чудесна –
Творить-ліпить сніговика.

Та до тепла іще далеко,
І вечір кличе холоди.
І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води.

7. 01. 7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:28:17
Переглядів сторінки твору 579
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:28:58 ]

Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:04:26 ] - відповісти

Ярославе! Просто захотілося привітати Вас зі святами :)
А "розмитая" це вірно?


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:12:41 ] - відповісти

Усе вірно, коли лине із серця ;)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:14:55 ]

Не завжди, о, Леді :)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:15:56 ] - відповісти

Та знаю... Але ж помріяти хочеться:)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:16:58 ]

Аааа, ну це так! Помріяти - наше всьо! :))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:20:41 ] - відповісти

Усьо! :)
Інколи не хочеться зазирати у тлумачний чи орфоепічний словники, а писати, як то кажуть, наобум:)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:13:15 ] - відповісти

Лепсько, пане Ярославе.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:25 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:22:03 ] - відповісти

Ха-ха:)
Та воно хоч із світлом, хоч і без світла, інколи хочеться розслабитися і не шукати у своєму творі недоліки, розкладаючи все по поличках:)


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:35 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 21:36:46 ] - відповісти

Нависають стріли..... Гарно! Дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:23:27 ] - відповісти

Любо! Доброго вечора! Дякую за вітання, вітаю Вас взаємно! Усіх гараздів і натхнення. А щодо розмитая - подивіться інші мої вірші і знайдете "веселая", "зеленая" і т.д. Це свідомо вжитий архаїзм. Це така фішка мого стилю, я б сказав, якщо Ви не проти. Адже ми - романтики, любимо старовину, і це закінчення додає романтизму, як на мене.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:02 ] - відповісти

Нє, звісно, я не проти :) Хто ж встоїть проти вас, романтиків :))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:42 ] - відповісти

Леді Лі, дякую, що так активно співпереживаєте. Зі святами Вас і натхнення! Але це - свідома не те що помилка, а несучасність, старомодність, я б так сказав.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:13:06 ] - відповісти

На мій погляд, ви правильно робите. Адже не всі сучасні словечка гарні, є деякі архіїзми, яким немає аналогів у сучасності.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:46:43 ]

вибачаюся, архаъзм*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:27:56 ] - відповісти

Вітре, Софіє! Щиро дякую, радий що мої стріли потрапили в ціль. Натхнення вам обом і гарних свят!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:30:17 ] - відповісти

Любо, я знав, що Ви мене розумієте. До речі, моя розмитая краса перегукується з Вашим бульдожьим лицом непогоды. Ми різними образами висловили щось подібне. Дякую!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:31:35 ] - відповісти

О, Брате, скучив і жажду твоэї творчості...)))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:41:52 ] - відповісти

Не встояла перед спокусою зайти до Вас у гості, пане Ярославе. Ковтнути і вдихнути свіжинки... Відлига... "Пахне зима весною". Хочеться, та справді - далеко. Але добре, що є таке тепло як Ваше. Воно так гріє, що на будь яку душевну зиму відлига чекає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:29:38 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:31:19 ] - відповісти

Вітре, для тебе, брате, ше один вірш. Дивись далі.
А моя жінка - родом з Гадяцького району Полтавщини - твоя сусідка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:32:09 ] - відповісти

Олесю, радий ВАс зігріти своїми віршами. Хай пишеться.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 00:07:08 ] - відповісти

Дуже сподобалося. Особливо "І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води." Дякую.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 13:41:39 ] - відповісти

Щиро дякую. Радий, що щось зачепило у вірші, пані Блакитна Кішко.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 14:40:26 ] - відповісти

Ярославе, нарешті прочитала Вашу "Відлигу" - вона розтопила моє серце. Дуже гарно! Дякую!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 16:39:36 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую і дуже радий. Із взаємним теплом.