ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Січнева відлига
Замети тануть так невчасно,
Іскринка снігова згаса.
Як тінь бліда сумного насту –
Зими розмитая краса.

Майнула згадка знов про весну,
У сніжки грать рука звика.
Для скульптора пора чудесна –
Творить-ліпить сніговика.

Та до тепла іще далеко,
І вечір кличе холоди.
І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води.

7. 01. 7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:28:17
Переглядів сторінки твору 463
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:28:58 ]

Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:04:26 ] - відповісти

Ярославе! Просто захотілося привітати Вас зі святами :)
А "розмитая" це вірно?


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:12:41 ] - відповісти

Усе вірно, коли лине із серця ;)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:14:55 ]

Не завжди, о, Леді :)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:15:56 ] - відповісти

Та знаю... Але ж помріяти хочеться:)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:16:58 ]

Аааа, ну це так! Помріяти - наше всьо! :))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:20:41 ] - відповісти

Усьо! :)
Інколи не хочеться зазирати у тлумачний чи орфоепічний словники, а писати, як то кажуть, наобум:)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:13:15 ] - відповісти

Лепсько, пане Ярославе.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:25 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:22:03 ] - відповісти

Ха-ха:)
Та воно хоч із світлом, хоч і без світла, інколи хочеться розслабитися і не шукати у своєму творі недоліки, розкладаючи все по поличках:)


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:35 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 21:36:46 ] - відповісти

Нависають стріли..... Гарно! Дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:23:27 ] - відповісти

Любо! Доброго вечора! Дякую за вітання, вітаю Вас взаємно! Усіх гараздів і натхнення. А щодо розмитая - подивіться інші мої вірші і знайдете "веселая", "зеленая" і т.д. Це свідомо вжитий архаїзм. Це така фішка мого стилю, я б сказав, якщо Ви не проти. Адже ми - романтики, любимо старовину, і це закінчення додає романтизму, як на мене.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:02 ] - відповісти

Нє, звісно, я не проти :) Хто ж встоїть проти вас, романтиків :))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:42 ] - відповісти

Леді Лі, дякую, що так активно співпереживаєте. Зі святами Вас і натхнення! Але це - свідома не те що помилка, а несучасність, старомодність, я б так сказав.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:13:06 ] - відповісти

На мій погляд, ви правильно робите. Адже не всі сучасні словечка гарні, є деякі архіїзми, яким немає аналогів у сучасності.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:46:43 ]

вибачаюся, архаъзм*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:27:56 ] - відповісти

Вітре, Софіє! Щиро дякую, радий що мої стріли потрапили в ціль. Натхнення вам обом і гарних свят!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:30:17 ] - відповісти

Любо, я знав, що Ви мене розумієте. До речі, моя розмитая краса перегукується з Вашим бульдожьим лицом непогоды. Ми різними образами висловили щось подібне. Дякую!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:31:35 ] - відповісти

О, Брате, скучив і жажду твоэї творчості...)))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:41:52 ] - відповісти

Не встояла перед спокусою зайти до Вас у гості, пане Ярославе. Ковтнути і вдихнути свіжинки... Відлига... "Пахне зима весною". Хочеться, та справді - далеко. Але добре, що є таке тепло як Ваше. Воно так гріє, що на будь яку душевну зиму відлига чекає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:29:38 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:31:19 ] - відповісти

Вітре, для тебе, брате, ше один вірш. Дивись далі.
А моя жінка - родом з Гадяцького району Полтавщини - твоя сусідка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:32:09 ] - відповісти

Олесю, радий ВАс зігріти своїми віршами. Хай пишеться.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 00:07:08 ] - відповісти

Дуже сподобалося. Особливо "І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води." Дякую.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 13:41:39 ] - відповісти

Щиро дякую. Радий, що щось зачепило у вірші, пані Блакитна Кішко.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 14:40:26 ] - відповісти

Ярославе, нарешті прочитала Вашу "Відлигу" - вона розтопила моє серце. Дуже гарно! Дякую!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 16:39:36 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую і дуже радий. Із взаємним теплом.