ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Січнева відлига
Замети тануть так невчасно,
Іскринка снігова згаса.
Як тінь бліда сумного насту –
Зими розмитая краса.

Майнула згадка знов про весну,
У сніжки грать рука звика.
Для скульптора пора чудесна –
Творить-ліпить сніговика.

Та до тепла іще далеко,
І вечір кличе холоди.
І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води.

7. 01. 7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:28:17
Переглядів сторінки твору 594
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:28:58 ]

Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:04:26 ] - відповісти

Ярославе! Просто захотілося привітати Вас зі святами :)
А "розмитая" це вірно?


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:12:41 ] - відповісти

Усе вірно, коли лине із серця ;)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:14:55 ]

Не завжди, о, Леді :)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:15:56 ] - відповісти

Та знаю... Але ж помріяти хочеться:)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:16:58 ]

Аааа, ну це так! Помріяти - наше всьо! :))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:20:41 ] - відповісти

Усьо! :)
Інколи не хочеться зазирати у тлумачний чи орфоепічний словники, а писати, як то кажуть, наобум:)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:13:15 ] - відповісти

Лепсько, пане Ярославе.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:25 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:22:03 ] - відповісти

Ха-ха:)
Та воно хоч із світлом, хоч і без світла, інколи хочеться розслабитися і не шукати у своєму творі недоліки, розкладаючи все по поличках:)


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:35 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 21:36:46 ] - відповісти

Нависають стріли..... Гарно! Дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:23:27 ] - відповісти

Любо! Доброго вечора! Дякую за вітання, вітаю Вас взаємно! Усіх гараздів і натхнення. А щодо розмитая - подивіться інші мої вірші і знайдете "веселая", "зеленая" і т.д. Це свідомо вжитий архаїзм. Це така фішка мого стилю, я б сказав, якщо Ви не проти. Адже ми - романтики, любимо старовину, і це закінчення додає романтизму, як на мене.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:02 ] - відповісти

Нє, звісно, я не проти :) Хто ж встоїть проти вас, романтиків :))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:42 ] - відповісти

Леді Лі, дякую, що так активно співпереживаєте. Зі святами Вас і натхнення! Але це - свідома не те що помилка, а несучасність, старомодність, я б так сказав.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:13:06 ] - відповісти

На мій погляд, ви правильно робите. Адже не всі сучасні словечка гарні, є деякі архіїзми, яким немає аналогів у сучасності.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:46:43 ]

вибачаюся, архаъзм*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:27:56 ] - відповісти

Вітре, Софіє! Щиро дякую, радий що мої стріли потрапили в ціль. Натхнення вам обом і гарних свят!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:30:17 ] - відповісти

Любо, я знав, що Ви мене розумієте. До речі, моя розмитая краса перегукується з Вашим бульдожьим лицом непогоды. Ми різними образами висловили щось подібне. Дякую!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:31:35 ] - відповісти

О, Брате, скучив і жажду твоэї творчості...)))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:41:52 ] - відповісти

Не встояла перед спокусою зайти до Вас у гості, пане Ярославе. Ковтнути і вдихнути свіжинки... Відлига... "Пахне зима весною". Хочеться, та справді - далеко. Але добре, що є таке тепло як Ваше. Воно так гріє, що на будь яку душевну зиму відлига чекає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:29:38 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:31:19 ] - відповісти

Вітре, для тебе, брате, ше один вірш. Дивись далі.
А моя жінка - родом з Гадяцького району Полтавщини - твоя сусідка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:32:09 ] - відповісти

Олесю, радий ВАс зігріти своїми віршами. Хай пишеться.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 00:07:08 ] - відповісти

Дуже сподобалося. Особливо "І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води." Дякую.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 13:41:39 ] - відповісти

Щиро дякую. Радий, що щось зачепило у вірші, пані Блакитна Кішко.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 14:40:26 ] - відповісти

Ярославе, нарешті прочитала Вашу "Відлигу" - вона розтопила моє серце. Дуже гарно! Дякую!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 16:39:36 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую і дуже радий. Із взаємним теплом.