ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Бесіда сина та мами (діалог сонетів із Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
В горіхових смаках віддалених віків
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Бійка
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Утома
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Побачення
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись, як було домовлено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
Андрій Шевченко - 50!
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
"ПОМПЕЇ: За мить до Вічності" (продовження 11)
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
* * *
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Січнева відлига
Замети тануть так невчасно,
Іскринка снігова згаса.
Як тінь бліда сумного насту –
Зими розмитая краса.

Майнула згадка знов про весну,
У сніжки грать рука звика.
Для скульптора пора чудесна –
Творить-ліпить сніговика.

Та до тепла іще далеко,
І вечір кличе холоди.
І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води.

7. 01. 7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:28:17
Переглядів сторінки твору 628
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:28:58 ]

Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:04:26 ] - відповісти

Ярославе! Просто захотілося привітати Вас зі святами :)
А "розмитая" це вірно?


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:12:41 ] - відповісти

Усе вірно, коли лине із серця ;)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:14:55 ]

Не завжди, о, Леді :)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:15:56 ] - відповісти

Та знаю... Але ж помріяти хочеться:)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:16:58 ]

Аааа, ну це так! Помріяти - наше всьо! :))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:20:41 ] - відповісти

Усьо! :)
Інколи не хочеться зазирати у тлумачний чи орфоепічний словники, а писати, як то кажуть, наобум:)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:13:15 ] - відповісти

Лепсько, пане Ярославе.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:25 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:22:03 ] - відповісти

Ха-ха:)
Та воно хоч із світлом, хоч і без світла, інколи хочеться розслабитися і не шукати у своєму творі недоліки, розкладаючи все по поличках:)


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:35 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 21:36:46 ] - відповісти

Нависають стріли..... Гарно! Дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:23:27 ] - відповісти

Любо! Доброго вечора! Дякую за вітання, вітаю Вас взаємно! Усіх гараздів і натхнення. А щодо розмитая - подивіться інші мої вірші і знайдете "веселая", "зеленая" і т.д. Це свідомо вжитий архаїзм. Це така фішка мого стилю, я б сказав, якщо Ви не проти. Адже ми - романтики, любимо старовину, і це закінчення додає романтизму, як на мене.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:02 ] - відповісти

Нє, звісно, я не проти :) Хто ж встоїть проти вас, романтиків :))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:42 ] - відповісти

Леді Лі, дякую, що так активно співпереживаєте. Зі святами Вас і натхнення! Але це - свідома не те що помилка, а несучасність, старомодність, я б так сказав.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:13:06 ] - відповісти

На мій погляд, ви правильно робите. Адже не всі сучасні словечка гарні, є деякі архіїзми, яким немає аналогів у сучасності.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:46:43 ]

вибачаюся, архаъзм*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:27:56 ] - відповісти

Вітре, Софіє! Щиро дякую, радий що мої стріли потрапили в ціль. Натхнення вам обом і гарних свят!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:30:17 ] - відповісти

Любо, я знав, що Ви мене розумієте. До речі, моя розмитая краса перегукується з Вашим бульдожьим лицом непогоды. Ми різними образами висловили щось подібне. Дякую!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:31:35 ] - відповісти

О, Брате, скучив і жажду твоэї творчості...)))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:41:52 ] - відповісти

Не встояла перед спокусою зайти до Вас у гості, пане Ярославе. Ковтнути і вдихнути свіжинки... Відлига... "Пахне зима весною". Хочеться, та справді - далеко. Але добре, що є таке тепло як Ваше. Воно так гріє, що на будь яку душевну зиму відлига чекає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:29:38 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:31:19 ] - відповісти

Вітре, для тебе, брате, ше один вірш. Дивись далі.
А моя жінка - родом з Гадяцького району Полтавщини - твоя сусідка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:32:09 ] - відповісти

Олесю, радий ВАс зігріти своїми віршами. Хай пишеться.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 00:07:08 ] - відповісти

Дуже сподобалося. Особливо "І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води." Дякую.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 13:41:39 ] - відповісти

Щиро дякую. Радий, що щось зачепило у вірші, пані Блакитна Кішко.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 14:40:26 ] - відповісти

Ярославе, нарешті прочитала Вашу "Відлигу" - вона розтопила моє серце. Дуже гарно! Дякую!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 16:39:36 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую і дуже радий. Із взаємним теплом.