
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.16
21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род
2025.09.16
16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
2025.09.16
14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
2025.09.16
07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Емі Троян (2005) /
Поеми
Самотність, очима божевілля
- У мене не має імені , але я знаю твоє
Я не пам’ятала нічого, тому спитала :
- А як мене звуть ?
- Ти та хто приємно дурманить , а твоє ім’я Нілана
- А де я знаходжуся ?
Спитавши це я дізналася , що не так давно я стала сиротою через нещасний випадок. І закрившись вдома я не спілкувалася з рідними, через тиждень ігнорування їхніх викликів мій брат спиляв замок на дверях і ввійшов .З початку він не побачив моїх змін , але пізно ввечері почув як я розмовляю з кимось .Ввійшовши до кімнати він нікого не побачив , а я дивилася на стіну де висіла фотографія батьків розмовляла з ними , так ніби вони стоять перед мною . Не розуміючи , що коїться він викликав швидку . Мене відвезли до психіатрії …
Пройшов вже місяць , як я познайомилася з цим голосом. Ми кожен день спілкуємося, я навіть лікарю про нього розповіла. Але він сказав , що це тільки мої уявлення, я так не вважала. Кожного дня мені давали ліки і мій голос все рідше приходив до мене. Через шість місяців голос зовсім зник. І в серці я відчула порожність, ніби щось забрали від мене. Я не знала , що мені робити ця біль пронизала від серця до п’ят .
Вийшовши з лікарні мене повернули додому, де Амін (брат) зробив ремонт все дихало свіжістю. Через два дні я поринула в роботу ,забувши про душевний біль.
Розпочалися новорічні свята всі розійшлися по рідних домівках, де їх чекали батьки і найрідніші люди . Мій брат поїхав зі своєю сім’єю на відпочинок. Залишившись на одинці із собою, мені хотілось кричати. І тоді я зрозуміла, що я самотня. Мені кортіло повернути той голос, який мене супроводжував у лікарні. Через годину – заснула.
Прокинувшись пішла на кухню, де готуючи сніданок, знову відчула тепле ніжне торкання по спині .І я зрозуміла це він , той кого чекала мій голос. Озирнувшись спитала ти повернувся і знову голос, який неначе дзвіночки пронизує мою душу, серце і розум сказав :
- Я так тебе давно не бачив , ти все так як і раніше пахнеш лавандою
- Нарешті ти повернувся мені тебе не вистачало…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Самотність, очима божевілля
Залишаючись на одинці із собою, ми розуміємо , що таке наш внутрішній голос. Він ледь відчутний у вирії нашого життя, у його русі .
Троян Емі
Прокинувшись від холодного поту на обличчі , я побачила білі оголені стіни, вони кричали на мене з різних сторін. І ось серед цього галасу і скрипу я відчула, щось тепле і ніжне торкається мого обличчя. Озирнувшись я нікого не побачила, через декілька секунд роздався ніжний голос він манив мене. Голоси з стіни надиво вщухали, а цей голос ніби дзвіночки пронизався в мою голову. Спочатку він сказав, щоб я нелякалася, все гаразд .Відчуваючи себе в безпеці я запитала - « хто ти ?», голос тихенько хіхікнув і сказав:- У мене не має імені , але я знаю твоє
Я не пам’ятала нічого, тому спитала :
- А як мене звуть ?
- Ти та хто приємно дурманить , а твоє ім’я Нілана
- А де я знаходжуся ?
Спитавши це я дізналася , що не так давно я стала сиротою через нещасний випадок. І закрившись вдома я не спілкувалася з рідними, через тиждень ігнорування їхніх викликів мій брат спиляв замок на дверях і ввійшов .З початку він не побачив моїх змін , але пізно ввечері почув як я розмовляю з кимось .Ввійшовши до кімнати він нікого не побачив , а я дивилася на стіну де висіла фотографія батьків розмовляла з ними , так ніби вони стоять перед мною . Не розуміючи , що коїться він викликав швидку . Мене відвезли до психіатрії …
Пройшов вже місяць , як я познайомилася з цим голосом. Ми кожен день спілкуємося, я навіть лікарю про нього розповіла. Але він сказав , що це тільки мої уявлення, я так не вважала. Кожного дня мені давали ліки і мій голос все рідше приходив до мене. Через шість місяців голос зовсім зник. І в серці я відчула порожність, ніби щось забрали від мене. Я не знала , що мені робити ця біль пронизала від серця до п’ят .
Вийшовши з лікарні мене повернули додому, де Амін (брат) зробив ремонт все дихало свіжістю. Через два дні я поринула в роботу ,забувши про душевний біль.
Розпочалися новорічні свята всі розійшлися по рідних домівках, де їх чекали батьки і найрідніші люди . Мій брат поїхав зі своєю сім’єю на відпочинок. Залишившись на одинці із собою, мені хотілось кричати. І тоді я зрозуміла, що я самотня. Мені кортіло повернути той голос, який мене супроводжував у лікарні. Через годину – заснула.
Прокинувшись пішла на кухню, де готуючи сніданок, знову відчула тепле ніжне торкання по спині .І я зрозуміла це він , той кого чекала мій голос. Озирнувшись спитала ти повернувся і знову голос, який неначе дзвіночки пронизує мою душу, серце і розум сказав :
- Я так тебе давно не бачив , ти все так як і раніше пахнеш лавандою
- Нарешті ти повернувся мені тебе не вистачало…
Головною думкою цього твору є те , що кожен з нас потребує уваги. І коли ми залишаємося на самоті наші тривоги виходять на поверхню й інколи вони настільки сильні , що ми не можемо впоратися з ними. І починаємо шукати когось хто може допомогти. І зазвичай ми шукаємо тих хто поруч, але не знайшовши нікого ми починаємо шукати в собі і зазвичай знаходимо їх в уявленні яке видає нам те , чого ми потребуємо і що нам потрібно …
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію