ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Емі Троян (2005) / Поеми

 Самотність, очима божевілля

Залишаючись на одинці із собою, ми розуміємо , що таке наш внутрішній голос. Він ледь відчутний у вирії нашого життя, у його русі .

Троян Емі

Прокинувшись від холодного поту на обличчі , я побачила білі оголені стіни, вони кричали на мене з різних сторін. І ось серед цього галасу і скрипу я відчула, щось тепле і ніжне торкається мого обличчя. Озирнувшись я нікого не побачила, через декілька секунд роздався ніжний голос він манив мене. Голоси з стіни надиво вщухали, а цей голос ніби дзвіночки пронизався в мою голову. Спочатку він сказав, щоб я нелякалася, все гаразд .Відчуваючи себе в безпеці я запитала - « хто ти ?», голос тихенько хіхікнув і сказав:
- У мене не має імені , але я знаю твоє
Я не пам’ятала нічого, тому спитала :
- А як мене звуть ?
- Ти та хто приємно дурманить , а твоє ім’я Нілана
- А де я знаходжуся ?
Спитавши це я дізналася , що не так давно я стала сиротою через нещасний випадок. І закрившись вдома я не спілкувалася з рідними, через тиждень ігнорування їхніх викликів мій брат спиляв замок на дверях і ввійшов .З початку він не побачив моїх змін , але пізно ввечері почув як я розмовляю з кимось .Ввійшовши до кімнати він нікого не побачив , а я дивилася на стіну де висіла фотографія батьків розмовляла з ними , так ніби вони стоять перед мною . Не розуміючи , що коїться він викликав швидку . Мене відвезли до психіатрії …
Пройшов вже місяць , як я познайомилася з цим голосом. Ми кожен день спілкуємося, я навіть лікарю про нього розповіла. Але він сказав , що це тільки мої уявлення, я так не вважала. Кожного дня мені давали ліки і мій голос все рідше приходив до мене. Через шість місяців голос зовсім зник. І в серці я відчула порожність, ніби щось забрали від мене. Я не знала , що мені робити ця біль пронизала від серця до п’ят .
Вийшовши з лікарні мене повернули додому, де Амін (брат) зробив ремонт все дихало свіжістю. Через два дні я поринула в роботу ,забувши про душевний біль.
Розпочалися новорічні свята всі розійшлися по рідних домівках, де їх чекали батьки і найрідніші люди . Мій брат поїхав зі своєю сім’єю на відпочинок. Залишившись на одинці із собою, мені хотілось кричати. І тоді я зрозуміла, що я самотня. Мені кортіло повернути той голос, який мене супроводжував у лікарні. Через годину – заснула.
Прокинувшись пішла на кухню, де готуючи сніданок, знову відчула тепле ніжне торкання по спині .І я зрозуміла це він , той кого чекала мій голос. Озирнувшись спитала ти повернувся і знову голос, який неначе дзвіночки пронизує мою душу, серце і розум сказав :
- Я так тебе давно не бачив , ти все так як і раніше пахнеш лавандою
- Нарешті ти повернувся мені тебе не вистачало…

Головною думкою цього твору є те , що кожен з нас потребує уваги. І коли ми залишаємося на самоті наші тривоги виходять на поверхню й інколи вони настільки сильні , що ми не можемо впоратися з ними. І починаємо шукати когось хто може допомогти. І зазвичай ми шукаємо тих хто поруч, але не знайшовши нікого ми починаємо шукати в собі і зазвичай знаходимо їх в уявленні яке видає нам те , чого ми потребуємо і що нам потрібно …





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2022-05-10 00:29:39
Переглядів сторінки твору 867
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2023.07.12 19:39
Автор у цю хвилину відсутній