ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Рука дающего без руки берущего

«Этим израильтянам еще срать и срать
до нашей русской культуры».
(из услышанного в очереди)


Не знаю, доходят ли из Украины анекдоты о москалях до России, а вот до Израиля дошло несколько. Один из них более других подходит к этому эпиграфу.
…Гуцульский парень решил поступать на русское отделение филфака. В экзаменационном билете оказался рассказ Тургенева «Муму». Но к удивлению экзаменаторов абитуриент начал пересказ…по-украински.
«По-русски!»- прошептал кто-то из приемной комиссии.
«Щэ будэ!»- последовал ответ.
По-украински продолжался пересказ до кульминационной сцены, когда Герасим, привязав на шею якобы провинившейся собачонки камень, собирался бросить ее в воду.
«И тоди,- подошел гуцул к трагическому завершению рассказа,- пэсык обэрнувся до Гарасыма тай пытае йихньою собачою мовою: «За што?»
Не иначе , как «собачою мовою», то есть смесью исковерканного русского и иврита, где последовательно твердый звук «Г» заменяется «Х»,общается между собой и часть русскоязычных репатриантов, наиболее агрессивно относящаяся к израильской действительности.
Не утруждая себя изучением иврита, защитники русской культуры отрицают наличие израильской.
«ЗвОнят»,»ПОняла», «ДОят», «Мине», «Блин!», «НАфиг», «Бля!» … Перечень того, что звучит на Святой Земле и якобы должно свидетельствовать о преимуществе русского языка над возрожденным ивритом, можно множить до бесконечности.
Но это, так сказать, цветочки. А вот то, что не только бомжи и выпивохи , а и безусая пацанва как само собой разумеющееся пересыпает свою речь трехпалым матом, где сакральное слово «МАТЬ» чаще всего сочетается с мужскими и женскими гениталиями, да еще и охотно выступают в роли учителей якобы настоящего русского,- это по-настоящему опасно.
Слава Богу, что в Кнессете нашлись трезвые головы, отвергшие попытки русскоязычных депутатов дать русскому языку статус государственного. Можно только представить, насколько бы пострадал иврит, «обогатясь» матерной лексикой.
«Во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах моей родины,- писал И.С.Тургенев,- ты один мне поддержка и опора, о великий, могучий, правдивый и свободный русский язык! Не будь тебя – как не впасть в отчаяние при виде всего, что совершается дома? Но нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу!»
Сказанные в конце позапрошлого века, эти слова актуальны и сегодня. Да, русский язык трудами лучших своих представителей действительно обогатил мировую культуру. Но то, в каком плачевном состоянии находится он сегодня,- прискорбно. И это в то время, когда рухнул «железный занавес» и можно свободно нести свой язык во все стороны света. Готовы ли полуграмотные носители его к такой воистину великой миссии?
Сомнительно. Русский язык за границей превращается в суржик, в какое то «смешенье французского с нижегородским», потому что настоящие мастера русской культуры на родине объявляются «врагами народа», лишаясь возможности донести свой голос.
Пытаясь понять, откуда у мнимых пропагандистов русской культуры такое пренебрежительное отношение к созданиям человеческого духа других народов, приходишь к выводу, что их настоящими учителями были завоеватели из Золотой Орды, одарившие коленопреклоненных князей раболепством и спесью одновременно.
«Лик русского народа то улыбается восхитительной улыбкой, то корчит такую пьяную и подлую рожу, что только и хочется плюнуть в нее и навеки забыть о таком ужасе»,- занес в свой «Дневник» 1916-1918 гг.» Александр Бенуа.
Г.М. Катков в «Февральской революции» отметил: «Особое русское вранье – вид вдохновенной лжи, искажающей реальность так, чтобы она соответствовала определенным целям и расчетам – на безусловное доверие того, кого обманывают».
Вот почему раньше, чем принять протянутую руку, нужно хорошенько проверить ее содержимое.
🎺

Цитаты из произведений А.Бенуа и Г.М. Каткова взяты из книги Вячеслава Никонова «Крушение России. 1917».





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-08-07 12:20:25
Переглядів сторінки твору 313
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.027 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.212 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 10:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2022-08-07 13:29:37 ]
Неймовірна історія