ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
* * *
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
В цукрі прихистку
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
Час, що настав
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Профілактика невиліковності
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
У путь (The Rolling Stones)
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
* * *
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Дощить
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ШАТКУЮ КАПУСТУ
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.
Я шаткую капусту затято, надсадно, надривно,
Геть на гамуз січу, аж на зрізах сочиться в мені...
Жилкуваті листки, котрі стьожками ляжуть безживно, –
То мої, гріховодника, всує розтринькані дні.
Капустини січу, наче дні переводжу нінащо,
Розпатловую миті – куйовджу лапату листву.
Засвіти, моє сонце, мене зрозумієш найкраще,
Засвіти, засвіти, я в надії й чеканні живу.
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.





Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-11-11 15:15:57
Переглядів сторінки твору 8079
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.39  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.659 / 5.25  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 10:43:09 ]
Сподобався мені той віршик якимсь внутрішнім надривом і водночас ноткою смутку.
Певні місця можна було б і доопрацювати, як от ЛИСТВУ, але вірш загалом вартісний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 14:13:34 ]
Вразив мене, Велесе, Ваш вірш, такі образи, такі емоції, імпонує мені те як Ви пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 16:43:22 ]
Багата мова, Пане Велес. Ґратулюю.
Я би можливо подумав над словом "розтринькані", якось воно
на мою думку випадає із мозаїки тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 19:22:50 ]
Листву словник укр. мови не відкидає. Щодо розтринькані варто подумати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-29 11:03:18 ]
я б замінила " хай на зрізах сочиться в мені" на
"аж на зрізах сочиться в мені"
а то замість підсилення напруги виходить анекдотична фраза мазохіста: "ну мучай мене, мучай!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-30 14:50:00 ]
а якже щодо Ріднї Віри?
чекаю вас у гості 6грудня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 21:30:08 ]
Янко, не заперечую проти будь-яких публікацій, хоча я формально не належу до РУН-віри. Мені близьке все, пов'язане з минувшиною, в т.ч. із минувшиною різних народів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Забава (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:41:00 ]
взагалі то на Україні кілька напрямів рідновірського руху. це не обов"язково Рун - віра.
Загляньте сюди, може для вашого світогляду знайдете щось цікаве http://svit-forum.programmerlive.com/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:08 ]
Звичайно, що мати поняття про історію та звичаї - це слушна справа, але необхідно пам`ятати, що ми христіанська нація і поклонятися ідолам було би помилковою та згубною ідеєю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 22:12:45 ]
Я Велесе, приємно що наші інтереси щодо минувшини схожі. Я навіть дозволив собі декілька підозрілих епосів написати. Чистовики ще не виставив в Інтернеті, а деякі чернетки ще висять.
Ось, якщо вам буде цікаво - адреса
http://maysterni.com/publication.php?id=8923

Утім, Юрій, правий, думаю, що людство не даремно перейшло, наприклад до християнства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 16:50:07 ]
нажаль не до теми, але "християнською нацією" ми стали не так і давно.
наприклад Катерина 2 видавала укази примусово вінчати селян з України в церкві.
Уявляєте, наскільки ми були "християнами", що з Петербургу потрібно було слідкувати, чи ходять люди до церкви.
Церкви на Україні будували переважно великі землевласники, які під приводом поширення християнства заодно поширювали і закріпачення селян та козаків - церква добре захищала рабство, що було наруку панам.

Тож "християнською нацією" ми фактично стали після перебудови, коли масово почала відроджуватися "духовність" і ходити до церкви стало модно.
Зверніться до народних звичаїв та вірувань, там легко розпізнати нашу, хоч і покалічену за віки рідну віру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:48:16 ]
Ого яка серйозна розмова зав'язалася. Я в релігієзнавстві і народознавстві не новачок, міг би доповнити і Ваші, Янко, аргументи. Але суперечки на тему "чия віра краща" безплідні. Он мусульмани за те тільки, що вчителька запропонувала дітям вибрати ім'я для плюшевого ведмедика (а вони нічого іншого не згадали, як тільки ім'я пророка), вимагали засудити до смертної кари... Я - християнин. Це не тема для дискусій. Разом з тим я проти будь-якого фундаменталізму, тим паче фанатизму

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:58:56 ]
я не про краще, я про рідне і наше.
Чужа мамка може і краща, та свою не кожен проміняє.
я православна, тільки від правди не відвертаюся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 22:26:02 ]
Шановні друзі, а як щодо синтезу? Моя мама зажинає нивку: перший снопик - на Коляду. При цьому вона хреститься і шепоче "Отче наш" і ще щось примовляє. Коляду вносять до хати перед Різдвом і ставлять на покуті. Нивка дожата: Вяжеться Борода (Дідова борода), не можна торкатися голими руками, через фартух чи інший одяг; під Бородою серпом ореться, туди вилущується зерно з колосків Бороди, кладеться окрайчик (лубочок)хліба (не памятаю чи солоний). При цьому також читається молитва. Прочитайте мою новелу "Небезпечна бритва" (у етюдах). Там описано вигнаня ляку чортополохом. Запевняю, дуже ефективний метод. І так у всьому, що стосується синтезу традиційних вірувань і християнства. Може - це вихід і майбутнє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 23:15:43 ]
Капуста мені сподобалася. Сам процес - теж. Але справді спотикаєшся на рідковживаній листві, на чомусь занадто ботанічному. Може відгукнетеся на мої роздуми щодо синтезу?