ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ШАТКУЮ КАПУСТУ
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.
Я шаткую капусту затято, надсадно, надривно,
Геть на гамуз січу, аж на зрізах сочиться в мені...
Жилкуваті листки, котрі стьожками ляжуть безживно, –
То мої, гріховодника, всує розтринькані дні.
Капустини січу, наче дні переводжу нінащо,
Розпатловую миті – куйовджу лапату листву.
Засвіти, моє сонце, мене зрозумієш найкраще,
Засвіти, засвіти, я в надії й чеканні живу.
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.





Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-11-11 15:15:57
Переглядів сторінки твору 7561
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.39  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.659 / 5.25  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 10:43:09 ]
Сподобався мені той віршик якимсь внутрішнім надривом і водночас ноткою смутку.
Певні місця можна було б і доопрацювати, як от ЛИСТВУ, але вірш загалом вартісний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 14:13:34 ]
Вразив мене, Велесе, Ваш вірш, такі образи, такі емоції, імпонує мені те як Ви пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 16:43:22 ]
Багата мова, Пане Велес. Ґратулюю.
Я би можливо подумав над словом "розтринькані", якось воно
на мою думку випадає із мозаїки тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 19:22:50 ]
Листву словник укр. мови не відкидає. Щодо розтринькані варто подумати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-29 11:03:18 ]
я б замінила " хай на зрізах сочиться в мені" на
"аж на зрізах сочиться в мені"
а то замість підсилення напруги виходить анекдотична фраза мазохіста: "ну мучай мене, мучай!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-30 14:50:00 ]
а якже щодо Ріднї Віри?
чекаю вас у гості 6грудня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 21:30:08 ]
Янко, не заперечую проти будь-яких публікацій, хоча я формально не належу до РУН-віри. Мені близьке все, пов'язане з минувшиною, в т.ч. із минувшиною різних народів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Забава (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:41:00 ]
взагалі то на Україні кілька напрямів рідновірського руху. це не обов"язково Рун - віра.
Загляньте сюди, може для вашого світогляду знайдете щось цікаве http://svit-forum.programmerlive.com/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:08 ]
Звичайно, що мати поняття про історію та звичаї - це слушна справа, але необхідно пам`ятати, що ми христіанська нація і поклонятися ідолам було би помилковою та згубною ідеєю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 22:12:45 ]
Я Велесе, приємно що наші інтереси щодо минувшини схожі. Я навіть дозволив собі декілька підозрілих епосів написати. Чистовики ще не виставив в Інтернеті, а деякі чернетки ще висять.
Ось, якщо вам буде цікаво - адреса
http://maysterni.com/publication.php?id=8923

Утім, Юрій, правий, думаю, що людство не даремно перейшло, наприклад до християнства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 16:50:07 ]
нажаль не до теми, але "християнською нацією" ми стали не так і давно.
наприклад Катерина 2 видавала укази примусово вінчати селян з України в церкві.
Уявляєте, наскільки ми були "християнами", що з Петербургу потрібно було слідкувати, чи ходять люди до церкви.
Церкви на Україні будували переважно великі землевласники, які під приводом поширення християнства заодно поширювали і закріпачення селян та козаків - церква добре захищала рабство, що було наруку панам.

Тож "християнською нацією" ми фактично стали після перебудови, коли масово почала відроджуватися "духовність" і ходити до церкви стало модно.
Зверніться до народних звичаїв та вірувань, там легко розпізнати нашу, хоч і покалічену за віки рідну віру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:48:16 ]
Ого яка серйозна розмова зав'язалася. Я в релігієзнавстві і народознавстві не новачок, міг би доповнити і Ваші, Янко, аргументи. Але суперечки на тему "чия віра краща" безплідні. Он мусульмани за те тільки, що вчителька запропонувала дітям вибрати ім'я для плюшевого ведмедика (а вони нічого іншого не згадали, як тільки ім'я пророка), вимагали засудити до смертної кари... Я - християнин. Це не тема для дискусій. Разом з тим я проти будь-якого фундаменталізму, тим паче фанатизму

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:58:56 ]
я не про краще, я про рідне і наше.
Чужа мамка може і краща, та свою не кожен проміняє.
я православна, тільки від правди не відвертаюся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 22:26:02 ]
Шановні друзі, а як щодо синтезу? Моя мама зажинає нивку: перший снопик - на Коляду. При цьому вона хреститься і шепоче "Отче наш" і ще щось примовляє. Коляду вносять до хати перед Різдвом і ставлять на покуті. Нивка дожата: Вяжеться Борода (Дідова борода), не можна торкатися голими руками, через фартух чи інший одяг; під Бородою серпом ореться, туди вилущується зерно з колосків Бороди, кладеться окрайчик (лубочок)хліба (не памятаю чи солоний). При цьому також читається молитва. Прочитайте мою новелу "Небезпечна бритва" (у етюдах). Там описано вигнаня ляку чортополохом. Запевняю, дуже ефективний метод. І так у всьому, що стосується синтезу традиційних вірувань і християнства. Може - це вихід і майбутнє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 23:15:43 ]
Капуста мені сподобалася. Сам процес - теж. Але справді спотикаєшся на рідковживаній листві, на чомусь занадто ботанічному. Може відгукнетеся на мої роздуми щодо синтезу?