ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ШАТКУЮ КАПУСТУ
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.
Я шаткую капусту затято, надсадно, надривно,
Геть на гамуз січу, аж на зрізах сочиться в мені...
Жилкуваті листки, котрі стьожками ляжуть безживно, –
То мої, гріховодника, всує розтринькані дні.
Капустини січу, наче дні переводжу нінащо,
Розпатловую миті – куйовджу лапату листву.
Засвіти, моє сонце, мене зрозумієш найкраще,
Засвіти, засвіти, я в надії й чеканні живу.
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.





Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-11-11 15:15:57
Переглядів сторінки твору 7431
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.39  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.659 / 5.25  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 10:43:09 ]
Сподобався мені той віршик якимсь внутрішнім надривом і водночас ноткою смутку.
Певні місця можна було б і доопрацювати, як от ЛИСТВУ, але вірш загалом вартісний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 14:13:34 ]
Вразив мене, Велесе, Ваш вірш, такі образи, такі емоції, імпонує мені те як Ви пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 16:43:22 ]
Багата мова, Пане Велес. Ґратулюю.
Я би можливо подумав над словом "розтринькані", якось воно
на мою думку випадає із мозаїки тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 19:22:50 ]
Листву словник укр. мови не відкидає. Щодо розтринькані варто подумати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-29 11:03:18 ]
я б замінила " хай на зрізах сочиться в мені" на
"аж на зрізах сочиться в мені"
а то замість підсилення напруги виходить анекдотична фраза мазохіста: "ну мучай мене, мучай!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-30 14:50:00 ]
а якже щодо Ріднї Віри?
чекаю вас у гості 6грудня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 21:30:08 ]
Янко, не заперечую проти будь-яких публікацій, хоча я формально не належу до РУН-віри. Мені близьке все, пов'язане з минувшиною, в т.ч. із минувшиною різних народів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Забава (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:41:00 ]
взагалі то на Україні кілька напрямів рідновірського руху. це не обов"язково Рун - віра.
Загляньте сюди, може для вашого світогляду знайдете щось цікаве http://svit-forum.programmerlive.com/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:08 ]
Звичайно, що мати поняття про історію та звичаї - це слушна справа, але необхідно пам`ятати, що ми христіанська нація і поклонятися ідолам було би помилковою та згубною ідеєю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 22:12:45 ]
Я Велесе, приємно що наші інтереси щодо минувшини схожі. Я навіть дозволив собі декілька підозрілих епосів написати. Чистовики ще не виставив в Інтернеті, а деякі чернетки ще висять.
Ось, якщо вам буде цікаво - адреса
http://maysterni.com/publication.php?id=8923

Утім, Юрій, правий, думаю, що людство не даремно перейшло, наприклад до християнства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 16:50:07 ]
нажаль не до теми, але "християнською нацією" ми стали не так і давно.
наприклад Катерина 2 видавала укази примусово вінчати селян з України в церкві.
Уявляєте, наскільки ми були "християнами", що з Петербургу потрібно було слідкувати, чи ходять люди до церкви.
Церкви на Україні будували переважно великі землевласники, які під приводом поширення християнства заодно поширювали і закріпачення селян та козаків - церква добре захищала рабство, що було наруку панам.

Тож "християнською нацією" ми фактично стали після перебудови, коли масово почала відроджуватися "духовність" і ходити до церкви стало модно.
Зверніться до народних звичаїв та вірувань, там легко розпізнати нашу, хоч і покалічену за віки рідну віру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:48:16 ]
Ого яка серйозна розмова зав'язалася. Я в релігієзнавстві і народознавстві не новачок, міг би доповнити і Ваші, Янко, аргументи. Але суперечки на тему "чия віра краща" безплідні. Он мусульмани за те тільки, що вчителька запропонувала дітям вибрати ім'я для плюшевого ведмедика (а вони нічого іншого не згадали, як тільки ім'я пророка), вимагали засудити до смертної кари... Я - християнин. Це не тема для дискусій. Разом з тим я проти будь-якого фундаменталізму, тим паче фанатизму

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:58:56 ]
я не про краще, я про рідне і наше.
Чужа мамка може і краща, та свою не кожен проміняє.
я православна, тільки від правди не відвертаюся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 22:26:02 ]
Шановні друзі, а як щодо синтезу? Моя мама зажинає нивку: перший снопик - на Коляду. При цьому вона хреститься і шепоче "Отче наш" і ще щось примовляє. Коляду вносять до хати перед Різдвом і ставлять на покуті. Нивка дожата: Вяжеться Борода (Дідова борода), не можна торкатися голими руками, через фартух чи інший одяг; під Бородою серпом ореться, туди вилущується зерно з колосків Бороди, кладеться окрайчик (лубочок)хліба (не памятаю чи солоний). При цьому також читається молитва. Прочитайте мою новелу "Небезпечна бритва" (у етюдах). Там описано вигнаня ляку чортополохом. Запевняю, дуже ефективний метод. І так у всьому, що стосується синтезу традиційних вірувань і християнства. Може - це вихід і майбутнє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 23:15:43 ]
Капуста мені сподобалася. Сам процес - теж. Але справді спотикаєшся на рідковживаній листві, на чомусь занадто ботанічному. Може відгукнетеся на мої роздуми щодо синтезу?