ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
На днях
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
«Яким ти був…»
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Віват, Венесуело!
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Ранок
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Сірість
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Не збрехала
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Розкрилля прози Раїси Обшарської
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій...
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого...
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Хитра задачка
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я

Борис Костиря
2026.01.03 14:20
Пародокси
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.

Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха

Олена Побийголод
2026.01.03 11:46
1994. При прольоті над Парижем
Із Леоніда Сергєєва

При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.

А народ внизу – не плужить і не сіє,

Тетяна Левицька
2026.01.03 10:01
Собою бути легко
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,

розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько

С М
2026.01.03 07:06
Дивна міс Едж (The Jimi Hendrix Experience)
звідкіля ~ жодної гадки
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж

дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати

Володимир Мацуцький
2026.01.02 21:40
Ялинонько
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.

Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ШАТКУЮ КАПУСТУ
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.
Я шаткую капусту затято, надсадно, надривно,
Геть на гамуз січу, аж на зрізах сочиться в мені...
Жилкуваті листки, котрі стьожками ляжуть безживно, –
То мої, гріховодника, всує розтринькані дні.
Капустини січу, наче дні переводжу нінащо,
Розпатловую миті – куйовджу лапату листву.
Засвіти, моє сонце, мене зрозумієш найкраще,
Засвіти, засвіти, я в надії й чеканні живу.
Капустини січу, наче відчай шматую на друззя,
Мов минуле – на клапті болючих зневір і образ.
Заяскріло карміном на дальньому-дальньому прузі,
Повернись, моє сонце, до мене іще хоч би раз.





Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-11-11 15:15:57
Переглядів сторінки твору 7587
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.39  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.659 / 5.25  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 10:43:09 ]
Сподобався мені той віршик якимсь внутрішнім надривом і водночас ноткою смутку.
Певні місця можна було б і доопрацювати, як от ЛИСТВУ, але вірш загалом вартісний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 14:13:34 ]
Вразив мене, Велесе, Ваш вірш, такі образи, такі емоції, імпонує мені те як Ви пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 16:43:22 ]
Багата мова, Пане Велес. Ґратулюю.
Я би можливо подумав над словом "розтринькані", якось воно
на мою думку випадає із мозаїки тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-11-12 19:22:50 ]
Листву словник укр. мови не відкидає. Щодо розтринькані варто подумати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-29 11:03:18 ]
я б замінила " хай на зрізах сочиться в мені" на
"аж на зрізах сочиться в мені"
а то замість підсилення напруги виходить анекдотична фраза мазохіста: "ну мучай мене, мучай!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-30 14:50:00 ]
а якже щодо Ріднї Віри?
чекаю вас у гості 6грудня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 21:30:08 ]
Янко, не заперечую проти будь-яких публікацій, хоча я формально не належу до РУН-віри. Мені близьке все, пов'язане з минувшиною, в т.ч. із минувшиною різних народів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Забава (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:41:00 ]
взагалі то на Україні кілька напрямів рідновірського руху. це не обов"язково Рун - віра.
Загляньте сюди, може для вашого світогляду знайдете щось цікаве http://svit-forum.programmerlive.com/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:08 ]
Звичайно, що мати поняття про історію та звичаї - це слушна справа, але необхідно пам`ятати, що ми христіанська нація і поклонятися ідолам було би помилковою та згубною ідеєю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 22:12:45 ]
Я Велесе, приємно що наші інтереси щодо минувшини схожі. Я навіть дозволив собі декілька підозрілих епосів написати. Чистовики ще не виставив в Інтернеті, а деякі чернетки ще висять.
Ось, якщо вам буде цікаво - адреса
http://maysterni.com/publication.php?id=8923

Утім, Юрій, правий, думаю, що людство не даремно перейшло, наприклад до християнства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 16:50:07 ]
нажаль не до теми, але "християнською нацією" ми стали не так і давно.
наприклад Катерина 2 видавала укази примусово вінчати селян з України в церкві.
Уявляєте, наскільки ми були "християнами", що з Петербургу потрібно було слідкувати, чи ходять люди до церкви.
Церкви на Україні будували переважно великі землевласники, які під приводом поширення християнства заодно поширювали і закріпачення селян та козаків - церква добре захищала рабство, що було наруку панам.

Тож "християнською нацією" ми фактично стали після перебудови, коли масово почала відроджуватися "духовність" і ходити до церкви стало модно.
Зверніться до народних звичаїв та вірувань, там легко розпізнати нашу, хоч і покалічену за віки рідну віру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:48:16 ]
Ого яка серйозна розмова зав'язалася. Я в релігієзнавстві і народознавстві не новачок, міг би доповнити і Ваші, Янко, аргументи. Але суперечки на тему "чия віра краща" безплідні. Он мусульмани за те тільки, що вчителька запропонувала дітям вибрати ім'я для плюшевого ведмедика (а вони нічого іншого не згадали, як тільки ім'я пророка), вимагали засудити до смертної кари... Я - християнин. Це не тема для дискусій. Разом з тим я проти будь-якого фундаменталізму, тим паче фанатизму

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:58:56 ]
я не про краще, я про рідне і наше.
Чужа мамка може і краща, та свою не кожен проміняє.
я православна, тільки від правди не відвертаюся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 22:26:02 ]
Шановні друзі, а як щодо синтезу? Моя мама зажинає нивку: перший снопик - на Коляду. При цьому вона хреститься і шепоче "Отче наш" і ще щось примовляє. Коляду вносять до хати перед Різдвом і ставлять на покуті. Нивка дожата: Вяжеться Борода (Дідова борода), не можна торкатися голими руками, через фартух чи інший одяг; під Бородою серпом ореться, туди вилущується зерно з колосків Бороди, кладеться окрайчик (лубочок)хліба (не памятаю чи солоний). При цьому також читається молитва. Прочитайте мою новелу "Небезпечна бритва" (у етюдах). Там описано вигнаня ляку чортополохом. Запевняю, дуже ефективний метод. І так у всьому, що стосується синтезу традиційних вірувань і християнства. Може - це вихід і майбутнє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 23:15:43 ]
Капуста мені сподобалася. Сам процес - теж. Але справді спотикаєшся на рідковживаній листві, на чомусь занадто ботанічному. Може відгукнетеся на мої роздуми щодо синтезу?