Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
2026.08.31
06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
2026.08.31
06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Бесіда лиця і сідниць
І від побаченого тихо обімліло.
Подібної пухлості та кольору сідниць,
Давно не бачило обличчя в інших облич.
Від враження яскравого вся, будучи в образі,
Запитало лице: «Задниця, скажи,
І будь гранично чесною та правдивою:
Як вдалося тобі такою гарною
Залишитися, проходячи крізь це життя?
Ми віку з тобою одного,
Але ти з роками тільки гладше, тугіше,
А я ось приходжу все частіше в жах
Побачивши віддзеркалення свого!
Мною не сидять на стільцях та лавах
І в унітаз не намагаються засунути,
Але щоразу все нові зморшки
Я бачу у нещадних дзеркалах.
Не допомагає ні бальзам, ні крем,
Ні всякі французькі лосьйони,
Ти ж залишаєшся гладкою та лощеною,
На сором мені, на заздрість усім!"
- Задниця у відповідь.
«Треба знати
Один закон, щоб краще зберігатися:
Поменше перед дзеркалом кривлятися,
гримаса залишається назавжди
та сміятися на сцені.
Та розумієте, вже багато днів і років,
Як я працюю над якістю обличчя.
Масажам, кремам не було ні рахунку, ні кінця.
Підтяжки всякі, компреси, лущення.
Від процедур спокою немає і будь-якого терпіння!
Я жертвувало всім, а в результаті бридкі зморшки
І плями на обличчі ... і колір на зразок тину.
Намагаюся сховати минулі роки.
Все ж таки виглядаю неважливо - як завжди.
А ти себе косметикою не криєш.
Нудиться в задусі. Набагато рідше миєш.
Ховаючись у темряві, не любиш коли стежать.
Не пригощаєш нічим, плюс на тобі сидять!
А ти так виглядаєш, випещений і відмінно.
Зі мною поділися секретом неодмінно!
Ми тіла частина з тобою одного.
Що роблю негаразд? Ти така в кого?
Скажи мені таємниця у чому? У чому краса причина?
Помилка у чому моя? Здоров'я, де вершина?..»
Їй лице у відповідь: «Ти даремно подруга тужиш.
Секрет мій дивно простий - Найчастіше гадь на все і вся
І виглядатимеш як я! Повір, зовсім не гірше!..»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бесіда лиця і сідниць
Притча
Наташа
Обличчя одного разу задницю побачило.І від побаченого тихо обімліло.
Подібної пухлості та кольору сідниць,
Давно не бачило обличчя в інших облич.
Від враження яскравого вся, будучи в образі,
Запитало лице: «Задниця, скажи,
І будь гранично чесною та правдивою:
Як вдалося тобі такою гарною
Залишитися, проходячи крізь це життя?
Ми віку з тобою одного,
Але ти з роками тільки гладше, тугіше,
А я ось приходжу все частіше в жах
Побачивши віддзеркалення свого!
Мною не сидять на стільцях та лавах
І в унітаз не намагаються засунути,
Але щоразу все нові зморшки
Я бачу у нещадних дзеркалах.
Не допомагає ні бальзам, ні крем,
Ні всякі французькі лосьйони,
Ти ж залишаєшся гладкою та лощеною,
На сором мені, на заздрість усім!"
- Задниця у відповідь.
«Треба знати
Один закон, щоб краще зберігатися:
Поменше перед дзеркалом кривлятися,
гримаса залишається назавжди
та сміятися на сцені.
Та розумієте, вже багато днів і років,
Як я працюю над якістю обличчя.
Масажам, кремам не було ні рахунку, ні кінця.
Підтяжки всякі, компреси, лущення.
Від процедур спокою немає і будь-якого терпіння!
Я жертвувало всім, а в результаті бридкі зморшки
І плями на обличчі ... і колір на зразок тину.
Намагаюся сховати минулі роки.
Все ж таки виглядаю неважливо - як завжди.
А ти себе косметикою не криєш.
Нудиться в задусі. Набагато рідше миєш.
Ховаючись у темряві, не любиш коли стежать.
Не пригощаєш нічим, плюс на тобі сидять!
А ти так виглядаєш, випещений і відмінно.
Зі мною поділися секретом неодмінно!
Ми тіла частина з тобою одного.
Що роблю негаразд? Ти така в кого?
Скажи мені таємниця у чому? У чому краса причина?
Помилка у чому моя? Здоров'я, де вершина?..»
Їй лице у відповідь: «Ти даремно подруга тужиш.
Секрет мій дивно простий - Найчастіше гадь на все і вся
І виглядатимеш як я! Повір, зовсім не гірше!..»
Використання літератури:
Іваничука Р. Роман Четвертий вимір: Роман/ Роман Іваничук. - 2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
