Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.18
01:30
Ті, що бралися збагатити людство, найперше збагачувалися самі.
Термін «братство» дискредитував каїн, термін «братскій народ» - путін.
Брехнею світ пройдеш... І хочеться повторити.
Дебіл не розрізняє, де біле, де чорне.
Державні службовці мают
2026.10.17
23:41
осінь що у неквапному свому процесі
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном
2026.10.17
17:31
Це повітря на диво крихке, місяць посмішку шкірить.
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.
Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.
Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан
2026.10.17
13:54
Спокійне кохання у зрілому віці
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.
Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.
Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години
2026.10.17
06:43
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
2026.10.16
23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
2026.10.16
23:06
чи ти прокидався із чуттями
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
2026.10.16
22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
2026.10.16
20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
2026.10.16
19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
2026.10.16
15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
2026.10.16
13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
2026.10.16
11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
2026.10.16
11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
2026.10.16
06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
2026.10.15
23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Бесіда лиця і сідниць
І від побаченого тихо обімліло.
Подібної пухлості та кольору сідниць,
Давно не бачило обличчя в інших облич.
Від враження яскравого вся, будучи в образі,
Запитало лице: «Задниця, скажи,
І будь гранично чесною та правдивою:
Як вдалося тобі такою гарною
Залишитися, проходячи крізь це життя?
Ми віку з тобою одного,
Але ти з роками тільки гладше, тугіше,
А я ось приходжу все частіше в жах
Побачивши віддзеркалення свого!
Мною не сидять на стільцях та лавах
І в унітаз не намагаються засунути,
Але щоразу все нові зморшки
Я бачу у нещадних дзеркалах.
Не допомагає ні бальзам, ні крем,
Ні всякі французькі лосьйони,
Ти ж залишаєшся гладкою та лощеною,
На сором мені, на заздрість усім!"
- Задниця у відповідь.
«Треба знати
Один закон, щоб краще зберігатися:
Поменше перед дзеркалом кривлятися,
гримаса залишається назавжди
та сміятися на сцені.
Та розумієте, вже багато днів і років,
Як я працюю над якістю обличчя.
Масажам, кремам не було ні рахунку, ні кінця.
Підтяжки всякі, компреси, лущення.
Від процедур спокою немає і будь-якого терпіння!
Я жертвувало всім, а в результаті бридкі зморшки
І плями на обличчі ... і колір на зразок тину.
Намагаюся сховати минулі роки.
Все ж таки виглядаю неважливо - як завжди.
А ти себе косметикою не криєш.
Нудиться в задусі. Набагато рідше миєш.
Ховаючись у темряві, не любиш коли стежать.
Не пригощаєш нічим, плюс на тобі сидять!
А ти так виглядаєш, випещений і відмінно.
Зі мною поділися секретом неодмінно!
Ми тіла частина з тобою одного.
Що роблю негаразд? Ти така в кого?
Скажи мені таємниця у чому? У чому краса причина?
Помилка у чому моя? Здоров'я, де вершина?..»
Їй лице у відповідь: «Ти даремно подруга тужиш.
Секрет мій дивно простий - Найчастіше гадь на все і вся
І виглядатимеш як я! Повір, зовсім не гірше!..»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бесіда лиця і сідниць
Притча
Наташа
Обличчя одного разу задницю побачило.І від побаченого тихо обімліло.
Подібної пухлості та кольору сідниць,
Давно не бачило обличчя в інших облич.
Від враження яскравого вся, будучи в образі,
Запитало лице: «Задниця, скажи,
І будь гранично чесною та правдивою:
Як вдалося тобі такою гарною
Залишитися, проходячи крізь це життя?
Ми віку з тобою одного,
Але ти з роками тільки гладше, тугіше,
А я ось приходжу все частіше в жах
Побачивши віддзеркалення свого!
Мною не сидять на стільцях та лавах
І в унітаз не намагаються засунути,
Але щоразу все нові зморшки
Я бачу у нещадних дзеркалах.
Не допомагає ні бальзам, ні крем,
Ні всякі французькі лосьйони,
Ти ж залишаєшся гладкою та лощеною,
На сором мені, на заздрість усім!"
- Задниця у відповідь.
«Треба знати
Один закон, щоб краще зберігатися:
Поменше перед дзеркалом кривлятися,
гримаса залишається назавжди
та сміятися на сцені.
Та розумієте, вже багато днів і років,
Як я працюю над якістю обличчя.
Масажам, кремам не було ні рахунку, ні кінця.
Підтяжки всякі, компреси, лущення.
Від процедур спокою немає і будь-якого терпіння!
Я жертвувало всім, а в результаті бридкі зморшки
І плями на обличчі ... і колір на зразок тину.
Намагаюся сховати минулі роки.
Все ж таки виглядаю неважливо - як завжди.
А ти себе косметикою не криєш.
Нудиться в задусі. Набагато рідше миєш.
Ховаючись у темряві, не любиш коли стежать.
Не пригощаєш нічим, плюс на тобі сидять!
А ти так виглядаєш, випещений і відмінно.
Зі мною поділися секретом неодмінно!
Ми тіла частина з тобою одного.
Що роблю негаразд? Ти така в кого?
Скажи мені таємниця у чому? У чому краса причина?
Помилка у чому моя? Здоров'я, де вершина?..»
Їй лице у відповідь: «Ти даремно подруга тужиш.
Секрет мій дивно простий - Найчастіше гадь на все і вся
І виглядатимеш як я! Повір, зовсім не гірше!..»
Використання літератури:
Іваничука Р. Роман Четвертий вимір: Роман/ Роман Іваничук. - 2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
