Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.08
23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
2026.05.08
21:05
Марія Вега (1898-1980)
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
2026.05.08
20:33
За обрієм, далеко як не першим,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Ти для омани наче й на землі,
І виднієшся перед небокраєм,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Ти для омани наче й на землі,
І виднієшся перед небокраєм,
2026.05.08
18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
2026.05.08
17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
2026.05.08
13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.
Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.
Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,
2026.05.08
13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.
Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.
Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.
2026.05.08
11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н
2026.05.08
11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.
Що таке війна?
Це коли весна,
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.
Що таке війна?
Це коли весна,
2026.05.08
10:15
Знай!- за восьмим не завжди приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.
Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.
Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,
2026.05.08
09:57
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність
2026.05.08
08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
2026.05.07
19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
2026.05.07
19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
2026.05.07
18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
2026.05.07
13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Бесіда лиця і сідниць
І від побаченого тихо обімліло.
Подібної пухлості та кольору сідниць,
Давно не бачило обличчя в інших облич.
Від враження яскравого вся, будучи в образі,
Запитало лице: «Задниця, скажи,
І будь гранично чесною та правдивою:
Як вдалося тобі такою гарною
Залишитися, проходячи крізь це життя?
Ми віку з тобою одного,
Але ти з роками тільки гладше, тугіше,
А я ось приходжу все частіше в жах
Побачивши віддзеркалення свого!
Мною не сидять на стільцях та лавах
І в унітаз не намагаються засунути,
Але щоразу все нові зморшки
Я бачу у нещадних дзеркалах.
Не допомагає ні бальзам, ні крем,
Ні всякі французькі лосьйони,
Ти ж залишаєшся гладкою та лощеною,
На сором мені, на заздрість усім!"
- Задниця у відповідь.
«Треба знати
Один закон, щоб краще зберігатися:
Поменше перед дзеркалом кривлятися,
гримаса залишається назавжди
та сміятися на сцені.
Та розумієте, вже багато днів і років,
Як я працюю над якістю обличчя.
Масажам, кремам не було ні рахунку, ні кінця.
Підтяжки всякі, компреси, лущення.
Від процедур спокою немає і будь-якого терпіння!
Я жертвувало всім, а в результаті бридкі зморшки
І плями на обличчі ... і колір на зразок тину.
Намагаюся сховати минулі роки.
Все ж таки виглядаю неважливо - як завжди.
А ти себе косметикою не криєш.
Нудиться в задусі. Набагато рідше миєш.
Ховаючись у темряві, не любиш коли стежать.
Не пригощаєш нічим, плюс на тобі сидять!
А ти так виглядаєш, випещений і відмінно.
Зі мною поділися секретом неодмінно!
Ми тіла частина з тобою одного.
Що роблю негаразд? Ти така в кого?
Скажи мені таємниця у чому? У чому краса причина?
Помилка у чому моя? Здоров'я, де вершина?..»
Їй лице у відповідь: «Ти даремно подруга тужиш.
Секрет мій дивно простий - Найчастіше гадь на все і вся
І виглядатимеш як я! Повір, зовсім не гірше!..»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бесіда лиця і сідниць
Притча
Наташа
Обличчя одного разу задницю побачило.І від побаченого тихо обімліло.
Подібної пухлості та кольору сідниць,
Давно не бачило обличчя в інших облич.
Від враження яскравого вся, будучи в образі,
Запитало лице: «Задниця, скажи,
І будь гранично чесною та правдивою:
Як вдалося тобі такою гарною
Залишитися, проходячи крізь це життя?
Ми віку з тобою одного,
Але ти з роками тільки гладше, тугіше,
А я ось приходжу все частіше в жах
Побачивши віддзеркалення свого!
Мною не сидять на стільцях та лавах
І в унітаз не намагаються засунути,
Але щоразу все нові зморшки
Я бачу у нещадних дзеркалах.
Не допомагає ні бальзам, ні крем,
Ні всякі французькі лосьйони,
Ти ж залишаєшся гладкою та лощеною,
На сором мені, на заздрість усім!"
- Задниця у відповідь.
«Треба знати
Один закон, щоб краще зберігатися:
Поменше перед дзеркалом кривлятися,
гримаса залишається назавжди
та сміятися на сцені.
Та розумієте, вже багато днів і років,
Як я працюю над якістю обличчя.
Масажам, кремам не було ні рахунку, ні кінця.
Підтяжки всякі, компреси, лущення.
Від процедур спокою немає і будь-якого терпіння!
Я жертвувало всім, а в результаті бридкі зморшки
І плями на обличчі ... і колір на зразок тину.
Намагаюся сховати минулі роки.
Все ж таки виглядаю неважливо - як завжди.
А ти себе косметикою не криєш.
Нудиться в задусі. Набагато рідше миєш.
Ховаючись у темряві, не любиш коли стежать.
Не пригощаєш нічим, плюс на тобі сидять!
А ти так виглядаєш, випещений і відмінно.
Зі мною поділися секретом неодмінно!
Ми тіла частина з тобою одного.
Що роблю негаразд? Ти така в кого?
Скажи мені таємниця у чому? У чому краса причина?
Помилка у чому моя? Здоров'я, де вершина?..»
Їй лице у відповідь: «Ти даремно подруга тужиш.
Секрет мій дивно простий - Найчастіше гадь на все і вся
І виглядатимеш як я! Повір, зовсім не гірше!..»
Використання літератури:
Іваничука Р. Роман Четвертий вимір: Роман/ Роман Іваничук. - 2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
