Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Прошу поради!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прошу поради!
Капець
Мій улюблений котко захворів. Як усі нормальні люди - вхопив вусаня під пахву, жінку - під руку і прожогом до ветклініки. Моя берегиня в цьому плані сувора: якщо протягом доби не може впоратися з болячкою - біжить до профільного спеціаліста.
Вона теж чаклунка. Відьма ще та. Та її вся столиця знає, бо керівник відділу ветеринарії Київського зоопарку - посада неабияка. Тут відповідальність за здоров'я тварин зашкалює. Це вам не міністерська посада чи чи крісло депутата, тут голова потрібна.
Можете на око сказати чим хворіє слон Бамбук, якого подарували пігмеї з Центральної Аіфики? Або чому перестав вичісуватися тигр Беня?
А Елеонора Пилипівна - може!
Глипнула на слона і як закричить: - Скотиняки! У слона перитоніт! Як можна було транспортувати хвору тварину у такому стані? Це не подарунок зоопарку, а підлість! Негайно готуймо операцію! Якщо почався сепсис - я усім цим "благодійникам" кишки вузлом позав'язую!
Я людина вельми чутлива, нервуюся страшенно, коли бачу цятку крові, а як уявив, що буде далі - аж губу прокусив. Власну, звісно.
- Діано, будеш допомагати, свого кота залиш біля тигренят, вони за ним доглянуть,- кинула ветеринарка моїй жінці та чкунула за хірургічними інструментами.
Стою в слоновнику, підвиваю тихо від жаху, а втекти не наважуюся, бо жінка сердитиметься.
Увійшло п'ятеро тваринячих ескулапів у медичних халатах.
- Одягай і ти!- гарикнув на мене якийсь здоровило і кинув на руки комплект одягу.
- Розстеляймо простирадла прямо на сін,і- каже санітар-ортопед.
Слоненятко злякано тупцювало в куточку, не розуміючи, що відбувається. Анестезіолог вставив у рушницю ампулу зі снодійним і клацнув затвором.
- Чого стоїш, як дівка на виданні? Ось, я зараз знерухомлю тварину, а ти хапай слона за хобота і міцно тримай, аби не крутив ним як сорока хвостом. Зрозумів?
- Ага.
Тварина заснула. Хобот був занадто важким, тому я поклав його собі на плечі і трохи почухав. А потім заспівав колискової, подумки.
Аж тут в стійло вбігла Елеонора Пилипівна зі скальпелем наперевіс, двометрової довжини. Лезо пожадливо зблиснуло.
- Давайте різати! - ревонула пані Елеонора.
Я...благополучно втратив свідомість від жаху.
Що там ця бригада зарізяк витворяла зі слоном - не знаю, але очуняв на сіні, в далекому куточку. Моя берегиня шепотілв якісь замовляння над черевом прооперованої тварини, а Елеонора Пилипівна мазала йодом шов на пузі слоника.
- А тепер ходімо, оглянемо вашого кота Жоржика,- мовила пані Елеонора, на ходу знімаючи закривавленого медхалата.
Заходимо в кімнату, де його залишили, а там тигренята догризають кісточки нещасної тваринки.
- Йой! - вигукнула жінка. - Немає Жоржика! З'їли упиряки молоді!
Я від смутку та розпачу знову втратив свідомість.
А коли очуняв, то кіт Жоржик сидів на моїх грудях та вилизував хвоста. А Елеонора Пилипівна з моєю берегинею про щось гомоніли за столом, чукикаючи тигренятко.
Виявляється, що наш кіт втомився, заліз у цебро в кутку кімнати і благополучно заснув. А я подумав, що його з'їли оці хврцизяки.
А в Жоржика все гаразд, просто занадто багато квашеної капусти на ніч заглитнув, тож його почало надимати.
Нині капусту з раціону виключили, залишивши тільки малосольні огірки, дині та мариновані гриби. Сподіваюся, що кіт хворіти більше не буде і ми в цю клініку більше ніколи не потрапимо.
Хоча, чесно признаюся: якщо надвечір погамаю грибів, то уночі сниться усяка юринда, та й пузо туге, як барабан.
А ви, друзі, на ніч їсте гриби? Чи, може, смажену картоплю? Розкажіть, будь-ласка, свої рецепти вечері, буду вельми вдячний.
З повагою, вуйко Сашко
17.11.2022р.
Мій улюблений котко захворів. Як усі нормальні люди - вхопив вусаня під пахву, жінку - під руку і прожогом до ветклініки. Моя берегиня в цьому плані сувора: якщо протягом доби не може впоратися з болячкою - біжить до профільного спеціаліста.
Вона теж чаклунка. Відьма ще та. Та її вся столиця знає, бо керівник відділу ветеринарії Київського зоопарку - посада неабияка. Тут відповідальність за здоров'я тварин зашкалює. Це вам не міністерська посада чи чи крісло депутата, тут голова потрібна.
Можете на око сказати чим хворіє слон Бамбук, якого подарували пігмеї з Центральної Аіфики? Або чому перестав вичісуватися тигр Беня?
А Елеонора Пилипівна - може!
Глипнула на слона і як закричить: - Скотиняки! У слона перитоніт! Як можна було транспортувати хвору тварину у такому стані? Це не подарунок зоопарку, а підлість! Негайно готуймо операцію! Якщо почався сепсис - я усім цим "благодійникам" кишки вузлом позав'язую!
Я людина вельми чутлива, нервуюся страшенно, коли бачу цятку крові, а як уявив, що буде далі - аж губу прокусив. Власну, звісно.
- Діано, будеш допомагати, свого кота залиш біля тигренят, вони за ним доглянуть,- кинула ветеринарка моїй жінці та чкунула за хірургічними інструментами.
Стою в слоновнику, підвиваю тихо від жаху, а втекти не наважуюся, бо жінка сердитиметься.
Увійшло п'ятеро тваринячих ескулапів у медичних халатах.
- Одягай і ти!- гарикнув на мене якийсь здоровило і кинув на руки комплект одягу.
- Розстеляймо простирадла прямо на сін,і- каже санітар-ортопед.
Слоненятко злякано тупцювало в куточку, не розуміючи, що відбувається. Анестезіолог вставив у рушницю ампулу зі снодійним і клацнув затвором.
- Чого стоїш, як дівка на виданні? Ось, я зараз знерухомлю тварину, а ти хапай слона за хобота і міцно тримай, аби не крутив ним як сорока хвостом. Зрозумів?
- Ага.
Тварина заснула. Хобот був занадто важким, тому я поклав його собі на плечі і трохи почухав. А потім заспівав колискової, подумки.
Аж тут в стійло вбігла Елеонора Пилипівна зі скальпелем наперевіс, двометрової довжини. Лезо пожадливо зблиснуло.
- Давайте різати! - ревонула пані Елеонора.
Я...благополучно втратив свідомість від жаху.
Що там ця бригада зарізяк витворяла зі слоном - не знаю, але очуняв на сіні, в далекому куточку. Моя берегиня шепотілв якісь замовляння над черевом прооперованої тварини, а Елеонора Пилипівна мазала йодом шов на пузі слоника.
- А тепер ходімо, оглянемо вашого кота Жоржика,- мовила пані Елеонора, на ходу знімаючи закривавленого медхалата.
Заходимо в кімнату, де його залишили, а там тигренята догризають кісточки нещасної тваринки.
- Йой! - вигукнула жінка. - Немає Жоржика! З'їли упиряки молоді!
Я від смутку та розпачу знову втратив свідомість.
А коли очуняв, то кіт Жоржик сидів на моїх грудях та вилизував хвоста. А Елеонора Пилипівна з моєю берегинею про щось гомоніли за столом, чукикаючи тигренятко.
Виявляється, що наш кіт втомився, заліз у цебро в кутку кімнати і благополучно заснув. А я подумав, що його з'їли оці хврцизяки.
А в Жоржика все гаразд, просто занадто багато квашеної капусти на ніч заглитнув, тож його почало надимати.
Нині капусту з раціону виключили, залишивши тільки малосольні огірки, дині та мариновані гриби. Сподіваюся, що кіт хворіти більше не буде і ми в цю клініку більше ніколи не потрапимо.
Хоча, чесно признаюся: якщо надвечір погамаю грибів, то уночі сниться усяка юринда, та й пузо туге, як барабан.
А ви, друзі, на ніч їсте гриби? Чи, може, смажену картоплю? Розкажіть, будь-ласка, свої рецепти вечері, буду вельми вдячний.
З повагою, вуйко Сашко
17.11.2022р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
