
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.05.24
12:40
У снах медові цятки - поцілунки
і бджіл рої заплутались у цвіті.
Ти ніжність заплітав у коси, світе,
між листям білосніжні візерунки.
Пахучий аромат бентежив мило,
Неначе юність уквітчала душу.
У тій красі літала птахом думка,
і нам тоді казково по
і бджіл рої заплутались у цвіті.
Ти ніжність заплітав у коси, світе,
між листям білосніжні візерунки.
Пахучий аромат бентежив мило,
Неначе юність уквітчала душу.
У тій красі літала птахом думка,
і нам тоді казково по
2025.05.24
05:17
В години довгого безсоння,
В глибоких роздумах лежу:
Чому сусід протизаконно
Знов переорює межу?
Здійняв шалену колотнечу,
Приніс страждання, смуток, біль, -
Вчиняє він недобрі речі
І не збирається звідтіль.
В глибоких роздумах лежу:
Чому сусід протизаконно
Знов переорює межу?
Здійняв шалену колотнечу,
Приніс страждання, смуток, біль, -
Вчиняє він недобрі речі
І не збирається звідтіль.
2025.05.23
22:38
Цвіте бузок, магнолія в саду,
На сонці ніжиться рясна черешня.
На безіменний палець, до ладу
Ти одягнув рубінового персня.
Подарував закохано мені,
Щоб я була, заручена, красива.
Мій чуйний принц, на білому коні,
З тобою неймовірно я щаслива.
На сонці ніжиться рясна черешня.
На безіменний палець, до ладу
Ти одягнув рубінового персня.
Подарував закохано мені,
Щоб я була, заручена, красива.
Мій чуйний принц, на білому коні,
З тобою неймовірно я щаслива.
2025.05.23
21:25
Космос несе не тільки
творчу енергію, але й потік
інформаційного сміття,
яке утворює
енергетичне звалище.
Скільки сміття в ноосфері!
Як розчистити джерела
від намулу? Як повернутися
творчу енергію, але й потік
інформаційного сміття,
яке утворює
енергетичне звалище.
Скільки сміття в ноосфері!
Як розчистити джерела
від намулу? Як повернутися
2025.05.23
17:12
Лимонниці за вітром рух тремкий.
Їй, невагомій, як же вітру проти?
І повівом несе на вістряки,
Немов на шпильку хоче наколоти
Обставина вразливу позолоту.
Нагріта сонцем, випурхнула вмить,
Сухий притулок полишИвши наспіх.
Їй, невагомій, як же вітру проти?
І повівом несе на вістряки,
Немов на шпильку хоче наколоти
Обставина вразливу позолоту.
Нагріта сонцем, випурхнула вмить,
Сухий притулок полишИвши наспіх.
2025.05.23
15:38
Саме там відчуваєш, що ти із глини,
Ще трохи і небо застелить дим,
Що навіть куля коли зупинить
Твої побратими продовжать іти
Саме там відступатимуть помисли давнього
Теплого сонця, чим далі – навкруж
Ковтатимеш сонячний попіл щоденного
Болю загубл
Ще трохи і небо застелить дим,
Що навіть куля коли зупинить
Твої побратими продовжать іти
Саме там відступатимуть помисли давнього
Теплого сонця, чим далі – навкруж
Ковтатимеш сонячний попіл щоденного
Болю загубл
2025.05.23
14:43
Цілувала ти, бо знала,
Що вуста мої, мов мед,
Мають запах трав зів’ялих
І пахтять, як ожеред.
Наче ласий плід, манливі,
Хоч гіркі, як згуслий дим, –
Викликають тільки диво,
Невтоленні вік нічим.
Що вуста мої, мов мед,
Мають запах трав зів’ялих
І пахтять, як ожеред.
Наче ласий плід, манливі,
Хоч гіркі, як згуслий дим, –
Викликають тільки диво,
Невтоленні вік нічим.
2025.05.22
22:51
Травневий дивак дощ –
Це мовчазний пророк,
Що кидає землю гостинну
І мандрує на досвітку
У пошуках свідків
Вічного існування
Бородатого музики Часу:
Він теж грає на струнах
Це мовчазний пророк,
Що кидає землю гостинну
І мандрує на досвітку
У пошуках свідків
Вічного існування
Бородатого музики Часу:
Він теж грає на струнах
2025.05.22
21:32
Скільки плодів у землі пропаде!
Скільки людей
залишаться непоміченими,
як ці плоди.
Вони впадуть у землю,
як сухе гілля,
стануть гумусом
для майбутніх поколінь.
Скільки людей
залишаться непоміченими,
як ці плоди.
Вони впадуть у землю,
як сухе гілля,
стануть гумусом
для майбутніх поколінь.
2025.05.22
21:13
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д
2025.05.22
18:20
Петро подавсь на уходи ранньою весною.
Зібралися всі охочі дниною ясною
Й подалися в Дике поле звіра полювати.
Хутро можна тим же ляхам вигідно продати.
А ще в річках повноводих риби наловити,
Насолити, закоптити, тарань насушити.
Зазвичай восени пі
Зібралися всі охочі дниною ясною
Й подалися в Дике поле звіра полювати.
Хутро можна тим же ляхам вигідно продати.
А ще в річках повноводих риби наловити,
Насолити, закоптити, тарань насушити.
Зазвичай восени пі
2025.05.22
12:04
ФІЛОСОФІЯ ЗНЕВІРИ З ПРОБЛИСКОМ НАДІЇ
Парадоксально, помітив у власних спостереженнях на прикладі історії української поезії, принаймні після усталення української літературної мови таке: якщо вести відлік від Тараса Шевченка, який не римував майже пер
2025.05.22
06:26
На перетині провулків
Вітер валить з ніг, –
І гуде протяжно, й гулко
Вітровію сміх.
Рух прискорюючи лунко,
Сипле в очі пил, –
І немає порятунку
Від пилюки хвиль.
Вітер валить з ніг, –
І гуде протяжно, й гулко
Вітровію сміх.
Рух прискорюючи лунко,
Сипле в очі пил, –
І немає порятунку
Від пилюки хвиль.
2025.05.21
21:56
Учорашній черговій зміні "пиріжкарень" пощастило на бейти. Хоч якась різноманітність.
Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положен
2025.05.21
21:36
Розхитується світ, як у дитинстві.
Розхитується дах, і опадає квіт.
І те, що тисне, що колись насниться,
Виблискує, немов ковальський ґніт.
Розхитуються погляди і суті,
Підвалини стираються в труху.
Концепції суворі, ніби судді,
Розхитується дах, і опадає квіт.
І те, що тисне, що колись насниться,
Виблискує, немов ковальський ґніт.
Розхитуються погляди і суті,
Підвалини стираються в труху.
Концепції суворі, ніби судді,
2025.05.21
20:46
Ти на дні дощ іде в Хуарезі
& Великдень ще тут
І серйозність не до речі
А негативити намарний труд
Не співай без потреби
Як зійдеш на Rue Morgue Avenue
Доволі є жінок буремних
Щоб анонсувати твій капут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...& Великдень ще тут
І серйозність не до речі
А негативити намарний труд
Не співай без потреби
Як зійдеш на Rue Morgue Avenue
Доволі є жінок буремних
Щоб анонсувати твій капут
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Новий закон
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Новий закон
З'їдять мене християни на Різдво. І не подавляться. Разом з кістками. З лапатих вух та рила зварять холодець, обсмаленого хвоста зжують під пиво, з вительбушених кишок нароблять ковбас, а печінку підсмажать. Навіть серцем не погребують: зварять, перекрутять через м'ясорубку і пустять на млинці. І кров святу вицідять на кров'янку. Отака от християнська любов до ближнього і до дальнього. А я ж душа жива, мені теж болить, коли ріжуть. Та люди не зважають, коли ми конаємо під їхніми швайками, коли наші крики тривожать усе село. А перед тим, як зарізати - годують усім, що під руку підвернеться.
У віруючих завжли слова розходяться з ділом. Навіть у дрібницях.
Ми тут, у сарайчику якось гомоніли з моїми братами по нещастю про життя-буття. І дійшли невтішного висновку: люди - це чорні кровожерні демони, які знищують усе живе.
Кріль Єнох питає:
- Савко, от скажи, чому люди протоплюють узимку свої хати щодня, а ми сидимо в холодних клітях та сажах? За що нам такі муки?
- Бо думають тільки про себе,- одказує корівка Лиска.
- Але ж у Святому письмі написано...
- Святе письмо писане для людей,- прогавкав пес Барух.- Якби воно стосувалося усіх живих створінь, то людей би не стало. Занадто вони зажерливі.
- То, давайте бунт піднімемо! - закудкудахтав півень Яків.
- Будемо наполягати, аби нас хоч у лютий мороз пускали до світлиці погрітися,- загелґотала гуска Варвара.
- Цього мало! - ревнула корова Єва.- Поставимо ультиматум: або з нас знімають усі ланцюги та випускають на волю, або розвалимо господарю і хлів, і хату!
- Правильно-о-о! - заволала уся братія. - Годі з нас знущатися!
А під хлівом крутився син господаря, дуже сердешний хлопак, підслухав розмову нещасних створінь, розчулився і...відкрив ворота.
Першою з темряви вистрибнула коза Аглая, за нею индик Лопуцько, і пішло-поїхало!
Баран Гепало з розгону бахнув рогами у хвіртку і та відлетіла аж на протилежний бік вулиці Непорочної , під Степанидин паркан. Кинулася уся живність у пролом і чкурнула вулицею до Божого храму. А там якраз піп Онуфрій святкову літургію вів, читав тропарі.
Курка Хвеська з виводком скочила на аналой і як закудкудахтає:
- Відсьогодні не дамо себе вбивати та їсти супостатам! Ми живі душі, праведні. Самі себе люди, ріжте та жуйте! А нас - зась!
Бичок та баранець настовбурчили роги на попа, гусаки люто зашипіли на богомольців, а коза Аглая штрикнула розгубленого вітця Онуфрія рогами у м'якушки.
- Але ж,- пробелькотів священник,- Бог сказав, щоб ми над вами владарювали!
- Так владарюцте! - ревнув бугай Бацила.- Беріть податки: молоко, яйця, пір'я, вовну. Але дерти нас - ніззя!
Баба Степанида охнула і впала на підлогу, у молодухи Хвеськи почалися передчасні пологи, а сільський голова, затинаючись від страху, засунув чуприну під Онуфрієфу єпітрахіль.
А тим часом, всіма курниками та сажами села пішов поголос про повстання. Домашня худоба селян з диким вереском та криками теж рвонула до церковки...
Не лякайтеся, шановні читачі, все обійшлося, оскільки баран Гепало виявився відповідальним ватажком повстання. Поставив ратиці на шию Онуфрію і бекнув:
- Наші вимоги такі;
1. За десяток яєць - цебро зерна;
2. За мішок вовни - лантух капусти:
3. За мішок пір'я - 20 кілограмів свіжої гички;
4. За десять літрів молока - двісті кілограмів сіна.
- А як не погодитеся, супостати,- ріжками заколю, хвостиком замету! Тут усім і смерть!
Люди довго не комизилися. Трохи побурчали, звісно, поплакали над зміною чинного законодавства і розійшлися працювати.
А у вас, шановні друзі,- ще жують свинячі рила? Чи гепають обухами по лобах молодих бичків? Чи вже цивізізувалися, живуть у мирі зі всією живністю і не зазіхають на життя братів своїх менших?
Якщо зазіхають - кличте мене і барана Гепала, ми швидко наведемо лад і у ваших територіальних громадах, і у бездушних серцях.
А я піду з рибами домовлятися про повстання, аби й у річках та озерах навести лад. Піп Онуфрій обіцяв під час нересту не бемкати у дзвони і не колошкати рибу. А чи дотримає слова - подивимося.
26.12.2022р.
-
У віруючих завжли слова розходяться з ділом. Навіть у дрібницях.
Ми тут, у сарайчику якось гомоніли з моїми братами по нещастю про життя-буття. І дійшли невтішного висновку: люди - це чорні кровожерні демони, які знищують усе живе.
Кріль Єнох питає:
- Савко, от скажи, чому люди протоплюють узимку свої хати щодня, а ми сидимо в холодних клітях та сажах? За що нам такі муки?
- Бо думають тільки про себе,- одказує корівка Лиска.
- Але ж у Святому письмі написано...
- Святе письмо писане для людей,- прогавкав пес Барух.- Якби воно стосувалося усіх живих створінь, то людей би не стало. Занадто вони зажерливі.
- То, давайте бунт піднімемо! - закудкудахтав півень Яків.
- Будемо наполягати, аби нас хоч у лютий мороз пускали до світлиці погрітися,- загелґотала гуска Варвара.
- Цього мало! - ревнула корова Єва.- Поставимо ультиматум: або з нас знімають усі ланцюги та випускають на волю, або розвалимо господарю і хлів, і хату!
- Правильно-о-о! - заволала уся братія. - Годі з нас знущатися!
А під хлівом крутився син господаря, дуже сердешний хлопак, підслухав розмову нещасних створінь, розчулився і...відкрив ворота.
Першою з темряви вистрибнула коза Аглая, за нею индик Лопуцько, і пішло-поїхало!
Баран Гепало з розгону бахнув рогами у хвіртку і та відлетіла аж на протилежний бік вулиці Непорочної , під Степанидин паркан. Кинулася уся живність у пролом і чкурнула вулицею до Божого храму. А там якраз піп Онуфрій святкову літургію вів, читав тропарі.
Курка Хвеська з виводком скочила на аналой і як закудкудахтає:
- Відсьогодні не дамо себе вбивати та їсти супостатам! Ми живі душі, праведні. Самі себе люди, ріжте та жуйте! А нас - зась!
Бичок та баранець настовбурчили роги на попа, гусаки люто зашипіли на богомольців, а коза Аглая штрикнула розгубленого вітця Онуфрія рогами у м'якушки.
- Але ж,- пробелькотів священник,- Бог сказав, щоб ми над вами владарювали!
- Так владарюцте! - ревнув бугай Бацила.- Беріть податки: молоко, яйця, пір'я, вовну. Але дерти нас - ніззя!
Баба Степанида охнула і впала на підлогу, у молодухи Хвеськи почалися передчасні пологи, а сільський голова, затинаючись від страху, засунув чуприну під Онуфрієфу єпітрахіль.
А тим часом, всіма курниками та сажами села пішов поголос про повстання. Домашня худоба селян з диким вереском та криками теж рвонула до церковки...
Не лякайтеся, шановні читачі, все обійшлося, оскільки баран Гепало виявився відповідальним ватажком повстання. Поставив ратиці на шию Онуфрію і бекнув:
- Наші вимоги такі;
1. За десяток яєць - цебро зерна;
2. За мішок вовни - лантух капусти:
3. За мішок пір'я - 20 кілограмів свіжої гички;
4. За десять літрів молока - двісті кілограмів сіна.
- А як не погодитеся, супостати,- ріжками заколю, хвостиком замету! Тут усім і смерть!
Люди довго не комизилися. Трохи побурчали, звісно, поплакали над зміною чинного законодавства і розійшлися працювати.
А у вас, шановні друзі,- ще жують свинячі рила? Чи гепають обухами по лобах молодих бичків? Чи вже цивізізувалися, живуть у мирі зі всією живністю і не зазіхають на життя братів своїх менших?
Якщо зазіхають - кличте мене і барана Гепала, ми швидко наведемо лад і у ваших територіальних громадах, і у бездушних серцях.
А я піду з рибами домовлятися про повстання, аби й у річках та озерах навести лад. Піп Онуфрій обіцяв під час нересту не бемкати у дзвони і не колошкати рибу. А чи дотримає слова - подивимося.
26.12.2022р.
-
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію