Дитинство пахне хлібом й молоком.
Бабусеними теплими руками .
Гарячим її серцем і добром.
Дзвінкими й ніжними піснями.

Дитинство пахне хлібом запашним.
Який бабуся щосуботи випікала.
А ми малі ... Все бігали туди
За тим смачненьким хлібом заглядали.

Бо повелося так, лише для нас
Підпалок вона завжди готувала.
Мастила його маслом, часником.
І сіллю так добряче посипала.

Дитинство пахне теплим молочком.
Яке корівка щедро нам давала.
А ми гонила пасти її всім селом.
І зовсім в полі там не сумували.

Ми з Едіком дружили від душі.
М'яча ганяли, билися малі.
Та одразу з ним мирились.
Не гнівались і не сварились.

Такого брата лиш дарують небеса.
З яким триває дружба все життя.
Завжди знайде для мене він хвилину.
Потішить у складну годину.

Дитинство пахне квітами, красою.
Матусеною ласкою і добротою.
Батьківськими порадами, проте ...
Щось сумно згадувати це.

Дитинство пахне маминим теплом.
Яке вона всім дітям дарувала .
А ми малі сиділи під крилом.
І іноді того не помічали.

Нам зовсім не хотілося малим.
Щоб мама наша так хворіла.
Бо стало все тоді сумним .
І очі в нас вже не горіли.

Дитинство пахне сумом і слізьми.
Які за мамою я проливала.
Хоча пройшли уже роки.
Та в серці біль ніяк ця не згасала.

Кажуть, час лікує - навпаки!
Чим старшою стаєш- тим більше розумієш.
Це були золоті роки.
В батьківській хаті, де були щасливі.
19.02.2023