Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.08
01:42
Нарешті камінаут у бідного Артура;
Монаху в горло лізе вже зовсім не проскура.
Монаху в горло лізе вже зовсім не проскура.
2026.01.08
01:14
А посуд не помила
Моя сьогодні мила –
Тепер уже немила;
Візьму її на вила,
Щоб аж уся завила.
Моя сьогодні мила –
Тепер уже немила;
Візьму її на вила,
Щоб аж уся завила.
2026.01.07
21:00
Із Леоніда Сергєєва
На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
2026.01.07
20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
2026.01.07
20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –
І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –
І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття
2026.01.07
19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року.
Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього.
Що можна сказати про цей вірш:
Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,
2026.01.07
19:48
У милого є мила —
для нього я немила.
В душі глибока рана,
а може — фініш мрій.
Але, якщо серйозно,
хоч за вікном морозно,
та бідкатись не стану —
що він уже не мій.
для нього я немила.
В душі глибока рана,
а може — фініш мрій.
Але, якщо серйозно,
хоч за вікном морозно,
та бідкатись не стану —
що він уже не мій.
2026.01.07
15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?
- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?
- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -
2026.01.07
14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…
2026.01.07
10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.
Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.
Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних
2026.01.07
07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...
2026.01.07
02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.
Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.
Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже
2026.01.06
19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
2026.01.06
15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.
Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.
Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,
2026.01.06
13:36
Коли ми молоді були-
Ми двічі їздили в Хорли.
Це близько: п'ять годин - і там,
І ти вже з морем сам-на-сам.
А особливо в травні. Ще
Із неба сонце не пече.
Ми двічі їздили в Хорли.
Це близько: п'ять годин - і там,
І ти вже з морем сам-на-сам.
А особливо в травні. Ще
Із неба сонце не пече.
2026.01.06
13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
танець світла на свічках - candle dancing of the light
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
танець світла на свічках - candle dancing of the light
танець світла на свічках
думи
сон
стінного цвяха
в полум’ї фламенко
птаха
згадка світла
та гірка
погляд кинув
де лежать
стелі витончені грані
поплавець мого бажання
пропадає
і летять
щепки
і збирають ліс
південь
за пташам
на північ
за світанком
перші півні
а пером на крила
біс
що як шафна міль
тихцем
проїдає долю
вміло
де ж пернатий той
що білий
що служив
колись гінцем
душі вчаться
як мовчать
в клітках
де земля просіла
вже нема
для болю
тіла
а точила
для меча
принеси
не в сни
мені
райських яблучок
і літа
гілочку вербову
вітру
спрагу зір
тим у вогні
я чекаю
янголя
відкриваю серце
радо
недоспіваним баладам
і словам
що не болять
10 Жовтня, 2019
candle dancing of the light - Eng
---------------------------
candle dancing
of the light
thoughts
the wall nail
who is dreaming
in flamenco flames
appears to see me
my old memory
and cry
a glance cast
the ceiling has
graceful
and devoted edges
and my wish
the float of ages
disappears
fly
don’t rest
timber chips
assemble woods
south
reach north
for bird collection
roosters
hold dawn resurrection
imps need feathers
wings
and soot
like a closet mole
he looks
fate
has eaten through
as dresses
the white-feathered one
who passes
heavens’ letters
hides in books
in the cages sagged
from cold
souls
are silent
words
are muddy
there is
no pain
for body
and no sharpeners
for swords
not in dreams
please bring to me
Eden apples
and last summer
twigs of willow
for wind’s armor
and the thirst
of stars
for springs
little angel
in my mind
openhearted
I wait lately
for cut short folk songs
and greatly
for the words
between the lines
10 October, 2019
думи
сон
стінного цвяха
в полум’ї фламенко
птаха
згадка світла
та гірка
погляд кинув
де лежать
стелі витончені грані
поплавець мого бажання
пропадає
і летять
щепки
і збирають ліс
південь
за пташам
на північ
за світанком
перші півні
а пером на крила
біс
що як шафна міль
тихцем
проїдає долю
вміло
де ж пернатий той
що білий
що служив
колись гінцем
душі вчаться
як мовчать
в клітках
де земля просіла
вже нема
для болю
тіла
а точила
для меча
принеси
не в сни
мені
райських яблучок
і літа
гілочку вербову
вітру
спрагу зір
тим у вогні
я чекаю
янголя
відкриваю серце
радо
недоспіваним баладам
і словам
що не болять
10 Жовтня, 2019
candle dancing of the light - Eng
---------------------------
candle dancing
of the light
thoughts
the wall nail
who is dreaming
in flamenco flames
appears to see me
my old memory
and cry
a glance cast
the ceiling has
graceful
and devoted edges
and my wish
the float of ages
disappears
fly
don’t rest
timber chips
assemble woods
south
reach north
for bird collection
roosters
hold dawn resurrection
imps need feathers
wings
and soot
like a closet mole
he looks
fate
has eaten through
as dresses
the white-feathered one
who passes
heavens’ letters
hides in books
in the cages sagged
from cold
souls
are silent
words
are muddy
there is
no pain
for body
and no sharpeners
for swords
not in dreams
please bring to me
Eden apples
and last summer
twigs of willow
for wind’s armor
and the thirst
of stars
for springs
little angel
in my mind
openhearted
I wait lately
for cut short folk songs
and greatly
for the words
between the lines
10 October, 2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
