
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.13
13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Ой, як сонячно довкола!
Оглядає видноколо:
"Он троянди та жоржини,
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Ой, як сонячно довкола!
Оглядає видноколо:
"Он троянди та жоржини,
2025.09.13
05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
2025.09.12
22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
2025.09.12
21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
2025.09.12
08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
2025.09.12
05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.
І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.
І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,
2025.09.12
05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.
2025.09.11
22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.
І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.
І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя
2025.09.11
22:15
дива з вівса суха солома
різка токсин в гаю гриби
плуги чужі що страх узяти
якщо з воріт а вже заслаб
стіна товста панель основа
своя зігрій і на верстак
і квітку щоб на скотч узяти
one day однак
осот не квітка рак не риба
вона це фіш носій ік
2025.09.11
22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.
Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.
Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.
2025.09.11
18:08
Перемога Ігоря Святославовича, князя Новгород-Сіверського над половцями біля річки Хирія в 1183 році
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп
2025.09.11
17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!
Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!
Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,
2025.09.11
17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.
До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.
До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,
2025.09.11
12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам
друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам
друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“
2025.09.11
07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?
2025.09.10
21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Микола Українець (1945) /
Вірші
Біографія кацапського диктатора
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біографія кацапського диктатора
Ти хочеш бути схожим на царя Петра,
Його портрет тримаєш в кабінеті
У нього зріст був метра два, у тебе, гнидо, тільки півтора,
То ж не зрівняєшся ти з ним до смерті.
А пам'ятаєш Дрезден, першу танкову, де ти служив
Нікому не відомим кагебістом,
За командармом ти портфель носив
Із документами з секретним грифом.
А потім в Пітері за Собчаком ходив,
Ледь не ступаючи йому на п'яти,
Все ті ж портфелі ти носив,
Служив патрону ти завзято.
Фортуна посміхнулась тобі колись,
Ти став відомим всім одним моментом,
Коли п'яненький царь Борис
Тебе призначив президентом.
І в КГБ нічого путнього ти не зробив,
І кличка «сіра моль» тобі дана не зря,
Бо ти її, напевно, заслужив,
Не «сіра моль», ти просто «тля».
Ніхто царя Петра ніколи не забуде,
Розумну голову державну мав
Відсталу, темну він Росію вивів в люди
Коли вікно в Європу прорубав
І для Росії флот побудував.
А що зробив ти для Росії, сучий сину,
Лиш Будапештський меморандум підписав?
Гарантом із безпеки став для України,
На Україну, падло, і напав.
Та ти не схожий на царя Петра, окурок сраний,
На Жукова ти більше схожий, наче його брат
Такий же, як і ти, м'ясник поганий,
Який був маршалом і не жалів своїх солдат
У ту війну Велику Вітчизняну.
Вів суперечки з Рокосовським він,
Сварився з ним завжди завзято,
Хто першим зайде у Берлін,
А тисячами гинули солдати.
Ти по його стопам ідеш,
Кацапський виродок проклятий,
Без жалю ти своїх солдат женеш
На наші кулемети та гармати.
Так я тобі скажу, заразі,
Щоб ти запам'ятав і знав —
Судить вас буде у Гаазі
Міжнародний трибунал.
Не ждіть, пощади вам не буде,
Вас викинуть із бункерів усіх наверх
Судить вас будуть по заслугах люди
Як в Нюрнберзі судили третій рейх!
Якби я був суддя, я б їх судив
Нікого я б не вішав, не стріляв,
А посадив би всіх на палі
Щоб кожен гад за свої злочини на них сконав!
2023
Його портрет тримаєш в кабінеті
У нього зріст був метра два, у тебе, гнидо, тільки півтора,
То ж не зрівняєшся ти з ним до смерті.
А пам'ятаєш Дрезден, першу танкову, де ти служив
Нікому не відомим кагебістом,
За командармом ти портфель носив
Із документами з секретним грифом.
А потім в Пітері за Собчаком ходив,
Ледь не ступаючи йому на п'яти,
Все ті ж портфелі ти носив,
Служив патрону ти завзято.
Фортуна посміхнулась тобі колись,
Ти став відомим всім одним моментом,
Коли п'яненький царь Борис
Тебе призначив президентом.
І в КГБ нічого путнього ти не зробив,
І кличка «сіра моль» тобі дана не зря,
Бо ти її, напевно, заслужив,
Не «сіра моль», ти просто «тля».
Ніхто царя Петра ніколи не забуде,
Розумну голову державну мав
Відсталу, темну він Росію вивів в люди
Коли вікно в Європу прорубав
І для Росії флот побудував.
А що зробив ти для Росії, сучий сину,
Лиш Будапештський меморандум підписав?
Гарантом із безпеки став для України,
На Україну, падло, і напав.
Та ти не схожий на царя Петра, окурок сраний,
На Жукова ти більше схожий, наче його брат
Такий же, як і ти, м'ясник поганий,
Який був маршалом і не жалів своїх солдат
У ту війну Велику Вітчизняну.
Вів суперечки з Рокосовським він,
Сварився з ним завжди завзято,
Хто першим зайде у Берлін,
А тисячами гинули солдати.
Ти по його стопам ідеш,
Кацапський виродок проклятий,
Без жалю ти своїх солдат женеш
На наші кулемети та гармати.
Так я тобі скажу, заразі,
Щоб ти запам'ятав і знав —
Судить вас буде у Гаазі
Міжнародний трибунал.
Не ждіть, пощади вам не буде,
Вас викинуть із бункерів усіх наверх
Судить вас будуть по заслугах люди
Як в Нюрнберзі судили третій рейх!
Якби я був суддя, я б їх судив
Нікого я б не вішав, не стріляв,
А посадив би всіх на палі
Щоб кожен гад за свої злочини на них сконав!
2023
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію