Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Українець (1945) /
Вірші
Біографія кацапського диктатора
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біографія кацапського диктатора
Ти хочеш бути схожим на царя Петра,
Його портрет тримаєш в кабінеті
У нього зріст був метра два, у тебе, гнидо, тільки півтора,
То ж не зрівняєшся ти з ним до смерті.
А пам'ятаєш Дрезден, першу танкову, де ти служив
Нікому не відомим кагебістом,
За командармом ти портфель носив
Із документами з секретним грифом.
А потім в Пітері за Собчаком ходив,
Ледь не ступаючи йому на п'яти,
Все ті ж портфелі ти носив,
Служив патрону ти завзято.
Фортуна посміхнулась тобі колись,
Ти став відомим всім одним моментом,
Коли п'яненький царь Борис
Тебе призначив президентом.
І в КГБ нічого путнього ти не зробив,
І кличка «сіра моль» тобі дана не зря,
Бо ти її, напевно, заслужив,
Не «сіра моль», ти просто «тля».
Ніхто царя Петра ніколи не забуде,
Розумну голову державну мав
Відсталу, темну він Росію вивів в люди
Коли вікно в Європу прорубав
І для Росії флот побудував.
А що зробив ти для Росії, сучий сину,
Лиш Будапештський меморандум підписав?
Гарантом із безпеки став для України,
На Україну, падло, і напав.
Та ти не схожий на царя Петра, окурок сраний,
На Жукова ти більше схожий, наче його брат
Такий же, як і ти, м'ясник поганий,
Який був маршалом і не жалів своїх солдат
У ту війну Велику Вітчизняну.
Вів суперечки з Рокосовським він,
Сварився з ним завжди завзято,
Хто першим зайде у Берлін,
А тисячами гинули солдати.
Ти по його стопам ідеш,
Кацапський виродок проклятий,
Без жалю ти своїх солдат женеш
На наші кулемети та гармати.
Так я тобі скажу, заразі,
Щоб ти запам'ятав і знав —
Судить вас буде у Гаазі
Міжнародний трибунал.
Не ждіть, пощади вам не буде,
Вас викинуть із бункерів усіх наверх
Судить вас будуть по заслугах люди
Як в Нюрнберзі судили третій рейх!
Якби я був суддя, я б їх судив
Нікого я б не вішав, не стріляв,
А посадив би всіх на палі
Щоб кожен гад за свої злочини на них сконав!
2023
Його портрет тримаєш в кабінеті
У нього зріст був метра два, у тебе, гнидо, тільки півтора,
То ж не зрівняєшся ти з ним до смерті.
А пам'ятаєш Дрезден, першу танкову, де ти служив
Нікому не відомим кагебістом,
За командармом ти портфель носив
Із документами з секретним грифом.
А потім в Пітері за Собчаком ходив,
Ледь не ступаючи йому на п'яти,
Все ті ж портфелі ти носив,
Служив патрону ти завзято.
Фортуна посміхнулась тобі колись,
Ти став відомим всім одним моментом,
Коли п'яненький царь Борис
Тебе призначив президентом.
І в КГБ нічого путнього ти не зробив,
І кличка «сіра моль» тобі дана не зря,
Бо ти її, напевно, заслужив,
Не «сіра моль», ти просто «тля».
Ніхто царя Петра ніколи не забуде,
Розумну голову державну мав
Відсталу, темну він Росію вивів в люди
Коли вікно в Європу прорубав
І для Росії флот побудував.
А що зробив ти для Росії, сучий сину,
Лиш Будапештський меморандум підписав?
Гарантом із безпеки став для України,
На Україну, падло, і напав.
Та ти не схожий на царя Петра, окурок сраний,
На Жукова ти більше схожий, наче його брат
Такий же, як і ти, м'ясник поганий,
Який був маршалом і не жалів своїх солдат
У ту війну Велику Вітчизняну.
Вів суперечки з Рокосовським він,
Сварився з ним завжди завзято,
Хто першим зайде у Берлін,
А тисячами гинули солдати.
Ти по його стопам ідеш,
Кацапський виродок проклятий,
Без жалю ти своїх солдат женеш
На наші кулемети та гармати.
Так я тобі скажу, заразі,
Щоб ти запам'ятав і знав —
Судить вас буде у Гаазі
Міжнародний трибунал.
Не ждіть, пощади вам не буде,
Вас викинуть із бункерів усіх наверх
Судить вас будуть по заслугах люди
Як в Нюрнберзі судили третій рейх!
Якби я був суддя, я б їх судив
Нікого я б не вішав, не стріляв,
А посадив би всіх на палі
Щоб кожен гад за свої злочини на них сконав!
2023
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
