Валентине, та він обіймає :)) Наголос у заголовку ОбІйми :)

Вітаю Вандочко,
Цікаве Ви маєте світобачення - зауважливо-власне.
Ось я читаю Ваш твір, як особа "Він" - тобто "вона" для мене здається ніжне сотворіння і тут початок:
"Була в броні байдужості незборна..." - ось ця "броня" якось кидає мою уяву на дзот.
Далі іде все класно - бо ж "Він" - то "сила".
Аж до:
"Пораню ще!.. А ти так близько тулиш,
що знаки запитання безпритульні" - "тулиш/"тульні" однокоренева рима треться до ока.
Далі іде нормалка. Стоп.
"Так лагідно ці жилаві лещата," - образ лещат не асоціюється з ласкою - це щось, як "крикливо-ніжний голос".
А закінчення заставило мене задуматись чи часом
героїня не полюбляє "травичку"...

Та навіщо ж уже та броня, якщо так обіймають :)

А щоб серце не роздавити, бо ті обійми бувають небезпечні, не дарма у тебе порівняння - лещата!
З теплом, Варця;)-

Але ж вони лагідні, Варцю ;)

Та воно ніби й так... Ой, та не звертайте уваги на мою шизофренію)))

Не шутите с женщинами, - ваши шутки глпы и неуместны. К.Прутков.
та ж то жатрт, Вандочко!!!

Супер :) Тільки лещатіть дуже обережно та лагідно...;)

Думаєш? Ну от і славно, зі сторони видніше))

Точно-точно ;) Такий собі віртуальний висновок психолога ;)--

Н-даааааа, дожилась, віртуальний діагноз;)---

Віртуальний діагноз: ніяких розладів не спостерігається ;)---

;)---

Вандо, чудово!

Спасибі, Несторе, за прихильність :)

Оце робота проведена! :)
Прекрасна композиція, я читав і боявся, що ось зараз, зараз прекрасне видіння розтане, залишивши натомість якусь іншу реальність. До останнього рядка. А там "дурня" :(
Отож, окрім можливого "леща(т)ка" є і можлива проблема останнього рядка? Яка, утім, якщо вона для автора існує, має і вирішення.

Редакціє, дякую за відгук. "Лагідні лещата" для мене тут важливий образ, тому не хотілося ю його позбавлятися...Стосовно "дурні" - так, це зовсім не високохудожній вираз, але це відповідь на те, що "буває краще" :) Можливо, поміркую про синонім...

Мав на увазі, що "лещатка" з "початку" краще вяжуться.
Щодо "це (про "дурня") відповідь на те, що "буває краще" - то це яскравий приклад того, як автор нав'язує Поетичному простору якусь свою ідею. :)
Вандо, поезія вимагає більш гармонійного рішення! :)
Без поспіху, звісно, обдумати різні штучки, на кшталт, навспак, не так, і т.д.... :)

Привіт усім :)
Вандочко, а якщо замість дурні написати "Маячня..."?
Так, як ви пояснили.
Мені вірш прочитався цілісно, а завдяки коменту ЛЮ дізналась про "травичку".
І "Лещата" чудово вписуються - образ міцних і строгих обіймів, головне, щоб не дуже затиснуті, як пише Варця ))) Трошки люфту для биття серця ;)

Редакціє, та то ж "лещата", а не "лещатка" (асоціюються в мене з чимсь маленьким :))

Оксанко, травичка - то суто плід багатої уяви ЛЮ, повірте :)

Я подумаю про "маячню", спасибі за підтримку!