Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
2026.03.13
05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
2026.03.13
05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Стельмах (1953) /
Проза
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
