Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.30
16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес
2026.07.30
16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
2026.07.30
14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
2026.07.30
13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
2026.07.30
12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
2026.07.30
06:50
В. К. Осиповій
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
2026.07.30
06:41
Фінальний акорд розлуки
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор)
«Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима
2026.07.29
21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
2026.07.29
21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
2026.07.29
17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
2026.07.29
14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Стельмах (1953) /
Проза
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
