ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Стельмах (1953) / Проза

 Кот на окне

... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-03-10 15:19:56
Переглядів сторінки твору 197
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.702 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.336 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.27 01:38
Автор у цю хвилину відсутній