
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ольга Стельмах (1953) /
Проза
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію