Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
2026.01.26
18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
2026.01.26
18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
2026.01.26
16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
2026.01.26
16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
2026.01.26
12:08
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
2026.01.26
09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
2026.01.26
07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Стельмах (1953) /
Проза
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кот на окне
... Наш кот не любит заходить в дом через входную дверь. Как не приглашай - и входить и выходить он хочет только в форточку. Когда мы меняли старое деревянное окно на металлопластиковое, то заказали внизу сделать форточку, чем очень удивили работников сервиса. - Зачем форточка, если открывается половина окна?.. Это же дороже получится... Как объяснить, что коту виднее - зачем... А открывать зимой окно - холодно, а если ещё по сто раз на день... В общем, нам пришлось коту уступить. Где-то гривен на пятьсот... Но что коту до этого, он выше всяких экономических вопросов. Корм ещё... - Только дорогой, и - мясо! Иначе - умру от голода, и тогда пусть вас совесть мучает, раз вы такие... Не даем умереть, а как же... Кормим...
... Придумал Экзюпери: "В ответе, в ответе"... Отвечаем по полной, а благодарности от этого мелкого злодея - ни на грош. Умеют они игнорировать, когда не желают общения. Не дозовёшься, не придёт их величество, когда само не захочет.
... Спит наш гегемон по всему дому в разных местах, периодически их меняя. Понять систему невозможно, нужно быть для этого котом. "Кошкин дом" упорно не используется, так любимые всеми котами коробки - тоже.
Спал он уже практически везде, разве только на потолке не спал. На полу, на столах, на полках, на тумбочках, В - тумбочках, в шкафах, НА - шкафах, на окнах, на стиралке в ванной, на диванах, на кровати, под кроватью, ВОЗЛЕ - кровати, на газовом котле в кладовой, а сейчас уже недели две спит в ванной, на узком и высоком окне, где половина его тушки просто свисает с подоконника... Но он упорно идет спать только туда, хотя рядом на стиралке постелена ему же - постель... А собака наша спит на своей подстилке уже года два, на одном и том же месте... Летом, правда, спят они иногда днём во дворе, Мини - на пороге, а Боня - на травке...
... Я люблю лето. Зимние пейзажи нравятся мне на картинах... Я бы не скучала по зиме, если бы пришлось переехать куда-нибудь в тёплую страну, где зимы не бывает... Бывает, но без морозов и снега. Хотя сейчас у нас снега нет, морозов - тоже. Начало января... Ещё всё впереди. До весны - два месяца, а до лета - пять!.. И это - территория с "умеренным" климатом...
... Но мы дождёмся лета, хвостики мои, дождёмся! Я вам обещаю. Как обещаю себе, - в первую очередь...
Дождёмся чистого неба, зелёной травы, и солнца - без пятен. Потому что когда-нибудь они исчезнут, и зло исчезнет с земли и уже не вспомнится. Ведь так говорит наш Создатель, а он - за нас в ответе. Ведь он обещает, что не забудет того, кто помнит о его обещании, и верит ему.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
