Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Всесвіт, космос, вічність, світ, Земля (роздуми, цитати)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всесвіт, космос, вічність, світ, Земля (роздуми, цитати)
* * *
Космос – безіменний автор нас –
трембітами безсмертності урочить.
* * *
Космос промовляє нотами Баха.
* * *
Космос шаленіє бурями.
Дощами йдуть комети й астероїди.
На Сонці вітер підіймає куряви.
* * *
Краєм ока космос не буває.
* * *
Чумацький Шлях далекий…
Як багато зірок поєднав в одну –
в одну доро́гу той титан стоокий.
* * *
Легкі зірки лишилися на небі,
а важкі – попадали.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
«Реальне життя» – воно є мить, обірвана смертю,
аби знову перейти в духовне життя – вічність,
обробити інформацію, яка є родовим і минулим,
що сконцентровано йде в Космос із тієї планети
чи субстанції, де проходить нарощення розуму.
* * *
Небесні стволи та земні розгалуження.
* * *
Великий мозок – Космос живиться завдяки нашим
еволюціонізуючим мізкам, які борються.
Тому легко сказати, що є марними ці земні радощі,
досягнення й кар’єри, що ми робимо тут, на Землі,
переступаючи подекуди через нашу мораль,
яка стримує нас від зайвої витрати часу.
* * *
Розум, який закодований у дусі, що пливе після смерті
в Космос, є вічним, тим, що розвивається.
* * *
Вічно живим є все, крім то́го, що вмирає.
* * *
Це ніяке не царство. І не загублений острів. А далека –
до глибини багатотриліярдного болю – далечина.
Омріяний здогадами далечезний космос. Ніяка й не планета.
І не зірка. І не чорна діра, яку, напевне, хтось сподівається
натрапити, аби перейти в інший вимір. Це звичайнісінький
космос. Космічний простір, серед якого розкинулася
вибаглива мара, схожа на якесь існування…
А таки забігаючи дещо наперед, я зізнаюся, що це Вічність.
* * *
Вічносте, даних про людство бракує.
* * *
Кожен камінь кричить,
особливо камінь спотикання.
* * *
Істина – в тіні,
а тінь – від стіни суті.
* * *
Не зводь дві істини в одно.
* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі
світло і світ цей створив.
* * *
Створюючи новий світогляд на старій планеті,
слід думати не стільки про майбутнє, як про найглибше
я́кщонайнаймайбутніше і що́якнайнайминуліше.
* * *
Земля в космосі схожа на дитину в колисці часу.
* * *
Мов піліґрими, ста́ріють віки
і йдуть за обрій з вивченими віршами.
* * *
Світ нам цей потрібен.
Людям усієї землі Земля потрібна.
* * *
Земний ковчег на хвилях вічного життя
то піднесеться, то пірне в космічний шторм.
* * *
Розгойдують Землю кліматичні шторми:
і в жилах – дрижання.
* * *
Над кожним днем ще вище небо.
Бо нижчає земля.
* * *
Як добре, що є Земля,
і на Землі тій – ти і я.
* * *
Світ тісний, як квадрат покою.
* * *
Як дивно світ улаштований…
Я думаю – він хворий.
Собою залишитися вільний.
* * *
Світ осягни-обніми від душі.
* * *
Світ – не журнал і не ефір,
а живий величезний світ.
* * *
Гігантський світ,
і вистачить всього нам на весь наш вік.
* * *
Покохайте світ і помилу́йте.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок.
ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Космічні тенденції:
Прийшов той час, коли усе,
давно пов’язане з Землею,
змінивши сутність, нас несе
у божевільну ґалерею.
* * *
Усе тече і змінюється,
адже обертається Земля.
* * *
Земля летить…
шукає більшого,
шукає виходу.
* * *
Старішає світ.
От-от – і мине неоліт.
* * *
О світе мій, в руках моїх ти!
Хай принадиш одно́го злом,
інший – знатиме, що зробити,
бо помолиться перед сном.
* * *
Світ (я певен) – повний нуль,
що застряг між круглих дуг.
* * *
Неміряно ідей!
Війна – на всі смаки!
Сьогодні світ такий,
яким не був ніколи!
* * *
Наш світ великий – в нім стежок багато.
Одні ведуть до пекла, інші – в рай.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Людина в цьому світі – гість,
чогось чекає.
* * *
Малюється світ тим, хто весь перед ним.
* * *
Дива на світі відбуваються.
* * *
Цей такий скупий на легковажність світ.
* * *
Світ у віках перевтілений, вийди назустріч мені.
* * *
О, світе мій, ти був моєю тінню,
бо я руками сонце пеленав.
* * *
О світе мій!
Я блукав твоєю тінню.
Дякую тобі за сумніви...
без сумніву.
* * *
Світ сповнений барв, поезій і мелодій.
* * *
Коли в мене будуть власні ключі
від цього сонця, від цього неба,
від цього світу,
коли?
* * *
Між нами і світом – трепетний гіпноз.
* * *
Усе примелькалось, усе горить вогнями
вночі, вранці, ввечері та днями.
* * *
До межі Небес – метушня і маячня земна.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Щодня він ходив на край світу і щодня запізнювався.
?
Щодня на 12:00 він поспішав на край світу
і щоразу не встигав.
Учора він вийшов з дому о пів на дванадцяту –
і запізнився! Сьогодні він вийшов без однієї хвилини
дванадцять годин – і встиг!
Просто край світу з кожним днем – наближався.
* * *
Уявіть собі, що весь світ – Любов.
* * *
Мабуть, те, що належить перу,
та любов, що складає літопис,
залишивши печеру стару,
спише Землю, покинувши глобус.
* * *
Цей світ майне коротким манівцем,
затисненим скарба́ми між галактик.
* * *
Подаруй світу енергію любові.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
Космос – безіменний автор нас –
трембітами безсмертності урочить.
* * *
Космос промовляє нотами Баха.
* * *
Космос шаленіє бурями.
Дощами йдуть комети й астероїди.
На Сонці вітер підіймає куряви.
* * *
Краєм ока космос не буває.
* * *
Чумацький Шлях далекий…
Як багато зірок поєднав в одну –
в одну доро́гу той титан стоокий.
* * *
Легкі зірки лишилися на небі,
а важкі – попадали.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
«Реальне життя» – воно є мить, обірвана смертю,
аби знову перейти в духовне життя – вічність,
обробити інформацію, яка є родовим і минулим,
що сконцентровано йде в Космос із тієї планети
чи субстанції, де проходить нарощення розуму.
* * *
Небесні стволи та земні розгалуження.
* * *
Великий мозок – Космос живиться завдяки нашим
еволюціонізуючим мізкам, які борються.
Тому легко сказати, що є марними ці земні радощі,
досягнення й кар’єри, що ми робимо тут, на Землі,
переступаючи подекуди через нашу мораль,
яка стримує нас від зайвої витрати часу.
* * *
Розум, який закодований у дусі, що пливе після смерті
в Космос, є вічним, тим, що розвивається.
* * *
Вічно живим є все, крім то́го, що вмирає.
* * *
Це ніяке не царство. І не загублений острів. А далека –
до глибини багатотриліярдного болю – далечина.
Омріяний здогадами далечезний космос. Ніяка й не планета.
І не зірка. І не чорна діра, яку, напевне, хтось сподівається
натрапити, аби перейти в інший вимір. Це звичайнісінький
космос. Космічний простір, серед якого розкинулася
вибаглива мара, схожа на якесь існування…
А таки забігаючи дещо наперед, я зізнаюся, що це Вічність.
* * *
Вічносте, даних про людство бракує.
* * *
Кожен камінь кричить,
особливо камінь спотикання.
* * *
Істина – в тіні,
а тінь – від стіни суті.
* * *
Не зводь дві істини в одно.
* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі
світло і світ цей створив.
* * *
Створюючи новий світогляд на старій планеті,
слід думати не стільки про майбутнє, як про найглибше
я́кщонайнаймайбутніше і що́якнайнайминуліше.
* * *
Земля в космосі схожа на дитину в колисці часу.
* * *
Мов піліґрими, ста́ріють віки
і йдуть за обрій з вивченими віршами.
* * *
Світ нам цей потрібен.
Людям усієї землі Земля потрібна.
* * *
Земний ковчег на хвилях вічного життя
то піднесеться, то пірне в космічний шторм.
* * *
Розгойдують Землю кліматичні шторми:
і в жилах – дрижання.
* * *
Над кожним днем ще вище небо.
Бо нижчає земля.
* * *
Як добре, що є Земля,
і на Землі тій – ти і я.
* * *
Світ тісний, як квадрат покою.
* * *
Як дивно світ улаштований…
Я думаю – він хворий.
Собою залишитися вільний.
* * *
Світ осягни-обніми від душі.
* * *
Світ – не журнал і не ефір,
а живий величезний світ.
* * *
Гігантський світ,
і вистачить всього нам на весь наш вік.
* * *
Покохайте світ і помилу́йте.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок.
ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Космічні тенденції:
Прийшов той час, коли усе,
давно пов’язане з Землею,
змінивши сутність, нас несе
у божевільну ґалерею.
* * *
Усе тече і змінюється,
адже обертається Земля.
* * *
Земля летить…
шукає більшого,
шукає виходу.
* * *
Старішає світ.
От-от – і мине неоліт.
* * *
О світе мій, в руках моїх ти!
Хай принадиш одно́го злом,
інший – знатиме, що зробити,
бо помолиться перед сном.
* * *
Світ (я певен) – повний нуль,
що застряг між круглих дуг.
* * *
Неміряно ідей!
Війна – на всі смаки!
Сьогодні світ такий,
яким не був ніколи!
* * *
Наш світ великий – в нім стежок багато.
Одні ведуть до пекла, інші – в рай.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Людина в цьому світі – гість,
чогось чекає.
* * *
Малюється світ тим, хто весь перед ним.
* * *
Дива на світі відбуваються.
* * *
Цей такий скупий на легковажність світ.
* * *
Світ у віках перевтілений, вийди назустріч мені.
* * *
О, світе мій, ти був моєю тінню,
бо я руками сонце пеленав.
* * *
О світе мій!
Я блукав твоєю тінню.
Дякую тобі за сумніви...
без сумніву.
* * *
Світ сповнений барв, поезій і мелодій.
* * *
Коли в мене будуть власні ключі
від цього сонця, від цього неба,
від цього світу,
коли?
* * *
Між нами і світом – трепетний гіпноз.
* * *
Усе примелькалось, усе горить вогнями
вночі, вранці, ввечері та днями.
* * *
До межі Небес – метушня і маячня земна.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Щодня він ходив на край світу і щодня запізнювався.
?
Щодня на 12:00 він поспішав на край світу
і щоразу не встигав.
Учора він вийшов з дому о пів на дванадцяту –
і запізнився! Сьогодні він вийшов без однієї хвилини
дванадцять годин – і встиг!
Просто край світу з кожним днем – наближався.
* * *
Уявіть собі, що весь світ – Любов.
* * *
Мабуть, те, що належить перу,
та любов, що складає літопис,
залишивши печеру стару,
спише Землю, покинувши глобус.
* * *
Цей світ майне коротким манівцем,
затисненим скарба́ми між галактик.
* * *
Подаруй світу енергію любові.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-всесвіт-космос-вічність-світ-земля-роздуми-цитати-вислови-вірші.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 20–26Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
