
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.15
22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
2025.07.15
17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
2025.07.15
11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
2025.07.15
07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
2025.07.15
05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
2025.07.14
19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
2025.07.14
19:50
Народився експромт.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
2025.07.14
14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
2025.07.14
05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Всесвіт, космос, вічність, світ, Земля (роздуми, цитати)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всесвіт, космос, вічність, світ, Земля (роздуми, цитати)
* * *
Космос – безіменний автор нас –
трембітами безсмертності урочить.
* * *
Космос промовляє нотами Баха.
* * *
Космос шаленіє бурями.
Дощами йдуть комети й астероїди.
На Сонці вітер підіймає куряви.
* * *
Краєм ока космос не буває.
* * *
Чумацький Шлях далекий…
Як багато зірок поєднав в одну –
в одну доро́гу той титан стоокий.
* * *
Легкі зірки лишилися на небі,
а важкі – попадали.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
«Реальне життя» – воно є мить, обірвана смертю,
аби знову перейти в духовне життя – вічність,
обробити інформацію, яка є родовим і минулим,
що сконцентровано йде в Космос із тієї планети
чи субстанції, де проходить нарощення розуму.
* * *
Небесні стволи та земні розгалуження.
* * *
Великий мозок – Космос живиться завдяки нашим
еволюціонізуючим мізкам, які борються.
Тому легко сказати, що є марними ці земні радощі,
досягнення й кар’єри, що ми робимо тут, на Землі,
переступаючи подекуди через нашу мораль,
яка стримує нас від зайвої витрати часу.
* * *
Розум, який закодований у дусі, що пливе після смерті
в Космос, є вічним, тим, що розвивається.
* * *
Вічно живим є все, крім то́го, що вмирає.
* * *
Це ніяке не царство. І не загублений острів. А далека –
до глибини багатотриліярдного болю – далечина.
Омріяний здогадами далечезний космос. Ніяка й не планета.
І не зірка. І не чорна діра, яку, напевне, хтось сподівається
натрапити, аби перейти в інший вимір. Це звичайнісінький
космос. Космічний простір, серед якого розкинулася
вибаглива мара, схожа на якесь існування…
А таки забігаючи дещо наперед, я зізнаюся, що це Вічність.
* * *
Вічносте, даних про людство бракує.
* * *
Кожен камінь кричить,
особливо камінь спотикання.
* * *
Істина – в тіні,
а тінь – від стіни суті.
* * *
Не зводь дві істини в одно.
* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі
світло і світ цей створив.
* * *
Створюючи новий світогляд на старій планеті,
слід думати не стільки про майбутнє, як про найглибше
я́кщонайнаймайбутніше і що́якнайнайминуліше.
* * *
Земля в космосі схожа на дитину в колисці часу.
* * *
Мов піліґрими, ста́ріють віки
і йдуть за обрій з вивченими віршами.
* * *
Світ нам цей потрібен.
Людям усієї землі Земля потрібна.
* * *
Земний ковчег на хвилях вічного життя
то піднесеться, то пірне в космічний шторм.
* * *
Розгойдують Землю кліматичні шторми:
і в жилах – дрижання.
* * *
Над кожним днем ще вище небо.
Бо нижчає земля.
* * *
Як добре, що є Земля,
і на Землі тій – ти і я.
* * *
Світ тісний, як квадрат покою.
* * *
Як дивно світ улаштований…
Я думаю – він хворий.
Собою залишитися вільний.
* * *
Світ осягни-обніми від душі.
* * *
Світ – не журнал і не ефір,
а живий величезний світ.
* * *
Гігантський світ,
і вистачить всього нам на весь наш вік.
* * *
Покохайте світ і помилу́йте.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок.
ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Космічні тенденції:
Прийшов той час, коли усе,
давно пов’язане з Землею,
змінивши сутність, нас несе
у божевільну ґалерею.
* * *
Усе тече і змінюється,
адже обертається Земля.
* * *
Земля летить…
шукає більшого,
шукає виходу.
* * *
Старішає світ.
От-от – і мине неоліт.
* * *
О світе мій, в руках моїх ти!
Хай принадиш одно́го злом,
інший – знатиме, що зробити,
бо помолиться перед сном.
* * *
Світ (я певен) – повний нуль,
що застряг між круглих дуг.
* * *
Неміряно ідей!
Війна – на всі смаки!
Сьогодні світ такий,
яким не був ніколи!
* * *
Наш світ великий – в нім стежок багато.
Одні ведуть до пекла, інші – в рай.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Людина в цьому світі – гість,
чогось чекає.
* * *
Малюється світ тим, хто весь перед ним.
* * *
Дива на світі відбуваються.
* * *
Цей такий скупий на легковажність світ.
* * *
Світ у віках перевтілений, вийди назустріч мені.
* * *
О, світе мій, ти був моєю тінню,
бо я руками сонце пеленав.
* * *
О світе мій!
Я блукав твоєю тінню.
Дякую тобі за сумніви...
без сумніву.
* * *
Світ сповнений барв, поезій і мелодій.
* * *
Коли в мене будуть власні ключі
від цього сонця, від цього неба,
від цього світу,
коли?
* * *
Між нами і світом – трепетний гіпноз.
* * *
Усе примелькалось, усе горить вогнями
вночі, вранці, ввечері та днями.
* * *
До межі Небес – метушня і маячня земна.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Щодня він ходив на край світу і щодня запізнювався.
?
Щодня на 12:00 він поспішав на край світу
і щоразу не встигав.
Учора він вийшов з дому о пів на дванадцяту –
і запізнився! Сьогодні він вийшов без однієї хвилини
дванадцять годин – і встиг!
Просто край світу з кожним днем – наближався.
* * *
Уявіть собі, що весь світ – Любов.
* * *
Мабуть, те, що належить перу,
та любов, що складає літопис,
залишивши печеру стару,
спише Землю, покинувши глобус.
* * *
Цей світ майне коротким манівцем,
затисненим скарба́ми між галактик.
* * *
Подаруй світу енергію любові.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
Космос – безіменний автор нас –
трембітами безсмертності урочить.
* * *
Космос промовляє нотами Баха.
* * *
Космос шаленіє бурями.
Дощами йдуть комети й астероїди.
На Сонці вітер підіймає куряви.
* * *
Краєм ока космос не буває.
* * *
Чумацький Шлях далекий…
Як багато зірок поєднав в одну –
в одну доро́гу той титан стоокий.
* * *
Легкі зірки лишилися на небі,
а важкі – попадали.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
«Реальне життя» – воно є мить, обірвана смертю,
аби знову перейти в духовне життя – вічність,
обробити інформацію, яка є родовим і минулим,
що сконцентровано йде в Космос із тієї планети
чи субстанції, де проходить нарощення розуму.
* * *
Небесні стволи та земні розгалуження.
* * *
Великий мозок – Космос живиться завдяки нашим
еволюціонізуючим мізкам, які борються.
Тому легко сказати, що є марними ці земні радощі,
досягнення й кар’єри, що ми робимо тут, на Землі,
переступаючи подекуди через нашу мораль,
яка стримує нас від зайвої витрати часу.
* * *
Розум, який закодований у дусі, що пливе після смерті
в Космос, є вічним, тим, що розвивається.
* * *
Вічно живим є все, крім то́го, що вмирає.
* * *
Це ніяке не царство. І не загублений острів. А далека –
до глибини багатотриліярдного болю – далечина.
Омріяний здогадами далечезний космос. Ніяка й не планета.
І не зірка. І не чорна діра, яку, напевне, хтось сподівається
натрапити, аби перейти в інший вимір. Це звичайнісінький
космос. Космічний простір, серед якого розкинулася
вибаглива мара, схожа на якесь існування…
А таки забігаючи дещо наперед, я зізнаюся, що це Вічність.
* * *
Вічносте, даних про людство бракує.
* * *
Кожен камінь кричить,
особливо камінь спотикання.
* * *
Істина – в тіні,
а тінь – від стіни суті.
* * *
Не зводь дві істини в одно.
* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі
світло і світ цей створив.
* * *
Створюючи новий світогляд на старій планеті,
слід думати не стільки про майбутнє, як про найглибше
я́кщонайнаймайбутніше і що́якнайнайминуліше.
* * *
Земля в космосі схожа на дитину в колисці часу.
* * *
Мов піліґрими, ста́ріють віки
і йдуть за обрій з вивченими віршами.
* * *
Світ нам цей потрібен.
Людям усієї землі Земля потрібна.
* * *
Земний ковчег на хвилях вічного життя
то піднесеться, то пірне в космічний шторм.
* * *
Розгойдують Землю кліматичні шторми:
і в жилах – дрижання.
* * *
Над кожним днем ще вище небо.
Бо нижчає земля.
* * *
Як добре, що є Земля,
і на Землі тій – ти і я.
* * *
Світ тісний, як квадрат покою.
* * *
Як дивно світ улаштований…
Я думаю – він хворий.
Собою залишитися вільний.
* * *
Світ осягни-обніми від душі.
* * *
Світ – не журнал і не ефір,
а живий величезний світ.
* * *
Гігантський світ,
і вистачить всього нам на весь наш вік.
* * *
Покохайте світ і помилу́йте.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок.
ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Космічні тенденції:
Прийшов той час, коли усе,
давно пов’язане з Землею,
змінивши сутність, нас несе
у божевільну ґалерею.
* * *
Усе тече і змінюється,
адже обертається Земля.
* * *
Земля летить…
шукає більшого,
шукає виходу.
* * *
Старішає світ.
От-от – і мине неоліт.
* * *
О світе мій, в руках моїх ти!
Хай принадиш одно́го злом,
інший – знатиме, що зробити,
бо помолиться перед сном.
* * *
Світ (я певен) – повний нуль,
що застряг між круглих дуг.
* * *
Неміряно ідей!
Війна – на всі смаки!
Сьогодні світ такий,
яким не був ніколи!
* * *
Наш світ великий – в нім стежок багато.
Одні ведуть до пекла, інші – в рай.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Людина в цьому світі – гість,
чогось чекає.
* * *
Малюється світ тим, хто весь перед ним.
* * *
Дива на світі відбуваються.
* * *
Цей такий скупий на легковажність світ.
* * *
Світ у віках перевтілений, вийди назустріч мені.
* * *
О, світе мій, ти був моєю тінню,
бо я руками сонце пеленав.
* * *
О світе мій!
Я блукав твоєю тінню.
Дякую тобі за сумніви...
без сумніву.
* * *
Світ сповнений барв, поезій і мелодій.
* * *
Коли в мене будуть власні ключі
від цього сонця, від цього неба,
від цього світу,
коли?
* * *
Між нами і світом – трепетний гіпноз.
* * *
Усе примелькалось, усе горить вогнями
вночі, вранці, ввечері та днями.
* * *
До межі Небес – метушня і маячня земна.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Щодня він ходив на край світу і щодня запізнювався.
?
Щодня на 12:00 він поспішав на край світу
і щоразу не встигав.
Учора він вийшов з дому о пів на дванадцяту –
і запізнився! Сьогодні він вийшов без однієї хвилини
дванадцять годин – і встиг!
Просто край світу з кожним днем – наближався.
* * *
Уявіть собі, що весь світ – Любов.
* * *
Мабуть, те, що належить перу,
та любов, що складає літопис,
залишивши печеру стару,
спише Землю, покинувши глобус.
* * *
Цей світ майне коротким манівцем,
затисненим скарба́ми між галактик.
* * *
Подаруй світу енергію любові.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-всесвіт-космос-вічність-світ-земля-роздуми-цитати-вислови-вірші.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 20–26Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію