ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Бог, небеса, святе, віра (роздуми, цитати)
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 11–19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бог, небеса, святе, віра (роздуми, цитати)
* * *
Священний подарунок від Бога – й до Бога
для кожної живої душі – дорога Віри, Надії й Любові,
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духа.
* * *
Золотом пишеться Боже ім’я
і промовляється золотовусто.
* * *
А Бог єдиний. І Він Православний.
І ім'я Йому – Ісус Христос. І не тому, що Ви всі так бажаєте,
або знаєте, або співпереживаєте, а тому, що Сам Господь Бог
імені Собі Самому не зажадав… Бог же єсмь Бог…
А Синові Своєму Ім'я те дав.
* * *
Є Святий Дух, але з Вічністю (Богом) Він єдино поєднаний.
* * *
Єдин Святий Дух –
душ вічний пастух –
спрямовує Розуму Рух!
* * *
Дух живіший за все живе.
І Він рухає людською душею від її народження
аж до кінця, не сподіваючись на подяку.
* * *
Легше позбутися власних очей,
ніж бачити на власні очі
спотворення Твоїх вчень, Отче!
* * *
Бачиш Бога в Небесах?
* * *
Хвала як Отцю і Сину
з нас за ціле й за частину!
За життя й за землю пухом
хвала скрізь Святому Духу!
* * *
Усе почалося зі Слова й на Слові скінчиться.
* * *
Божі думки́ з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
Вбираймо вчасно їх, несі́мо їх у світ,
де сонце тонко точить віковічний лід.
* * *
Господи, щедроти Твої безмежні,
турботи Твої належні.
Ми минулі й прийдешні.
* * *
Господи! Дай чисту віру грішному миру.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покро́ву, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової –
в якій душа до раю входить.
* * *
Я молитися не перестану – за віру.
* * *
Як Молитва стає реальною в своєму відображенні
крізь час до зірок, які такі мінливі?
* * *
Якби ж основою молитви не було Небо,
то не було б і життя тут.
* * *
Тихий світ однієї молитви
упокоєно і сокровенно
став Твоїм, став моїм знаме́ном –
небом..,
небом чи1стих святих сподівань.
* * *
Є єдина сила, хаотична сила – небесний рух.
* * *
Боже наш, навчи нас терпеливості
в молитвах пречистих до очей Твоїх святих.
* * *
Плоди молитов – діючі, сильні і то́чні.
* * *
Твердої віри та безмежної любові всім нам!
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Не бійся, брате, давно в нас Бог закохався,
тому що Він – Любов i дороговказна зірка.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
Ісус багато що сказав, але Його почули мало.
* * *
Бог мріє серцем кожним переважить
з «мінусів» на «плюс».
* * *
Швидше вищу мову вчи.
* * *
На жаль, Людина – не Бог,
хоча за подобою Божою Богом
була створена. На жаль, Людина жахлива,
хоча прекрасною створена була.
* * *
Як нам на землі обжити свої Небеса!?
* * *
Надто дороге твоє спасіння!
* * *
Біжіть до церкви всі,
щоб час вам став на небесі.
* * *
Які небеса міцні й високі!
* * *
Не розмінюй рай на окови земні.
* * *
По колу ходимо від миру до війни
і Бога славимо, бо грішні ми.
* * *
Полуда
Горбатого чіпляли на хреста.
Він грішник і просив у себе вмерти.
Він від життя натхнення не дістав,
так тужився його почути в смерті.
Зібрався суд і не відмовив жертві,
хтось згоду дав від імені Христа,
люд з горбаня сміявся –
й не признав
Ісуса,
Що прощався вдруге,
втретє…
* * *
Рятує всіх Господь, одного разу... і в кінці.
Обтяжує – плоть, всім злом в одному лиці.
* * *
На дні не нашого раю
шукаємо своє власне яблуко.
Всі яблука побито ще весною,
ще квітами занесено у пекло.
* * *
Людино, ти Богу смерть розпочала,
а Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Нескінченний рахунок – яскраві гріхи.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
На́с гріхи ведуть на Божий Суд.
* * *
Немає гріхів після старості.
* * *
Гріх, як грім, за ним – полуда, –
дасть Ісус, Аллах та Будда.
* * *
Коли в душі блукає ніч,
а світ мигтіє в міражі,
як може сповідь помогти,
коли зневірився в житті?
* * *
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
* * *
У кожного із нас є свій секрет,
який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
Поквапся на сповідь.
Бо в мандри Христові
гріхи не пустять тебе…
Додай до любові
слова, вже готові
здійснитися тут і тепер…
Ти йдеш на воскреслість?
Ти йдеш до загину!,
не знаючи, хто́ ти такий.
* * *
Бог усе простить, якщо Він в душі звучить.
* * *
Причащаймось частіше й чистішими,
інакше – упадемо в розпусту.
* * *
Творець вручає кожному свій талант і терпіння.
* * *
Не кидай камінь у небо,
все одно він упаде на землю.
* * *
У небі – зірки.
А ми – земля.
Боже, як важко жити
з власним «я»!
* * *
Кричи за небо й хліб!
* * *
Забудься про все – хай працюють молитви,
якими ми встигли півнеба полити.
* * *
Молитва здійснила рейд багатьма жилами
вже вмираючого минулого.
* * *
Слава Тобі, Господи,
за священні ро́зклади!
За духовний наш багаж –
хвала Тобі, Боже наш!
* * *
За лаштунками неба завжди сховано рай.
* * *
Квітка в раю вічністю жива.
* * *
Відпочинок є,
і місце відпочинку – рай.
* * *
Пекло просочене раєм.
* * *
Пекло – нескінченне,
а рай – не на Землі
і Бог – не між людьми.
* * *
Тепер про пекло.
Воно тут, між нас, безвірих.
* * *
На Бога надійся – і сам не гріши.
Не плач і не смійся – не псуй, не бреши.
* * *
З любові лише починається дорога в зоряний рай,
і саме з Землі починається дорога в зоряний рай.
* * *
За небесною межею – маячня земна.
* * *
Собор на свято стає свічкою,
замість хрестів – вогні.
* * *
У свято посміхається місто сонцем крізь куполи.
* * *
Віруй, Надіє, в Любов!
* * *
Чому у віри, надії, любові жіночі імена?
* * *
Надію викорінити неможливо.
* * *
Надія – біле дерево в пустелі.
* * *
Дві краси.
Одна з них – земна.
* * *
Йди поза час, Боже праведний мій,
йди, обминай нерозкаяних.
* * *
Призупиняй свій погляд й темп,
а з Неба сподівайся на підтримку.
* * *
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не будить,
думку Божу знайти простіше.
Без людей Любов їх людить.
* * *
Гідно неси свій хрест,
щоб Господь у душі воскрес.
Священний подарунок від Бога – й до Бога
для кожної живої душі – дорога Віри, Надії й Любові,
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духа.
* * *
Золотом пишеться Боже ім’я
і промовляється золотовусто.
* * *
А Бог єдиний. І Він Православний.
І ім'я Йому – Ісус Христос. І не тому, що Ви всі так бажаєте,
або знаєте, або співпереживаєте, а тому, що Сам Господь Бог
імені Собі Самому не зажадав… Бог же єсмь Бог…
А Синові Своєму Ім'я те дав.
* * *
Є Святий Дух, але з Вічністю (Богом) Він єдино поєднаний.
* * *
Єдин Святий Дух –
душ вічний пастух –
спрямовує Розуму Рух!
* * *
Дух живіший за все живе.
І Він рухає людською душею від її народження
аж до кінця, не сподіваючись на подяку.
* * *
Легше позбутися власних очей,
ніж бачити на власні очі
спотворення Твоїх вчень, Отче!
* * *
Бачиш Бога в Небесах?
* * *
Хвала як Отцю і Сину
з нас за ціле й за частину!
За життя й за землю пухом
хвала скрізь Святому Духу!
* * *
Усе почалося зі Слова й на Слові скінчиться.
* * *
Божі думки́ з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
Вбираймо вчасно їх, несі́мо їх у світ,
де сонце тонко точить віковічний лід.
* * *
Господи, щедроти Твої безмежні,
турботи Твої належні.
Ми минулі й прийдешні.
* * *
Господи! Дай чисту віру грішному миру.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покро́ву, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової –
в якій душа до раю входить.
* * *
Я молитися не перестану – за віру.
* * *
Як Молитва стає реальною в своєму відображенні
крізь час до зірок, які такі мінливі?
* * *
Якби ж основою молитви не було Небо,
то не було б і життя тут.
* * *
Тихий світ однієї молитви
упокоєно і сокровенно
став Твоїм, став моїм знаме́ном –
небом..,
небом чи1стих святих сподівань.
* * *
Є єдина сила, хаотична сила – небесний рух.
* * *
Боже наш, навчи нас терпеливості
в молитвах пречистих до очей Твоїх святих.
* * *
Плоди молитов – діючі, сильні і то́чні.
* * *
Твердої віри та безмежної любові всім нам!
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Не бійся, брате, давно в нас Бог закохався,
тому що Він – Любов i дороговказна зірка.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
Ісус багато що сказав, але Його почули мало.
* * *
Бог мріє серцем кожним переважить
з «мінусів» на «плюс».
* * *
Швидше вищу мову вчи.
* * *
На жаль, Людина – не Бог,
хоча за подобою Божою Богом
була створена. На жаль, Людина жахлива,
хоча прекрасною створена була.
* * *
Як нам на землі обжити свої Небеса!?
* * *
Надто дороге твоє спасіння!
* * *
Біжіть до церкви всі,
щоб час вам став на небесі.
* * *
Які небеса міцні й високі!
* * *
Не розмінюй рай на окови земні.
* * *
По колу ходимо від миру до війни
і Бога славимо, бо грішні ми.
* * *
Полуда
Горбатого чіпляли на хреста.
Він грішник і просив у себе вмерти.
Він від життя натхнення не дістав,
так тужився його почути в смерті.
Зібрався суд і не відмовив жертві,
хтось згоду дав від імені Христа,
люд з горбаня сміявся –
й не признав
Ісуса,
Що прощався вдруге,
втретє…
* * *
Рятує всіх Господь, одного разу... і в кінці.
Обтяжує – плоть, всім злом в одному лиці.
* * *
На дні не нашого раю
шукаємо своє власне яблуко.
Всі яблука побито ще весною,
ще квітами занесено у пекло.
* * *
Людино, ти Богу смерть розпочала,
а Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Нескінченний рахунок – яскраві гріхи.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
На́с гріхи ведуть на Божий Суд.
* * *
Немає гріхів після старості.
* * *
Гріх, як грім, за ним – полуда, –
дасть Ісус, Аллах та Будда.
* * *
Коли в душі блукає ніч,
а світ мигтіє в міражі,
як може сповідь помогти,
коли зневірився в житті?
* * *
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
* * *
У кожного із нас є свій секрет,
який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
Поквапся на сповідь.
Бо в мандри Христові
гріхи не пустять тебе…
Додай до любові
слова, вже готові
здійснитися тут і тепер…
Ти йдеш на воскреслість?
Ти йдеш до загину!,
не знаючи, хто́ ти такий.
* * *
Бог усе простить, якщо Він в душі звучить.
* * *
Причащаймось частіше й чистішими,
інакше – упадемо в розпусту.
* * *
Творець вручає кожному свій талант і терпіння.
* * *
Не кидай камінь у небо,
все одно він упаде на землю.
* * *
У небі – зірки.
А ми – земля.
Боже, як важко жити
з власним «я»!
* * *
Кричи за небо й хліб!
* * *
Забудься про все – хай працюють молитви,
якими ми встигли півнеба полити.
* * *
Молитва здійснила рейд багатьма жилами
вже вмираючого минулого.
* * *
Слава Тобі, Господи,
за священні ро́зклади!
За духовний наш багаж –
хвала Тобі, Боже наш!
* * *
За лаштунками неба завжди сховано рай.
* * *
Квітка в раю вічністю жива.
* * *
Відпочинок є,
і місце відпочинку – рай.
* * *
Пекло просочене раєм.
* * *
Пекло – нескінченне,
а рай – не на Землі
і Бог – не між людьми.
* * *
Тепер про пекло.
Воно тут, між нас, безвірих.
* * *
На Бога надійся – і сам не гріши.
Не плач і не смійся – не псуй, не бреши.
* * *
З любові лише починається дорога в зоряний рай,
і саме з Землі починається дорога в зоряний рай.
* * *
За небесною межею – маячня земна.
* * *
Собор на свято стає свічкою,
замість хрестів – вогні.
* * *
У свято посміхається місто сонцем крізь куполи.
* * *
Віруй, Надіє, в Любов!
* * *
Чому у віри, надії, любові жіночі імена?
* * *
Надію викорінити неможливо.
* * *
Надія – біле дерево в пустелі.
* * *
Дві краси.
Одна з них – земна.
* * *
Йди поза час, Боже праведний мій,
йди, обминай нерозкаяних.
* * *
Призупиняй свій погляд й темп,
а з Неба сподівайся на підтримку.
* * *
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не будить,
думку Божу знайти простіше.
Без людей Любов їх людить.
* * *
Гідно неси свій хрест,
щоб Господь у душі воскрес.
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-бог-небеса-святе-віра-роздуми-вислови-
цитати.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 11–19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію