ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Проза

 Бог, небеса, святе, віра (роздуми, цитати)
* * *
Священний подарунок від Бога – й до Бога
для кожної живої душі – дорога Віри, Надії й Любові,
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духа.

* * *
Золотом пишеться Боже ім’я
і промовляється золотовусто.

* * *
А Бог єдиний. І Він Православний.
І ім'я Йому – Ісус Христос. І не тому, що Ви всі так бажаєте,
або знаєте, або співпереживаєте, а тому, що Сам Господь Бог
імені Собі Самому не зажадав… Бог же єсмь Бог…
А Синові Своєму Ім'я те дав.

* * *
Є Святий Дух, але з Вічністю (Богом) Він єдино поєднаний.

* * *
Єдин Святий Дух –
душ вічний пастух –
спрямовує Розуму Рух!

* * *
Дух живіший за все живе.
І Він рухає людською душею від її народження
аж до кінця, не сподіваючись на подяку.

* * *
Легше позбутися власних очей,
ніж бачити на власні очі
спотворення Твоїх вчень, Отче!

* * *
Бачиш Бога в Небесах?

* * *
Хвала як Отцю і Сину
з нас за ціле й за частину!
За життя й за землю пухом
хвала скрізь Святому Духу!

* * *
Усе почалося зі Слова й на Слові скінчиться.

* * *
Божі думки́ з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
Вбираймо вчасно їх, несі́мо їх у світ,
де сонце тонко точить віковічний лід.

* * *
Господи, щедроти Твої безмежні,
турботи Твої належні.
Ми минулі й прийдешні.

* * *
Господи! Дай чисту віру грішному миру.

* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покро́ву, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.

* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.

* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової –
в якій душа до раю входить.

* * *
Я молитися не перестану – за віру.

* * *
Як Молитва стає реальною в своєму відображенні
крізь час до зірок, які такі мінливі?

* * *
Якби ж основою молитви не було Небо,
то не було б і життя тут.

* * *
Тихий світ однієї молитви
упокоєно і сокровенно
став Твоїм, став моїм знаме́ном –
небом..,
небом чи1стих святих сподівань.

* * *
Є єдина сила, хаотична сила – небесний рух.

* * *
Боже наш, навчи нас терпеливості
в молитвах пречистих до очей Твоїх святих.

* * *
Плоди молитов – діючі, сильні і то́чні.

* * *
Твердої віри та безмежної любові всім нам!

* * *
Нас малює Бог.

* * *
Не бійся, брате, давно в нас Бог закохався,
тому що Він – Любов i дороговказна зірка.

* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.

* * *
Ісус багато що сказав, але Його почули мало.

* * *
Бог мріє серцем кожним переважить
з «мінусів» на «плюс».

* * *
Швидше вищу мову вчи.

* * *
На жаль, Людина – не Бог,
хоча за подобою Божою Богом
була створена. На жаль, Людина жахлива,
хоча прекрасною створена була.

* * *
Як нам на землі обжити свої Небеса!?

* * *
Надто дороге твоє спасіння!

* * *
Біжіть до церкви всі,
щоб час вам став на небесі.

* * *
Які небеса міцні й високі!

* * *
Не розмінюй рай на окови земні.

* * *
По колу ходимо від миру до війни
і Бога славимо, бо грішні ми.

* * *
Полуда
Горбатого чіпляли на хреста.
Він грішник і просив у себе вмерти.
Він від життя натхнення не дістав,
так тужився його почути в смерті.
Зібрався суд і не відмовив жертві,
хтось згоду дав від імені Христа,
люд з горбаня сміявся –
й не признав
Ісуса,
Що прощався вдруге,
втретє…

* * *
Рятує всіх Господь, одного разу... і в кінці.
Обтяжує – плоть, всім злом в одному лиці.

* * *
На дні не нашого раю
шукаємо своє власне яблуко.
Всі яблука побито ще весною,
ще квітами занесено у пекло.

* * *
Людино, ти Богу смерть розпочала,
а Бог – живий, бо не фанатик.

* * *
Нескінченний рахунок – яскраві гріхи.

* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.

* * *
На́с гріхи ведуть на Божий Суд.

* * *
Немає гріхів після старості.

* * *
Гріх, як грім, за ним – полуда, –
дасть Ісус, Аллах та Будда.

* * *
Коли в душі блукає ніч,
а світ мигтіє в міражі,
як може сповідь помогти,
коли зневірився в житті?

* * *
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.

* * *
У кожного із нас є свій секрет,
який Бог дав, а диявол вкрав.

* * *
Поквапся на сповідь.
Бо в мандри Христові
гріхи не пустять тебе…
Додай до любові
слова, вже готові
здійснитися тут і тепер…
Ти йдеш на воскреслість?
Ти йдеш до загину!,
не знаючи, хто́ ти такий.

* * *
Бог усе простить, якщо Він в душі звучить.

* * *
Причащаймось частіше й чистішими,
інакше – упадемо в розпусту.

* * *
Творець вручає кожному свій талант і терпіння.

* * *
Не кидай камінь у небо,
все одно він упаде на землю.

* * *
У небі – зірки.
А ми – земля.
Боже, як важко жити
з власним «я»!

* * *
Кричи за небо й хліб!

* * *
Забудься про все – хай працюють молитви,
якими ми встигли півнеба полити.

* * *
Молитва здійснила рейд багатьма жилами
вже вмираючого минулого.

* * *
Слава Тобі, Господи,
за священні ро́зклади!
За духовний наш багаж –
хвала Тобі, Боже наш!

* * *
За лаштунками неба завжди сховано рай.

* * *
Квітка в раю вічністю жива.

* * *
Відпочинок є,
і місце відпочинку – рай.

* * *
Пекло просочене раєм.

* * *
Пекло – нескінченне,
а рай – не на Землі
і Бог – не між людьми.

* * *
Тепер про пекло.
Воно тут, між нас, безвірих.

* * *
На Бога надійся – і сам не гріши.
Не плач і не смійся – не псуй, не бреши.

* * *
З любові лише починається дорога в зоряний рай,
і саме з Землі починається дорога в зоряний рай.

* * *
За небесною межею – маячня земна.

* * *
Собор на свято стає свічкою,
замість хрестів – вогні.

* * *
У свято посміхається місто сонцем крізь куполи.

* * *
Віруй, Надіє, в Любов!

* * *
Чому у віри, надії, любові жіночі імена?

* * *
Надію викорінити неможливо.

* * *
Надія – біле дерево в пустелі.

* * *
Дві краси.
Одна з них – земна.

* * *
Йди поза час, Боже праведний мій,
йди, обминай нерозкаяних.

* * *
Призупиняй свій погляд й темп,
а з Неба сподівайся на підтримку.

* * *
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не будить,
думку Божу знайти простіше.
Без людей Любов їх людить.

* * *
Гідно неси свій хрест,
щоб Господь у душі воскрес.

https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-бог-небеса-святе-віра-роздуми-вислови-
цитати.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497


Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 11–19


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-04-16 15:13:25
Переглядів сторінки твору 438
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КЛАСИКА
Автор востаннє на сайті 2025.12.05 15:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Валерівна Кравчук (Л.П./Л.П.) [ 2023-04-16 18:50:05 ]
Мудрі вислови

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Валерівна Кравчук (Л.П./Л.П.) [ 2023-04-16 19:00:09 ]
Мудрі вислови