
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.12.08
15:25
Є кому слати привіти
у суєті самоти,
є ще до кого іти
душі живі обігріти.
Інші шляхи до мети
наші освоїли діти,
є кому слати привіти
у суєті самоти,
є ще до кого іти
душі живі обігріти.
Інші шляхи до мети
наші освоїли діти,
є кому слати привіти
2023.12.08
12:58
Що ти, ноче, хочеш тут знайти?
Тобі місяць брат, але ж не рідний.
І мотиви західні чи східні
не співай мені до ранку ти.
Я напився сонячних заграв,
цілував тумани, чисті роси,
ти ж мене немов коханка просиш,
Тобі місяць брат, але ж не рідний.
І мотиви західні чи східні
не співай мені до ранку ти.
Я напився сонячних заграв,
цілував тумани, чисті роси,
ти ж мене немов коханка просиш,
2023.12.08
11:00
Вже січень, а не видно апліке морозне,
І не танцює в білій сукні заметіль.
Лиш на столі у кришталевій вазі рози,
І поряд пахнуть сніжні яблука кальвіль.
Зривали разом бережно у пізню осінь...
Ще скачуть спомини якимось табуном,
А в серці проросло
І не танцює в білій сукні заметіль.
Лиш на столі у кришталевій вазі рози,
І поряд пахнуть сніжні яблука кальвіль.
Зривали разом бережно у пізню осінь...
Ще скачуть спомини якимось табуном,
А в серці проросло
2023.12.08
10:55
Олені Побийголод
Складається враження, що Данило Хармс
завждИ українською писав для нас.
Просто найпершою його голос
розчула Олена Побийголод.
Автор: Юрко Дар
Складається враження, що Данило Хармс
завждИ українською писав для нас.
Просто найпершою його голос
розчула Олена Побийголод.
Автор: Юрко Дар
2023.12.08
10:51
Моя поезія не вільна
Від божевільних почуттів.
Стрясають вихори свавільні
Нещонайкращий із світів.
Нема ні ради, ні розради,
Ані кількох утішних слів.
Стихає шерех листопаду,
Від божевільних почуттів.
Стрясають вихори свавільні
Нещонайкращий із світів.
Нема ні ради, ні розради,
Ані кількох утішних слів.
Стихає шерех листопаду,
2023.12.08
09:23
Сказав я: «Обережний буду на шляху своїм,
Стерегтиму вуста,
Допоки злочинець передо мною.
Заціпенів я, принишк, замовк від добра.
Та біль мій нараз збаламутивсь.
Розпалилося серце, палахкотить роздумом,
Заговорив я своєю мовою:
«Повідом мені, Бо
Стерегтиму вуста,
Допоки злочинець передо мною.
Заціпенів я, принишк, замовк від добра.
Та біль мій нараз збаламутивсь.
Розпалилося серце, палахкотить роздумом,
Заговорив я своєю мовою:
«Повідом мені, Бо
2023.12.08
08:57
Хіба жебрачка, щоб любов святу
вимолювати на колінах в неба?
Та ліпше гріть під серцем самоту,
ніж виглядати ницою ганебно.
Не звикла я ні з ким любов ділить,
жада замучить — вип'ю біль до краплі,
розчулених мелодій щемну мить,
вимолювати на колінах в неба?
Та ліпше гріть під серцем самоту,
ніж виглядати ницою ганебно.
Не звикла я ні з ким любов ділить,
жада замучить — вип'ю біль до краплі,
розчулених мелодій щемну мить,
2023.12.08
08:46
По білому ступаю і стікає
Із мене хмуровиння сірих снів,
Досада від чужих колючих слів,
Все губиться у білому безкраї.
Іду по білому, немов лечу по раю!
Не віриться, що то звичайний сніг.
Не знаю, зваба в тім мені, чи мука-
Із мене хмуровиння сірих снів,
Досада від чужих колючих слів,
Все губиться у білому безкраї.
Іду по білому, немов лечу по раю!
Не віриться, що то звичайний сніг.
Не знаю, зваба в тім мені, чи мука-
2023.12.08
07:20
Із Данила Хармса
Тягнув я санки крізь узлісся,
стояли сосни по боках;
і враз – по річці хтось пронісся
на начебто стальних крючках.
Я витягнув на берег санки,
Тягнув я санки крізь узлісся,
стояли сосни по боках;
і враз – по річці хтось пронісся
на начебто стальних крючках.
Я витягнув на берег санки,
2023.12.08
04:48
Про успіхи наші і втрати
Новини приємні й сумні, –
За вас, українські солдати,
Молюся всі ночі та дні.
Щомиті звертаюсь до Бога
З проханням своїм і чужим:
Даруй нам скоріш Перемогу
Й солдат від смертей вбережи!
Новини приємні й сумні, –
За вас, українські солдати,
Молюся всі ночі та дні.
Щомиті звертаюсь до Бога
З проханням своїм і чужим:
Даруй нам скоріш Перемогу
Й солдат від смертей вбережи!
2023.12.07
22:01
…Зі слів майструє човен в небо,
Не копіюючи чуже.
Дощі супротив стелять ревно
На тлі, завідомо брудне…
Ще й вітер змотує в мотузки.
Бо ненароком зачепивсь…
Щоб розлетітися на друзки -
Старечий небу ніч моливсь…
Не копіюючи чуже.
Дощі супротив стелять ревно
На тлі, завідомо брудне…
Ще й вітер змотує в мотузки.
Бо ненароком зачепивсь…
Щоб розлетітися на друзки -
Старечий небу ніч моливсь…
2023.12.07
17:32
День разом з сонцем за горою згас,
Розбіглись хмари, що весь день блукали.
Сипнуло зорі небом, бо в цей час
Ще місяця година не настала.
Тож небо все усіяне було
Перлинами, що сяяли яскраво.
Над річкою на луках за селом,
Закінчивши свої всі денні с
Розбіглись хмари, що весь день блукали.
Сипнуло зорі небом, бо в цей час
Ще місяця година не настала.
Тож небо все усіяне було
Перлинами, що сяяли яскраво.
Над річкою на луках за селом,
Закінчивши свої всі денні с
2023.12.07
13:06
Заплітає зима папільотки своїх вітрів
Затирає сліди і заковує сизим льодом
Поети буває дописують власний вірш,
Що хапає за хвіст
І з’їдає себе до рогів.
А тоді вирушають в дорогу по білих слідах,
Ледь помітних немов би закінчилась чорна стрічк
Затирає сліди і заковує сизим льодом
Поети буває дописують власний вірш,
Що хапає за хвіст
І з’їдає себе до рогів.
А тоді вирушають в дорогу по білих слідах,
Ледь помітних немов би закінчилась чорна стрічк
2023.12.07
12:19
…Листопад. Осінь переходила в стадію старечої щуплості, дні її були вже обчислені, її сльози вже вичерпувались перед неминучим кінцем. Вона стала тиха й холодна, нахмурена й спокійна напередодні сніжного загину, і кам'яні звуки міста глухіш бриніли в цій
2023.12.07
10:33
Місяць в темнім небі п'є кумис...
В оди не складаються катрени.
Чом же, добрий друже, ти не спиш? —
Бачу в чаті світлофор зелений.
Розгорнув обійми інтернет,
І затяг у темну павутину.
Вирватися важко із тенет,
В оди не складаються катрени.
Чом же, добрий друже, ти не спиш? —
Бачу в чаті світлофор зелений.
Розгорнув обійми інтернет,
І затяг у темну павутину.
Вирватися важко із тенет,
2023.12.07
09:51
У кожної сніжинки унікальна сукня,
Неначе на замовлення пошита.
Чиїсь старанні, ніжні доторкнулись руки,
І філігранний залишивсь відбиток.
Вбрання, мережане сріблястими нитками.
Мороз їм додає і шарму й блиску.
Під усмішками сонця і небес вершками
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Неначе на замовлення пошита.
Чиїсь старанні, ніжні доторкнулись руки,
І філігранний залишивсь відбиток.
Вбрання, мережане сріблястими нитками.
Мороз їм додає і шарму й блиску.
Під усмішками сонця і небес вершками
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
2023.05.29
2023.05.28
2023.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Бог, небеса, святе, віра (роздуми, цитати)
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 11–19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бог, небеса, святе, віра (роздуми, цитати)
* * *
Священний подарунок від Бога – й до Бога
для кожної живої душі – дорога Віри, Надії й Любові,
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духа.
* * *
Золотом пишеться Боже ім’я
і промовляється золотовусто.
* * *
А Бог єдиний. І Він Православний.
І ім'я Йому – Ісус Христос. І не тому, що Ви всі так бажаєте,
або знаєте, або співпереживаєте, а тому, що Сам Господь Бог
імені Собі Самому не зажадав… Бог же єсмь Бог…
А Синові Своєму Ім'я те дав.
* * *
Є Святий Дух, але з Вічністю (Богом) Він єдино поєднаний.
* * *
Єдин Святий Дух –
душ вічний пастух –
спрямовує Розуму Рух!
* * *
Дух живіший за все живе.
І Він рухає людською душею від її народження
аж до кінця, не сподіваючись на подяку.
* * *
Легше позбутися власних очей,
ніж бачити на власні очі
спотворення Твоїх вчень, Отче!
* * *
Бачиш Бога в Небесах?
* * *
Хвала як Отцю і Сину
з нас за ціле й за частину!
За життя й за землю пухом
хвала скрізь Святому Духу!
* * *
Усе почалося зі Слова й на Слові скінчиться.
* * *
Божі думки́ з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
Вбираймо вчасно їх, несі́мо їх у світ,
де сонце тонко точить віковічний лід.
* * *
Господи, щедроти Твої безмежні,
турботи Твої належні.
Ми минулі й прийдешні.
* * *
Господи! Дай чисту віру грішному миру.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покро́ву, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової –
в якій душа до раю входить.
* * *
Я молитися не перестану – за віру.
* * *
Як Молитва стає реальною в своєму відображенні
крізь час до зірок, які такі мінливі?
* * *
Якби ж основою молитви не було Небо,
то не було б і життя тут.
* * *
Тихий світ однієї молитви
упокоєно і сокровенно
став Твоїм, став моїм знаме́ном –
небом..,
небом чи1стих святих сподівань.
* * *
Є єдина сила, хаотична сила – небесний рух.
* * *
Боже наш, навчи нас терпеливості
в молитвах пречистих до очей Твоїх святих.
* * *
Плоди молитов – діючі, сильні і то́чні.
* * *
Твердої віри та безмежної любові всім нам!
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Не бійся, брате, давно в нас Бог закохався,
тому що Він – Любов i дороговказна зірка.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
Ісус багато що сказав, але Його почули мало.
* * *
Бог мріє серцем кожним переважить
з «мінусів» на «плюс».
* * *
Швидше вищу мову вчи.
* * *
На жаль, Людина – не Бог,
хоча за подобою Божою Богом
була створена. На жаль, Людина жахлива,
хоча прекрасною створена була.
* * *
Як нам на землі обжити свої Небеса!?
* * *
Надто дороге твоє спасіння!
* * *
Біжіть до церкви всі,
щоб час вам став на небесі.
* * *
Які небеса міцні й високі!
* * *
Не розмінюй рай на окови земні.
* * *
По колу ходимо від миру до війни
і Бога славимо, бо грішні ми.
* * *
Полуда
Горбатого чіпляли на хреста.
Він грішник і просив у себе вмерти.
Він від життя натхнення не дістав,
так тужився його почути в смерті.
Зібрався суд і не відмовив жертві,
хтось згоду дав від імені Христа,
люд з горбаня сміявся –
й не признав
Ісуса,
Що прощався вдруге,
втретє…
* * *
Рятує всіх Господь, одного разу... і в кінці.
Обтяжує – плоть, всім злом в одному лиці.
* * *
На дні не нашого раю
шукаємо своє власне яблуко.
Всі яблука побито ще весною,
ще квітами занесено у пекло.
* * *
Людино, ти Богу смерть розпочала,
а Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Нескінченний рахунок – яскраві гріхи.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
На́с гріхи ведуть на Божий Суд.
* * *
Немає гріхів після старості.
* * *
Гріх, як грім, за ним – полуда, –
дасть Ісус, Аллах та Будда.
* * *
Коли в душі блукає ніч,
а світ мигтіє в міражі,
як може сповідь помогти,
коли зневірився в житті?
* * *
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
* * *
У кожного із нас є свій секрет,
який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
Поквапся на сповідь.
Бо в мандри Христові
гріхи не пустять тебе…
Додай до любові
слова, вже готові
здійснитися тут і тепер…
Ти йдеш на воскреслість?
Ти йдеш до загину!,
не знаючи, хто́ ти такий.
* * *
Бог усе простить, якщо Він в душі звучить.
* * *
Причащаймось частіше й чистішими,
інакше – упадемо в розпусту.
* * *
Творець вручає кожному свій талант і терпіння.
* * *
Не кидай камінь у небо,
все одно він упаде на землю.
* * *
У небі – зірки.
А ми – земля.
Боже, як важко жити
з власним «я»!
* * *
Кричи за небо й хліб!
* * *
Забудься про все – хай працюють молитви,
якими ми встигли півнеба полити.
* * *
Молитва здійснила рейд багатьма жилами
вже вмираючого минулого.
* * *
Слава Тобі, Господи,
за священні ро́зклади!
За духовний наш багаж –
хвала Тобі, Боже наш!
* * *
За лаштунками неба завжди сховано рай.
* * *
Квітка в раю вічністю жива.
* * *
Відпочинок є,
і місце відпочинку – рай.
* * *
Пекло просочене раєм.
* * *
Пекло – нескінченне,
а рай – не на Землі
і Бог – не між людьми.
* * *
Тепер про пекло.
Воно тут, між нас, безвірих.
* * *
На Бога надійся – і сам не гріши.
Не плач і не смійся – не псуй, не бреши.
* * *
З любові лише починається дорога в зоряний рай,
і саме з Землі починається дорога в зоряний рай.
* * *
За небесною межею – маячня земна.
* * *
Собор на свято стає свічкою,
замість хрестів – вогні.
* * *
У свято посміхається місто сонцем крізь куполи.
* * *
Віруй, Надіє, в Любов!
* * *
Чому у віри, надії, любові жіночі імена?
* * *
Надію викорінити неможливо.
* * *
Надія – біле дерево в пустелі.
* * *
Дві краси.
Одна з них – земна.
* * *
Йди поза час, Боже праведний мій,
йди, обминай нерозкаяних.
* * *
Призупиняй свій погляд й темп,
а з Неба сподівайся на підтримку.
* * *
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не будить,
думку Божу знайти простіше.
Без людей Любов їх людить.
* * *
Гідно неси свій хрест,
щоб Господь у душі воскрес.
Священний подарунок від Бога – й до Бога
для кожної живої душі – дорога Віри, Надії й Любові,
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духа.
* * *
Золотом пишеться Боже ім’я
і промовляється золотовусто.
* * *
А Бог єдиний. І Він Православний.
І ім'я Йому – Ісус Христос. І не тому, що Ви всі так бажаєте,
або знаєте, або співпереживаєте, а тому, що Сам Господь Бог
імені Собі Самому не зажадав… Бог же єсмь Бог…
А Синові Своєму Ім'я те дав.
* * *
Є Святий Дух, але з Вічністю (Богом) Він єдино поєднаний.
* * *
Єдин Святий Дух –
душ вічний пастух –
спрямовує Розуму Рух!
* * *
Дух живіший за все живе.
І Він рухає людською душею від її народження
аж до кінця, не сподіваючись на подяку.
* * *
Легше позбутися власних очей,
ніж бачити на власні очі
спотворення Твоїх вчень, Отче!
* * *
Бачиш Бога в Небесах?
* * *
Хвала як Отцю і Сину
з нас за ціле й за частину!
За життя й за землю пухом
хвала скрізь Святому Духу!
* * *
Усе почалося зі Слова й на Слові скінчиться.
* * *
Божі думки́ з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
Вбираймо вчасно їх, несі́мо їх у світ,
де сонце тонко точить віковічний лід.
* * *
Господи, щедроти Твої безмежні,
турботи Твої належні.
Ми минулі й прийдешні.
* * *
Господи! Дай чисту віру грішному миру.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покро́ву, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової –
в якій душа до раю входить.
* * *
Я молитися не перестану – за віру.
* * *
Як Молитва стає реальною в своєму відображенні
крізь час до зірок, які такі мінливі?
* * *
Якби ж основою молитви не було Небо,
то не було б і життя тут.
* * *
Тихий світ однієї молитви
упокоєно і сокровенно
став Твоїм, став моїм знаме́ном –
небом..,
небом чи1стих святих сподівань.
* * *
Є єдина сила, хаотична сила – небесний рух.
* * *
Боже наш, навчи нас терпеливості
в молитвах пречистих до очей Твоїх святих.
* * *
Плоди молитов – діючі, сильні і то́чні.
* * *
Твердої віри та безмежної любові всім нам!
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Не бійся, брате, давно в нас Бог закохався,
тому що Він – Любов i дороговказна зірка.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
Ісус багато що сказав, але Його почули мало.
* * *
Бог мріє серцем кожним переважить
з «мінусів» на «плюс».
* * *
Швидше вищу мову вчи.
* * *
На жаль, Людина – не Бог,
хоча за подобою Божою Богом
була створена. На жаль, Людина жахлива,
хоча прекрасною створена була.
* * *
Як нам на землі обжити свої Небеса!?
* * *
Надто дороге твоє спасіння!
* * *
Біжіть до церкви всі,
щоб час вам став на небесі.
* * *
Які небеса міцні й високі!
* * *
Не розмінюй рай на окови земні.
* * *
По колу ходимо від миру до війни
і Бога славимо, бо грішні ми.
* * *
Полуда
Горбатого чіпляли на хреста.
Він грішник і просив у себе вмерти.
Він від життя натхнення не дістав,
так тужився його почути в смерті.
Зібрався суд і не відмовив жертві,
хтось згоду дав від імені Христа,
люд з горбаня сміявся –
й не признав
Ісуса,
Що прощався вдруге,
втретє…
* * *
Рятує всіх Господь, одного разу... і в кінці.
Обтяжує – плоть, всім злом в одному лиці.
* * *
На дні не нашого раю
шукаємо своє власне яблуко.
Всі яблука побито ще весною,
ще квітами занесено у пекло.
* * *
Людино, ти Богу смерть розпочала,
а Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Нескінченний рахунок – яскраві гріхи.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
На́с гріхи ведуть на Божий Суд.
* * *
Немає гріхів після старості.
* * *
Гріх, як грім, за ним – полуда, –
дасть Ісус, Аллах та Будда.
* * *
Коли в душі блукає ніч,
а світ мигтіє в міражі,
як може сповідь помогти,
коли зневірився в житті?
* * *
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
* * *
У кожного із нас є свій секрет,
який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
Поквапся на сповідь.
Бо в мандри Христові
гріхи не пустять тебе…
Додай до любові
слова, вже готові
здійснитися тут і тепер…
Ти йдеш на воскреслість?
Ти йдеш до загину!,
не знаючи, хто́ ти такий.
* * *
Бог усе простить, якщо Він в душі звучить.
* * *
Причащаймось частіше й чистішими,
інакше – упадемо в розпусту.
* * *
Творець вручає кожному свій талант і терпіння.
* * *
Не кидай камінь у небо,
все одно він упаде на землю.
* * *
У небі – зірки.
А ми – земля.
Боже, як важко жити
з власним «я»!
* * *
Кричи за небо й хліб!
* * *
Забудься про все – хай працюють молитви,
якими ми встигли півнеба полити.
* * *
Молитва здійснила рейд багатьма жилами
вже вмираючого минулого.
* * *
Слава Тобі, Господи,
за священні ро́зклади!
За духовний наш багаж –
хвала Тобі, Боже наш!
* * *
За лаштунками неба завжди сховано рай.
* * *
Квітка в раю вічністю жива.
* * *
Відпочинок є,
і місце відпочинку – рай.
* * *
Пекло просочене раєм.
* * *
Пекло – нескінченне,
а рай – не на Землі
і Бог – не між людьми.
* * *
Тепер про пекло.
Воно тут, між нас, безвірих.
* * *
На Бога надійся – і сам не гріши.
Не плач і не смійся – не псуй, не бреши.
* * *
З любові лише починається дорога в зоряний рай,
і саме з Землі починається дорога в зоряний рай.
* * *
За небесною межею – маячня земна.
* * *
Собор на свято стає свічкою,
замість хрестів – вогні.
* * *
У свято посміхається місто сонцем крізь куполи.
* * *
Віруй, Надіє, в Любов!
* * *
Чому у віри, надії, любові жіночі імена?
* * *
Надію викорінити неможливо.
* * *
Надія – біле дерево в пустелі.
* * *
Дві краси.
Одна з них – земна.
* * *
Йди поза час, Боже праведний мій,
йди, обминай нерозкаяних.
* * *
Призупиняй свій погляд й темп,
а з Неба сподівайся на підтримку.
* * *
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не будить,
думку Божу знайти простіше.
Без людей Любов їх людить.
* * *
Гідно неси свій хрест,
щоб Господь у душі воскрес.
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-бог-небеса-святе-віра-роздуми-вислови-
цитати.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 11–19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію