Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Слово, мовчання (роздуми, цитати)
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 146–148
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Слово, мовчання (роздуми, цитати)
* * *
Усе почалося зі Слова
й на Слові скінчиться.
* * *
Слово – від Бога у Бозі світить нам.
* * *
Великих слів велика сила.
* * *
Боже великий, Ти дотик і колір залишив,
вкрай не простивши почутих і сказаних слів.
* * *
Слухати слово треба вже з першого звуку –
тоді почуєш і зрозумієш усю приховану суть.
* * *
Дослухайся – і виймай сенс.
* * *
Слова – втілення думки.
* * *
Немає віщувань, гідних цвіркуна.
* * *
Не можеш поліпшити мовчання – мовчи.
* * *
Не можеш поліпшити сказаних слів – мовчи.
* * *
Одягай свої слова в любов і надію.
* * *
Слово – жайвір високий чи пауза, звисла від душі.
* * *
Розказав – загубив,
промовчавши – знайшов.
* * *
Не слід багато говорити.
Бо інакше – лишаться слова,
зовсім протилежні до молитви.
Знов, як завжди, лишаться слова.
* * *
Мовчання – мороз, що понтонить міст
на то́й бік, де мрії приспані.
* * *
Господи, те все, що пристеріг,
не зганяй у балакучу масу.
* * *
Кожне слово достойне споруди, навіть жах.
* * *
Чиїсь слова, мов хмиз, що не горить ніяк
і в час морозний не зігріє вогнищем.
* * *
Коли розгубилися очі i плечі твої знітилися,
як знати могла ти слово, таке випадкове i рятівне?..
* * *
Слова – для розмови, думки – у мовчанні.
* * *
Як багато всього у твоєму мовчанні.
* * *
Нащо тобі мої слова, коли німіє все.
* * *
Класична риба!
Мовчить навіть на гачку.
Мудрості глиба!
Хвала болючому мовчку.
* * *
Забагато німоти не буває.
* * *
А скажи – я молодець, що вмію тобі змовчати?!
* * *
Відсутність слів – ще не тупик,
відсутність сліз – ще не розмова.
* * *
Раніше за все було слово.
Слово за слово – змова.
* * *
Він говорив занадто багато слів,
щоб тільки не прояснялась суть до повного кінця.
* * *
Прекрасні добрі слова, вдягнені в надію та любов.
Усе почалося зі Слова
й на Слові скінчиться.
* * *
Слово – від Бога у Бозі світить нам.
* * *
Великих слів велика сила.
* * *
Боже великий, Ти дотик і колір залишив,
вкрай не простивши почутих і сказаних слів.
* * *
Слухати слово треба вже з першого звуку –
тоді почуєш і зрозумієш усю приховану суть.
* * *
Дослухайся – і виймай сенс.
* * *
Слова – втілення думки.
* * *
Немає віщувань, гідних цвіркуна.
* * *
Не можеш поліпшити мовчання – мовчи.
* * *
Не можеш поліпшити сказаних слів – мовчи.
* * *
Одягай свої слова в любов і надію.
* * *
Слово – жайвір високий чи пауза, звисла від душі.
* * *
Розказав – загубив,
промовчавши – знайшов.
* * *
Не слід багато говорити.
Бо інакше – лишаться слова,
зовсім протилежні до молитви.
Знов, як завжди, лишаться слова.
* * *
Мовчання – мороз, що понтонить міст
на то́й бік, де мрії приспані.
* * *
Господи, те все, що пристеріг,
не зганяй у балакучу масу.
* * *
Кожне слово достойне споруди, навіть жах.
* * *
Чиїсь слова, мов хмиз, що не горить ніяк
і в час морозний не зігріє вогнищем.
* * *
Коли розгубилися очі i плечі твої знітилися,
як знати могла ти слово, таке випадкове i рятівне?..
* * *
Слова – для розмови, думки – у мовчанні.
* * *
Як багато всього у твоєму мовчанні.
* * *
Нащо тобі мої слова, коли німіє все.
* * *
Класична риба!
Мовчить навіть на гачку.
Мудрості глиба!
Хвала болючому мовчку.
* * *
Забагато німоти не буває.
* * *
А скажи – я молодець, що вмію тобі змовчати?!
* * *
Відсутність слів – ще не тупик,
відсутність сліз – ще не розмова.
* * *
Раніше за все було слово.
Слово за слово – змова.
* * *
Він говорив занадто багато слів,
щоб тільки не прояснялась суть до повного кінця.
* * *
Прекрасні добрі слова, вдягнені в надію та любов.
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-слово-мовчання-вислови-вірші-цитати.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 146–148
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
