Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Чи
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
2025.11.23
14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
2025.11.23
13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
2025.11.23
12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
2025.11.22
22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
2025.11.22
20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
2025.11.22
20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
2025.11.22
19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
2025.11.22
14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.
Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.
Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Поеми
Нам потрібен МИР!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нам потрібен МИР!
Сказав Господь Ісус Христос: Зоставляю вам Мир, Мир Свій вам даю!
Я даю вам не так, як дає світ.
Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.(Івана 10:10;14:27)
Благодать вам і Мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (Перше послання апостола Павла до коринфян 1:3)
Хто для Вітчизни захисник?
Тамара Маршалова
- Хто для Вітчизни захисник? -
спитав малюк у брата . -
Ти розкажи мені скоріш,
бо знаю небагато.
Мабуть, він носить автомат,
та ходить гордо всюди.
- Ну, що ж, - сказав малому брат. -
тягнути тут не буду.
Вітчизни справжній захисник
простий та непримітний.
В його руках - штурвал та плуг,
казки він пише дітям.
Навчає в школі дітвору,
лікує та рятує.
Береться вранці за мітлу
та в місті порядкує.
Науку рухає вперед,
знання він поважає.
Оплот країни збереже,
не нищить! Укріпляє!
ЛЮДЕЙ ВІН ЛЮБИТЬ, СВІТ БЕЗ ВІЙН!
Мир інших не порушить.
Відстоїть спокій дітлахів,
життя врятує й душі.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Тамара Маршалова
Мамо, чи знаєш ти казку?
Казку, що стане життям?
Зло там одержить поразку,
Добрість збудує свій храм.
Люди забудуть про війни,
Заздрість іде в небуття,
Діти там будуть спокійні
За найдорожче - життя.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Ту, що потрібна усім?
Кожен у ній знАйде ласку,
Теплий та затишний дім.
Нам потрібен МИР!
Тамара Маршалова
Чистий аркуш білий,
Олівець в руці,
Прапорці малюю
На папері цім.
А на них три слова,
Майже вже до дір,
Я наводжу знову:
"Нам потрібен МИР!"
День Перемоги
Тамара Маршалова
День Перемоги - це свято весни,
Свято поразки терору й війни,
Свято поразки насилля та зла,
День воскресіння любові й добра...
Згадки про тих, хто боровся за те,
Щоб і надалі звитяжний цей день
Символом був вічних прагнень людей -
В мирі та щасті ростити дітей.
Це мій край!
Тамара Маршалова
Синє небо,
Синє море,
Синя річка,
Синя даль...
Жовте сонце,
Жовте збіжжя,
Жовтий сонях -
Це мій край!
Я даю вам не так, як дає світ.
Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.(Івана 10:10;14:27)
Благодать вам і Мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (Перше послання апостола Павла до коринфян 1:3)
Хто для Вітчизни захисник?
Тамара Маршалова
- Хто для Вітчизни захисник? -
спитав малюк у брата . -
Ти розкажи мені скоріш,
бо знаю небагато.
Мабуть, він носить автомат,
та ходить гордо всюди.
- Ну, що ж, - сказав малому брат. -
тягнути тут не буду.
Вітчизни справжній захисник
простий та непримітний.
В його руках - штурвал та плуг,
казки він пише дітям.
Навчає в школі дітвору,
лікує та рятує.
Береться вранці за мітлу
та в місті порядкує.
Науку рухає вперед,
знання він поважає.
Оплот країни збереже,
не нищить! Укріпляє!
ЛЮДЕЙ ВІН ЛЮБИТЬ, СВІТ БЕЗ ВІЙН!
Мир інших не порушить.
Відстоїть спокій дітлахів,
життя врятує й душі.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Тамара Маршалова
Мамо, чи знаєш ти казку?
Казку, що стане життям?
Зло там одержить поразку,
Добрість збудує свій храм.
Люди забудуть про війни,
Заздрість іде в небуття,
Діти там будуть спокійні
За найдорожче - життя.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Ту, що потрібна усім?
Кожен у ній знАйде ласку,
Теплий та затишний дім.
Нам потрібен МИР!
Тамара Маршалова
Чистий аркуш білий,
Олівець в руці,
Прапорці малюю
На папері цім.
А на них три слова,
Майже вже до дір,
Я наводжу знову:
"Нам потрібен МИР!"
День Перемоги
Тамара Маршалова
День Перемоги - це свято весни,
Свято поразки терору й війни,
Свято поразки насилля та зла,
День воскресіння любові й добра...
Згадки про тих, хто боровся за те,
Щоб і надалі звитяжний цей день
Символом був вічних прагнень людей -
В мирі та щасті ростити дітей.
Це мій край!
Тамара Маршалова
Синє небо,
Синє море,
Синя річка,
Синя даль...
Жовте сонце,
Жовте збіжжя,
Жовтий сонях -
Це мій край!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Англiйська мова - це чудово! - для малят"
• Перейти на сторінку •
"ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!! "
• Перейти на сторінку •
"ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!! "
Про публікацію
