Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Поеми
Нам потрібен МИР!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нам потрібен МИР!
Сказав Господь Ісус Христос: Зоставляю вам Мир, Мир Свій вам даю!
Я даю вам не так, як дає світ.
Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.(Івана 10:10;14:27)
Благодать вам і Мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (Перше послання апостола Павла до коринфян 1:3)
Хто для Вітчизни захисник?
Тамара Маршалова
- Хто для Вітчизни захисник? -
спитав малюк у брата . -
Ти розкажи мені скоріш,
бо знаю небагато.
Мабуть, він носить автомат,
та ходить гордо всюди.
- Ну, що ж, - сказав малому брат. -
тягнути тут не буду.
Вітчизни справжній захисник
простий та непримітний.
В його руках - штурвал та плуг,
казки він пише дітям.
Навчає в школі дітвору,
лікує та рятує.
Береться вранці за мітлу
та в місті порядкує.
Науку рухає вперед,
знання він поважає.
Оплот країни збереже,
не нищить! Укріпляє!
ЛЮДЕЙ ВІН ЛЮБИТЬ, СВІТ БЕЗ ВІЙН!
Мир інших не порушить.
Відстоїть спокій дітлахів,
життя врятує й душі.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Тамара Маршалова
Мамо, чи знаєш ти казку?
Казку, що стане життям?
Зло там одержить поразку,
Добрість збудує свій храм.
Люди забудуть про війни,
Заздрість іде в небуття,
Діти там будуть спокійні
За найдорожче - життя.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Ту, що потрібна усім?
Кожен у ній знАйде ласку,
Теплий та затишний дім.
Нам потрібен МИР!
Тамара Маршалова
Чистий аркуш білий,
Олівець в руці,
Прапорці малюю
На папері цім.
А на них три слова,
Майже вже до дір,
Я наводжу знову:
"Нам потрібен МИР!"
День Перемоги
Тамара Маршалова
День Перемоги - це свято весни,
Свято поразки терору й війни,
Свято поразки насилля та зла,
День воскресіння любові й добра...
Згадки про тих, хто боровся за те,
Щоб і надалі звитяжний цей день
Символом був вічних прагнень людей -
В мирі та щасті ростити дітей.
Це мій край!
Тамара Маршалова
Синє небо,
Синє море,
Синя річка,
Синя даль...
Жовте сонце,
Жовте збіжжя,
Жовтий сонях -
Це мій край!
Я даю вам не так, як дає світ.
Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.(Івана 10:10;14:27)
Благодать вам і Мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (Перше послання апостола Павла до коринфян 1:3)
Хто для Вітчизни захисник?
Тамара Маршалова
- Хто для Вітчизни захисник? -
спитав малюк у брата . -
Ти розкажи мені скоріш,
бо знаю небагато.
Мабуть, він носить автомат,
та ходить гордо всюди.
- Ну, що ж, - сказав малому брат. -
тягнути тут не буду.
Вітчизни справжній захисник
простий та непримітний.
В його руках - штурвал та плуг,
казки він пише дітям.
Навчає в школі дітвору,
лікує та рятує.
Береться вранці за мітлу
та в місті порядкує.
Науку рухає вперед,
знання він поважає.
Оплот країни збереже,
не нищить! Укріпляє!
ЛЮДЕЙ ВІН ЛЮБИТЬ, СВІТ БЕЗ ВІЙН!
Мир інших не порушить.
Відстоїть спокій дітлахів,
життя врятує й душі.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Тамара Маршалова
Мамо, чи знаєш ти казку?
Казку, що стане життям?
Зло там одержить поразку,
Добрість збудує свій храм.
Люди забудуть про війни,
Заздрість іде в небуття,
Діти там будуть спокійні
За найдорожче - життя.
Мамо, чи знаєш ти казку?
Ту, що потрібна усім?
Кожен у ній знАйде ласку,
Теплий та затишний дім.
Нам потрібен МИР!
Тамара Маршалова
Чистий аркуш білий,
Олівець в руці,
Прапорці малюю
На папері цім.
А на них три слова,
Майже вже до дір,
Я наводжу знову:
"Нам потрібен МИР!"
День Перемоги
Тамара Маршалова
День Перемоги - це свято весни,
Свято поразки терору й війни,
Свято поразки насилля та зла,
День воскресіння любові й добра...
Згадки про тих, хто боровся за те,
Щоб і надалі звитяжний цей день
Символом був вічних прагнень людей -
В мирі та щасті ростити дітей.
Це мій край!
Тамара Маршалова
Синє небо,
Синє море,
Синя річка,
Синя даль...
Жовте сонце,
Жовте збіжжя,
Жовтий сонях -
Це мій край!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Англiйська мова - це чудово! - для малят"
• Перейти на сторінку •
"ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!! "
• Перейти на сторінку •
"ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!! "
Про публікацію
