ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись, як було домовлено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Грішник
Собачий виводок я закопав у ямі, а кошенят утопив. І не тому, що мені це подобається, а від безвиході. Голодна смерть для тварин - це катування. Краще вмерти одразу і не мучитися усе життя. Чи у когось є інші варіанти під час війни?
Є тьоті та сердобольні дяді, які мене затопчуть за такі вчинки. Хай топчуть, не заперечую. Але більше 16 тварин я утримувати нормально не можу
Якщо урізатиму пайки - здохнуть усі. Тут вибору немає. Або дам життя півтора десятку душ, або закатую усіх. Хочете бути на моєму місці? Бачу, що не хочете. А з людьми набагато складніше.
- Одарко,- питаю у сусідки.- Ти чому третій день лежачу тещу не годуєш?
- Вона мені надокучила. Увесь час просить або гречаної каші, або рисової. А в мене лишилася одна картопля.
- Ось тобі пачка рису,- кажу,- зроби інсультниці плов. Бо якщо чоловік повернеться з фронту і довідається, що ти його матір морила голодом - він тебе вижене з хати.
- Не вижене! Ця хата чоловіком переписана на мене. Тож аін на неї уже не має ніяких прав А буде варнякати - хай забирає свою матір і йде світ за очі Він і так поранений, ногу тягає. Нащо мені такий чоловік.
Грюкнув я дверима і пішов додому. Бо сусідчина логіка непереборна: якщо чоловік слабкий - він для сім'ї тягар. Краще чкурнути до роботящого бугая, яки буде окучувати господиню, як півень курку, щогодини
І не буде просити зварити борщу. Чи каші.
У мене трохи інакше. Два місяці не міг встагти з ліжка після операції. Дуже били в полоні. Жінка годувала з ложечки
Міняла просттрадла, мила як могла. І я ожив. Ну, то таке..
А оце прийшов сусід, бідкається:
- - Хотів продати теля і двійко поросят. Але перекупники дають таку ціну, що я хочу їх зарізати. А самому возити м'ясо щоденно під Святошинський міст не під силу фінансово. Дорога туди і сюди з'їсть увесь прибуток.
- - Куме! Так віддай мені рила а вуха! Я собачок спасу. І котів.
- Жінка сваритиимться, бо не буде ніякого прибутку.
- Забирай чотири вулики, я ними уже не користуюся. А тобі вони потрібні...
Взяв кум вулики. І ще дві рибальських сіті на додачу. Але тепер я не буду закопувати в землю безневинні душі, а дам їм життя. А через кілька місяців роздам сусідам
Жінка спить. А я не можу. Бо звуки вибухів над хатою тривожить мене і вдень, і вночі. У селі ще більш-менш спокійно. А от у столиці....
Цілий місяць немає дощу. А город потребує вологи. Дуже важко тачкою щоденно возити півтонни води, аби не загинула розсада. Я так втомився, шо не хочу вже нічого. Але виходу немає. Треба працювати.. Бо коти і собаки мене з'їдять, якщо не буду їх годувати.
29.05.2023р

25
05.2




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-05-29 07:43:05
Переглядів сторінки твору 698
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.862
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.28 09:19
Автор у цю хвилину відсутній