
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.09.30
13:21
Попри всякої негоди
І всіляких перепон,
Не зникають ляльководи -
Негараздів еталон…
Наче мухи обліпили.
Жмуть і жмуть зо всіх сторін.
Ех, мені б такої сили,
Не смоктав би анальгін...
І всіляких перепон,
Не зникають ляльководи -
Негараздів еталон…
Наче мухи обліпили.
Жмуть і жмуть зо всіх сторін.
Ех, мені б такої сили,
Не смоктав би анальгін...
2023.09.30
09:30
У перший день жовтня рівно о дев‘ятій вся Україна зупиниться, щоб хвилиною мовчання вшанувати світлу пам‘ять наших захисників і захисниць, які віддали своє життя у боротьбі з жорстоким ворогом, і з вдячністю згадати й подумки помолитися за тих, хто із збр
2023.09.30
08:42
Хай кине в мене камінь той, хто без гріха,
і я йому вклонюся ницо, як святому,
хоча не кланялась, крім Господа, нікому,
сльоза полинна неабияка гірка.
Пробачаться мої провини, бо хіба
на терезах усе злобливе переважить?
Хотіла від свого життя барв
і я йому вклонюся ницо, як святому,
хоча не кланялась, крім Господа, нікому,
сльоза полинна неабияка гірка.
Пробачаться мої провини, бо хіба
на терезах усе злобливе переважить?
Хотіла від свого життя барв
2023.09.30
07:23
Всюди знати має кожен
В непростий для світу час,
Що научимо й поможем
Тим, хто звернеться до нас.
Ро-До-Си – красива назва,
Скрізь шанована людьми,
Бо розумні та уважні,
В непростий для світу час,
Що научимо й поможем
Тим, хто звернеться до нас.
Ро-До-Си – красива назва,
Скрізь шанована людьми,
Бо розумні та уважні,
2023.09.30
03:20
Росою вересень умився
й пішов собі за виднокрай,
лишивши яблука у мисці
для жовтня, йди його стрічай,
нехай не бідкається красень,
що сивіє щоранку сад,
така краса, на вітах рясно
ще дозріває виноград…
й пішов собі за виднокрай,
лишивши яблука у мисці
для жовтня, йди його стрічай,
нехай не бідкається красень,
що сивіє щоранку сад,
така краса, на вітах рясно
ще дозріває виноград…
2023.09.29
21:22
Не знаю як вам, мені сумно без Півдня.
Сержант старшині, пам’ятаю, нерівня…
Не плачу, не скиглю… усе це наївно,
Тим паче, що знову, безсоння в обіймах…
Дістало падлюче, як завжди, зненацька.
Та сила у нас в усіх гайдамацька
У Матінки - Неньки, у К
Сержант старшині, пам’ятаю, нерівня…
Не плачу, не скиглю… усе це наївно,
Тим паче, що знову, безсоння в обіймах…
Дістало падлюче, як завжди, зненацька.
Та сила у нас в усіх гайдамацька
У Матінки - Неньки, у К
2023.09.29
13:29
Колись ти була таємничою як світанок
На вокзальній станції,
З пустими перонами, лавами,
Лункою залою і вицвілими плафонами.
Вітер погойдував кронами лип і зривав каштани,
Поодинокі птахи пролітали над лісом за колією,
А потім здалеку вчувалось гудін
На вокзальній станції,
З пустими перонами, лавами,
Лункою залою і вицвілими плафонами.
Вітер погойдував кронами лип і зривав каштани,
Поодинокі птахи пролітали над лісом за колією,
А потім здалеку вчувалось гудін
2023.09.29
10:54
Дубляни на Дублін
Галич на Галац
Балту на Балтімор
Тульчин на Тульчу
Закупне на Закопане
Монастириська на Монте-Карло
Рівне на Равенну
Вільнянськ на Вільнюс
Тальне на Таллінн
Кути на Калькутту
Буки на Баку
2023.09.29
07:23
Час летить. Не стомлюються коні.
Був алюр, тепер уже галоп.
Ранок воду п’є на підвіконні,
а йому б чайку лише ковток.
Можна й кави. Та вона дорожча.
Про десерти маритися зась.
На болоті заспівала троща,
до картоплі буде і карась.
Був алюр, тепер уже галоп.
Ранок воду п’є на підвіконні,
а йому б чайку лише ковток.
Можна й кави. Та вона дорожча.
Про десерти маритися зась.
На болоті заспівала троща,
до картоплі буде і карась.
2023.09.29
05:05
У бабусиній оселі
Нині сумно Даніелі,
І з бабусею в кімнаті
Їй не хочеться гуляти, -
Тож вмовляє самотужки
Добродушну боягузку
Відпустити на годину
До гайочка по ожину,
Нині сумно Даніелі,
І з бабусею в кімнаті
Їй не хочеться гуляти, -
Тож вмовляє самотужки
Добродушну боягузку
Відпустити на годину
До гайочка по ожину,
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
20:54
Згубивсь. Відстав. Приліг. Спочинув.
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
2023.09.28
20:54
Вільне місце у маршрутці.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
2023.09.28
14:35
Миколка в лісі назбирав грибів
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
2023.09.28
11:32
Болград на Бєлград
Луцьк на Пуцк
Самбір на Сомбор
Крюків на Краків
Кобеляки на Кобленц
Козятин на Кайзерслаутерн
Берегово на Берген
Любінь на Люблін
Седнів на Сідней
Брусилів на Брюссель
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.07.27
2023.05.29
2023.05.28
2023.04.06
2023.03.09
2023.03.01
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Грішник
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Грішник
Собачий виводок я закопав у ямі, а кошенят утопив. І не тому, що мені це подобається, а від безвиході. Голодна смерть для тварин - це катування. Краще вмерти одразу і не мучитися усе життя. Чи у когось є інші варіанти під час війни?
Є тьоті та сердобольні дяді, які мене затопчуть за такі вчинки. Хай топчуть, не заперечую. Але більше 16 тварин я утримувати нормально не можу
Якщо урізатиму пайки - здохнуть усі. Тут вибору немає. Або дам життя півтора десятку душ, або закатую усіх. Хочете бути на моєму місці? Бачу, що не хочете. А з людьми набагато складніше.
- Одарко,- питаю у сусідки.- Ти чому третій день лежачу тещу не годуєш?
- Вона мені надокучила. Увесь час просить або гречаної каші, або рисової. А в мене лишилася одна картопля.
- Ось тобі пачка рису,- кажу,- зроби інсультниці плов. Бо якщо чоловік повернеться з фронту і довідається, що ти його матір морила голодом - він тебе вижене з хати.
- Не вижене! Ця хата чоловіком переписана на мене. Тож аін на неї уже не має ніяких прав А буде варнякати - хай забирає свою матір і йде світ за очі Він і так поранений, ногу тягає. Нащо мені такий чоловік.
Грюкнув я дверима і пішов додому. Бо сусідчина логіка непереборна: якщо чоловік слабкий - він для сім'ї тягар. Краще чкурнути до роботящого бугая, яки буде окучувати господиню, як півень курку, щогодини
І не буде просити зварити борщу. Чи каші.
У мене трохи інакше. Два місяці не міг встагти з ліжка після операції. Дуже били в полоні. Жінка годувала з ложечки
Міняла просттрадла, мила як могла. І я ожив. Ну, то таке..
А оце прийшов сусід, бідкається:
- - Хотів продати теля і двійко поросят. Але перекупники дають таку ціну, що я хочу їх зарізати. А самому возити м'ясо щоденно під Святошинський міст не під силу фінансово. Дорога туди і сюди з'їсть увесь прибуток.
- - Куме! Так віддай мені рила а вуха! Я собачок спасу. І котів.
- Жінка сваритиимться, бо не буде ніякого прибутку.
- Забирай чотири вулики, я ними уже не користуюся. А тобі вони потрібні...
Взяв кум вулики. І ще дві рибальських сіті на додачу. Але тепер я не буду закопувати в землю безневинні душі, а дам їм життя. А через кілька місяців роздам сусідам
Жінка спить. А я не можу. Бо звуки вибухів над хатою тривожить мене і вдень, і вночі. У селі ще більш-менш спокійно. А от у столиці....
Цілий місяць немає дощу. А город потребує вологи. Дуже важко тачкою щоденно возити півтонни води, аби не загинула розсада. Я так втомився, шо не хочу вже нічого. Але виходу немає. Треба працювати.. Бо коти і собаки мене з'їдять, якщо не буду їх годувати.
29.05.2023р
25
05.2
Є тьоті та сердобольні дяді, які мене затопчуть за такі вчинки. Хай топчуть, не заперечую. Але більше 16 тварин я утримувати нормально не можу
Якщо урізатиму пайки - здохнуть усі. Тут вибору немає. Або дам життя півтора десятку душ, або закатую усіх. Хочете бути на моєму місці? Бачу, що не хочете. А з людьми набагато складніше.
- Одарко,- питаю у сусідки.- Ти чому третій день лежачу тещу не годуєш?
- Вона мені надокучила. Увесь час просить або гречаної каші, або рисової. А в мене лишилася одна картопля.
- Ось тобі пачка рису,- кажу,- зроби інсультниці плов. Бо якщо чоловік повернеться з фронту і довідається, що ти його матір морила голодом - він тебе вижене з хати.
- Не вижене! Ця хата чоловіком переписана на мене. Тож аін на неї уже не має ніяких прав А буде варнякати - хай забирає свою матір і йде світ за очі Він і так поранений, ногу тягає. Нащо мені такий чоловік.
Грюкнув я дверима і пішов додому. Бо сусідчина логіка непереборна: якщо чоловік слабкий - він для сім'ї тягар. Краще чкурнути до роботящого бугая, яки буде окучувати господиню, як півень курку, щогодини
І не буде просити зварити борщу. Чи каші.
У мене трохи інакше. Два місяці не міг встагти з ліжка після операції. Дуже били в полоні. Жінка годувала з ложечки
Міняла просттрадла, мила як могла. І я ожив. Ну, то таке..
А оце прийшов сусід, бідкається:
- - Хотів продати теля і двійко поросят. Але перекупники дають таку ціну, що я хочу їх зарізати. А самому возити м'ясо щоденно під Святошинський міст не під силу фінансово. Дорога туди і сюди з'їсть увесь прибуток.
- - Куме! Так віддай мені рила а вуха! Я собачок спасу. І котів.
- Жінка сваритиимться, бо не буде ніякого прибутку.
- Забирай чотири вулики, я ними уже не користуюся. А тобі вони потрібні...
Взяв кум вулики. І ще дві рибальських сіті на додачу. Але тепер я не буду закопувати в землю безневинні душі, а дам їм життя. А через кілька місяців роздам сусідам
Жінка спить. А я не можу. Бо звуки вибухів над хатою тривожить мене і вдень, і вночі. У селі ще більш-менш спокійно. А от у столиці....
Цілий місяць немає дощу. А город потребує вологи. Дуже важко тачкою щоденно возити півтонни води, аби не загинула розсада. Я так втомився, шо не хочу вже нічого. Але виходу немає. Треба працювати.. Бо коти і собаки мене з'їдять, якщо не буду їх годувати.
29.05.2023р
25
05.2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію