А може сонорний? Чи я не так зрозуміла? Кінцівка взагалі супер!
З теплом, Варця!;)-

Юль, привіт! Ось ти знову з новеньким - незвичний трохи для тебе стиль...Але, може й почуття незвичні? ;) Барвистий такий, осінній та запашний початок, а фінал - класична проблема для багатьох :( PS."тоЖ Жалкувать" - щось ріже трохи...

Варцю, спів сонорних (голосних чи приголосних) - це, взагалі-то, банальна нежить:)... це текст пісеньки, отже, співаючи, я можу закінчення нівелювати - і "сонорний" і "сонорних" буде однаково вірно:) А кінцівка..трясьця їй, такій кінцівці!!!

привіт, Вандо! почуття такі, що дах знесло геть на муракамівській криниці:) там де ріже, ефект має бути (за змістом ) схожий на таке собі "вжжжжжик", зроблене самурайським мечем. може, то луна від зробленого харакірі?:)

на хвіртці кіт і мати глід
запарює і пахне світ
так, ніби тане в серці лід, - О!О!О! Це тобі не бояришник! Моє шанування!

:) Валентине, я про глід знаю ВСЕ, як кожна людина з великим і навіженим серцем, яке коли хоче тоді і скоче зі скаженою амплітудою:)) так шо ніяких "бояришників":)))

Теперечки ясно)))

Яка імпозантна фоточка :)

Про позитивне, здається, вже все сказано: і текст обговорили, і про фоточку не забули. :)) Вандо, а що конкретно в кінцівці не так?

Олександре, усе в кінці так :) Просто "...і знову хлопці всі - мої, а ти мене не любиш." - проблема багатьох :))))

Юль, тепер все зрозуміло із вЖЖЖЖ :) Сподіваюся, то таки не від харакірі, а від вжжжикання у повітрі - так, зарядочка ;)

Гарний віршик, Юлечко. Напоєний сонцем і запахами зела.
От лише то ЗМІ ніби трохи вибилося з ряду такої тепло-домашньої картини, як гадаєш? :))

Редакціє, я зрозуміла, що по Майстернях гламурно ходити з парасолею - бо зброя сприймається неадекватно:)

Олександре,привіт! давно не бачились:)

Ярославе, я хіба винна, що про нього пишуть і те змі псує всю мою тепло-домашню картину?:)

Юлю, я оце іноді ходжу по сторінках з повним жбаном дьогтю... а жбан, все-одно, повен :) Жалію... Дьогтю? :)
Якщо судити по тому, які коментарі до віршів лишають люди - далі щось віршувати сенсу немає :)
Українска поезія відбулася, класики на монументах, 6 балів - найчастотніша оцінка на ПМ.
Тож, давай я на контрасті, так би мовити... :)
Вірш - так собі. Якби не Кабанов - то й взагалі :) Може краще було б зателефонувати ліричному герою?

епіграф: хто з дьогтем до нас прийде від дьогтю і загине (с)

Пресвітлий пане! Дозвольте нагадати Вам, що:
1.1. Не пишу для Вічності. Це привілеї невизнаних геніїв. Повірте на слово: римування взагалі - щось на кшталт гри в боулінг. Інколи це - мить, примха, відчуття, спіймане за хвіст. Без усіляких претензій.
1.2. Не кожне фото робиться для обкладинки Vog, і не будь-яка пленерна замальовка має потрапляти до Дрезденської галереї. Це було іносказання.
1.3. З таких текстиків виходять гарні попсові пісеньки, хіба ні?
1.4. Ліричному герою зателефонувати неможливо апріорі, бо ліричний герой - істота міфічна, неіснуюча. А взагалі...зайнято було:)
1.5.За коментар - 6 балів, - для класиків критики зайвого монументу не шкода:)
1.6. Якби не Кабанов, сучасна поезія сконала б взагалі. Для мене.)

Епілог: Ви - нахаба. Це симпатично.

З чим і залишаюсь
Ваша Юля Б.
:)

Юлю, а це вже трохи схоже на натхнення :)

Хтось там, щось про фоти казав...)))

Олеже, якщо ти будеш наполегливим, натхнення таки з’явиться:) ну, добже, вже хоч трохи схоже:)))

Варцю, слухай, якісь злочинці спіонерили в мене всі еротичні фото:) доведеться або шукати на обкладинках наступного плейбою, або висилати тобі щось пристойне:)))

Висилай пристойне;)-

Чекатиму!!!))

Гарно, дуже сподобалось :)