ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...

Ярослав Чорногуз
2024.04.30 22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.

Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Дмитренко (1987) / Проза

 Шедевр
➣ В даному творі цифри заміняють літери.

У ро9ині зн4менитих художникі8, на сві7 з'явився синочок Дмитро. І от він ріс до тих пір, аж поки не 8изна8, що також хоче м4лювати картини. Тож, взяв Дмитро чис7ого 4ркуша, пензлик та фар6и й взявся до праці. Але в процесі зрозум18, що має лише три кольори: червоний, жовтий та синій. Звісно ж, він засмутився. Але зг4да8ши про поради батьків, він про9овжив працювати.

Дмитро добре зн48, що червоний та жовтий у поєднанні 9ають помаранчевий колір. Тому він обережно змішав ці 98а кольори та н4м4люв4в коло.

— Це буде колесо! — мови8 Дмитро.

О так, хоч 8оно було не зо8сім рівним, та 8 очах хлопчика, колесо 6уло просто 6ез9оганним.

Потім, з’єднавши синій та чер8оний, Дмитро отримав фіолето8ий колір. В ту мить, ф1олето8ий — с748 його улю6леним кольором, тож, впро9овж 9екількох х8илин, хлопчик м4лю8а8 лише ним. Але потім подумав, що фіоле7ового забага7о й 8ир1шив попрацювати 1ншими кольор4ми.

Наспр4891 ж, малюнок Дмитру не дуже подобався, 4ле 8ін добре п4м'ятав, як казав його тато: малюнок ху9ожник4 як лебедине яйце. Спочатку біл4 шк4рлуп4, потім ги9ке каченя і на ост4нок — прекрасний ле6і9ь. Тож, м4люнок, на 9умку Дмитра, знаходи8ся 9есь у 9ругій фаз1.

Поє9навши жо8тий та син1й, Дми7ро, ут8ореним з3л3ним кольором, зробив 93кілька л1н1й на8коло кол3са.

“Т3п3р це сон3чко! — по9ум48 хлопчик — А чи може сон3чко 6ути із з3л3ними промінчик4ми?”

Дми7р0 засумн1вався, 4л3 п07ім зр0зум18, що він 4втор свого творіння, і т0му, м0же твори7и, як душ4 з4б4ж4є.

Хл0пчик з’є9н48 усі 7ри к0ль0ри 74 07рим48 к0ричн38ий. У с4м0му низу 4ркуш4, 8ін зр06и8 93кільк4 х8иляс7их ліній. 9ми7р0 908г0 9и8и8ся н4 них, н4м4г4ючись зр0зумі7и, щ0 70 — з3мля чи м0р3. 4 п07ім 8иріши8, щ0 к0ж3н гля94ч п0мі7и7ь с80є.

73п3р ц3й м4люн0к сп090648ся 9ми7ру. 8ін пр073р 6ру9ними п4льцями ч0л0 й 063р3жн0 8зя8ши 4ркуш, п06іг 90 747уся й м47усі.

— М4м0, 7470, як 84м м0я к4р7ин4? — з4пи748 8ін.

7470, п0гляну8ши н4 син4, пі9пр48и8 0куляри й п08ільн0 8і9п08і8.

— 74 ц3 пр0с70 ш3938р!

П0сміх4ючись, пі9783р9ил4 сл084 7474 й м4м4:

— 74к, синку, ц3 ш3938р!

2021




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-06-10 18:02:29
Переглядів сторінки твору 47
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.845 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.658
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 14:29
Автор у цю хвилину відсутній