Зайшов у ліс я за грибами
В цю лиху годину.
Бачу геть поза горбами
Рашист жене скотину.
Та вона і йти не хоче
Пручається гаду.
А воно іде, регоче
І штовхає ззаду.
То корівонька була
Із села малого.
Давно воду не пила
Й підвернула ногу.
На спині у тої мразі
Звиса' старий ки'лим
Ох на жаль нема наразі,
Не взяв дома вили.
Настромив би я падлюку,
Та й да поміж о'чей.
Провернув би хоча б раз,
Воно й жить не схоче.
Але треба щось робить,
І спасать корівку.
Я подумав одну мить,
Та й у роті гірко.
Сам не їв я вже три дні.
То ж зайшов до лісу.
Не моїй це по вині,
Бо щось мушу їсти.
Маю ж гострого ножа,
Підкрадаюсь з боку.
Наступив я на вужа.
Не злякавсь, нівроку.
Так тихесенько встромив
Ніж йому у спину.
Руський навіть не завив.
Впав додолу, в глину.
Хоч я трохи настрахавсь,
Руки всі тремтіли.
Але ж ні, я не усравсь.
То було за діло!
Повернув я ту корівку
Старій бабі й діду.
Сидимо на килимку
Ведемо бесі'ду!

11.06.2022 р.