ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.

Тетяна Левицька
2026.11.07 11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.

Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 ***
Останні стебла загадкової трави
Ростуть самі собі незрозумілі,
Над ними хмари пролітають білі,
Написано на хмарах: “Йду на Ви”!

Під ними люди на уламках скла
Танцюють сумовито сарабанду
Забули всю й одразу пропаганду,
Здобувши промінь вічного тепла.

А час, мов дощ, нікого не питав
Чиї серця дощенту ним розбиті
Куди, коли і як йому ходити
Чий попіл він у вічність вимітав.

У тиші, серед загадкових трав,
Лежить кісток маловиразна купка
Без черепа (він став для когось кубком)...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-28 17:03:03
Переглядів сторінки твору 5391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.842 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 17:08:26 ]
Файно є, Романе! Дууууже!
З теплом, Варця;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 17:17:20 ]
Монументальна річ вийшла, особливо те "А час, мов дощ, нікого не питав.." Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 17:30:22 ]
:))) Романе, мені чомусь саме слово "монументальний" спало на гадку після прочитання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 20:19:33 ]
О, цей віршик заслуговує похвали.
Люди, що танцюють сумовиту сарабанду на уламках скла, загадкові трави, час, що так схожий на дощ...
Справжня поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 20:22:10 ]
Шаманська трохи)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 10:04:22 ]
Романе, стосовно останнього рядка.
У Олександра Олеся є вірш присвячений матері.
Там він умисне опускає в кожній строфі останній рядок. Але це сприймається, як емоційний надрив, коли клубок у горлі не дає договорити. У Вашому випадку, на мою думку, не зовсім переконливо.
А смуру дійсно вистачає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 10:07:59 ]
Ну, тут не надрив, тут просто вже типу "всьо, приїхали". Хоча я оце якраз думав над тим, щоб прибрати звідти ту багатокрапку. І поставити крапку в кінці третього рядка останньої строфи. по-моєму ніц не втратить на тому текст. Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 11:07:47 ]
Думаю, без багатокрапки було б краще.
Я б взагалі змінив останню строфу, щось на кшталт, як у Бродського: "...и где у черепа в кустах всегда три глаза и в каждом - пышный пучок травы..."
Ну Ви зрозуміли :)
Не копіюючи, звичайно, Йосифа, а пошукати іншу відповідність отому "всьо, приїхали".
Але це так, дуже суб`єктивно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 11:27:30 ]
поки ось такий варыант залишу, а там побачимо;)