ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 ***
Останні стебла загадкової трави
Ростуть самі собі незрозумілі,
Над ними хмари пролітають білі,
Написано на хмарах: “Йду на Ви”!

Під ними люди на уламках скла
Танцюють сумовито сарабанду
Забули всю й одразу пропаганду,
Здобувши промінь вічного тепла.

А час, мов дощ, нікого не питав
Чиї серця дощенту ним розбиті
Куди, коли і як йому ходити
Чий попіл він у вічність вимітав.

У тиші, серед загадкових трав,
Лежить кісток маловиразна купка
Без черепа (він став для когось кубком)...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-28 17:03:03
Переглядів сторінки твору 4674
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.842 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 17:08:26 ]
Файно є, Романе! Дууууже!
З теплом, Варця;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 17:17:20 ]
Монументальна річ вийшла, особливо те "А час, мов дощ, нікого не питав.." Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 17:30:22 ]
:))) Романе, мені чомусь саме слово "монументальний" спало на гадку після прочитання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 20:19:33 ]
О, цей віршик заслуговує похвали.
Люди, що танцюють сумовиту сарабанду на уламках скла, загадкові трави, час, що так схожий на дощ...
Справжня поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 20:22:10 ]
Шаманська трохи)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 10:04:22 ]
Романе, стосовно останнього рядка.
У Олександра Олеся є вірш присвячений матері.
Там він умисне опускає в кожній строфі останній рядок. Але це сприймається, як емоційний надрив, коли клубок у горлі не дає договорити. У Вашому випадку, на мою думку, не зовсім переконливо.
А смуру дійсно вистачає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 10:07:59 ]
Ну, тут не надрив, тут просто вже типу "всьо, приїхали". Хоча я оце якраз думав над тим, щоб прибрати звідти ту багатокрапку. І поставити крапку в кінці третього рядка останньої строфи. по-моєму ніц не втратить на тому текст. Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 11:07:47 ]
Думаю, без багатокрапки було б краще.
Я б взагалі змінив останню строфу, щось на кшталт, як у Бродського: "...и где у черепа в кустах всегда три глаза и в каждом - пышный пучок травы..."
Ну Ви зрозуміли :)
Не копіюючи, звичайно, Йосифа, а пошукати іншу відповідність отому "всьо, приїхали".
Але це так, дуже суб`єктивно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-29 11:27:30 ]
поки ось такий варыант залишу, а там побачимо;)