Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
. І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
2026.09.16
06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
2026.09.15
23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
2026.09.15
23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
2026.09.15
22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
2026.09.15
17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
2026.09.15
17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
2026.09.15
09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
2026.09.15
08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
2026.09.14
23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Подвійне лице
Минули роки. І оскільки обличчя впертості завжди було приховано маскою, оточуючі забули, як вона виглядає насправді.
Усі подружки Дівчини вийшли заміж, народили дітей. А нещасна жила зі своїми, ще нещаснішими, батьками і ніхто не бачив її обличчя.
Ці історії дійшли до прекрасного Принца їхнього королівства. Вражений глибиною трагедії, він вирішив на власні очі побачити Дівчину та чоловіка.
Поглинаючись у роздумах принц вирішив запросити одну людину та заодно побачиться з дівчиною.
Якось людина отримала запрошення на бал-маскарад від принца.
Він з'явився на свято у яскравому костюмі та веселій масці арлекіна. Привернув до себе увагу танцями та жартами, витівками та розіграшами. І в його компанії всім іншим гостям бал виявився веселішим, ніж будь-яке інше свято.
Але на інший бал він пішов у масці нещасного П'єро, розповівши історію розбитого серця, нерозділеного кохання і страждань, викликаних жорстокою бурею пристрастей. І всі інші гості співчували йому і співчували.
Втретє він прийшов вирядився у пух і порох у масці Казанови - бауте, і зачаровував одну даму за іншою, обходжуючи їх компліментами, подарунками, і жодна коломбіна і моррета не могла встояти перед чарівністю білої маски під заздрісні погляди, що стоять осторонь Панталоне. , і зітхання на балконах Леліо.
Іншого разу прокрався він на бал у звичайному одязі в непоказній масці вольто і всі спілкувалися з ним, як із рядовим гостем, говорячи про повсякденні справи, обговорюючи насущні проблеми і ділячись житейськими плітками.
Вп'яте гість прийшов у таємничій масці лікаря. І заворожив людей секретами алхімії та таємними знаннями, показуючи їм чудеса, витягуючи з келиха шампанського діамант, показуючи в дзеркалі бачення стародавньої старовини та позамежних місць, заклинаючи духів стихій. І гостям здавалося, що не зустрічали вони у своєму житті таку мудру і незвичайну людину.
На цьому Бал - маскараді зустрілися принц і дівчина, на її обличчі, як завжди, була маска. Майбутнього короля вразили грація та голос Дівчата. Він одразу закохався. Вже за годину спадкоємець престолу схилив свою голову і, тремтячим від хвилювання голосом, попросив її руки, і серця. Він сказав Дівчині, що любитиме її вічно, незалежно від виду її обличчя.
Дівчині Принц також дуже сподобався. Вона навіть заплакала. Але не уявляючи свого життя без маски, йому відмовила.
Тоді батьки Дівчини, в повному розпачі, впали перед Принцем на коліна і попросили дати їм три дні.
Але одного разу, принц вирішив влаштувати новий маскарад, щоб перевірити дійсність, то ця людина прийшла на бал без маски. Ходив він по залах і балконах, а інші гості шарахалися від нього, йшли в інші кімнати, відверталися зі здивованими й обуреними поглядами. Так він і тинявся самотній, втрачений, не розуміючи – чому ніхто більше не хоче знатися з ним.
І коли свято закінчилося, підійшов до нього господар урочистостей і тихо запитав:
- Навіщо ж ви одягли цю маску?
Після побаченого майбутній король вирішів знову приїхати до дівчини додому, і батьки вивели свою доньку без маски, закоханий онімів від щастя. Красою нареченої були вражені всі присутні. Щастя не було меж...
Тільки батьки Дівчини виглядали стомленими. Три дні вони щосили боролися за щастя своєї дитини:
- перший день – до хрипоти, умовляли;
- другий – до упаду, ловили;
- весь третій день, тато з мамою насильно змивали з обличчя дочки, що засохли за стільки років маски: огіркову, гарбузову, бананову, яєчну, грязьову.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Подвійне лице
Притча
Наташа
Давним-давно, у далекій Країні жила одна звичайна Дівчина та чоловік, яка чомусь вважала себе негарною. Щоб змінити свою зовнішність, за порадою проїжджої чужинки, вона почала робити різні маски. Від цього заняття, батьки Дівчини прийшли в невимовний жах. Вони просили і благали її зупинитися, погрожували та вимагали. Але Дівчина була непохитною.Минули роки. І оскільки обличчя впертості завжди було приховано маскою, оточуючі забули, як вона виглядає насправді.
Усі подружки Дівчини вийшли заміж, народили дітей. А нещасна жила зі своїми, ще нещаснішими, батьками і ніхто не бачив її обличчя.
Ці історії дійшли до прекрасного Принца їхнього королівства. Вражений глибиною трагедії, він вирішив на власні очі побачити Дівчину та чоловіка.
Поглинаючись у роздумах принц вирішив запросити одну людину та заодно побачиться з дівчиною.
Якось людина отримала запрошення на бал-маскарад від принца.
Він з'явився на свято у яскравому костюмі та веселій масці арлекіна. Привернув до себе увагу танцями та жартами, витівками та розіграшами. І в його компанії всім іншим гостям бал виявився веселішим, ніж будь-яке інше свято.
Але на інший бал він пішов у масці нещасного П'єро, розповівши історію розбитого серця, нерозділеного кохання і страждань, викликаних жорстокою бурею пристрастей. І всі інші гості співчували йому і співчували.
Втретє він прийшов вирядився у пух і порох у масці Казанови - бауте, і зачаровував одну даму за іншою, обходжуючи їх компліментами, подарунками, і жодна коломбіна і моррета не могла встояти перед чарівністю білої маски під заздрісні погляди, що стоять осторонь Панталоне. , і зітхання на балконах Леліо.
Іншого разу прокрався він на бал у звичайному одязі в непоказній масці вольто і всі спілкувалися з ним, як із рядовим гостем, говорячи про повсякденні справи, обговорюючи насущні проблеми і ділячись житейськими плітками.
Вп'яте гість прийшов у таємничій масці лікаря. І заворожив людей секретами алхімії та таємними знаннями, показуючи їм чудеса, витягуючи з келиха шампанського діамант, показуючи в дзеркалі бачення стародавньої старовини та позамежних місць, заклинаючи духів стихій. І гостям здавалося, що не зустрічали вони у своєму житті таку мудру і незвичайну людину.
На цьому Бал - маскараді зустрілися принц і дівчина, на її обличчі, як завжди, була маска. Майбутнього короля вразили грація та голос Дівчата. Він одразу закохався. Вже за годину спадкоємець престолу схилив свою голову і, тремтячим від хвилювання голосом, попросив її руки, і серця. Він сказав Дівчині, що любитиме її вічно, незалежно від виду її обличчя.
Дівчині Принц також дуже сподобався. Вона навіть заплакала. Але не уявляючи свого життя без маски, йому відмовила.
Тоді батьки Дівчини, в повному розпачі, впали перед Принцем на коліна і попросили дати їм три дні.
Але одного разу, принц вирішив влаштувати новий маскарад, щоб перевірити дійсність, то ця людина прийшла на бал без маски. Ходив він по залах і балконах, а інші гості шарахалися від нього, йшли в інші кімнати, відверталися зі здивованими й обуреними поглядами. Так він і тинявся самотній, втрачений, не розуміючи – чому ніхто більше не хоче знатися з ним.
І коли свято закінчилося, підійшов до нього господар урочистостей і тихо запитав:
- Навіщо ж ви одягли цю маску?
Після побаченого майбутній король вирішів знову приїхати до дівчини додому, і батьки вивели свою доньку без маски, закоханий онімів від щастя. Красою нареченої були вражені всі присутні. Щастя не було меж...
Тільки батьки Дівчини виглядали стомленими. Три дні вони щосили боролися за щастя своєї дитини:
- перший день – до хрипоти, умовляли;
- другий – до упаду, ловили;
- весь третій день, тато з мамою насильно змивали з обличчя дочки, що засохли за стільки років маски: огіркову, гарбузову, бананову, яєчну, грязьову.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
