Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.31
19:59
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
2026.10.31
19:13
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
2026.10.31
18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
2026.10.31
15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
2026.10.31
13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
2026.10.31
07:23
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
2026.10.30
21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
2026.10.30
18:40
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.
2026.10.30
16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення
2026.10.30
12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.
В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.
В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі
2026.10.30
11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва
2026.10.30
06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві
2026.10.29
23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих
2026.10.29
21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка
Агов, люде, що такі сумні?
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка
Агов, люде, що такі сумні?
2026.10.29
20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно
2026.10.29
20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.
Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.
Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Подвійне лице
Минули роки. І оскільки обличчя впертості завжди було приховано маскою, оточуючі забули, як вона виглядає насправді.
Усі подружки Дівчини вийшли заміж, народили дітей. А нещасна жила зі своїми, ще нещаснішими, батьками і ніхто не бачив її обличчя.
Ці історії дійшли до прекрасного Принца їхнього королівства. Вражений глибиною трагедії, він вирішив на власні очі побачити Дівчину та чоловіка.
Поглинаючись у роздумах принц вирішив запросити одну людину та заодно побачиться з дівчиною.
Якось людина отримала запрошення на бал-маскарад від принца.
Він з'явився на свято у яскравому костюмі та веселій масці арлекіна. Привернув до себе увагу танцями та жартами, витівками та розіграшами. І в його компанії всім іншим гостям бал виявився веселішим, ніж будь-яке інше свято.
Але на інший бал він пішов у масці нещасного П'єро, розповівши історію розбитого серця, нерозділеного кохання і страждань, викликаних жорстокою бурею пристрастей. І всі інші гості співчували йому і співчували.
Втретє він прийшов вирядився у пух і порох у масці Казанови - бауте, і зачаровував одну даму за іншою, обходжуючи їх компліментами, подарунками, і жодна коломбіна і моррета не могла встояти перед чарівністю білої маски під заздрісні погляди, що стоять осторонь Панталоне. , і зітхання на балконах Леліо.
Іншого разу прокрався він на бал у звичайному одязі в непоказній масці вольто і всі спілкувалися з ним, як із рядовим гостем, говорячи про повсякденні справи, обговорюючи насущні проблеми і ділячись житейськими плітками.
Вп'яте гість прийшов у таємничій масці лікаря. І заворожив людей секретами алхімії та таємними знаннями, показуючи їм чудеса, витягуючи з келиха шампанського діамант, показуючи в дзеркалі бачення стародавньої старовини та позамежних місць, заклинаючи духів стихій. І гостям здавалося, що не зустрічали вони у своєму житті таку мудру і незвичайну людину.
На цьому Бал - маскараді зустрілися принц і дівчина, на її обличчі, як завжди, була маска. Майбутнього короля вразили грація та голос Дівчата. Він одразу закохався. Вже за годину спадкоємець престолу схилив свою голову і, тремтячим від хвилювання голосом, попросив її руки, і серця. Він сказав Дівчині, що любитиме її вічно, незалежно від виду її обличчя.
Дівчині Принц також дуже сподобався. Вона навіть заплакала. Але не уявляючи свого життя без маски, йому відмовила.
Тоді батьки Дівчини, в повному розпачі, впали перед Принцем на коліна і попросили дати їм три дні.
Але одного разу, принц вирішив влаштувати новий маскарад, щоб перевірити дійсність, то ця людина прийшла на бал без маски. Ходив він по залах і балконах, а інші гості шарахалися від нього, йшли в інші кімнати, відверталися зі здивованими й обуреними поглядами. Так він і тинявся самотній, втрачений, не розуміючи – чому ніхто більше не хоче знатися з ним.
І коли свято закінчилося, підійшов до нього господар урочистостей і тихо запитав:
- Навіщо ж ви одягли цю маску?
Після побаченого майбутній король вирішів знову приїхати до дівчини додому, і батьки вивели свою доньку без маски, закоханий онімів від щастя. Красою нареченої були вражені всі присутні. Щастя не було меж...
Тільки батьки Дівчини виглядали стомленими. Три дні вони щосили боролися за щастя своєї дитини:
- перший день – до хрипоти, умовляли;
- другий – до упаду, ловили;
- весь третій день, тато з мамою насильно змивали з обличчя дочки, що засохли за стільки років маски: огіркову, гарбузову, бананову, яєчну, грязьову.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Подвійне лице
Притча
Наташа
Давним-давно, у далекій Країні жила одна звичайна Дівчина та чоловік, яка чомусь вважала себе негарною. Щоб змінити свою зовнішність, за порадою проїжджої чужинки, вона почала робити різні маски. Від цього заняття, батьки Дівчини прийшли в невимовний жах. Вони просили і благали її зупинитися, погрожували та вимагали. Але Дівчина була непохитною.Минули роки. І оскільки обличчя впертості завжди було приховано маскою, оточуючі забули, як вона виглядає насправді.
Усі подружки Дівчини вийшли заміж, народили дітей. А нещасна жила зі своїми, ще нещаснішими, батьками і ніхто не бачив її обличчя.
Ці історії дійшли до прекрасного Принца їхнього королівства. Вражений глибиною трагедії, він вирішив на власні очі побачити Дівчину та чоловіка.
Поглинаючись у роздумах принц вирішив запросити одну людину та заодно побачиться з дівчиною.
Якось людина отримала запрошення на бал-маскарад від принца.
Він з'явився на свято у яскравому костюмі та веселій масці арлекіна. Привернув до себе увагу танцями та жартами, витівками та розіграшами. І в його компанії всім іншим гостям бал виявився веселішим, ніж будь-яке інше свято.
Але на інший бал він пішов у масці нещасного П'єро, розповівши історію розбитого серця, нерозділеного кохання і страждань, викликаних жорстокою бурею пристрастей. І всі інші гості співчували йому і співчували.
Втретє він прийшов вирядився у пух і порох у масці Казанови - бауте, і зачаровував одну даму за іншою, обходжуючи їх компліментами, подарунками, і жодна коломбіна і моррета не могла встояти перед чарівністю білої маски під заздрісні погляди, що стоять осторонь Панталоне. , і зітхання на балконах Леліо.
Іншого разу прокрався він на бал у звичайному одязі в непоказній масці вольто і всі спілкувалися з ним, як із рядовим гостем, говорячи про повсякденні справи, обговорюючи насущні проблеми і ділячись житейськими плітками.
Вп'яте гість прийшов у таємничій масці лікаря. І заворожив людей секретами алхімії та таємними знаннями, показуючи їм чудеса, витягуючи з келиха шампанського діамант, показуючи в дзеркалі бачення стародавньої старовини та позамежних місць, заклинаючи духів стихій. І гостям здавалося, що не зустрічали вони у своєму житті таку мудру і незвичайну людину.
На цьому Бал - маскараді зустрілися принц і дівчина, на її обличчі, як завжди, була маска. Майбутнього короля вразили грація та голос Дівчата. Він одразу закохався. Вже за годину спадкоємець престолу схилив свою голову і, тремтячим від хвилювання голосом, попросив її руки, і серця. Він сказав Дівчині, що любитиме її вічно, незалежно від виду її обличчя.
Дівчині Принц також дуже сподобався. Вона навіть заплакала. Але не уявляючи свого життя без маски, йому відмовила.
Тоді батьки Дівчини, в повному розпачі, впали перед Принцем на коліна і попросили дати їм три дні.
Але одного разу, принц вирішив влаштувати новий маскарад, щоб перевірити дійсність, то ця людина прийшла на бал без маски. Ходив він по залах і балконах, а інші гості шарахалися від нього, йшли в інші кімнати, відверталися зі здивованими й обуреними поглядами. Так він і тинявся самотній, втрачений, не розуміючи – чому ніхто більше не хоче знатися з ним.
І коли свято закінчилося, підійшов до нього господар урочистостей і тихо запитав:
- Навіщо ж ви одягли цю маску?
Після побаченого майбутній король вирішів знову приїхати до дівчини додому, і батьки вивели свою доньку без маски, закоханий онімів від щастя. Красою нареченої були вражені всі присутні. Щастя не було меж...
Тільки батьки Дівчини виглядали стомленими. Три дні вони щосили боролися за щастя своєї дитини:
- перший день – до хрипоти, умовляли;
- другий – до упаду, ловили;
- весь третій день, тато з мамою насильно змивали з обличчя дочки, що засохли за стільки років маски: огіркову, гарбузову, бананову, яєчну, грязьову.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
