Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.29
17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
2026.07.29
14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
2026.07.29
08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
2026.07.29
05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
16:24
Щойно перетинаєш межу Харківської області — увагу привертає щит із закликом до обережності через замінування узбіч. За кілька сотень метрів — такий самий. За ним — іще. І так уздовж усієї траси. Лісосмуги тепер не проріджують, їхня молода парость подекуд
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Подвійне лице
Минули роки. І оскільки обличчя впертості завжди було приховано маскою, оточуючі забули, як вона виглядає насправді.
Усі подружки Дівчини вийшли заміж, народили дітей. А нещасна жила зі своїми, ще нещаснішими, батьками і ніхто не бачив її обличчя.
Ці історії дійшли до прекрасного Принца їхнього королівства. Вражений глибиною трагедії, він вирішив на власні очі побачити Дівчину та чоловіка.
Поглинаючись у роздумах принц вирішив запросити одну людину та заодно побачиться з дівчиною.
Якось людина отримала запрошення на бал-маскарад від принца.
Він з'явився на свято у яскравому костюмі та веселій масці арлекіна. Привернув до себе увагу танцями та жартами, витівками та розіграшами. І в його компанії всім іншим гостям бал виявився веселішим, ніж будь-яке інше свято.
Але на інший бал він пішов у масці нещасного П'єро, розповівши історію розбитого серця, нерозділеного кохання і страждань, викликаних жорстокою бурею пристрастей. І всі інші гості співчували йому і співчували.
Втретє він прийшов вирядився у пух і порох у масці Казанови - бауте, і зачаровував одну даму за іншою, обходжуючи їх компліментами, подарунками, і жодна коломбіна і моррета не могла встояти перед чарівністю білої маски під заздрісні погляди, що стоять осторонь Панталоне. , і зітхання на балконах Леліо.
Іншого разу прокрався він на бал у звичайному одязі в непоказній масці вольто і всі спілкувалися з ним, як із рядовим гостем, говорячи про повсякденні справи, обговорюючи насущні проблеми і ділячись житейськими плітками.
Вп'яте гість прийшов у таємничій масці лікаря. І заворожив людей секретами алхімії та таємними знаннями, показуючи їм чудеса, витягуючи з келиха шампанського діамант, показуючи в дзеркалі бачення стародавньої старовини та позамежних місць, заклинаючи духів стихій. І гостям здавалося, що не зустрічали вони у своєму житті таку мудру і незвичайну людину.
На цьому Бал - маскараді зустрілися принц і дівчина, на її обличчі, як завжди, була маска. Майбутнього короля вразили грація та голос Дівчата. Він одразу закохався. Вже за годину спадкоємець престолу схилив свою голову і, тремтячим від хвилювання голосом, попросив її руки, і серця. Він сказав Дівчині, що любитиме її вічно, незалежно від виду її обличчя.
Дівчині Принц також дуже сподобався. Вона навіть заплакала. Але не уявляючи свого життя без маски, йому відмовила.
Тоді батьки Дівчини, в повному розпачі, впали перед Принцем на коліна і попросили дати їм три дні.
Але одного разу, принц вирішив влаштувати новий маскарад, щоб перевірити дійсність, то ця людина прийшла на бал без маски. Ходив він по залах і балконах, а інші гості шарахалися від нього, йшли в інші кімнати, відверталися зі здивованими й обуреними поглядами. Так він і тинявся самотній, втрачений, не розуміючи – чому ніхто більше не хоче знатися з ним.
І коли свято закінчилося, підійшов до нього господар урочистостей і тихо запитав:
- Навіщо ж ви одягли цю маску?
Після побаченого майбутній король вирішів знову приїхати до дівчини додому, і батьки вивели свою доньку без маски, закоханий онімів від щастя. Красою нареченої були вражені всі присутні. Щастя не було меж...
Тільки батьки Дівчини виглядали стомленими. Три дні вони щосили боролися за щастя своєї дитини:
- перший день – до хрипоти, умовляли;
- другий – до упаду, ловили;
- весь третій день, тато з мамою насильно змивали з обличчя дочки, що засохли за стільки років маски: огіркову, гарбузову, бананову, яєчну, грязьову.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Подвійне лице
Притча
Наташа
Давним-давно, у далекій Країні жила одна звичайна Дівчина та чоловік, яка чомусь вважала себе негарною. Щоб змінити свою зовнішність, за порадою проїжджої чужинки, вона почала робити різні маски. Від цього заняття, батьки Дівчини прийшли в невимовний жах. Вони просили і благали її зупинитися, погрожували та вимагали. Але Дівчина була непохитною.Минули роки. І оскільки обличчя впертості завжди було приховано маскою, оточуючі забули, як вона виглядає насправді.
Усі подружки Дівчини вийшли заміж, народили дітей. А нещасна жила зі своїми, ще нещаснішими, батьками і ніхто не бачив її обличчя.
Ці історії дійшли до прекрасного Принца їхнього королівства. Вражений глибиною трагедії, він вирішив на власні очі побачити Дівчину та чоловіка.
Поглинаючись у роздумах принц вирішив запросити одну людину та заодно побачиться з дівчиною.
Якось людина отримала запрошення на бал-маскарад від принца.
Він з'явився на свято у яскравому костюмі та веселій масці арлекіна. Привернув до себе увагу танцями та жартами, витівками та розіграшами. І в його компанії всім іншим гостям бал виявився веселішим, ніж будь-яке інше свято.
Але на інший бал він пішов у масці нещасного П'єро, розповівши історію розбитого серця, нерозділеного кохання і страждань, викликаних жорстокою бурею пристрастей. І всі інші гості співчували йому і співчували.
Втретє він прийшов вирядився у пух і порох у масці Казанови - бауте, і зачаровував одну даму за іншою, обходжуючи їх компліментами, подарунками, і жодна коломбіна і моррета не могла встояти перед чарівністю білої маски під заздрісні погляди, що стоять осторонь Панталоне. , і зітхання на балконах Леліо.
Іншого разу прокрався він на бал у звичайному одязі в непоказній масці вольто і всі спілкувалися з ним, як із рядовим гостем, говорячи про повсякденні справи, обговорюючи насущні проблеми і ділячись житейськими плітками.
Вп'яте гість прийшов у таємничій масці лікаря. І заворожив людей секретами алхімії та таємними знаннями, показуючи їм чудеса, витягуючи з келиха шампанського діамант, показуючи в дзеркалі бачення стародавньої старовини та позамежних місць, заклинаючи духів стихій. І гостям здавалося, що не зустрічали вони у своєму житті таку мудру і незвичайну людину.
На цьому Бал - маскараді зустрілися принц і дівчина, на її обличчі, як завжди, була маска. Майбутнього короля вразили грація та голос Дівчата. Він одразу закохався. Вже за годину спадкоємець престолу схилив свою голову і, тремтячим від хвилювання голосом, попросив її руки, і серця. Він сказав Дівчині, що любитиме її вічно, незалежно від виду її обличчя.
Дівчині Принц також дуже сподобався. Вона навіть заплакала. Але не уявляючи свого життя без маски, йому відмовила.
Тоді батьки Дівчини, в повному розпачі, впали перед Принцем на коліна і попросили дати їм три дні.
Але одного разу, принц вирішив влаштувати новий маскарад, щоб перевірити дійсність, то ця людина прийшла на бал без маски. Ходив він по залах і балконах, а інші гості шарахалися від нього, йшли в інші кімнати, відверталися зі здивованими й обуреними поглядами. Так він і тинявся самотній, втрачений, не розуміючи – чому ніхто більше не хоче знатися з ним.
І коли свято закінчилося, підійшов до нього господар урочистостей і тихо запитав:
- Навіщо ж ви одягли цю маску?
Після побаченого майбутній король вирішів знову приїхати до дівчини додому, і батьки вивели свою доньку без маски, закоханий онімів від щастя. Красою нареченої були вражені всі присутні. Щастя не було меж...
Тільки батьки Дівчини виглядали стомленими. Три дні вони щосили боролися за щастя своєї дитини:
- перший день – до хрипоти, умовляли;
- другий – до упаду, ловили;
- весь третій день, тато з мамою насильно змивали з обличчя дочки, що засохли за стільки років маски: огіркову, гарбузову, бананову, яєчну, грязьову.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
